- •Реферат
- •1 Холодне та об’ємне штампування на пресах
- •2 Особливості холодної висадки на ковальсько – пресових холодновисадочних автоматах
- •2.1 Найбільш поширені операції холодного об'ємного штампування
- •2.2 Типові технологічні процеси штампування на ковальсько - пресових холодновисадочних автоматах.
- •3 Розробка технологічного процесу штампування на ковальсько – пресових автоматах
- •4 Розрахункова частина
- •4.1 Розрахунок діаметру вихідної заготовки
- •4.2 Розкрій листового матеріалу
- •4.3 Розрахунок технологічного процесу першого і другого варіанту виготовлення деталі
- •Вибір прес-обладнання
- •4.4 Конструктивний розрахунок деталі та штампу
- •4.5 Розрахунок пуансона на міцність
- •4.6 Проектування кування вала на гідравлічному пресі
- •Список використаної літератури
4 Розрахункова частина
Вихідні дані
Висота готової деталі h = 15 мм
Товщина стінки S = 2 мм
Діаметр
готової деталі,
=
100
мм
Радіус ,r = 4 мм
=
85 мм
4.1 Розрахунок діаметру вихідної заготовки
Розрахуємо діаметр вихідної заготовки за формулою:
,
(4.1)
де
- припуск на обрізку від 1 до 2,5 мм.
Приймаємо
мм.
Розрахуємо висоту деталі після витяжки за формулою:
(4.2)

Розрахуємо діаметр заготовки без урахування радіуса, викривлень та припусків за формулою:
(4.3)

4.2 Розкрій листового матеріалу
Економія металу в холодному штампуванні досягається шляхом:
1. Найбільш доцільного розкрою листів на штучні заготовки або смуги з найменшими відходами;
2. Найбільш економного розкрою смуг і розташуванням вирізаних деталей на штабі;
3. Зменшенням втрат металу на перемички;
4. Застосуванням безвідходного і маловідходного розкрою;
5. Підвищенням точності розрахунку розміру заготовок і зменшенням припусків на обрізання;
6. Використанням відходів для виготовлення інших деталей;
7. Попередженням браку штампуємих деталей, а також зниженням норми втрат при налагодженні і установці штампів.
Розкрій матеріалу характеризується значенням коефіцієнта використання матеріалу і розраховується за формулою:
(4.4)
де
– коефіцієнт використання матеріалуn
- кількість деталей, які отримують із
заготовки
- площа деталі
-
площа поверхні вихідної заготовки
Розрахуємо крок подачі (період) та ширину вірубаємої полоси за формулами:
(4.5)
(4.6)
де a, b – коефіцієнти, які дорівнюють 1 та 2 відповідно


Розрахуємо площу деталі за формулою:
(4.7)


Таблиця 4.1 – Розмір листів за ГОСТ 19904-90
|
№ |
ширина В, мм |
довжина L, мм |
|
1 |
1000 |
2000 |
|
2 |
1500 |
3000 |
|
3 |
1800 |
3600 |
|
4 |
1100 |
2200 |
|
5 |
1600 |
3200 |
Лист 2х1000х2000 (SxLxB), сталь 08Ю
Розрахуємо кількість деталей при поперечному розкрої


Розрахуємо коефіцієнт використання матеріалу за формулою:
(4.8)

Розрахуємо
кількість деталей при повздовжньому
розкрої


Розрахуємо коефіцієнт використання матеріалу:

Коефіцієнт використання матеріалу для інших листів розраховуємо аналогічно.
Лист 2х1500х3000 (SxLxB), сталь 08Ю
Розрахуємо коефіцієнт використання матеріалу при поперечному розкрої:



Розрахуємо
коефіцієнт використання матеріалу при
повздовжньому розкрої:



Лист 2х1800х3600 (SxLxB), сталь 08Ю
Розрахуємо коефіцієнт використання матеріалу при поперечному розкрої:



Розрахуємо коефіцієнт використання матеріалу при повздовжньому розкрої:



Лист 2х1100х2200 (SxLxB), сталь 08Ю
Розрахуємо коефіцієнт використання матеріалу при поперечному розкрої:



Розрахуємо коефіцієнт використання матеріалу при повздовжньому розкрої:



Лист 2х1600х3200 (SxLxB), сталь 08Ю
Розрахуємо коефіцієнт використання матеріалу при поперечному розкрої



Розрахуємо коефіцієнт використання матеріалу при повздовжньому розкрої:



Таблиця 4.2 - Значення коефіцієнту використання матеріалу для листів з різним типом розкрою
|
|
1000х2000 |
1500х3000 |
1800х3600 |
1100х2200 |
1600х3200 |
|
поперечний розкрій |
62,81 |
90,3 |
99,6 |
68,2 |
96,8 |
|
повздовжній розкрій |
62,81 |
90,3 |
99,6 |
68,2 |
96,8 |
Масу рулону приймаємо рівною 15т.
Розрахуємо об'єм рулону:

(4.9)
Розрахуємо довжину рулону за формулою:

Розрахуємо коефіцієнт використання матеріалу при поперечному розкрої для рулону 527780х1800 мм



З розрахунку коефіцієнта використання матеріалу можна зробити висновок, що доцільно застосовувати рулон з економічної точки зору.
Розрахуємо вагу однієї деталі за формулою:
(4.10)

