Взаємовпливи

Як приклад можна назвати виділення суплідь буряків, які гальмують проростання насіння куколю (Agrostemma githago). Нут (Cicer arietinum) має пригнічувальну дію на картоплю, кукурудзу, соняшник, томати та інші культури, квасоля – на ріст ярої пшениці; кореневі виділення пирію (Agropyron repens) і кострецю (Bromus inermis) – на інші трав'янисті рослини і навіть дерева, які ростуть поблизу них.

Як крайню форму алелопатії або неможливість існування того, чи іншого виду в присутності іншого в результаті інтоксикації середовища, називають Аменсалізм. Аменсалізм відповідає прямій конкуренції, антібіозу і антагонізму. Так, завдяки виділенню корінням токсичних речовин ястребянка (Hieracium pilosella) з сімейства складноцвітих витісняє інші однорічні рослини і нерідко утворює чисті зарості на досить великих площах.

Більшість грибів і бактерії синтезують антибіотики, які гальмують ріст інших бактерій. Аменсалізм широко поширений у водному середовищі.

Горіх чорний виділяє через корені хімічні речовини, які пригнічують ріст інших рослин, приклад аменсалізму.

Практичне використання явища

Здебільшого полімерні сполуки ароматичного ряду характеризуються наявністю фенольних груп, часто містять в гетероциклах азот, утворюють комплекси з солями (хелати) і відзначаються високою алелопатичною активністю. Завдяки цим речовинам відбувається алелопатичний взаємовплив між рослинами впродовж усього онтогенезу: змінюється продуктивність рослин, вміст та якість окремих БАР.

Явище А. враховують у сільськогосподарському рослинництві при розробці структури сівозмін і мішаних посівів, з метою запобігання ґрунтовтоми в монокультурі, боротьби з бур’янами, фітопатогенними організмами тощо.

Практичне значення мають відомості про взаємно корисні зв’язки лікарських рослин (ЛР). У разі оцінки алелопатичних якостей ЛР враховують не тільки їх здатність виділяти різноманітні БАР, а й виявляти толерантність до шкідливих виділень.