
ДМ_МУ_РАБ ПРОГ
.pdfкатів. Закони і тотожності |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||
логіки предикатів. Виперед- |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||
жені нормальні форми. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||
Тема 4. Обчислення преди- |
3,5 |
1 |
|
|
|
1,5 |
3 |
|
|
|
|
3 |
||||
катів. Логічний висновок у |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||
логіці предикатів. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||
Разом за зміст. модулем 5 |
19 |
6 |
4 |
|
2 |
7 |
18 |
1 |
2 |
|
|
15 |
||||
|
|
Змістовий модуль 6. Основи комбінаторного аналізу. |
|
|
|
|||||||||||
Тема |
1. |
Історія |
розвитку |
1,5 |
- |
|
|
1 |
0,5 |
4 |
1 |
|
|
|
3 |
|
комбінаторики. |
Класичні |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||
задачі |
|
комбінаторного |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||
аналізу. Сучасні задачі, які |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||
розв’язуються комбінаторни- |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||
ми методами. (сам. роб.) |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||
Тема 2. Загальні визначення |
5 |
2 |
2 |
|
|
2 |
3 |
|
|
|
|
3 |
||||
комбінаторики. Моделі ти- |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||
пових комбінаторних конфі- |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||
гурацій. Поняття r-вибірки. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||
Загальні |
правила |
і |
задачі |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
комбінаторики. Правила суми |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||
і добутку. Перестановки, |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||
розміщення, сполучення (без |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||
повторень та з повтореннями). |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||
Тема 3. Властивості сполу- |
0,5 |
- |
|
|
|
0,5 |
3 |
|
|
|
|
3 |
||||
чень. Біном Ньютона. Біно- |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||
міальні коефіцієнти. Трикут- |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||
ник Паскаля. Поліноміальна |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||
теорема. (сам. роб.) |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||
Тема 4. Принцип включення і |
3,5 |
1 |
|
|
|
1,5 |
3 |
|
|
|
|
3 |
||||
виключення. Теорема та фор- |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||
мула включень і виключень. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||
Тема 5. Задачі про розподіл |
7 |
2 |
2 |
|
|
3 |
3 |
|
|
|
|
3 |
||||
предметів за урнами (урнові |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||
схеми |
вирішення |
комбіна- |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||
торних задач). Розподіл |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||
однакових об’єктів за урнами. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||
Розподіл неоднакових об’єктів |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||
за урнами. Числа Стирлинга. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||
Числа Моргана. Числа Белла. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||
Композиції і розбиття. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||
Тема 6. Підходи до вивчення |
1,5 |
1 |
|
|
|
0,5 |
3 |
|
|
|
|
3 |
||||
комбінаторних об’єктів і |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||
чисел. Поняття про продук- |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||
тивні функції. Поняття про |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||
рекурентні співвідношення. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||
Тема 7. |
Метод рекурентних |
0,5 |
- |
|
|
|
0,5 |
3 |
|
|
|
|
3 |
|||
співвідношень. |
|
Числа |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||
Фібоначчі. (сам. роб.) |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||
Разом за зміст. модулем 6 |
19,5 |
6 |
4 |
|
1 |
8,5 |
22 |
1 |
|
|
|
21 |
||||
|
|
|
|
Змістовий модуль 7. Основи теорії кодування. |
|
|
|
|||||||||
Тема 1. Алфавітне кодування. |
4 |
|
|
|
1 |
3 |
3 |
|
|
|
|
3 |
||||
Кодування з мінімальною над- |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||
лишковістю. Алгоритм Фано. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||
Алгоритм Хаффмена. |
Завадо- |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||
|
|
|
|
|
|
|
|
11 |
|
|
|
|
|
|
|
|

стійке кодування. Стиснення даних. Криптографія. (сам. роб.)
Разом за зміст. модулем 7 |
4 |
|
|
|
|
1 |
3 |
3 |
|
|
3 |
|||||||||
Усього годин за мод. 2 |
72,5 |
20 |
16 |
|
|
5 |
36,5 |
70 |
3 |
4 |
63 |
|||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Модуль 3 |
|
|
|
|
|
|
|
|
||
|
|
|
|
Змістовий модуль 8. Основні поняття теорії графів |
|
|
|
|||||||||||||
Тема |
1. |
Зародження |
теорії |
2,5 |
- |
|
|
|
2 |
0,5 |
3 |
|
|
|
|
3 |
||||
графів |
як |
математичної |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||
дисципліни. |
Типові |
задачі |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||
теорії графів. (сам.роб.) |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||
Тема 2. Походження графів. |
9 |
2 |
4 |
|
|
|
3 |
9 |
1 |
2 |
|
|
6 |
|||||||
Визначення графів. Різнови- |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||
ди графів. Неорієнтовані та |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||
орієнтовані |
графи. |
Основні |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||
терміни для неорієнтованих та |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||
орієнтованих графів. |
Способи |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||
задання графів. |
Геометрична |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||
реалізація графів. Матриця су- |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||
міжності. |
|
|
|
Матриця |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||
інциденцій. Число вершин і |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||
ребер графа. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||
Тема |
3. |
Операції |
|
над |
3,5 |
1 |
|
|
|
|
2,5 |
3 |
|
|
|
|
3 |
|||
графами. |
Операції вилучення |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||
ребер та вершин. Операція |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||
введення |
ребра, |
операція |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||
введення вершини у ребро. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||
Операція об’єднання графів. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||
Операції |
|
додавання |
і |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||
множення графів. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||
Тема 4. Ізоморфізм графів. |
4,5 |
1 |
2 |
|
|
|
1,5 |
3 |
|
|
|
|
3 |
|||||||
Плоскі та планарні графи. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||
Підграфи. |
|
|
Алгебраїчний |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||
критерій |
ізоморфізму |
графів. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||
Зв'язок з відношеннями. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||
Ізоморфізм |
як |
відношення |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||
еквівалентності. |
Гомеоморфні |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||
графи. Теорема Понтрягіна- |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||
Куратовського. Теорема Жор- |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||
дана. Жорданова крива. Побу- |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||
доваплоскогозображенняграфа. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||
Тема |
5. |
Зв'язність графів. |
4 |
2 |
|
|
|
|
2 |
3 |
|
|
|
|
3 |
|||||
Ейлерові |
та |
гамільтонові |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||
графи. Поняття зв'язності гра- |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||
фів, компонента зв'язності, n- |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||
зв'язний граф. Властивості |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||
зв'язних графів. Метричні ха- |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||
рактеристики зв'язних графів. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||
Ейлерові та гамільтонові гра- |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||
фи. Теорема Ейлера. Алго- |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||
ритм |
знаходження |
ейлерова |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||
цикла (теорема Флері). Ознаки |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||
існування |
|
|
гамільтонових |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||
циклів, шляхів і контурів. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||
Тема 6. Цикломатика графів. |
1,5 |
1 |
|
|
|
|
0,5 |
3 |
|
|
|
|
3 |
|||||||
Цикломатичне число |
та |
його |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||
властивості. |
|
Цикломатична |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
12 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|

матриця. |
|
Базис |
|
циклів. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||
Алгоритм |
побудови |
базису |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||
циклів. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Тема 7. |
Задача комівояжера. |
1 |
- |
|
|
|
1 |
3 |
|
|
|
|
3 |
|||||
Приклади практичних задач, що |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||
зводяться |
|
до |
|
задачі |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||
комівояжера. (сам. роб.) |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||
Тема 8. |
Дерева. Визначення |
7 |
2 |
2 |
|
|
3 |
3 |
|
|
|
|
3 |
|||||
дерева, властивості дерев, ліс. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||
Перелічення графів і дерев. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||
Остови графа. Орієнтовані і |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||
бінарні |
|
дерева. |
Правила |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||
обходу |
|
бінарних |
|
дерев. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||
Еквівалентні бінарні дерева. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||
Тема |
9. |
Розфарбування |
1,5 |
1 |
|
|
|
0,5 |
3 |
|
|
|
|
3 |
||||
графів. |
Фарбування |
вершин |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||
та ребер. Хроматичне число, |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||
теорема |
про |
біхроматичний |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||
граф. Хроматичний клас. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||
Теоре-ма Брукса. Гіпотеза |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||
чотирьох фарб. Теорема про |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||
п'ять фарб. Прикладні задачі, |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||
що зв’язані з розфарбуванням |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||
графів. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Тема 10. Двудольні та k- |
1,5 |
1 |
|
|
|
0,5 |
3 |
|
|
|
|
3 |
||||||
дольні графи. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||
Тема |
11. |
Транспортні |
5,5 |
1 |
2 |
|
|
2,5 |
3 |
|
|
|
|
3 |
||||
мережі |
|
та |
течії. |
Їх |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||
властивості. |
Найкоротші |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||
відстані |
|
та |
шляхи |
у |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||
мережах. |
|
|
Алгоритм |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||
визначення |
відстані |
|
між |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||
вершинами |
на |
графі |
з |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||
одиничними |
довжинами |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||
ребер. |
Алгоритм |
Дейкстри |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||
(Форда) визначення відстані |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||
між вершинами на графі з |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||
довільними довжинами ребер. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||
Тема 12. Алгоритми Флойда |
1 |
|
|
|
|
1 |
3 |
|
|
|
|
3 |
||||||
і Данцига пошуку найкорот- |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||
ших шляхів між всіма парами |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||
вершин графа (сам. роб.). |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||
Тема 13. Течії у мережах. |
11 |
2 |
4 |
|
|
5 |
3 |
|
|
|
|
3 |
||||||
Задача про максимальну течію |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||
у мережі. Розріз мережі. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||
Теорема |
|
про |
максимальну |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||
течію і мінімальний розріз. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||
Алгоритм Форда-Фалкерсона. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||
Разом за зміст. модулем 8 |
53,5 |
14 |
14 |
|
2 |
23,5 |
45 |
1 |
2 |
|
|
42 |
||||||
|
|
Змістовий модуль 9. Елементи теорії формальних граматик. |
|
|
||||||||||||||
Тема 1. |
Задачі формалізації |
5 |
|
|
|
2 |
3 |
3 |
|
|
|
|
3 |
|||||
мов та перекладу. Задання мов |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||
за допомогою граматик. Типи |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||
граматик. (сам.роб.) |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||
Разом за зміст. модулем 9 |
5 |
|
|
|
2 |
3 |
3 |
|
|
|
|
3 |
Змістовий модуль 10. Елементи теорії скінченних автоматів.
13
Тема 1. Загальна характери- |
4 |
|
|
|
|
|
1 |
3 |
|
3 |
|
|
|
|
|
|
3 |
|||
стика автоматів. Розпізнавачі. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||
Скінченні автомати. |
Способи |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||
задання |
автоматів. Автомати |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||
Мили і Мура. Автомати з |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||
магазинною пам’яттю. Маши- |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||
на Тьюринга. (сам.роб.) |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||
Разом за зміст. модулем 10 |
4 |
|
|
|
|
|
1 |
3 |
|
3 |
|
|
|
|
|
|
3 |
|||
Усього годин за мод. 3 |
61,5 |
|
14 |
|
14 |
4 |
5 |
29,5 |
|
51 |
|
1 |
2 |
|
|
|
48 |
|||
|
|
|
|
Індивідуальні завдання |
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||
Контрольна робота (позаауди- |
4 |
|
|
|
|
|
|
4 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||
торна, для денної форми |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||
навчання) |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||
Контрольна робота (аудитор- |
2 |
|
|
|
|
|
|
2 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||
на, для денної форми |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||
навчання) |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||
ІДЗ (позааудиторна контрольна |
|
|
|
|
|
|
|
- |
|
20 |
|
|
|
|
|
|
20 |
|||
робота |
для заочної |
форми |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
навчання) |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||
Усього годин за семестр |
180 |
|
44 |
|
40 |
|
12 |
84 |
|
180 |
|
6 |
10 |
|
|
|
164 |
|||
|
|
|
|
5 ТЕМИ ПРАКТИЧНИХ ЗАНЯТЬ |
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||
№ |
|
|
|
Назва теми |
|
|
|
|
|
|
Кількість годин |
|||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
денна |
|
|
заочна |
|||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||
1 |
|
Множини. Алгебра множин. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
4 |
|
2 |
|
||||
2 |
|
Відношення та операції над ними. |
|
|
|
|
|
|
|
|
4 |
|
2 |
|
||||||
3 |
|
Функціональні відношення. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
2 |
|
|
|
|
|||
4 |
|
Булеві функції та перетворення. |
|
|
|
|
|
|
|
|
2 |
|
2 |
|
||||||
5 |
|
Нормальні форми зображення булевих функцій. |
|
|
|
|
|
2 |
|
|
|
|
||||||||
6 |
|
Мінімізація булевих функцій. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
2 |
|
|
|
|
|||
7 |
|
Функціональна повнота наборів булевих функцій. |
|
|
|
|
|
2 |
|
|
|
|
||||||||
8 |
|
Логіка та обчислення висловлень. |
|
|
|
|
|
|
|
|
2 |
|
2 |
|
||||||
9 |
|
Логіка та обчислення предикатів. |
|
|
|
|
|
|
|
|
2 |
|
|
|
|
|||||
10 |
|
Основні правила комбінаторики. Моделі комбінаторних |
|
|
|
2 |
|
|
|
|
||||||||||
|
|
конфігурацій. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
11 |
|
Урнові схеми вирішення комбінаторних задач |
|
|
|
|
|
2 |
|
|
|
|
||||||||
12 |
|
Способи задання графів. Операції над графами. |
|
|
|
|
|
4 |
|
2 |
|
|||||||||
13 |
|
Зв'язність графів. Ейлерові та гамільтонові графи. |
|
|
|
|
|
2 |
|
|
|
|
||||||||
14 |
|
Дерева. Алгоритми побудови остовного дерева. |
|
|
|
|
|
2 |
|
|
|
|
||||||||
15 |
|
Відшукання найкоротших відстаней між вершинами графа |
|
|
2 |
|
|
|
|
|||||||||||
|
|
(мережі) |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
16 |
|
Задачі про максимальну течію і максимальний розріз у |
|
|
|
4 |
|
|
|
|
||||||||||
|
|
мережі. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Загальна кількість |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
40 |
|
10 |
|
14
6 ТЕМИ ЛАБОРАТОРНИХ ЗАНЯТЬ
Лабораторні заняття з дисципліни «Дискретна математика» не плануються.
7 САМОСТІЙНА РОБОТА
№ |
|
|
|
Назва теми |
|
|
|
|
Кількість годин |
||||
|
|
|
|
|
|
|
денна |
заочна |
|||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||
1 |
Вивчення теоретичного матерiалу з використанням |
|
22 |
82 |
|||||||||
|
конспектiв i навчальної лiтератури. |
|
|
|
|
|
|||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||
2 |
Пiдготовка до практичних занять. |
|
|
|
|
|
40 |
20 |
|||||
3 |
Підготовка до позааудиторної |
(домашньої) контрольної |
4 |
- |
|||||||||
|
роботи |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
4 |
Підготовка до аудиторної контрольної роботи |
|
|
2 |
- |
||||||||
5 |
ІДЗ (позааудиторна контрольна робота для заочної форми |
- |
20 |
||||||||||
|
навчання) |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||
6 |
Вивчення додаткових тем за літературними джерелами: |
|
|
||||||||||
6.1 |
Історія |
зародження, |
розвитку |
і |
становлення |
дискретної |
0,5 |
3 |
|||||
|
математики. Внесок вчених у її розвиток. |
|
|
|
|
||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|||||||
6.2 |
Алгебраїчні операції та їх властивості. Унарна, бінарна, n- |
|
|
||||||||||
|
арна операція. Способи записів операцій. Основні властивості |
0,5 |
3 |
||||||||||
|
операцій. Операції додавання та множення за модулем. |
|
|
||||||||||
6.3 |
Поняття |
алгебраїчної |
структури |
Підструктура. |
Морфізми |
|
|
||||||
|
(гомоморфізм, |
ізоморфізм). |
Найпростіші |
алгебраїчні |
1 |
3 |
|||||||
|
структури. Кільці і поля. Гратки. |
|
|
|
|
|
|
|
|||||
6.4 |
Логічні |
схеми. Синтез комбінаційних |
схем. Перемикальні |
0,5 |
3 |
||||||||
|
ланцюги; двох- і багатоступінчасті комбінаційні схеми. |
||||||||||||
|
|
|
|||||||||||
6.5 |
Багатозначна |
логіка. Основні |
поняття |
і |
функції |
k-значної |
0,5 |
3 |
|||||
|
логіки. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
6.6 |
Історія |
розвитку |
комбінаторіки. |
|
Класичні |
задачі |
|
|
|||||
|
комбінаторного аналізу. Сучасні задачі, які вирішуються |
0,5 |
3 |
||||||||||
|
комбінаторними методами. |
|
|
|
|
|
|
|
|
||||
6.7 |
Властивості |
сполучень. |
Біном |
Ньютона. |
Біноміальні |
0,5 |
3 |
||||||
|
коефіцієнти. Трикутник Паскаля. Поліноміальна теорема. |
||||||||||||
|
|
|
|||||||||||
6.8 |
Метод рекурентних співвідношень. Числа Фібоначчі. |
0,5 |
3 |
||||||||||
6.9 |
Основи теорії кодування. Алфавітне кодування. Кодування з |
|
|
||||||||||
|
мінімальною |
надлишковістю. |
Алгоритм |
Фано. |
|
Алгоритм |
2 |
3 |
|||||
|
Хаффмена. Завадостійке кодування. Стиснення даних. |
||||||||||||
|
|
|
|||||||||||
|
Криптографія. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
6.10 |
Зародження теорії графів як математичної дисципліни. Типові |
0,5 |
3 |
||||||||||
|
задачі теорії графів. |
|
|
|
|
|
|
|
|
||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||
6.11 |
Задача |
комівояжера. |
Приклади |
практичних |
задач, що |
1 |
3 |
||||||
|
зводяться до задачі комівояжера. |
|
|
|
|
|
|||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||
6.12 |
Алгоритми Флойда і Данцига пошуку найкоротших шляхів |
1 |
3 |
||||||||||
|
між всіма парами вершин графа |
|
|
|
|
|
|
||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||
6.13 |
Елементи теорії формальних граматик. Задачі формалізації |
|
|
||||||||||
|
мов та перекладу. Задання мов за допомогою граматик. Типи |
3 |
3 |
||||||||||
|
граматик. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
6.14 |
Елементи теорії скінченних автоматів. |
|
|
|
|
|
|
||||||
|
Загальна |
характеристика |
автоматів. Розпізнавачі. Скінченні |
3 |
3 |
||||||||
|
автомати. Способи задання автоматів. Автомати Мілі і Мура. |
||||||||||||
|
|
|
|||||||||||
|
Автомати з магазинною пам’яттю. Машина Тьюринга. |
|
|
||||||||||
|
Загальна кількість |
|
|
|
|
|
|
|
|
33 |
164 |
15
8 ІНДИВІДУАЛЬНІ ЗАВДАННЯ
№ |
|
Назва теми |
|
|
|
Кількість годин |
|
|
|
|
|
денна |
заочна |
||
|
|
|
|
|
|
||
1 |
Контрольна робота |
(позааудиторна, |
для |
денної |
форми |
4 |
|
|
навчання) |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
2 |
Контрольна робота (аудиторна, для денної форми навчання) |
2 |
|
||||
3 |
ІДЗ (позааудиторна |
контрольна робота |
для |
заочної |
форми |
- |
20 |
|
навчання) |
|
|
|
|
||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Загальна кількість |
|
|
|
|
6 |
20 |
9. МЕТОДИ НАВЧАННЯ
Основні методи навчання – пояснювально-ілюстративний (лекція), практичний (проведення практичних занять), перевірка знань та умінь (за результатами відпрацювання практичних занять), робота з навчально-методичною літературою (самостійне опрацювання заданих розділів).
10 МЕТОДИ КОНТРОЛЮ ТА РЕЙТИНГОВА ОЦІНКА ЗА ДИСЦИПЛІНОЮ
10.1 Розподіл балів, які отримують студенти (кількісні критерії оцінювання) (денна форма навчання)
Як форма підсумкового контролю для дисципліни «Дискретна математика» використовується комбінований іспит.
Рейтингова оцінка Oä³ñï з дисципліни «Дискретна математика» має дві складові: Oсем –
кількість балів, отриманих студентом протягом семестру (максимальна рейтингова оцінка протягом семестру – 100 балів) та Oісп – кількість балів, отриманих студентом на іспиті (максимальний бал також становить 100) і формується у такий спосіб:
OДісп 0,6 Oсем 0,4 Oісп .
ісп
При формуванні оцінок OД , Oсем та Oісп округлювання проводиться до цілого за правилами математики.
Для оцінювання роботи студента протягом семестру рейтингова оцінка Oсем є
накопичувальною та розраховується як сума оцінок за різні види занять (робіт): за лекційні заняття; за практичні заняття (ПЗ); за самостійну роботу (СР), за аудиторну контрольну роботу (КРа), за позааудиторну (домашню) контрольну роботу (КРд). Знання матеріалу лекційних занять і самостійної роботи оцінюється на практичних заняттях у вигляді оцінювання відповіді на контрольні запитання, які надаються в методичних вказівках до практичних занять з дисципліни, усних та письмових відповідей на запитання (експрес-опитування). Оцінювання цього матеріалу здійснюється при відпрацюванні практичних занять.
Практичні заняття з урахуванням лекційного матеріалу і матеріалів самостійної роботи, контрольні роботи оцінюються за 100-бальною системою. Кількість балів за кожне практичне заняття
OПРi складається з балів OВi , якими оцінюється присутність і відпрацювання практичних занять, а також з балів OДЗi , якими оцінюється виконання домашніх завдань з кожного практичного заняття, тобто OПРi OВi OДЗi .
Оцінка за кожне практичне заняття OПРi , оцінки за аудиторну контрольну роботу (OКРА ) та позааудиторну (домашню) контрольну роботу OКРД наведені в таблиці.
16
Вид заняття / контрольний захід |
Оцінка |
|
|
ПЗ № 1 |
(4…7) 1 = 4…7 |
ПЗ №2 |
(3…5) 1 = 3…5 |
ПЗ №3 |
(3…5) 1 = 3…5 |
Контрольна точка 1 |
10…17 |
ПЗ №4, ПЗ №5, ПЗ №6, ПЗ №7 |
(3-5) 4 = 12…20 |
ПЗ №8 |
(3-6) 1 = 3…6 |
ПЗ №9 |
(4-6) 1 = 4…6 |
ПЗ №10 |
(3-5) 1 = 3…5 |
ПЗ №11 |
(4-6) 1 =4…6 |
Контрольна робота (КРд) (позааудиторна) |
(3-5) 1 = 3…5 |
Контрольна точка 2 |
29…48 |
ПЗ №12 |
(4-6) 1 = 4…6 |
ПЗ №13, ПЗ №14 |
(3-5) 2= 6…10 |
ПЗ №15 |
(4-6) 1 = 4…6 |
ПЗ №16 |
(4-7) 1 = 4…7 |
Контрольна робота (КРд) (аудиторна) |
(3-6) 1 = 3…6 |
Контрольна точка 3 |
21…35 |
Всього за 1-й семестр |
60…100 |
При цьому виді контролю підсумкова оцінка Oсем (у 100-бальній системі) обчислюється за
n
формулою Oсем OПРi OКРА OКРД , де OПРi – оцінка за кожне практичне заняття; OКРА –
i 1
оцінка за аудиторну контрольну роботу, OКРД – оцінка за позааудиторну (домашню) контрольну
роботу.
Комбінований іспит передбачає поєднання таких видів роботи як письмову відповідь на екзаменаційний білет та усну відповідь. Білет для комбінованого іспиту складається з двох теоретичних запитань та двох практичних завдань. Теоретичні запитання оцінюються за 100бальною шкалою у 25 балів кожне і практичні завдання – в 25 балів кожне. Питання з самостійної роботи над дисципліною (опрацювання матеріалу додаткової літератури тощо) введені в теоретичну частину іспиту у вигляді теоретичних запитань.
Рейтингова оцінка в діапазоні [60 100] вважається позитивною, а в діапазоні [1 59] – незадовільною і підлягає перездачі.
10.2 Якісні критерії оцінювання
Необхідний обсяг знань для одержання позитивної оцінки.
1.Основні поняття теорії множин. Способи задання множин. Підмножини. Булеан множини. Геометрична інтерпретація множин: кола Алгебра множин. Операції на множинах. Формули і тотожності алгебри множин. Тотожні перетворення виразів.
2.Відношення та їх властивості. Поняття відношення. Способи задання відношень. Операції над відношеннями. Властивості бінарних відношень. Класи бінарних відношень. Функціональні відношення. Реляційна модель даних. Операції реляційної алгебри.
3.Алгебраїчні структури. Алгебраїчні операції та їх властивості. Способи записів операцій. Поняття алгебраїчної структури. Ізоморфізм, гомоморфізм. Найпростіші алгебраїчні структури.
4.Двійкова логіка. Булеві функції та перетворення. Способи задання булевих функцій. Закони і тотожності алгебри логіки. Еквівалентні перетворення формул алгебри логіки. Двоїстість. Нормальні форми булевих функцій. Алгебра Жегалкіна. Функціональна повнота наборів булевих функцій. Методи мінімізації булевих функцій. Логічні схеми. Синтез комбінаційних схем.
17
5.Логіка висловлень. Поняття атома, молекули, формули. Логічні зв'язки. Побудова складних формул. Інтерпретація формул у логіці висловлень. Дедуктивні висновки у логіці висловлень. Обчислення висловлень.
6.Логіка предикатів (Логіка першого порядку). Основні поняття логіки предикатів. Формули у логіці предикатів. Закони і тотожності у логіці предикатів. Квантори. Випереджені нормальні форми. Логічніий висновок у логіці предикатів. Обчислення предикатів.
7.Основи комбінаторного аналізу. Моделі комбінаторних конфігурацій. Правила суми і добутку. Перестановки, розміщення і сполучення без повторень та з повтореннями. Біном Ньютона. Задачі про розподіл предметів за урнами (урнові схеми вирішення комбінаторних задач). Композиції і розбиття. Метод продуктивних функцій. Метод рекурентних співвідношень. Числа Фібоначчі. Теорема та формула включень і виключень.
8.Основи теорії кодування. Алфавітне кодування. Кодування з мінімальною надлишковістю. Алгоритм Фано. Алгоритм Хаффмена. Завадостійке кодування. Стиснення даних. Криптографія.
9.Основні поняття теорії графів. Визначення графів. Різновиди графів. Способи задання графів. Геометрична реалізація графів. Операції над графами. Ізоморфізм графів. Плоскі та планарні графи. Зв'язність графів. Метричні характеристики зв'язних графів. Ейлерові і гамільтонові графи. Цикломатика графів. Задача комівояжера. Визначення дерева, властивості дерев, ліс. Розфарбування графів. Транспортні мережі та течії.
10.Елементи теорії формальних граматик. Задачі формалізації мов та перекладу. Задання мов за допомогою граматик. Типи граматик.
11.Елементи теорії скінченних автоматів. Загальна характеристика автоматів. Розпізнавачі. Скінченні автомати. Способи задання автоматів. Автомати Мили і Мура. Автомати з магазинною пам’яттю. Машина Тьюринга.
Необхідний обсяг умінь для одержання позитивної оцінки.
1.Уміти аналізувати логічну та алгоритмічну структуру фізичних та технологічних процесів, процесів обробки інформації в природі та суспільстві. Уміти використовувати апарат дискретної математики для формалізації та математичного опису задач, що виникають у сфері науки та виробництва.
2.Уміти виконувати аналіз та синтез дискретних об’єктів та процесів, використовуючи поняття
ізакони теорії множин.
3.Уміти реалізувати у математичних термінах на абстрактних множинах реальні зв’язки між реальними об’єктами з використанням операцій, які визначені для відношень. Уміти використовувати елементи теорії відношень для формування та аналізу таких структур даних, як списки, дерева тощо.
4.Уміти використовувати елементи теорії реляційної алгебри для побудови комп’ютерних баз
даних.
5.Уміти вирішувати комбінаторні задачі на перелічення, задачі про існування та побудову, задачі про вибір об’єктів.
6.Уміти моделювати та аналізувати за допомогою теорії графів будь-які схеми, в яких виділяються більш прості частини (вершини) і зв’язки між ними (ребра). Уміти вирішувати задачі відшукання найкоротших відстаней між вершинами графа (мережі), задачі відшукання оптимальних структур об’єктів.
7.Уміти виконувати аналіз та синтез дискретних об’єктів та процесів, використовуючи елементи булевої алгебри (формувати булеві функції, їх нормальні форми). Уміти проводити мінімізацію булевих функцій.
8.Уміти за допомогою елементів алгебри логіки (алгебри висловлень, алгебри предикатів) описувати міркування та «обчислювати» їх результати.
Критерії оцінювання роботи студента протягом семестру.
Задовільно, D, E (60-74). Оцінку «задовільно» заслуговує студент, який виявив мінімум знання основного змісту матеріалу з дисципліни в об’ємі, необхідному для подальшого навчання й майбутньої роботи за напрямом (спеціальністю), який справився з виконанням усіх практичних занять (робіт), що передбачені програмою, але у звітах (результатах домашніх і аудиторних робіт) і відповіді на запитання є похибки.
18
Добре, С (75-89). Оцінку «добре» заслуговує студент, який виконав усі домашні завдання, відпрацював всі практичні заняття, виконав контрольні роботи, який виявив повне знання програмного матеріалу, вірно розкрив суть проблем та у цілому розв’язав завдання практичних занять, але у змісті відповіді є незначні помилки, або недостатньо обґрунтовано надані відповіді на запропоновані запитання з лекційного матеріалу з дисципліни, з матеріалу практичних занять та матеріалу з самостійної роботи.
Відмінно, А, В (90-100). Оцінку «відмінно» заслуговує студент, який виявив всебічні чіткі, систематичні та глибокі знання теоретичного та практичного навчального матеріалу з дисципліни, вірно розкрив суть і достатньо обґрунтував своє ставлення до запропонованих питань, виявив вміння вільно виконувати практичні завдання, що передбачені програмою, а також безпомилково виконав вправи, вміє аналізувати і систематизувати інформацію.
Шкала оцінювання: національна та ECTS
Сума балів за всі |
Оцінка |
Оцінка за національною шкалою |
||
види навчальної |
|
|
||
ECTS |
для екзамену, курсового проекту |
для заліку |
||
діяльності |
||||
|
(роботи), практики |
|
||
|
|
|
||
96–100 |
А |
відмінно |
|
|
90–95 |
В |
зараховано |
||
|
||||
75–89 |
С |
добре |
||
66–74 |
D |
задовільно |
|
|
60–65 |
Е |
|
||
|
|
|||
35–59 |
FX |
незадовільно з можливістю |
не зараховано з можливістю |
|
повторного складання |
повторного складання |
|||
|
|
|||
|
|
незадовільно з обов’язковим |
не зараховано з |
|
0-34 |
F |
обов’язковим повторним |
||
повторним вивченням дисципліни |
||||
|
|
вивченням дисципліни |
||
|
|
|
11 МЕТОДИЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ТА РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА
11.1 Базова література
1.Бондаренко, М. Ф. Комп’ютерна дискретна математика [Текст] : підручник / М. Ф. Бондаренко, Н. В. Білоус, А. Г. Руткас. – Харків: «Компанія СМІТ», 2004. – 480 с. (існує електронний варіант).
2.Капітонова, Ю. В. Основи дискретної математики [Текст] / Ю. В. Капітонова, С. Л. Кривий, О. А. Летичевський, Г. М. Луцький, М. К. Печорін – Київ: Наукова думка, 2002. – 578 с.
3.Тевяшев, А. Д. Основы дискретной математики в примерах и задачах [Текст] : учеб. пособие для вузов / А. Д. Тевяшев, И. Г. Гусарова. – Харьков: ХНУРЭ, 2003. – 272 с.
4.Бардачов, Ю. М. Дискретна математика [Текст] : підручник / Ю.М. Бардачов, Н.А. Соколова, В.Є. Ходаков; За ред. В.Є. Ходакова. – К.: Вища шк., 2002. – 287 с.
5.Шапорев, С. Д. Дискретная математика. Курс лекций и практических занятий [Текст] / С. Д. Шапорев – СПб.: БХВ-Петербург, 2006. – 400 с. (існує електронний варіант).
6.Кузнецов, О. П. Дискретная математика для инженера [Текст] / О. П. Кузнецов, Г. М. Адельсон-Вельский. – М.: Энергоатомиздат, 1988. – 480 с.
7.Сигорский, В. П. Математический аппарат инженера [Текст] / В. П. Сигорский. – Киев: Техніка, 1977. – 768 с. (існує електронний варіант).
8.Яблонский, С. В. Введение в дискретную математику [Текст] / С. В. Яблонский. – М.: Наука, 1986. – 384 с.
9.Горбатов, В.А. Основы дискретной математики [Текст] / В. А. Горбатов – М.: Высшая школа, 1986. – 312с.
10.Харари, Ф. Теория графов [Текст] / Ф. Харари. – М.: Мир, 1973. – 304 с.
11.Глускин, Л.М. Задачи и алгоритмы комбинаторики и теории графов [Текст] / Л. М. Глускин, В. Я. Шварц, Л. А. Шор. – Донецк: Изд-во ДПИ, 1982. – 110с.
12.Білоус, Н.В. Основи комбінаторного аналізу. [Текст] : навч. посібник / Н. В. Білоус, З. В. Дудар, Н. С. Лєсна, І. Ю. Шубін. – Харків: ХТУРЕ, 1999. – 96 с.
19
13. Бондаренко, М. Ф. Збірник тестових завдань з дискретної математики [Текст] / М. Ф. Бондаренко, Н. В. Білоус, І. Ю. Шубін. – Харків: ХТУРЕ, 2000. – 156 с. (існує електронний варіант).
20