Тема 6. Проблема буття і свідомості в філософії.

(2 години)

План:

1. Категорія «буття» в філософії. Основні форми буття. Проблема субстанції.

2. Поняття матерії. Матерія і рух. Форми руху. Атрибути матерії. Загальні і специфічні властивості простору і часу.

3. Сутність і природа свідомості. Відображення як універсальна властивість матерії. Походження свідомості. Біологічні передумови і соціальні умови виникнення свідомості.

4. Структура свідомості. Свідомість і мова. Основні функції свідомості. Свідомість і соціальна активність людини. Свідомість і самосвідомість.

Питання для самоконтролю:

1. Поясніть, коли і чому в філософії виникла проблема буття.

2. Поясніть, чи є дана думка істиною: «Матеріалістами називають філософів, які визнають лише існування матеріальних речей і тіл».

3. Поясніть, чи є дана думка істиною: «Ідеалізм – це вчення про те, що ідеї, думки існують реально».

4. Що таке «рефлексія»? Яке «завдання» перебудови системи свідомості і особистості вона виконує?

5. Що таке «технологічний вимір» свідомості й у чому він виявляється?

6. У чому полягає взаємозв`язок мови і свідомості?

7. Обґрунтуйте, чи є дане висловлювання істинним: «Під відображенням у філософії розуміється точне копіювання об’єкту».

Рекомендована література:

Алексеев П.В., Панин А.В. Философия: Учебник. Изд-е второе. – М.: "Проспект", 1998. – С.312-401.

Андрос Є.І. Інтелект у структурі людського буття. – К.: Стилос, 2010.

Андрущенко В.П., Михальченко М.І. Сучасна соціальна філософія. Курс лекцій. Видання друге, випр. і доп. – К.: Генеза, 1996. – С.268-335.

Бойченко І.В. Буття людини в суспільстві: відносини, спілкування, духовність: історико-філософський ракурс. – К.:Промінь, 2010.

Габермас Ю. Постметафізичне мислення. / Пер. з нім. – К.: Дух і літера, 2011. – 280 с.

Гайденко П.П. Прорыв к трансцендентному: Новая онтология XX века. – М.: Республика, 1997. – 495с.

Грані людського буття: позитивні та негативні виміри антропокультурного / Є.І.Андрос, Г.І.Шалашенко, В.П.Загороднюк, Н.В.Хамітов та інш. – К. : Наукова думка, 2010. – 349 с.

Губин В.Д. Онтология. Проблема бытия в современной европейской философии. – М.: РГГУ, 1997.

Доброхотов А.Л. Категория бытия в классической западноевропейской философии. – М.: Мысль, 1986.

Кримський С.Б. Про софійність, правду, смисли людського буття: Збірник науково-публіцистичних і філософських статей. – Київ, 2010. – 464 с.

Кучевский В.Б. Анализ категории «материя». – М.: Наука, 1983.

Мамардашвили М.К. Сознание как философская проблема // Вопросы философии. – 1990. – №10. – С.3-18.

Матяш Т.П. Сознание как целостность и рефлексия. – Ростов н/Д.: Изд. Рост. ун-та, 1988. – 184 с.

Налимов В.В. Спонтанность сознания. – М.: Прометей, 1989. – 382с.

Нестеренко В.Г. Вступ до філософії: онтологія людини: Навчальний посібник для студентів вищих учбових закладів. – К.: Абрис, 1995. – С.193-230.

Спиркин А.Г. Философия: Учебник. 2е изд. – М.: Гардарики, 2001. – С.337-377; 637-700.

Хайдеггер М. Бытие и время. – М.: Ад Маргинем, 1997.

Тема 7. Наукове пізнання та його види.

(2 години)

І пара

План:

1. Сутність пізнання у філософській традиції. Суб’єкт і об’єкт пізнання. Специфіка наукового пізнання.

2. Чуттєве та раціональне пізнання: специфіка й основні форми. Роль інтуїції в пізнавальному процесі.

3. Проблема істини в пізнанні. Основні концепції істини.

4. Поняття методу наукового пізнання.

5. Класифікація методів емпіричного і теоретичного рівнів пізнання. Загальнологічні методи пізнання.

6. Форми наукового пізнання. Наукова картина світу.

Питання для самоконтролю:

1. Що вивчає гносеологія і як формулюється її основне питання і чому? Аргументуйте відповідь.

2. Чим епістемологія відрізняється від гносеології?

3. Як у гносеології визначались і сьогодні визначаються суб`єкт та об`єкт пізнання.

4. Чому чуттєве та раціональне в пізнанні – це два рівні єдиного нерозривного процесу?

5. Як співвідносяться поняття: істина, помилка, омана, брехня?

6. Чому пізнання – це неперервний еволюційний процес?

7. Окресліть сучасне розуміння істини, порівняйте істину та правду.

8. Окресліть позитивні і негативні аспекти прагнення людини пізнавати.

9. Як співвідносяться віра та знання?

10. Надайте визначення науки.

11. Яку роль виконує наука у сучасному суспільстві?

12. Назвіть основні форми наукового пізнання.

13. В чому полягає головна різниця між науковою картиною світу та релігійною? Обґрунтуйте свою точку зору.

14. Які існують методи пізнання на емпіричному рівні? На теоретичному рівні?

15. Назвіть загальнологічні методи наукового дослідження.

16. Які ви знаєте методи юридичних наук?

17. Чому пізнання – це безперервний еволюційний процес?

Рекомендована література:

Автономова Н.С. Разум, рассудок, рациональность. – М.: Мысль, 1988.

Алексеев П.В., Панин А. В.Теория познания и диалектика. – М.: Высая школа, 1991. – 383 с.

Арефьева Г.С. Общество, познание, практика. – М.: Мысль, 1988.

Библер В.С. От наукоучения – к логике культуры. Два филос. введения в двадцать первый век. – М.: Политиздат, 1990. – 413 с.

Библер В.С. От наукоучения – к логике культуры. Два филос. введения в двадцать первый век. – М.: Политиздат, 1990. – 413 с.

Вебер М. Наука как призвание и профессия // Самосознание европейской культуры XX века: Мыслители и писатели Запада о месте культуры в совр. обществе. – М.: Политиздат, 1991. – С. 130-153.

Гадамер X.Г. Истина и метод. Основы философской герменевтики. – М.: Прогресс, 1988.

Гадамер Г.-Г. Істина і метод: Основи філософської герменевтики.- К.: Юніверс, 2000.- 464с.

Канке В.А. Основные философские направления и концепции науки. Итоги ХХ столетия. – М.: Логос, 2000. – 320с.

Канке В.А. Основные философские направления и концепции науки. Итоги ХХ столетия. – М.: Логос, 2000. – 320с.

Кохановский В.П. Философия и методология науки. – Ростов н/Д: Феникс, 1999. – 576с.

Крымский С.Б., Парахонский Б.А., Мейзерский В.М. Эпистемология культуры (Введение в обобщенную теорию познания). –К.: Наукова думка, 1993. – 216 с.

Кун Т. Структура научных революций. – М.: Прогресс, 1975.

Лазарев Ф.В., Брют А.Литтл. Современная феноменология: дух и проблема. – Симферополь: Таврия, 1999. – 176с.

Лосский Н.О. Чувсвенная, интеллектуальная и мистическая интуиция.- М: ТЕРРА-Книжный клуб; Республика, 1999.- 408с.

Микешина Л.А. Философия науки: Учебное пособие. – 2-е изд., перераб. и доп. – М.: Издательский дом Международного университета в Москве, 2006. – 440с.

Моисеев Н.Н. О единстве естественнонаучного и гуманитарного знания // Человек. – 1992. – №2. – С.5-16.

Научные революции в динамике культуры / В.С.Степин, И.Т.Фролов, В.А.Лекторский и др. – Мн.: "Университетское", 1987. – 384 с.

Никифоров А.Л. Философия науки: История и методология (Учебное пособие). – М.: Дом интеллектуальной книги, 1998. – 280 с.

Никифоров А.Л. Философия науки: История и методология (Учебное пособие). – М.: Дом интеллектуальной книги, 1998. – 280 с.

Петрушенко В.Л. Епістемологія як філософська теорія знання. – Львів: Вид-во “Львівська політехніка”, 2000. – 296 с.

Рассел Б. Человеческое познание. Его сфера и границы. – К.: Ника-Центр, 1997.

Рассел Б. Человеческое познание. Его сфера и границы. – К.: Ника-Центр, 1997.

Философия и методология науки. Учебн. пособие для студентов вузов / Под ред. В.И.Купцова. – М.: Аспект Пресс, 1996. – С.7-56; 469-493.

Философия и методология науки. Учебн. пособие для студентов вузов / Под ред. В.И.Купцова. – М.: Аспект Пресс, 1996. – С.7-56; 469-493.

Цофнас А.Ю. Гносеология. – Учеб. пособие. – К.: Альтера, 2005. – 232 с.

Швырев В. Г. Анализ научного познания: основные направления, формы и проблемы. – М.: Наука, 1988.