81. Абсолютне відхилення фонду оплати праці (фоп) визначається як різниця між:
1) фактичним ФОП і умовним ФОП, обчисленими при фактичній чисельності працівників і плановому заробітку одного працюючого;
2) фактичним і плановим ФОП;
3) умовним ФОП, розрахованим при фактичній чисельності робітників і плановій заробітній платі одного працюючого і плановим ФОП;
4) фактичним ФОП і плановим, скорегованим на процент виконання плану обсягів виробництва.
82. Відносне відхилення фонду оплати праці (фоп) обчислюється як:
1) різниця між фактичним ФОП і постійною частиною планового ФОП, скорегованого на процент виконання плану обсягів виробництва;
2) різниця між фактичним ФОП і плановим, скорегованим у змінній його частині на процент виконання плану обсягів виробництва;
3) різниця між фактичним ФОП і умовним ФОП, обчисленим при фактичній чисельності працюючих і плановому заробітку одного робітника;
4) різниця між умовним ФОП, розрахованим при фактичній чисельності працюючих і плановому заробітку одного робітника, та плановим ФОП.
83. Метою економічного аналізу виробництва продукції с.-г. Є вирішення завдань, окрім
1) забезпечення виробництва конкурентоспроможної продукції;
2) пошук можливостей збільшення обсягів виробництва продукції;
3) зниження собівартості реалізованої продукції;
4) розширення асортименту і покращення кості виробничої продукції.
84. Процес аналізу виробництва продукції с.-г. не включає
1) планування і корегування планів виробництва продукції;
2) здійснення системного контролю за виконанням плану виробництва продукції;
3) визначення впливу факторів на обсяг виробництва продукції;
4) виявлення внутрішньогосподарських резервів збільшення обсягів виробництва продукції.
85. При аналізі динаміки валової продукції с.-г. необхідно здійснити її оцінку за:
1) фактичною ціною реалізації;
2) плановою ціною реалізації;
3) порівнянними цінами;
4) плановою собівартістю.
86. З метою визначення змін обсягу валової продукції с.-г. (рослинництва або тваринництва) в динаміці по роках або порівняно з планом використовують формулу
1) індивідуального індексу кількості продукції;
2) індивідуального індексу ціни;
3) загального індексу фізичного обсягу;
4) загального індексу витрат.
87. Методика оцінки досягнутого рівня при виробництві валової продукції с.-г. передбачає порівняння з іншими підприємствами та із середніми даними по господарствах району показника
1) вартість валової продукції в оцінці за порівняними цінами;
2) вартість валової продукції в оцінці за порівняними цінами з розрахунку на 100 га с.-г. угідь;
3) вартість валової продукції в оцінці за поточними цінами реалізації;
4) вартість валової продукції в оцінці за поточними цінами реалізації в розрахунку на 100 га с.-г. угідь.
88. Застосування якого методу не дозволяє проаналізувати динаміку обсягу валової продукції с.-г. (рослинництва або тваринництва)?
1) кореляційний;
2) індексний;
3) графічний;
4) динамічні ряди.
89.
Факторну модель детермінованого
факторного аналізу, що відображає
вартість валової продукції с.-г.
,
відносять до
1) адитивної;
2) мультиплікативної;
3) кратної;
4) змішаної.
90. За допомогою якого методу детермінованого факторного аналізу можна визначити вплив продукції рослинництва (ВПР) і тваринництва (ВПТ) на міну валової продукції с.-г. (ВП=ВПР+ВПТ)?
1) абсолютних різниць;
2) відносних різниць;
3) ланцюгових підстановок;
4) індексний.
91. Для визначення розміру впливу факторів на зміну валового збору окремих культур не можна застосувати метод:
1) ланцюгових підстановок;
2) абсолютних різниць;
3) пропорційного ділення;
4) інтегральний.
92. Визначення впливу структурного фактора на зміну валового збору по групі однорідних культур можливо методами, окрім:
1) ланцюгових підстановок;
2) інтегрального;
3) абсолютних різниць;
4) індексного.
93. Розмір впливу зміни урожайності на відхилення валового збору окремої культури не можна визначити як:
1) добуток різниць між фактичною і плановою урожайністю на фактичну площу посіву;
2) добуток різниць між фактичною і плановою площею посіву на планову урожайність;
3) різниця між фактичними валовим збором і умовним, обчисленим при фактичній площі і плановій урожайності;
4) різниця між чисельником і знаменником загального індексу урожайності фіксованого складу.
94. Зміна валового збору окремої культури за рахунок посівної площі не визначається як:
1) добуток різниць між фактичною і плановою урожайністю на фактичну площу посіву;
2) добуток різниць між фактичною і плановою площею посіву на планову урожайність;
3) різниця між фактичними валовим збором і умовним, обчисленим при фактичній площі і плановій урожайності;
4) різниця між чисельником і знаменником загального індексу урожайності фіксованого складу.
95. Розрахунок впливу урожайності окремих культур на зміну валового збору по групі однорідних культур не можна обчислити як:
1) добуток різниці між фактичною і умовною середньою урожайністю на фактичну площу посіву;
2) різницю між умовним валовим збором (при плановій урожайності окремих культур, фактичним розміром і фактичній структурі посівних площ) та плановим валовим збором;
3) різниця між фактичним і умовним (при плановій урожайності, фактичному розмірі і фактичній структурі посівних площ) валовим збором;
4) добуток зміни середньої урожайності на фактичну площу посіву.
96. Розмір впливу посівної площі на зміну валового збору по групі однорідних культур визначається як:
1) добуток різниці між фактичною і плановою площею посіву на середню планову урожайність;
2) добуток різниці між фактичною і плановою площею посіву на середню умовну урожайність;
3) добуток різниці між фактичною і плановою площею посіву на середню фактичну урожайність;
4) різницю між фактичним і умовно-розрахунковим валовим збором.
97. Яка група факторів не впливає на рівень урожайності?
1) природно-кліматичні;
2) агротехнічні;
3) політико-правові;
4) організаційно-економічні.
98. В
результаті аналізу впливу доз на внесення
добрив на зміну урожайності озимої
пшениці одержали рівняння
,
що означає:
1) урожайність у звітному році дорівнює 28,4 ц/га і щорічно збільшується на 1,2 ц;
2) урожайність у базисному році дорівнює 28,4 ц/га і щорічно збільшується на 1,2 ц/га;
3) урожайність у попередньому до вивчаємого періоду році склала 28,4 ц і збільшується на 1,2 ц/га при збільшенні доз внесення добрив;
4) урожайність при умовному (0) внесені добрива складає 28,4 ц/га і при збільшенні доз внесення добрив збільшується на 1,2 ц/га.
99. В багатофакторній моделі урожайності с.-г. культур (продуктивності худоби) кожен коефіцієнт при хі показує:
1) на скільки змінився вивчаємий фактор;
2) на скільки змінюється урожайність (продуктивності) залежно від зміни фактора на 1;
3) частку загальної зміни урожайності (продуктивності) від вивчаємого фактора;
4)можливий резерв збільшення урожайності (продуктивності) за рахунок конкретного фактора.
100. Можливе збільшення виробництва продукції рослинництва за рахунок розширення посівних площ обчислюється:
1) резерв розширення посівних площ помножити на різницю між фактичною і плановою урожайністю культури, яка буде вирощуватися;
2)фактичну площу посіву, яка планується відвести під конкретну культуру, помножити на різницю між фактичною і плановою її урожайністю;
3) резерв розширення посівних площ помножити на фактичну урожайність культури, яку планують вирощувати на цих землях;
4) плановий валовий збір конкретної культури поділити на фактичну посівну площу.
101. Резерв збільшення виробництва продукції окремої культури а рахунок покращення сортового складу посівів обчислюють:
1) зміна питомої ваги кожного сорту множиться на фактично досягнуту урожайність (і ділиться на 100%), добутки сумують і результат множать на фактичну площу посіву;
2) зміна питомої ваги кожного сорту множать на фактично досягнуту урожайність ( і ділять на 100%), добутки сумують і результат множать на планову площу посіву;
3) різницю між можливою і фактично досягнутою урожайністю множать на можливу площу посіву і спів ставляють з фактичним валовим збором;
4) різницю між можливою і фактичною площею посіву множать на різницю між можливою і фактичною урожайністю.