13. Вимоги до виробничих та допоміжних приміщень

Одним з важливих вимог до виробничих приміщень є їх правильне розміщення , яке повинно забезпечувати потоковість технологічного процесу і відсутність зустрічних і перехресних потоків сировини і готової продукції. Забороняється їх розташування у підвальних та напівпідвальних приміщеннях. При цьому набір приміщень повинен відповідати нормам технологічного проектування для даного виду підприємства. Це одна з умов попередження забруднення мікрофлорою готової продукції. При вході у виробничі приміщення повинні бути розташовані килимки, змочені дезінфікуючими розчинами. На складах харчової продукції забороняється зберігання нехарчових матеріалів, пахучих господарських товарів (мило, пральні порошки, бензин та ін

для запобігання зміни запаху харчової сировини та впливу його на готову продукцію. Всі приміщення повинні утримуватися в чистоті. Після кожної зміни повинна проводитися їх вологе прибирання. Підлога, стіни і стелі повинні бути гладкими, без вибоїн, тріщин, які повинні постійно затарасовуватися при появі з використанням матеріалів, дозволених органами Держсанепіднагляду. Прибиральний інвентар для виробничих приміщень повинен бути пронумерований масляною фарбою і зберігатися в спеціально відведеному місці.

Допоміжні приміщення різного призначення, як правило, розташовують разом, в одній будівлі та в місцях з найменшим впливом шуму, вібрації та інших шкідливих чинників.

Вимоги щодо складу, розміщення, розмірів та обладнання допоміжних приміщень викладені в СНиП 2.09.04-87.

Санітарно-побутові приміщення необхідно розташовувати з максимальним наближенням до робочих місць, щоб не було зустрічних потоків людей, а також переходів через виробничі приміщення зі шкідливими виділеннями, неопалювані частини будівлі та відкриті простори.

Розрахунок санітарно-побутових приміщень проводиться в залежності від санітарної характеристики виробничих процесів та кількості працюючих у найчисельнішу зміну.

14. Система водопостачання та каналізації

Виробничі приміщення повинні бути обладнані системами виробничого, протипожежного та господарсько-питтєвого водопроводів, господарсько-побутовою та виробничою каналізацією. Виключення складають невеликі виробництва (з кількістю працюючих до 25 чоловік в зміну), що розміщені в районах без центральної системи водопроводу та каналізації.

При проектуванні систем водопостачання та каналізації необхідно впроваджувати найбільш прогресивну технологію і устаткування для підготовки та подачі води, відведення та очистки промислових стоків, забезпечувати найменшу забрудненість стічних вод, можливість утилізації та використання відходів виробництва.

Норма витрат води на пиття та побутові потреби для цехів зі значним надлишком тепла на одну людину в одну зміну повинна складати 45 л, а в інших цехах та відділеннях — 25 л.

В проходах між цехами, вестибюлях, приміщеннях для відпочинку необхідно передбачати фонтанчики чи установки з газованою водою. В гарячих цехах повинні бути передбачені місця площею 2—3 м2 для установок з охолодженою підсоленою газованою водою (5 г солі на 1 л води).

Відстань від найбільш віддаленого робочого місця до пристроїв питтєвого водопостачання не повинна перевищувати 75 м. Не допускається з'єднання мереж господарсько-питтєвого водопроводу з мережами спеціальних виробничих та протипожежних водопроводів, що подають непиттєву воду.

Всі стічні води спускаються в міську каналізаційну систему. Зливання в каналізаційну мережу відпрацьованих розчинів кислот, лугів, електролітів та інших хімічних речовин допускається лише після їх нейтралізації та очищення. Забороняється зливати в каналізаційну мережу толуол, ацетон, бензин, мінеральні мастила.

На дільницях шліфування, полірування та при застосуванні мокрих способів обробки пилових матеріалів стічні води повинні надходити до системи загальної каналізації через відстійники. На окремих дільницях каналізаційних мереж необхідно розташовувати пристрої для вловлювання нафтопродуктів.