Лекція 2 закон про кримінальну відповідальність План лекції

Законодавство України про кримінальну відповідальність становить Кримінальний кодекс України (ч. 1 ст. 3 КК України), який базується на:

Конституції України

Загальновизнаних принципах і нормах міжнародного права

Статті закону про кримінальну відповідальність містять:

Задачі, підстави кримінальної відповідальності

Підстави звільнення від кримінальної відповідальності і покарання

Визначення, які суспільно небезпечні діяння визнаються злочинами та які покарання можуть бути застосовані до осіб, що їх вчинили

Структура кримінального кодексу

Загальна частина

Особлива частина

складається із 15 розділів, у яких є норми, що встановлюють загальні положення кримінального права, а також визначають його основні інститути (наприклад: поняття злочину та його види; вина та її форми; співучасть; повторність, сукупність та рецидив злочинів; покарання, його мета та види; підстави звільнення від кримінальної відповідальності та покарання)

складається із 20 розділів, що систематизовані залежно від тотожних благ, цінностей та інших сфер життєдіяльності людей, на які посягає відповідна група злочинів

Розділи Загальної та Особливої частин поділяються на статті

пронумеровані арабськими цифрами і мають заголовок, що відповідає їх змісту

більшість статей Загальної та Особливої частин КК України поділяються на частини, об’єднані єдиним абзацом, мають цифровий номер та починаються із великої літери. Окремі статті або частини статей поділяються на пункти, що також мають цифровий номер та круглу дужку (наприклад, ч. 2 ст. 69 або ч. 3 ст. 70 Загальної частини КК України або ч. 2, 3 ст. 120 Особливої частини ККУкраїни)

в окремих випадках пункти частини статті мають підпункти ( наприклад, ч. 2 ст. 72 КК п\п а, б)

Норми Особливої частини КК України складаються з:

Диспозиції

Санкції

У диспозиції дається описання ознак конкретного злочину.

У санкції встановлюється вид та розмір покарання за злочин

Проста диспозиція

Описова диспозиція

Відсильна диспозиція

Відносно-визначені

Альтернативні

лише вказує на кримінально-карне діяння, не розкриваючи його зміст (ст. 369 КК - Пропозиція або давання хабара)

описує найбільш суттєві ознаки діяння та розкриває його зміст (ч.1 ст. 185 - Крадіжка)

називає лише діяння, але не містить у собі опису самого злочинного діяння, і відсилає до інших норм (статті або частині) кримінального закону. Наприклад, диспозиція ст. 122 КК відсилає до ст. 121 КК. Формулювання “Ті самі дії...” - також відноситься до різновиду відсильної диспозиції

вказує один вид основного покарання і його межі. Існує два різновиди відносно-визначених санкцій: 1) в яких вказана мінімальна і максимальна межі покарання (караються ... на строк від... до ... років. Наприклад, ст. 111 КК- від 10 до 15 років); 2) в яких вказана лише максимальна межа покарання (караються ... на строк до ... років. Наприклад, ст. 116 КК- до 5 років)

містить не один, а два чи більше основних видів покарання (караються позбавленням волі на строк ... або довічним позбавленням волі. Наприклад, ст. 115 КК). Залежно від своєї побудови в альтернативній санкції можуть міститися: 1) відносно визначений та абсолютно визначений вид покарання (ст. 112 КК); 2) два або більше відносно визначених видів покарання (ст. 123, ст. 174 КК)

Іноді законодавець застосовує змішані (комбіновані) диспозиції. Це такі диспозиції, у яких одночасно містяться ознаки різних видів диспозицій (п. 13 ч. 2 ст. 115 КК — проста та відсильна)