- •“Київський політехнічний інститут” обчислювальна техніка та програмування - 1
- •Обчислювальна техніка та програмування - 1
- •Символи кодової таблиці ascii
- •Умовні переходи на мові "паскаль"
- •1: Begin
- •Цикли на мові "паскаль"
- •Підпрограми на мові "паскаль"
- •Function Alfha(a,b:real; c:byte):real;
- •Function Beta:integer;
- •Procedure Sorter (a,b:real; c:byte; Var X,y:real);
- •Procedure Beep;
- •Uses crt;
- •Window (x1,y1,x2,y2);
- •Window (10,5,45,15);
- •Window (1,1,80,25);
- •TextColor (yellow);
- •TextColor (14);
- •Текстові та типізовані файли мови "паскаль"
- •Assign (f1, ’Data.Pas’);
- •Reset (f2);
- •Rewrite (f2);
- •Seek (f2, 7);
- •FileSize (f2),
- •FilePos (f2).
- •Побудова графіків функцій на мові "паскаль"
- •MoveTo (200, 100);
- •SetLineStyle (0,0,1);
- •OutText (’Текст для виводу’);
- •OutTextXy (200,100,’Текст для виводу’);
- •SetTextStyle (0,0,0);
- •SetTextJustify (1,1);
- •PutPixel (150,50,green);
- •ClearDevice;
- •Бібліотечний модуль на мові "паскаль"
- •Interface
- •Implementation
- •Динамічні змінні мови "паскаль"
- •SetFillStyle (1, white);
- •Об’єктно-орієнтоване програмування на мові "паскаль"
- •New (Person, Init);
- •Destructor Done; Virtual;
- •Dispose (Person, Done);
- •Форматований ввід та вивід даних на мові “cі”
- •Printf(“керуючий рядок”,аргумент1,аргумент2, ...);
- •Scanf(“керуючий рядок”,аргумент1,аргумент2,...);
- •Scanf(“%d %f %c %s”,&I,&j,&k,l);
- •Scanf(“%d %*d %d”, &I,&j);
- •Scanf(“%d,%d”,&n,&m);
- •Оператори організації переходів на мові "сі"
- •1.2. Для організації умовного переходу по одному із багатьох варіантів доцільно використовувати оператор switch. Він має наступний формат:
- •Організація циклів на мові "сі"
- •Одновимірні та двовимірні масиви на мові "сі"
- •Char b[30];
- •Char a[10][20];
- •Записи, вкладені записи, масиви записів на мові "сі"
- •Int month;
- •Int year;};
- •Int class, age;};
- •Робота із бінарними та текстовими файлами
- •File *lst;
- •Int fflush (вказівник_на_файл);
- •Int fgetc(вказівник_на_файл);
- •Int fputc(вказівник_на_файл);
- •Int fread (вказівник_на_масив, розмір_об’єкта, кількість_об’єктів , вказівник_на_файл);
- •Int fwrite(вказівник_на_масив, розмір_об’єкта, кількіст_об’єктів , вказівник_на_файл);
- •Int fseek(вказівник_файла, зміщення, поч. Значення);
- •3. Контрольні запитання
- •Робота з функціями на мові “сі”
- •Тип_функції назва_функції(тип1 параметр1, ..., тип_n параметр_n);
- •Int main(int argc, char *argv)
- •3.1. Який синтаксис функцій у мові “сі”.
- •Комп’ютерний практикум № 17 графічний режим екрану на мові “ci”
- •Initgraph(int *driver, int *mode, char *path);
- •Void *pimage;
- •Void *malloc(об'єм_пам’яті_в_байтах);
- •Imagesize(x1,y1,x2,y2);
- •Putimage(x1, y1, вказівник, вид_вставки);
- •Вирішення диференційних рівнянь методом ейлера
- •Основи роботи в середовищі “turbo pascal 7.0” та “turbo c 3.0”
- •Комп’ютерний практикум № 17. Графічний режим екрану
Форматований ввід та вивід даних на мові “cі”
Мета практикуму – вивчення методів форматованого введення та виведення інформації на мові “СІ”.
ОСНОВНІ ТЕОРЕТИЧНІ ВІДОМОСТІ
Основні функції введення-виведення знаходяться у стандартному бібліотечному файлі stdio.h. Він підключається на початку програми за допомогою директиви компілятора #include:
#include <stdio.h>
Найпростіший механізм введення-виведення – по одному символу з клавіатури за допомогою функцій getchar() та putchar(). Інструкція c=getchar(); дозволяє присвоїти змінній с черговий введений з клавіатури символ. Інструкція putchar(c); видає значення цієї змінної на екран.
Функція printf призначена для форматованого виведення даних на екран. Синтаксис функції наступний:
Printf(“керуючий рядок”,аргумент1,аргумент2, ...);
Керуючий рядок вміщує об’єкти трьох типів:
-звичайні символи, які виводяться на екран;
-специфікації перетворення, кожна з яких викликає виведення на екран значення чергового аргументу зі списку аргументів;
-керуючі символи (для початку з нового рядка, табуляції, звукового сигналу та ін.).
Специфікація розпочинається символом % і закінчується символом, який задає перетворення. Між цими знаками може стояти:
- знак мінус “-”, який вказує, що параметр при виведенні на екран повинен вирівнюватися по лівому краю. Інакше - по правому;
- рядок цифр, який задає розмір поля для виведення. Крапка, яка відділяє розмір поля від наступного рядку цифр, що визначає розмір поля для виведення розрядів після коми для типів float та double;
- символ довжини l, який вказує на тип long;
Далі вказується символ типу інформації виведення (перетворення):
d- десяткове число;
o- вісімкове число;
x- шістнадцяткове число;
c- символ (тип char);
s- рядок символів (string);
e- дійсне число в експоненціальній формі;
f- дійсне число (float);
g- використовується як e і f, але виключає виведення на екран незначущих нулів;
u- беззнаковий тип (unsigned);
p- вказівник (pointer).
Якщо після % записано не символ перетворення, то він виводиться на екран.
Керуючі символи:
\a- для короткочасної подачі звукового сигналу (alarm);
\b- для переведення курсору вліво на одну позицію (back);
\n- для переходу на новий рядок (new);
\r- для повернення каретки (курсор на початок поточного рядка) (return);
\t- для горизонтальної табуляції (tabulation);
\v- для вертикальної табуляції (vertical).
Приклади використання функції printf:
printf(“\tКафедраАЕМСЕП\n%d\n”,i);
Команда виконає наступне: у поточному рядку буде зроблено відступ (табуляцію \t), далі виведено текст "КафедраАЕМСЕП" і переведено курсор на новий рядок (\n). Специфікація %d викличе виведення на екран значення змінної і у десятковому вигляді. Після цього курсор перейде на новий рядок (\n).
printf(“\ti=%ld;\nj=%d.\n”,i,j);
Команда виконає послідовно наступні маніпуляції: відступ у поточному рядку (\t), виведе текст "і=", специфікація %ld викличе виведення на екран значення змінної і у десятковому довгому вигляді, виведе текст “;” , перейде на новий рядок (\n), виведе текст “j=”, специфікація %d викличе виведення на екран значення змінної j у десятковому вигляді, поставить крапку, перемістить курсор на новий рядок.
Функція scanf призначена для форматованого введення даних з клавіатури. Вона знаходиться в бібліотечному файлі stdio.h.
Синтаксис функції наступний: