3. Предмет та об'єкт системного дослідження, цикли Кондратьєва та технологічні уклади

Радянський вчений Микола Кондратьєв (1892—1938) в 20-ті роки, вивчаючи велику кількість статистичної інформації, прийшов до висновків про циклічність розвитку економічних процесів у світі. У наступні роки практика підтвердила прогнози Кондратьєва.

Н.Д. Кондратьєв відзначив 4 емпіричні правильності в розвитку великих циклів:

1. перед початком хвилі, що збільшується, кожного великого циклу, а іноді в самому початку її, спостерігаються значні зміни в умовах господарського життя суспільства;

2. періоди хвиль, що збільшуються, великих циклів, як правило, значно багатші на великі соціальні потрясінням і перевороти в житті суспільства (революції, війни), ніж періоди хвиль, що зменшуються;

3. хвилі, що зменшуються, цих великих циклів супроводжуються тривалою депресією сільського господарства;

4. великі цикли економічної кон'юнктури виявляються в тому ж єдиному процесі динаміки економічного розвитку, в якому виявляються й середні цикли з їх фазами підйому, кризи і депресії.

Цикли Кондратьєва:

1 цикл — 1780 — 1810

2 цикл — 1844 — 1870

3 цикл — 1890 — 1914

4 цикл — 1935 — 1966

5 цикл — 1980 — 2000

6 цикл — 2020 — 2040

Технологічні уклади (довгі хвилі Кондратьєва):

1. інтенсивний видобуток кам'яного вугілля, розвиток текстильної промисловості;

2. інтенсивне будівництво залізниць, розвиток чорної металургії;

3. інтенсивний розвиток електротехнічної промисловості, хімії, автомобільної промисловості;

4. розвиток електронної промисловості;

5. розвиток інформаційних технологій, а також Internet — технологій;

6. прогноз розвитку технологій NBIC-конвергенції (N — нано, B — біо, I — інформаційні, C — когнітивні технології);

Термін NBIC-конвергенції був введений в 2002 р. Михайлом Роко і Вільямом Бейнбрідж, авторами найбільш значною у цьому напрямку на даний момент роботи, звіту Converging Technologies for Improving Human Performance 1, підготовленого 2002 в Всесвітньому центрі оцінки технологій (WTEC) [30]. NBIC-технології — це по суті створення живих інтелектуальних систем з неживої матерії, що самостійно розвиваються, які можуть бути використані всюди — від медицини до промисловості.

Особливостями NBIC-конвергенції є:

1. інтенсивна взаємодія між зазначеними науковими і технологічними бластів;

2. значний синергетичний ефект;

3. широта охоплення розглянутих і схильних до впливу предметних областей — від атомарного рівня матерії до розумних систем;

4. виявлення перспективи якісного зростання технологічних можливостей індивідуального і суспільного розвитку людини — завдяки NBIC-конвергенції.

Візуалізація NBIC-конвергенції стала можлива, коли, базуючись на аналізі наукових публікацій і використовуючи метод візуалізації, заснований на взаємній цитуванні і кластерному аналізі 2, була побудована схема мережі пересічний новітніх технологій. На рис.1 дана схема, яка відображає природу NBIC-конвергенції.

Рисунок 1.1 — Карта пересічний новітніх технологій

З чотирьох описуваних областей найбільш розвинена (інформаційно-комунікаційні технології) на даний момент найчастіше поставляє інструменти для розвитку інших. Зокрема, це можливість комп'ютерного моделювання різних процесів. Біотехнологія також дає інструментарій та теоретичну основу для нанотехнологій і когнітивної науки, і навіть — для розвитку комп'ютерних технологій.

Нанотехнології або нанонауки — це міждисциплінарна область фундаментальної і прикладної науки і техніки, що має справу з сукупністю теоретичного обґрунтування, практичних методів дослідження, аналізу та синтезу, а також наука і технологія колоїдних систем (колоїдна хімія, колоїдна фізика, молекулярна біологія, вся мікроелектроніка). Нанотехнології призведуть до виникнення і розвитку нової галузі, наномедицини: комплексу технологій, що дозволяють управляти біологічними процесами на молекулярному рівні.

Біотехнологія — міждисциплінарна галузь, що виникла на стику біологічних, хімічних і технічних наук. З розвитком біотехнології пов'язують вирішення глобальних проблем людства — ліквідацію недостачі продовольства, енергії, мінеральних ресурсів, поліпшення стану охорони здоров'я і якості навколишнього середовища.

Інформаційні технології — широкий клас дисциплін та галузей діяльності, що відносяться до технологій створення, збереження, управління і обробки даних, в тому числі з застосуванням обчислювальної техніки. Останнім часом під інформаційними технологіями найчастіше розуміють комп'ютерні технології. Зокрема, ІТ мають справу з використанням комп'ютерів і програмного забезпечення для створення, зберігання, обробки, обмеження до передачі та отримання інформації.

Когнітивні технології (лат. cognitio — пізнання) — міждисциплінарний науковий напрям, що об'єднує теорію пізнання, когнітивну психологію, нейрофізіологію, когнітивну лінгвістику і теорію штучного інтелекту. Поняття «когнітивний», «когнітивна наука», вперше було введено в практику в 1973 р. відомим англійським ученим-фізиком і хіміком-теоретиком Крістофером Лонге-Хіггінс (1923 - 2004), що займався вивченням проблем діяльності мозку людини [31]. У когнітивістиці спільно використовуються комп'ютерні моделі, взяті з теорії штучного інтелекту, і експериментальні методи, узяті з психології і фізіології вищої нервової діяльності, для розробки точних теорій роботи людського мозку. Сучасна нейронаука вичерпала можливості парадигми мозку як молекулярно-хімічної машини для пояснення механізмів роботи свідомості. Успіхи когнітивної нейронауки відкрили нове бачення механізмів економічної поведінки і стимулювали пошук нових відповідей на багато питань, які не знаходять їх у рамках традиційної економіки. Картини активації спеціалізованих зон мозку в конкретних ситуаціях ухвалення рішень дозволяють пояснити відхилення їх вибору від раціональної моделі.

Розвиток NBIC-технологій сильно змінює наші уявлення про світ, в тому числі — про природу базових понять, таких, як життя, людина, розум, природа. Складно описати результат подібних трансформацій, де зміни піддаються всі аспекти життя людини. Але можна очікувати, що зміни стануть все більш стрімкими. Природа буде перетворена в безпосередню продуктивну силу, ресурси, доступні людині, стануть практично необмеженими. Велика частина людей ухвалить зміни і поліпшить себе за допомогою NBIC-технологій, можливо — із заміною частин тіла на штучні і прямим втручанням у генетичний апарат та обмін речовин.

В останні роки експерти та керівники західних країн, що займаються довгостроковій інноваційною політикою, почали звертати увагу на новітню тенденцію в розвитку науки і технологій, пов'язану з конвергенцією і синергією NBIC-технологій. Перші ознаки цієї нової науково-технологічної та промислової революції почнуть проявлятися вже в кінці фази великих потрясінь (2005-2017), особливо у фазі революції світового ринку (2017-2041). За оцінками експертів США і ЄС, перші найбільш активні тенденції конвергенції та синергії NBIC-технологій можуть з'явитися вже до 2020-2025 р.

Аналіз тенденцій розвитку NBIC-технологій в промислово розвинених країнах в біфуркаційний період (2020-2025) показує, що зароджується нова науково-технологічна і промислова революція XXI в., Яка може докорінно змінити економіку, внутрішню і зовнішню політику країн, культуру, а також цивілізацію в цілому. Оцінки синергетичних ефектів NBIC-технологій викликають бурхливі дискусії на глобальному рівні. Деякі експерти вважають, що NBIC-технологій можуть призвести до наслідків, які будуть серйозніші, ніж винахід атомної зброї в XX в.

1. Системна модель перетворення знань Ікуджиро Нонака.

У середині 60-х років минулого сторіччя вчений Майкл Полані увів поняття неявні (Tacit) та явні (Explicit) знання. Явні знання можуть бути представлені у формі, яка добре формалізується (у вигляді теорем, формул, текстів тощо).Неявні знанняхарактеризуються навичками, що набуваються в процесі практичної діяльності у соціальному середовищі.

Японський вчений Ікуджиро Нонака запропонував наступну динамічну модель перетворення та формування нових знань шляхом послідовного виконання процесів:

1. соціалізації (S);

2. екстерналізації (E);

3. комбінування (C);

4. інтерналізації (I).

Таким чином реалізується SECIмодель.

В процесі соціалізаціїу результаті виконання сумісних робіт здійснюється передання неявних знань.

На етапі екстерналізаціїздійснюється перетворення неявних знань в явні (здійснюється вербалізація знань — неявні знання описуються словами).

Етап комбінуванняприпускає накопичення та обмін знаннями в явній формі.

У результаті процесів інтерналізаціїявні знання знову перетворюються у форму неявних знань (перетворюються в індивідуальний досвід).

Спіраль знань Нонако(Рис. - 1.7.5) характеризує безперервний процес перетворення неявних знань в явні, після чого цикл повторюється.

Рисунок 1.8.5— Спіраль знань Нонако

2. Традиційні та інноваційні знання, інтерактивне навчання.

Якщо ми розглядаємо методи управління знанням, то є доцільним визначити, якими вони бувають. Знання поділяються на традиційнітаінноваційні. У свою чергу інноваційні знання поділяються наактивнітаінтерактивні. «Інтеракцію» можна перекласти як взаємодію, тому, наприклад, інтерактивне навчання, передбачає взаємодію студентів не тільки з викладачем, як це було за часів активного навчання, але й між студентами. Тобто утворюється свого роду трикутник взаємодії (Рис. 1.8.6).

Рисунок 1.8.6— Трикутник взаємодії, характерний для інтерактивної моделі навчання

Раніше студент розглядався як об'єкт навчання, був жорсткий план навчання, якого дотримувались викладачі. Це було притаманне длятрадиційної моделі навчання. Засновником цієї моделі був Ян Коменський. Він запропонував класно-урочну систему. Можна провести аналогію, що в традиційній моделі навчання інститут виступає у ролі театру. Тобто студенти не приймають активної участі у процесі навчання. Вони лише відвідують лекції, а потім на заліках демонструють своє розуміння предмету.

За умов інтерактивного навчання, інститут можна порівняти зі спортивним майданчиком, де тренер бере активну участь в процесі гри та взаємодіє з командою. Засновником інтерактивного навчання був Джон Дьюї. Він відносив себе до прагматиків, та вважав, що критерій істинний - це практика. При інтерактивному навчанні роль студента значно змінюється. Істотно підвищується його самостійність. Відбувається формування його компетенцій. Тобто при такій парадигмі навчання студент перетворюється насуб'єкта навчання. Тоді кожен студент виступає як активний елемент.

Прикладом реалізації інтерактивної моделі навчання є колективне виконання даної роботи. При колективному написанні звіту, студенти узгоджують виконання робіт між собою. Тобто реалізується горизонтальна взаємодія студентів між собою. Також студенти постійно координують процес виконання звіту з викладачем, реагують на його зауваження, виправляють неточності та помилки. Таким чином реалізується зазначений вище трикутник взаємодій, характерний для інтерактивної моделі навчання. Однак, реалізація даної моделі навчання є лише однією з причин написання даної роботи в такому форматі. Перерахуємо найважливіші з них:

1. реалізація інтерактивної форми навчання, взаємодія між студентами в горизонтальному напрямку;

Таким чином ми втілюємо використання інноваційних знань в процесі навчання згідно зі зверненням ректору НТУ «ХПІ» професора Л.Товажнянського стосовно майбутнього напрямку розвитку вищої освітньої системи в Україні.

2. реалізація командного стилю згідно з "навчальними організаціями" Пітера Сенге;

Узгодження загальних цілей і спільного бачення перспектив, формування загальних переконань і систем цінностей.

3. здійснення нової парадигми навчання — компетентнісного підходу;

Сама ідея компетентнісного підходу полягає в передачі студентам знань, які будуть важливими для їх майбутньої роботи. Так, згідно з галузевим стандартом вищої освіти України [40], компетентність— це інтегрована характеристика якостей особистості, результат підготовки випускника вузу для виконання діяльності в певних професійних та соціально-особистістних предметних областях (компетенціях), який визначається необхідним обсягом і рівнем знань та досвіду у певному виді діяльності. Тобтокомпетенціявключає знання й розуміння (теоретичне знання академічної області, здатність знати й розуміти), знання як діяти (практичне й оперативне застосування знань до конкретних ситуацій), знання як бути (цінності як невід’ємна частина способу сприйняття й життя з іншими в соціальному контексті).

Згідно з освітньо-кваліфікаційною характеристикою бакалавра у галузі знань «0403 Системні науки і кібернетика» до основних компетенцій бакалавра відносяться й соціально-особистісні компетенції (скорочено — КСО). Виконуючи даний звіт у такому форматі ми набуваємо необхідні компетенції КСО-7, згідно з якими, бакалавр повинен відповідати наступним вимогам:

- Володіти методами міжособистісних комунікацій, дотримуючись норм толерантності, та вміти адаптуватися до різних практичних умов для ефективної праці в колективі;

- Вміти працювати в колективі розробників та організовувати його роботу з проектування та розроблення комп’ютеризованої системи та післяпроектного її супроводу з врахуванням етичних, філософських та релігійних позицій, історії та культури суспільства, особливостей психології поведінки членів колективу.

4. реалізація компетенцій системного аналітика згідно з міжнародним стандартом BABOK;

Згідно з сертифікацією системних аналітиків у відповідності з міжнародним стандартом (зводом знань)BABOK(BusinessAnalysisBodyofKnowledge) до числа найбільш важливих компетенцій відносяться навички ефективних комунікацій, тобто вміння чітко висловлювати свої думки в усній мові, у звітах і презентаціях. Дуже важливим є відповідність наших компетенцій даному стандарту, так як він визнаний у всьому світі. Зокрема, більшість підручників з системного аналізу пишуть на основі цих зводів знань. В звід знаньBABOKвходять і методи експертного оцінювання (SWOT- аналіз, метод фокус-груп, метод інтерв'ювання та інші). Всього там перераховано 34 метода системного аналізу. Таким чином, системний аналітик повинен відповідати зводам знаньBABOK(бізнес-аналіз),SEBOK(системна інженерія),SWEBOK(інженерія програмного забезпечення).

Сучасні соціально-психологічні технології (NLP) і соціоніка підтримують рішення питань ефективної організації взаємодії комунікацій.

5. досягнення позитивної синергії;

6. здійснення навчального процесу на основі моделі Нонако;

Реалізація спіралі знань Нонако, що характеризує безперервний процес перетворення неявних знань в явні та навпаки.

7) за результатами звіту "Компас 2012", в якому викладені вимоги роботодавців до випускників вузів в Україні, студенти повинні бути комунікабельними.