У двооб`єктних злочинах – безпосередній об’єкт

Додатковий безпосередній об’єкт

Додатковий обов'язковий об'єкт

Додатковий факультативний об'єкт

це такий об'єкт, який у даному складі злочину є завжди. Так, у складі розбою основним безпосереднім об'єктом є власність, а додатковим обов'язковим – особистість

це такий об'єкт, який при здійсненні визначеного злочину може існувати поряд з основним, а може бути відсутнім (наприклад, відносини власності і здоров'я під час хуліганства)

Предмет відрізняється від об'єкту злочину такими ознаками:

на відміну від об'єкта, що є обов'язковою ознакою будь-якого складу злочину, предмет злочину ознака факультативна.

на відміну від об'єкта злочину, якому завжди наноситься шкода в результаті здійснення злочинного діяння предмет може не тільки отримувати шкоду від злочину, а також може і залишатися незмінним

предмет злочину – це завжди речі матеріального світу, тоді як об'єкт злочину – це суспільні відносини

предмет злочину необхідно відрізняти від знарядь і засобів здійснення злочинного діяння як ознаки об'єктивної сторони злочину. Якщо предмет злочину – це речі матеріального світу, з визначеними властивостями яких кримінальний закон пов'язує наявність у діях особи ознак конкретного складу злочину, то знаряддя і засоби здійснення злочину – ті предмети, що використовуються злочинцем для здійснення

Ознаки об’єктивної сторони складу злочину

Обов’язкова ознака

Факультативні ознаки

Діяння у формі дії або бездіяльності. Суспільно небезпечна дія або бездіяльність – найважливіша, основна і обов’язкова ознака об’єктивної сторони будь-якого складу злочину. Відсутність цієї ознаки виключає склад злочину

Суспільно небезпечні наслідки, причинний зв’язок між діянням і суспільно небезпечними наслідками, місце, час, обставини, спосіб та засоби вчинення злочину

Ознаки об’єктивної сторони кожного складу злочину закріплюються в диспозиціях статей особливої частини КК у таких трьох формах:

а) в одних диспозиціях вказується лише сама суспільно небезпечна дія чи бездіяльність

б) в інших диспозиціях йдеться тільки про суспільно небезпечні наслідки

в) у деяких статтях вказуються як на дії чи без дії, так і на суспільно небезпечні наслідки

Наприклад, у статтях КК України, які передбачають відповідальність за шпигунство (ст. 114), залишення в небезпеці (ч. 1, ч. 2 ст. 135), створення злочинної організації (ст. 255), втягнення неповнолітніх у злочинну діяльність (ст. 304). Причому, так можуть бути описані як диспозиції статтей у формальних, так і матеріальних складах. Наприклад, крадіжка (ст. 185) або грабіж (ст. 186 КК)

Наприклад, це такі, які передбачають відповідальність за вбивство через необережність (ст. 119), умисне тяжке або середньої тяжкості тілесне ушкодження (ст.ст. 121, 122). У цих випадках вчинення суспільно небезпечного діяння, яке призвело до вказаних наслідків, є зрозумілим саме по собі

Це ч. 3 ст. 135 КК, яка передбачає відповідальність за залишення в небезпеці, якщо воно спричинило смерть особи або інші тяжкі наслідки; ч. 1 ст. 194 КК, яка передбачає відпові-дальність за умисне знищення чужого майна, що заподіяло шкоду у великих розмірах та деякі інші

Значення об’єктивної сторони складу злочину:

об’єктивна сторона є обов’язковим елементом складу злочину і тому входить до юридичної підстави кримінальної відповідальності. Таким чином, особа може бути притягнута до кримінальної відповідальності лише тоді, коли у вчиненому нею діянні встановлені всі ознаки складу злочину

ознаки об’єктивної сторони багато в чому визначають суспільну небезпечність злочину і тому об’єктивні ознаки діяння враховуються під час вирішення питання про криміналізацію тих чи інших, тобто визнання їх злочинними і караними самим законодавцем

об’єктивна сторона має важливе значення для правильної кваліфікації злочину. За об’єктивними ознаками суспільно небезпечного діяння, за характером поведінки особи можна встановити інші елементи й ознаки складу злочину: об’єкт, якому заподіюється шкода, відповідну форму вини, мотив, мету злочину, які не завжди вказуються в диспозиціях статей Особливої частини КК, і, таким чином, правильно кваліфікувати вчинене

об’єктивна сторона має значення для розмежування злочинів, а також відмежування злочинних діянь від незлочинних

врахування ознак об’єктивної сторони складу злочину дозволяє в кожному конкретному випадку правильно визначити ступінь тяжкості вчиненого злочину і відповідно до цього призначити покарання, що відповідає вчиненому (ст. 65 КК)