ЛР Модуль 3

МІНІСТЕРСТВО АГРАРНОЇ ПОЛІТИКИ ТА ПРОДОВОЛЬСТВА УКРАЇНИ ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ АГРАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ КАФЕДРА МЕХАНІЗАЦІЇ ВИРОБНИЧИХ ПРОЦЕСІВ У ТВАРИННИЦТВІ

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ДО ЛАБОРАТОРНИХ РОБІТ З ДИСЦИПЛІНИ

“МАШИНИ ТА ОБЛАДНАННЯ ДЛЯ ТВАРИННИЦТВА”

Модуль 3. Механізація обслуговування тварин

Дніпропетровськ 2012

МІНІСТЕРСТВО АГРАРНОЇ ПОЛІТИКИ ТА ПРОДОВОЛЬСТВА УКРАЇНИ ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ АГРАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ КАФЕДРА МЕХАНІЗАЦІЇ ВИРОБНИЧИХ ПРОЦЕСІВ У ТВАРИННИЦТВІ

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ДО ЛАБОРАТОРНИХ РОБІТ З ДИСЦИПЛІНИ

“МАШИНИ ТА ОБЛАДНАННЯ ДЛЯ ТВАРИННИЦТВА”

Модуль 3. Механізація обслуговування тварин

Дніпропетровськ 2012

2

Методичні рекомендації до лабораторних робіт з дисципліни “Машини та обладнання для тваринництва”, Модуль 3. Механізація обслуговування тварин. Дніпропетровський державний аграрний університет. Дніпропетровськ,

2012, 30 с.

Приведені зміст і методика самостійної підготовки до лабораторних робіт та їх безпосереднього виконання, використовуючи підручники, матеріал лекцій, методичні вказівки.

Матеріал викладено згідно типової та робочої навчальних програм з дисципліни “Машини та обладнання для тваринництва” і призначений для студентів факультету “Механізація сільського господарства”, напрям підготовки 6.100102 «Процеси, машини і обладнання агропромислового виробництва».

Методичні вказівки ухвалено на засіданні кафедри “Механізація виробничих процесів у тваринництві” (протокол № 7 від 19.01.2012 р.) і рекомендовано до видання науково-методичною радою факультету механізації сільського господарства (протокол № 6 від 16.02.2012 р.).

3

ЗМІСТ

Вступ……………………………………………………………………………… 6 Лабораторна робота №1. Обладнання для створення мікроклімату

в тваринницьких приміщеннях……………………… 8 Лабораторна робота №2. Обладнання для водопостачання та

напування тварин та птиці…………………………… 13 Лабораторна робота №3. Механізація прибирання гною ……………………. 17 Лабораторна робота №4. Механізація стрижки овець ……………..…………. 18 Лабораторна робота №5. Механізація збирання та обробки яєць…………… 21 Бібліографічний список………………………………………………………… 22

4

ВСТУП

Успішне виконання лабораторних робіт потребує від кожного студента попередньої підготовки шляхом вивчення літератури, рекомендованої викладачем за темою.

Перед початком виконання лабораторних робіт викладач або завідуючий лабораторією зобов'язані ознайомити студентів з основними правилами техніки безпеки та безпеки праці. Пройшовши інструктаж з техніки безпеки, всі присутні студенти розписуються в спеціальному журналі за знання правил та зобов'язання їх виконувати. Починаючи кожну лабораторну роботу, необхідно виконати перевірку технічного стану та комплектності обладнання (надійність кріплення та фіксація замків, кришок, кожухів, огородження, стан трансмісій, з'єднувальних муфт, тяг і інші), усунути помічені несправності.

Основні правила безпеки при виконанні лабораторних робіт такі.

Під час занять вхід та вихід з лабораторії без дозволу викладача забороняється. Не дозволяється присутність сторонніх поблизу працюючих машин та електроустановок.

За одним робочим столом можуть одночасно працювати не більше чотирьох чоловік. На ньому не повинно бути зайвих предметів та обладнання. Кожний студент повинен знати, як при необхідності можна вимкнути напругу.

Електрообладнання, змонтоване на машинах, повинно мати надійне заземлення, закрите кожухами та кришками, причому без дозволу викладача знімати їх не дозволяється.

Монтаж та демонтаж електричних кіл виконувати тільки при вимкненому рубильнику. Подавати струм до машини чи схеми дозволяється тільки після детальної перевірки викладачем схеми підключення. При кожному вмиканні схеми студент повинен попередити напарників з виконання роботи про свої дії. Перед пуском машини чи агрегату в дію студенти обов’язково повинні перевірити регулювання машини, наприклад, натяг стрічки транспортеру, приводних пасів, ланцюгів і ін. Пускають машину в дію за попередньо встановленим сигналом і без її навантаження. Перед пуском необхідно впевнитись у відсутності сторонніх предметів у машині.

Після подачі напруги на установку не дозволяється торкатися затискачів, проводів та іншого обладнання, що знаходиться під струмом. Не дозволяється залишати без нагляду працюючі машини та установки.

Виявивши в процесі роботи які-небудь несправності в електричній уста-

5

новці (підвищений шум, нагрів обмоток, проводів, іскріння) необхідно якомога скоріше вимкнути напругу та запросити викладача чи лаборанта.

Несправні запобіжники замінювати можна тільки знявши напругу. Конденсатори, які використовують в електричній схемі, після виконання роботи необхідно вимкнути і розрядити шляхом з'єднання провідником їх виводів на 2- 3 с. При роботі з джерелами ультрафіолетового проміння необхідно використовувати спеціальні окуляри, а при роботі з інфрачервоними опромінювачами уникати прямої дії променів на очі.

По закінченню лабораторної роботи машини та агрегати відключають від електромережі. Виконання роботи завершується складанням звіту, зміст якого надається до кожної лабораторної роботи. При складанні звіту необхідно враховувати такі вимоги: скорочення слів, за виключенням одиниць виміру, не дозволяється; в формулах, що використовуються для розрахунків, необхідно давати пояснення числовим та буквеним величинам тут же під формулою; усі фізичні величини повинні бути надані в Міжнародній системі одиниць; необхідний ілюстративний матеріал (малюнки, графіки, схеми, таблиці) виконувати акуратно, чітко, згідно вимог ЄСКД та ДСТУ.

Звіт про виконання лабораторної роботи здається викладачеві для перевірки, самоконтроль засвоєння вивченого матеріалу студент може виконати за допомогою контрольних питань, які рекомендовані в кожній лабораторній роботі.

6

Лабораторна робота 1

ОБЛАДНАННЯ ДЛЯ СТВОРЕННЯ МІКРОКЛІМАТУ В ТВАРИННИЦЬКИХ ПРИМІЩЕННЯХ

Мета роботи: вивчити будову, принцип роботи і правила безпечної експлуатації обладнання для вентиляції та обігріву тваринницьких приміщень.

Матеріальне забезпечення: теплогенератор ТГ-1, технічна документація та література, учбові плакати, набір інструментів.

На початку роботи студенти згадують основні показники мікроклімату і їх параметри та засоби їх створення. Вивчають схеми вентиляції, які використовують в приміщеннях, їх переваги і недоліки з точки зору виконання існуючих до них вимог. Потім детально вивчають природну систему вентиляції, її можливості, умови застосування, класифікацію. Знайомляться з будовою та розташуванням припливних і витяжних каналів.

В подальшому студенти переходять до вивчення примусових систем вентиляції, їх можливостей, факторів, що впливають на їх вибір, ознак, за якими класифікують. Вивчають будову та роботу систем вентиляції типу "Клімат" та ПВУ. Уточнюють область застосування кожного з комплектів, призначення і будову їх складових механізмів та вузлів, їх взаємодію, технічні характеристики комплектів. Вивчають роботу схем автоматичного регулювання параметрів мікроклімату в приміщеннях при роботі обладнання. Вивчивши будову та роботу існуючих комплектів обладнання зі створення мікроклімату, студенти аналізують їх конструкцію та роботу, установлюють їх переваги і недоліки.

Після цього дають можливі варіанти зменшення витрат енергії на обігрів повітря в приміщеннях і переходять до вивчення існуючих рішень цих проблем на прикладі сучасного комплекту вентиляційного обладнання типу УТ- Ф-12 з регенерацією тепла, що виділяється тваринами та птицею. Вивчають їх будову, принцип дії та можливості. Детально вивчають конструкцію регенератора тепла.

Розрахункова частина лабораторної роботи така.

Постановка задачі. Дано: вид тварин і маса, кількість тварин, m, розміри приміщення для утримання тварин, кількість вуглекислого газу, що виділяється однією твариною за годину, P.

7

Виконати вибір системи вентиляції для вказаного приміщення і розрахувати її.

Вибір системи вентиляції виконують за величиною такого показника, як кратність обміну повітря, К, в приміщенні

K L , Vk

де L – кількість повітря, яку необхідно видалити з приміщення для забезпечення його нормального складу для дихання тварин, м3/год.;

Vк – корисний об’єм приміщення, м3, складає 83-90% повного об’єму приміщення (менші значення відсотків для коротших приміщень).

Кількість повітря, яку необхідно видалити з приміщення визначається за формулою

де Р – кількість вуглекислого газу, що виділяється однією твариною за годину, л/год·гол.

р2 – максимально допустима концентрація СО2 для даного виду тварин, л/м3; Згідно [8], р2 = 2,5 л/м3;

р1 – кількість СО2 в свіжому повітрі, яке поступає в приміщення, л/м3. Цю величину приймають в межах р1 = (0,3-0,4) л/м3;

m – кількість тварин в приміщенні, гол.

Рис. 1.1. Схеми вентиляції: а – централізовані системи; б – децентралізовані системи: 1 – витяжна шахта; 2 – припливний повітропровід; 3 – витяжка з гноєвих каналів; 4 – приплив через вікна; 5 – припливна шахта; 6 – витяжний осьовий вентилятор; 7 – припливно-витяжна установка (ПВУ); 8 – електрокалорифер ний агрегат; 9 – припливний поперечний повітропровід.

Залежно від значення кратності обміну повітря К вибирають систему вентиляції, маючи на увазі, що природна система вентиляції в змозі забезпечити не більше ніж трикратний обмін повітря.

Розрахунок системи вентиляції зводиться до вибору конструкції витяжних та припливних каналів і визначення їх потрібної кількості. Необхідна кількість каналів розраховується таким чином

де nв, nn – кількість відповідно витяжних і припливних каналів;

Fв, Fn – загальна площа відповідно витяжних і припливних каналів системи вентиляції, м3.

9

Fв, Fn визначають за умов, що

де v – швидкість руху повітря в витяжних каналах, м/с.

с – коефіцієнт, який враховує, що частина повітря проникає в приміщення через пори в матеріалі стін, щілини вікон та дверей і т.п. Приймають с = 0,7.

де Н – висота витяжного каналу, м. Коливається в межах (2-3,5)м;

tв – температура повітря в приміщенні, К. За нормою t = (291-293)К; tз – температура зовнішнього повітря, К.

fв – площа перерізу витяжних каналів, м3. Рекомендують такі розміри: 0,4х0,4; 0,5х0,5; 0,6х0,6; 0,7х0,7; 1,0х1,0; 1,2х1,2; 1,4х1,4 м;

fn – площа перерізу припливних каналів, м2. Пропонують такі розміри

0,25х0,25; 0,3х0,3; 0,4х0,4; 0,5х0,5; 0,6х0,6 м;

Розрахувавши необхідну кількість вентиляційних каналів, необхідно визначити їх місцезнаходження і привести схему їх розміщення в приміщенні.

Зміст звіту

1.Вказати основні задачі систем вентиляції;

2.Скласти схему розміщення в приміщенні комплекту обладнання "Клімат-2";

3.Скласти принципову схему роботу установки ПВУ;

4.Скласти принципові схеми роботи теплогенератору серії ТГ, електрока-

лориферу типу СФОА; 5. Привести технологічну схему тепловентиляційної установки з утиліза-

цією теплоти УТ-Ф-12; 6. Виконати розрахунок системи вентиляції згідно індивідуального за-

вдання.

Контрольні питання

1.Вплив на стан тварин та птиці надмірної кількості в повітрі вуглекислого газу, аміаку, сірководню, пилу, низької та високої температури, підвищеної швидкості руху повітря.

2.Проаналізувати переваги та недоліки варіантів обміну повітря в приміщенні "знизу-вверх", "зверху-вниз".

10