3. Коротка характеристика методів системного аналізу

   1. Колективні методи проведення експертизи

Для вирішення слабо структурованих проблем було породжено ряд слабо формалізованих методів. До числа власних інструментальних досягнень системної методології дослідники відносять методи сценаріїв, отримання й аналізу експертних оцінок — метод «Дельфі», метод фокус-груп [25]. Розглянемо наступні системної методології:

1. Метод Дельфі.

Метод Дельфі (інша назва дельфійській метод) був розроблений в 1950-1960 роки в США для прогнозування впливу майбутніх наукових розробок на методи ведення війни (розроблений корпорацією RAND, авторами вважаються Олаф Холмер,Норман Долкі і Ніколас Решер). Ім'я методу запозичене від Дельфійського Оракула. Це метод експертного оцінювання, суть якого в тому, щоб через систематичний збір інформації про об'єкт прогнозування шляхом опитування експертів та узагальнення даних отримати найбільш достовірне рішення [26].

Базовим принципом методу є те, що деяка кількість (від 10 до 150) незалежних експертів, які незв'язані та не знають один про одного, краще оцінює і пророкує результат, ніж структурована група (колектив) особистостей. Це дозволяє уникнути відкритих зіткнень між носіями протилежних позицій та виключає безпосередній контакт експертів між собою і, отже, груповий вплив, що виникає при спільній роботі і складається в пристосуванні до думки більшості. Тому для проведення опитування можна не збирати експертів в одному місці.

Особливості методу Дельфі:

• анонімність експертів;

• використання результатів попереднього туру опитування;

• статистичний характер групової відповіді.

Надійність методу Дельфі вважається високою при прогнозуванні на період як від 1 до 3 років, так і на більш віддалений період часу.

Етапи методу Дельфі:

• підбір групи експертів;

• постановка проблеми (формування загального опитувальника);

• анкетування думок експертів;

• на основі отриманих думок та зауважень експертів проводиться обговорення, в результаті складається наступний опитувальник.

Проводиться нове анкетування за поліпшеним опитувальником, так як всі експерти можуть змінювати думку, то ітерації повторюються, поки не буде досягнута погодженість між експертами, або не буде встановлено відсутність єдиної думки з проблеми. Вивчення причин розбіжностей в оцінках експертів дозволяє виявити непомічені раніше аспекти проблеми й зафіксувати увагу на ймовірні наслідки розвитку аналізованої проблеми або ситуації. У відповідності з цим і виробляється остаточна оцінка та практичні рекомендації. Звичайно проводиться три ітерації, але якщо думки сильно різняться — то більше.

Переваги методу:

• Сприяє виробленню незалежності мислення членів групи.

• Забезпечує спокійне та об'єктивне вивчення проблем, які вимагають оцінки.

Недоліки методу:

• Надмірна суб'єктивність оцінок.

• Вимагає досить багато часу і організаційних зусиль.

• Експерти повинні вміти добре викладати свої думки, так як даний метод ґрунтується на отриманні інформації в письмовій формі, в іншому випадку обробка даних ускладнюється.

• Експерти повинні володіти високим рівнем мотивації, для заохочення до заповнення анкет.

Як приклад, метод Дельфі використовувався для опитування у проекті «Прогноз і сценарії розвитку вищої школи в Росії — інституту, що інтегрує науку, освіту та інновації, в горизонті до 2030 року, як основа державної політики в освіті, науково-технічній та інноваційній сфері (дослідження з використанням методології Форсайта)»(2010-2012 рр. .) [27]

2. Метод фокус-груп.

Метод фокус-груп (метод групового фокусування інтерв'ю, або метод фокусування в групі) — полягає в опитуванні 8 - 12 респондентів в певному часовому інтервалі (від 1 до 2,5 годин) під управлінням модератора. Опитування проводиться в спеціальній фокус-кімнаті, оснащеній відеокамерою і звукозаписними пристроями. На відміну від класичних інтерв'ю комунікація відбувається переважно між самими респондентами, а модератор лише направляє розмову в потрібне русло. Метод дозволяє розкрити мотивацію людей, побачити варіанти сприйняття/ставлення до проблеми тощо. Але ніколи не слід забувати, що фокус-група — це якісний метод і на його основі не можна робити кількісних висновків.

Ідея сфокусованих інтерв'ю виникла в середині XX століття в США. Їх передвісниками були так звані вільні інтерв'ю, які активно застосовувалися в американській соціології та психології наприкінці 30-х — початку 40-х років. У таких інтерв'ю заздалегідь задавалася загальна тематика бесіди і певне коло відкритих питань. Першим узагальненням, присвяченим власне сфокусованому груповому інтерв'ю, стала праця Р. Мертона «Фокусовані інтерв'ю» (1956 р.). Цю розробку було адаптовано Р. Лазарсфельдом та іншими авторами для маркетингових досліджень.

Склад групи повинен бути однорідним (гомогенним), тобто члени групи повинні мати загальні ознаки або за віком, або за виглядом діяльності, або за освітою, або за сімейним станом і т.п. Встановлено, що в однорідних по складу групах дискусії носять відвертіший характер: ніхто нікого не соромиться, ніхто не відчуває себе скутим. Проте гомогенність повинна бути репрезентативною, тобто учасники фокус-групи, будучи схожими один на одного, повинні нести в собі й характерні ознаки генеральної сукупності.

Фокус-група як метод дослідження, направлений на отримання якісної інформації, має цілком певні переваги і недоліки. До переваг в першу чергу слід віднести те, що в процесі проведення дискусії створюється реальна можливість генерування нових ідей, зокрема з використанням мозкового штурму.

Крім того, у замовника з’являється можливість спостерігати за роботою фокус-групи, ідеї і пропозиції якої він може використовувати, не чекаючи офіційного звіту. Перевагою також є і спостереження за респондентами в процесі обговорення ними важливих для замовника проблем, що практично нездійсненно при проведенні опитів, анкетування і т.п.

Недоліком методу є те, що фокус-група через свої малі розміри не може бути репрезентативною по відношенню до генеральної сукупності. А вимога гомогенності (однорідності) групи тільки посилює це. Інший недолік обумовлений можливим суб’єктивізмом інтерпретації результатів роботи групи.

Знаючи відмічені недоліки, можна вжити конкретні заходи, щоб дещо пом’якшити можливі негативні наслідки від застосування цього методу або повністю уникнути їх. Зокрема, забезпечити репрезентативність можна за допомогою доповнення фокус-групи іншими методами, паралельно вести декілька (чотири-п’ять) фокус-груп, що дозволить порівняти результати.

3. «Метод мозкового штурму».

Метод «мозкового штурму» з'явився у Сполучених Штатах Америки в кінці 30-х років, а остаточно сформувався і став відомий широкому загалу спеціалістів з виходом в 1953 році книги А. Осборна «Керована уява», в якій були розкриті принципи і процедури творчого мислення.

Суть методу полягає в тому, що необхідно висловити найбільшу кількість ідей за невелику кількість часу, обговорити та здійснити їхній відбір. Цей метод використовується для розвитку творчих здібностей або для розв’язання складних проблем. При цьому забороняється критикувати ту чи іншу ідею. Ідея, з якою погодиться більшість експертів, і вважається правильною.

Для проведення сеансу комплектують спеціальну групу з представників науково-дослідних, конструкторських, виробничих та інших підрозділів фірми — переважно від 6 до 10 чол. Призначають голову групи, який добре обізнаний з технікою застосування методу «мозкового штурму». До групи, як правило, входять 1-2 чол., які взагалі не обізнані з проблемою і є спеціалістами з інших галузей науки і техніки. Метод «мозкової атаки» можна використовувати в різних формах діяльності: у роботах з малими групами, командами, великими групами («гра з глядачами»), індивідуальній роботі віч-на-віч.

«Мозковий штурм» (брейнстормінг) включає в себе два етапи:

• Група висуває ідеї по заданій темі. Всі ідеї фіксуються.

• Оцінка та розвиток ідей. Відбір кращих ідей.

Суть методу — у відділенні процесу генерації ідей (перший етап) від їх аналізу і відбору (другий етап).

Ідеї, які висловлюють учасники «мозкової атаки», протоколюються і фіксуються за допомогою магнітофону. Список ідей передається потім групі експертів, в задачу яких входить не тільки оцінка ідей, але і аналіз прихованих можливостей в кожній пропозиції, яка висловлюється.

Перевагою методу «мозкової атаки» є висока оперативність одержання необхідного рішення. Основним його недоліком є складність організації експертизи, тому що іноді неможливо зібрати разом необхідних фахівців, створити невимушену атмосферу і виключити вплив посадових взаємин. До числа найважливіших недоліків методу колективної генерації ідей відносяться також значний рівень інформаційного шуму, створюваного тривіальними ідеями, спонтанний і стихійний характер генерації ідей.

Універсальність методу «мозкового штурму» дозволяє розв'язувати будь-які завдання у будь-якій галузі практичної діяльності людини.