- •“Київський політехнічний інститут” обчислювальна техніка та програмування - 1
- •Обчислювальна техніка та програмування - 1
- •Символи кодової таблиці ascii
- •Умовні переходи на мові "паскаль"
- •1: Begin
- •Цикли на мові "паскаль"
- •Підпрограми на мові "паскаль"
- •Function Alfha(a,b:real; c:byte):real;
- •Function Beta:integer;
- •Procedure Sorter (a,b:real; c:byte; Var X,y:real);
- •Procedure Beep;
- •Uses crt;
- •Window (x1,y1,x2,y2);
- •Window (10,5,45,15);
- •Window (1,1,80,25);
- •TextColor (yellow);
- •TextColor (14);
- •Текстові та типізовані файли мови "паскаль"
- •Assign (f1, ’Data.Pas’);
- •Reset (f2);
- •Rewrite (f2);
- •Seek (f2, 7);
- •FileSize (f2),
- •FilePos (f2).
- •Побудова графіків функцій на мові "паскаль"
- •MoveTo (200, 100);
- •SetLineStyle (0,0,1);
- •OutText (’Текст для виводу’);
- •OutTextXy (200,100,’Текст для виводу’);
- •SetTextStyle (0,0,0);
- •SetTextJustify (1,1);
- •PutPixel (150,50,green);
- •ClearDevice;
- •Бібліотечний модуль на мові "паскаль"
- •Interface
- •Implementation
- •Динамічні змінні мови "паскаль"
- •SetFillStyle (1, white);
- •Об’єктно-орієнтоване програмування на мові "паскаль"
- •New (Person, Init);
- •Destructor Done; Virtual;
- •Dispose (Person, Done);
- •Форматований ввід та вивід даних на мові “cі”
- •Printf(“керуючий рядок”,аргумент1,аргумент2, ...);
- •Scanf(“керуючий рядок”,аргумент1,аргумент2,...);
- •Scanf(“%d %f %c %s”,&I,&j,&k,l);
- •Scanf(“%d %*d %d”, &I,&j);
- •Scanf(“%d,%d”,&n,&m);
- •Оператори організації переходів на мові "сі"
- •1.2. Для організації умовного переходу по одному із багатьох варіантів доцільно використовувати оператор switch. Він має наступний формат:
- •Організація циклів на мові "сі"
- •Одновимірні та двовимірні масиви на мові "сі"
- •Char b[30];
- •Char a[10][20];
- •Записи, вкладені записи, масиви записів на мові "сі"
- •Int month;
- •Int year;};
- •Int class, age;};
- •Робота із бінарними та текстовими файлами
- •File *lst;
- •Int fflush (вказівник_на_файл);
- •Int fgetc(вказівник_на_файл);
- •Int fputc(вказівник_на_файл);
- •Int fread (вказівник_на_масив, розмір_об’єкта, кількість_об’єктів , вказівник_на_файл);
- •Int fwrite(вказівник_на_масив, розмір_об’єкта, кількіст_об’єктів , вказівник_на_файл);
- •Int fseek(вказівник_файла, зміщення, поч. Значення);
- •3. Контрольні запитання
- •Робота з функціями на мові “сі”
- •Тип_функції назва_функції(тип1 параметр1, ..., тип_n параметр_n);
- •Int main(int argc, char *argv)
- •3.1. Який синтаксис функцій у мові “сі”.
- •Комп’ютерний практикум № 17 графічний режим екрану на мові “ci”
- •Initgraph(int *driver, int *mode, char *path);
- •Void *pimage;
- •Void *malloc(об'єм_пам’яті_в_байтах);
- •Imagesize(x1,y1,x2,y2);
- •Putimage(x1, y1, вказівник, вид_вставки);
- •Вирішення диференційних рівнянь методом ейлера
- •Основи роботи в середовищі “turbo pascal 7.0” та “turbo c 3.0”
- •Комп’ютерний практикум № 17. Графічний режим екрану
Текстові та типізовані файли мови "паскаль"
Мета практикуму – розробка програмного забезпечення на мові програмування "Паскаль" з використанням засобів запису та читання інформації з файлів різного типу, а також детальне вивчення та практичне застосування пункту меню Options інтегрованого середовища мови.
ТЕОРЕТИЧНІ ВІДОМОСТІ
1.1. За допомогою команд мови "Паскаль" інформацію з файлів можна вводити у програму, а результати роботи програми записувати у файли. У файлi є невидимий вказiвник файлу, як курсор на екранi, який при вiдкриттi файлу встановлюється на початок файлу. При виконаннi операцiй читання та запису вказiвник перемiщується праворуч в рядку та з рядка на рядок. В кiнцi кожного рядка є невидимий маркер кiнця рядка, а в кiнцi файлу - маркер кiнця файлу.
В Паскалі визначено три класи файлiв: текстовi, типізовані та нетипізованi.
1.2. Робота з текстовими та типізованими файлами виконується в наступній послiдовності:
В роздiлi Var описуються файлові змiнні, за допомогою яких буде здiйснюватися доступ до файлiв;
У виконавчому блоцi за допомогою команди Assign встановлюється зв'язок мiж конкретною файловою змiнною та конкретним файлом. Це означає, що звернення до файлу буде здійснюється не за його іменем, а за іменем файлової змінної;
За допомогою команди Reset чи Rewrite зв'язаний файл відкривається для читання чи запису. Одночасно в програмi може бути вiдкрито декiлька файлiв;
Здiйснюється запис або читання інформації командами Write чи Read;
Після завершення роботи з файлом він обов'язково закривається командою Close, інакше данi у файлi можуть бути втраченi.
1.3. Текстовi файли є найбiльш унiверсальними. Iнформацiя у них представляється у виглядi символiв кодової таблицi ASCII, тому файл може вмiщувати дані будь-якого типу. Проте дані різного типу мають і різний розмір у байтах й одже текстовий файл дозволяє тільки послiдовний доступ до них.
Файлова змiнна, ім'я якої вільно вибирає програміст, має тип text. Наприклад, файлова зміна з іменем f1 описується наступним чином
Var
f1: text;
Команда встановлення зв'язку, наприклад, між файловою змінною f1 та файлом Data.pas, має наступний формат
Assign (f1, ’E:\EP21\Data.pas’);
Iм'я файлу має рядковий тип, тому записується в апострофах. Воно може бути повним, тобто із вказуванням диску та шляху, як у наведеному прикладі, або скороченим – тільки безпосередньо iм'я, наприклад
Assign (f1, ’Data.Pas’);
В останньому випадку програма шукатиме файл Data.pas в поточному каталозi.
За допомогою команди
Reset (f1);
вiдкривається iснуючий файл, в даному випадку Data.pas, для читання.
Команда
Rewrite (f1);
створює новий файл Data.pas й відкриває його для запису. Якщо файл із ім’ям Data.pas вже iснує, то його вмiст знищується.
Інколи необхідно дописати інформацію в кінець існуючого файлу, наприклад, файлу Data.pas. В цьому випадку файл відкривається не командами Reset чи Rewrite, а командою
Append (f1);
Читання інформації з файлів здійснюється тими ж командами, що і для клавіатури Read чи Readln, проте перед списком даних вказується файлова змінна, тобто вказується з якого файлу читати дані. Наприклад, значення змінних А та В читаються з файлу Data.pas наступним чином
Read (f1, А,В);
Для запису iнформацiї в файл використовуються тіж самі команди, що і для виводу інформації на екран Write чи Writeln, проте перед даними вказується файлова змінна. Наприклад, у файл Data.pas записуються значення змінних С та D
Write (f1, C,D);
Аналогічно до екрана вільний рядок у файлі створюється командою
Writeln (f1);
Закриття файлу здійснюється командою
Close (f1);
1.4. Типізованi файли вміщують дані тільки одного типу, наприклад, тільки дійсні числа, тому всі елементи мають однаковий розмір у байтах. Це дозволяє, крім послідовного доступу, як у текстових файлах, організувати ще і прямий доступ до конкретного елементу.
Файлова змiнна, ім'я якої вільно вибирає програміст, описується із вказуванням типу даних елементів файлу. Наприклад, опис файлової змінної з іменем f2 для файлу з цілочисленими елементами типу integer має наступний вигляд
Var
f2: file of integer;
Команда встановлення зв'язку, наприклад, між файловою змінною f2 та файлом Inputa.out записується як і для текстового файлу
Assign (f2, ’E:\EP22\Inputa.out’);
За допомогою команди