4. Причинний зв’язок між діянням і суспільно небезпечними наслідками

Встановити причинний зв’язок – означає необхідність встановлення об’єктивного зв’язку між суспільно небезпечним діянням і настанням суспільно небезпечного наслідку, при якому діяння є безпосередньою причиною наслідку, що настав. Отже, як причина розцінюється суспільно небезпечна дія чи бездіяльність, а як наслідок – суспільно небезпечний результат, викликаний цим діянням. Причинний зв’язок – об’єктивно існуючий зв’язок між діянням – дією або бездіяльністю (причиною) і суспільно небезпечними наслідками (наслідком), коли дія або бездіяльність викликає настання суспільно небезпечного наслідку.

У теорії кримінального права виділяють такі різновиди необхідного причинного зв’язку:

1) безпосередній (прямий) причинний зв’язок	2) опосередкований необхідний причинний зв’язок	3) необхідний причинний зв’язок при співучасті
наприклад, настання смерті внаслідок ножового поранення	коли суб’єкт злочину для заподіяння суспільно небезпечних наслідків застосовує різні механізми, пристосування, поводження тварин, інші засоби вчинення злочину чи використовує поведінку інших осіб, які виступають як своєрідний „засіб” вчинення злочину, наприклад, неосудні особи, які не досягли віку кримінальної відповідальності, перебували у стані крайньої необхідності, виконували наказ чи розпорядження або діяли у силу фактичної помилки	коли дії співучасників (організатора, підбурювача, пособника) перебувають у причинному зв’язку зі злочином, вчиненим виконавцем
4) необхідний причинний зв’язок за наявності особливих умов на боці потерпілого

5. Факультативні ознаки об’єктивної сторони складу злочину

До факультативних ознак об'єктивної сторони складу злочину, окрім суспільно небезпечних наслідків та причинного зв’язку, ознаки яких було розглянуто вище, належать: місце, час, обстановка, спосіб, знаряддя і засоби вчинення злочину. Вказані ознаки називаються факультативними через те, що включаються не до усіх складів злочинів.

Факультативні ознаки об'єктивної сторони складу злочину

Місце вчинення злочину	Час вчинення злочину	Спосіб вчинення злочину
це певна територія або інше місце, де вчинюється суспільно небезпечне діяння і настають його суспільно небезпечні наслідки	це певний проміжок часу, протягом якого вчинюється суспільно небезпечне діяння і настають суспільно небезпечні наслідки	ті прийоми та методи, що використовував злочинець для вчинення злочину
Обставини вчинення злочину – це конкретні об’єктивні умови, в яких вчиняється злочин

Лекція 8 склад злочину

Ключові слова: склад злочину, елементи складу злочину, ознаки складу злочину, види складу злочину, кваліфікація злочинів.

План лекції

1. Поняття і значення складу злочину. 2. Елементи та ознаки складу злочину. 3. Види складу злочину. 4. Кваліфікація злочинів.

1. Поняття та значення складу злочину

Згідно ст. 2 Кримінального кодексу України “підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад злочину, передбаченого цим кодексом”. Склад злочину – це одне з основних понять кримінального права України, оскільки в межах вчення про склад злочину розвиваються всі основні інститути кримінального права. Склад злочину – сукупність встановлених у кримінальному законі юридичних (об’єктивних та суб’єктивних) ознак, що визначають вчинене суспільно небезпечне діяння як злочинне.