8 Охорона праці та цивільний захист

8.1 Технічні рішення щодо безпечного виконання роботи

У теперішній час в Україні здійснюються соціально-політичні та соціально-економічні реформи. Наша країна переживає етап відмирання централізовано-розподільних форм господарювання і народження економічних відносин у сфері праці, притаманних соціально-ринковій моделі управління. При цьому, природно, змінюються ролі й функції основних суб'єктів підприємницької діяльності: держави, роботодавця і працівника. Цей процес неминуче охоплює й охорону праці - невід'ємну частину будь-якого виробництва, а відтак і систему управління охороною праці.

Роботодавець економічно зацікавлений в тому, щоб люди, які працюють на його підприємстві, не травмувались та не хворіли, і тому забезпечує виконання нормативно-правових актів з охорони праці. Окрім того, механізм соціального страхування передбачає збільшення страхового внеску, якщо на підприємстві зростає травматизм та профзахворювання працівників. Істотного значення у системі управління охороною праці на підприємстві набувають громадські інституції в особі профспілок, уповноважених трудових колективів та комісії з питань охорони праці.

Модернізація вагового дозатора відбувалася в приміщені, яке обладнане робочими місцями з ПК. На розробника мали вплив такі небезпечні та шкідливі виробничі фактори (згідно ГОСТ 12.0.003-74 [7]):

1. Фізичні: підвищена запиленість та загазованість повітря робочої зони; підвищена чи понижена температура повітря робочої зони; підвищений рівень шуму на робочому місці; підвищена чи понижена вологість повітря; підвищений рівень електромагнітного випромінювання; підвищена чи понижена іонізація повітря; недостатня освітленість робочої зони; відсутність чи нестача природного освітлення.

2. Психофізіологічні: статичне перевантаження; розумове

перевантаження; емоційні перевантаження.

Відповідно до визначених факторів здійснюємо планування щодо безпечного виконання роботи.

1. Обладнання приміщення та робочого місця

Робоче місце – це частина простору, в якому інженер здійснює трудову діяльність, і проводить велику частину робочого часу. Робоче місце, добре пристосоване до трудової діяльності інженера, правильно і доцільно організоване, у відношенні простори, форми, розміру забезпечує йому зручне положення при роботі і високу продуктивність праці при найменшому фізичному і психічному напруженні. Основні вимоги до раціонального планування робочого місця:

• забезпечення мінімальних траєкторій переміщення предметів праці у вертикальній і горизонтальній площинах;

• скорочення зайвих трудових рухів;

• зменшення до мінімуму кількості нахилів і поворотів корпуса робітника;

• ощадливе використання виробничої площі.

Робоче приміщення містить 8 робочих місць (рис. 8.1). Загальна площа кімнати 36 м². Висота кімнати 3,2 метри. Об’єм – 115,2 м².

Рисунок 8.1 – Структура робочого приміщення

Що стосується умов праці користувачів ВДТ, пов'язаних з гігієною площі і виробничих приміщень, то вона має відповідати ДНАОП 0.00 1.31-99 [9] та ДСанПіН 3.3.2-007-98 [10], згідно з якими площа, де має розташовуватися одне робоче місце з ВДТ, має становити не менш ніж 6,0 м², а об'єм приміщення бути не менше 20,0 м³. В даному приміщенні на одного працівника припадає 4,5 м² площі та 14,4 м³ об’єму повітря робочої зони. Вимоги ДНАОП 0.00 1.31-99 [9] не дотримані.

Згідно з ДСанПіН 3.3.2.007-98 [10] конструкція робочого місця і взаємне розташування всіх його елементів повинне відповідати антропометричним, фізичним і психологічним вимогам. Велике значення має також характер роботи. Зокрема, при організації робочого місця працівника повинні бути дотримані наступні основні умови:

• оптимальне розміщення обладнання, що входить до складу робочого місця;

• достатній робочий простір, що дозволяє здійснювати всі необхідні рухи і переміщення;

• необхідно природне і штучне освітлення для виконання поставлених завдань;

• рівень акустичного шуму не повинен перевищувати допустимого значення.

Лінії електромережі ПК, у приміщенні виконана як окрема групова трипровідна мережа шляхом прокладання фазового, нульового робочого та нульового захисного провідників (заземлення або занулення), причому площі перерізу нульового робочого і нульового захисного провідника повинні бути не менші за площу перерізу фазового провідника.

За ступенем електробезпеки це приміщення – без підвищеної безпеки щодо ураження електричним струмом [13].

Оскільки в приміщенні використовується понад п’ять ЕОМ, тому на помітному місці встановлено аварійний резервний вимикач, який в разі небезпеки повністю знеструмлює електричну мережу (крім освітлення).

Електромережі для під’єднання ВДТ, ЕОМ і ПЕОМ оснащені штепсельними з’єднаннями та електророзетками, які, крім контактів фазового і нульового робочого провідників, мають спеціальні контакти для під’єднання нульового захисного провідника.

8.1.2 Пожежна безпека

Одним з найважливіших факторів, що забезпечують безпечні умови праці є пожежна безпека. Дане приміщення згідно ДБН В.1.1.7-2002 [8] відноситься до категорії «В» по пожежовибухонебезпечності. В приміщенні є горючі речовини: волокнисті (папір) і тверді (дерево). Горюча загрузка приміщення складає 450 кг, більша часина якої пояснюється, в основному, вагою меблів. В той же час в приміщенні знаходиться мінімально необхідна кількість паперової документації і паперу для печаті і письма.

Потенціальними джерелами виникнення пожежі в приміщенні є коротке замкнення в освітлювальній мережі, коротке замкнення в апаратурі, перегрівання приладів в процесі роботи, пошкодження ізоляції електрообладнання.

Надійна робота електричних схем у цілому і окремих її елементів забезпечується лише при визначених значень температури, вологості та при заданих електричних параметрах. При невідповідності умов експлуатації можуть виникнути пожежонебезпечні ситуації. Серйозну небезпеку являють собою різноманітні електроізоляційні матеріали, що використовуються для захисту радіодеталей від зовнішніх впливів і які складаються з горючих складових, при горінні яких виділяється велика кількість отруйного диму, пожежонебезпечні кабельні лінії. Для зниження небезпеки загорання кабелі обладнані вогнезахисним покриттям.

Для попередження пожеж в приміщенні здійснюються такі заходи:

• передбачений вільний доступ до мережних рубильників і вимикачів;

• всі споживачі електроенергії обладнані запобіжниками ;

• у випадку короткого замкнення спрацьовують автоматичне відключення мережі.

Для боротьби з пожежами в приміщенні здійснюють такі заходи:

- наявні два вогнегасники вуглеводневих ОУ-5 для гасіння електрообладнання, чотири порошкових вогнегасника ОП-1 Б і один вогнегасник хімічний пінний ОХП-10 для гасіння об'єктів, що не є під напругою згідно вимог НАПБ Б.03.001-2004 [14];

- встановлений тепловий пожежний попереджувач ДПС-038;

- для евакуації працюючих використовуються двері шириною 1,1м;

- відстань від робочого місця до виходу в неробочу зону (на східну площадку) менше 20 м. Шляхи евакуації відповідають вимогам ДБН В.1.1.7-2002 [8].

Дії працюючих при виникненні пожежі визначаються інструкцією.

8.2 Технічні рішення з гігієни праці та виробничої санітарії

8.2.1 Мікроклімат

На підприємствах на самопочуття, стан здоров’я людини впливає мікроклімат виробничих приміщень - умови внутрішнього середовища цих приміщень, що впливають на тепловий обмін працюючих з оточенням шляхом конвекції, кондукції, теплового випромінювання та випаровування вологи.

Визначальним метеорологічним елементом є температура повітря, дія якої може посилюватися або послаблюватися іншими факторами. Посилення несприятливого впливу одного фактора дією інших факторів характеризується як їхня синергічна взаємодія. При антагоністичній взаємодії несприятливий вплив одного фактора послаблюється іншим, що діє в цей час.

Модернізація вагового дозатора за енерговитратами відноситься до категорії І б [6]. Допустимі параметри мікроклімату для цієї категорії відповідно до ДСН 3.3.6.042-99 [12] наведені в табл.8.1.

Таблиця 8.1 – Параметри мікроклімату

Період року	Допустимі
	t,°C	W, %	V, м/с
Теплий	22-28	40-60	0,1-0,3
Холодний	20-24	75	0,2

Для забезпечення необхідних за нормативами параметрів мікроклімату в приміщенні передбачено:

1. У холодний період року для обігріву будівлі використовується централізована парова система опалення.

2. Забезпечення допустимих метеорологічних умов праці в приміщенні здійснюється за допомогою системи кондиціювання.

3. Систематичне (раз за зміну) вологе прибирання.

8.2.2 Склад повітря робочої зони

Шкідливі речовини, що потрапили в організм людини, спричинюють порушення здоров'я лише в тому випадку, коли їхня кількість у повітрі перевищує граничну для кожної речовини величину. Під гранично допустимою концентрацією (ГДК) шкідливої речовини у повітрі робочої зони розуміють таку максимальну концентрацію даної речовини, яка при щоденній (крім вихідних днів) роботі протягом 8 год чи іншої тривалості (але не більше 40 год на тиждень) не призводить до зниження працездатності й захворювання в період трудової діяльності та у наступний період життя, а також не чинить несприятливого впливу на здоров'я нащадків.

В приміщенні, де здійснюється модернізація вагового дозатора, можливими шкідливими речовинами у повітрі є пил та озон. Джерелами цих речовин є офісна техніка. Пил потрапляє у приміщення ззовні. ГДК шкідливих речовин, які знаходяться в досліджуваному приміщені, наведені в таблиці 8.2.

Таблиця 8.2 – ГДК шкідливих речовин у повітрі

Назва речовини	ГДК, мг/м3		Клас небезпечності
	Максимально разова	Середньо добова
Пил нетоксичний	0,5	0,15	4
Озон	0,16	0,03	1

Параметри іонного складу повітря на робочому місці, що обладнане ПК, повинні відповідати допустимим нормам (табл.8.3).

Таблиця 8.3 – Рівні іонізації повітря приміщень при роботі на ПК

Рівні	Кількість іонів в 1 см3
	n+	n-
Мінімально необхідні	400	600
Оптимальні	1500-3000	3000-5000
Максимально необхідні	50000	50000

Забезпечення складу повітря робочої зони здійснюється за допомогою системи кондиціювання та вологого прибирання.