13

Тема 13. З’єднання хребців. Хребтовий стовб у цілому. З’єднання хребтового стовпа з черепом.

Тема 14. З’єднання ребер і груднини. Грудна клітка в цілому.

Атланто–осьовий суглоб (articulatio atlantoaxialis)

Атланто–осьовий суглоб складається з:

А. Серединного атланто–осьового суглоба (articulatio atlantoaxialis

mediana)

Цей суглоб є:

-циліндричний (articulatio cylindrica) – за формою;

-комбінований (articulatio combinata) – за будовою (вид суглоба);

-одновісний – за функцією.

Суглобові поверхні (facies articulares):

-ямка зуба на атланті (fovea dentis atlantis);

-передня суглобова поверхня зуба осьового хребця (facies articularis

anterior dentis axis);

- задня суглобова поверхня зуба осьового хребця (facies articularis posterior dentis axis);

- поперечна зв’язка атланта (ligamentum transversum atlantis).

Рухи навколо вертикальної осі (axis verticalis).

Види рухів:

- обертання (rotatio) голови вправо і вліво, тобто обертання назовні

(rotatio externa);

- обертання досередини (rotatio interna).

Б.Бічного атланто–осьового суглоба (articulatio atlantoaxialis lateralis),

парний

Він є:

-плоским (articulatio plana) – за формою;

-комбінованим (articulatio combinata) – за будовою (вид суглоба);

-багатовісним – за функцією.

Суглобові поверхні:

-нижні суглобові поверхні атланта (facies articulares inferiores atlantis);

-верхні суглобові поверхні осьового хребця (facies articulares

superiores axis).

Рухи навколо вертикальної осі (axis verticalis).

Види рухів: обертання (rotatio) голови вправо і вліво.

Допоміжний апарат серединного атланто–осьового суглоба (art. atlantoaxialis mediana) та бічного атланто–осьового суглоба (art.

atlantoaxialis lateralis) спільнийі має:

-крилоподібні зв’язки (ligg. alaria);

-зв’язку верхівки зуба (lig. apicis dentis);

-хрестоподібну зв’язку атланта (lig. cruciforme atlantis), до складу якої

входять:

-поздовжні пучки (fasciculi longitudinales);

-поперечну зв’язку атланта (lig. transversum atlantis);

-покрівельну перетинку (membrana tectoria).

Дуговідросткові суглоби (articulationes zygapophysiales)

або міжхребцеві суглоби (articulationes intervertebrales)

Дуговідросткові суглоби є:

-плоскі (articulationes planae) – за формою;

-комбіновані (articulationes combinatae) – за будовою (вид суглоба);

-багатовісні – за функцією.

Суглобові поверхні:

-нижні суглобові відростки хребця (processus articulares inferiores vertebrae), що розташовані у вище розміщеному хребці;

-верхні суглобові відростки хребця (processus articulares superiores vertebrae), що розташовані у нижче розміщеному хребці.

Рухи навколо:

-вертикальної осі (axis verticalis);

-стрілової осі (axis sagittalis);

-лобової осі (axis frontalis).

Вид руху: ковзання, суглоб є малорухомим (amphiarthrosis).

Допоміжний апарат представлений такими зв’язками:

-довгими (з’єднують між собою більше двох хребців);

-короткими (з’єднують між собою сусідні хребці).

До коротких зв’язок (ligamenta brevia) належать:

-жовта зв’язка (lig. flavum);

-міжостьовi зв’язки (ligg. interspinalia);

-міжпоперечні зв’язки (ligg. intertransversaria);

-поперечні зв’язки (ligg. transversa), вони укріплюють ці суглоби.

До довгих зв’язок (ligg. longa), які розташовані вздовж хребтового стовпа

(columna vertebralis), належать:

-передня поздовжня зв’язка (lig. longitudinale anterius);

-задня поздовжня зв’язка (lig. longitudinale posterius);

-надостьова зв’язка (lig. supraspinale), яка у шийному відділі формує каркову зв’язку (lig. nuchae).

Попереково–крижовий суглоб(art. lumbosacralis)

Він за будовою, формою та функцією подібний до дуговідросткових суглобів (articulationes zygapophysiales).

Допоміжний апарат – клубово–поперекова зв’язка (lig. iliolumbale).

Між основою крижової кістки (basis ossis sacri) та тілом V поперекового хребця (corpus vertebrae lumbalis quinti [V]), зазвичай, є симфіз (symphysis).

Крижово–куприковий суглоб (articulatio sacrococcygea)

Крижово–куприковий суглоб утворений:

-верхівкою крижової кістки (apex ossis sacri);

-основою куприкової кістки (basis ossis coccygis).

Найчастіше це з’єднання є симфізом (symphysis).

Допоміжний аппарат:

- поверхнева задня крижово–куприкова зв’язка; поверхнева дорсальна крижово–куприкова зв’язка (lig. sacrococcygeum posterius superficiale; lig. sacrococcygeum dorsale superficiale);

- глибока задня крижово–куприкова зв’язка; глибока дорсальна крижово–куприкова зв’язка (lig. sacrococcygeum posterius profundum; lig. sacrococcygeum dorsale profundum);

-передня крижово–куприкова зв’язка; вентральна крижово–куприкова зв’язка (lig. sacrococcygeum anterius; lig. sacrococcygeum ventrale);

-бічна крижово–куприкова зв’язка (lig. sacrococcygeum laterale).

Ужінок щілина крижово–куприкового симфізу (fissura sacrococcygea symphysis) більша, ніж у чоловіків, що дозволяє куприку (coccyx) значно відхилятись назад під час пологів, збільшуючи розмір нижнього отвору таза

(apertura pelvis inferior).

З’єднання хребтового стовпа (juncturae columnae vertebralis)

з черепом (cranium)

Атланто–потиличний суглоб (articulatio atlantooccipitalis), парний

Він є:

-двовиростковий (articulatio bicondylaris) – за формою;

-комбінований (articulatio combinata) – за будовою (вид суглоба);

-двовісний – за функцією.

Суглобові поверхні:

- потиличні виростки (condylі occipitales);

-верхні суглобові поверхні атланта (facies articulares superiores

atlantis).

Рухи навколо:

-лобової осі (axis frontalis);

-стрілової осі (axis sagittalis).

Види рухів:

-нахили голови вперед і назад, тобто згинання (flexio) і розгинання

(extensio);

-нахили голови вправо і вліво, тобто відведення (abductio) і

приведення (adductio).

Допоміжний апарат:

-передня атланто–потилична перетинка (membrana atlantooccipitalis

anterior);

-задня атланто–потилична перетинка (membrana atlantooccipitalis posterior);

-бічна атланто–потилична зв’язка (lig. atlantooccipitale laterale).

СКЕЛЕТ ГРУДНОЇ КЛІТКИ

Скелет грудної клітки (skeleton thoracis) є кістковою основою грудного відділу тулуба, де містяться життєво важливі органи (серце, легені). Грудна клітка утворена ззаду грудними хребцями, з боків - ребрами, спереду -

грудниною.

З’єднання грудної клітки (juncturae thoracis)

З’єднання грудної клітки (juncturae thoracis) поділяються на:

-синдесмози грудної клітки (syndesmoses thoracis);

-синхондрози грудної клітки (synchondroses thoracis);

-суглоби грудної клітки (articulationes thoracis).

Грудна клітка (thorax) має:

- з’єднання ребер (juncturae costarum) із хребтовим стовпом (columna vertebralis);

-з’єднання ребер (juncturae costarum) із грудниною (sternum);

-з’єднання ребер (juncturae costarum) між собою.

До синдесмозів грудної клітки (syndesmoses thoracis) належать:

-зовнішня міжреброва перетинка (membrana intercostalis externa);

-внутрішня міжреброва перетинка (membrana intercostalis interna).

До синхондрозів грудної клітки (synchondroses thoracis) належать:

-реброво–груднинний синхондроз (synchondrosis costosternalis);

-синхондроз першого ребра (synchondrosis costae primae);

-груднинні синхондрози (synchondroses sternales).

До груднинних синхондрозів (synchondroses sternales) належать:

-груднинний мечоподібний симфіз (symphysis xiphosternalis);

-ручко–груднинний симфіз (symphysis manubriosternalis) або ручко–

груднинний синхондроз (synchondrosis manubriosternalis).

Суглоби грудної клітки (articulationеs thoracis)

Реброво–хребцеві суглоби (articulationеs costovertebrales)

За будовою вони складаються з двох суглобів:

-суглоба головки ребра (articulatio capitis costae);

-реброво–поперечного суглоба (articulatio costotransversaria). Вони є комбінованими суглобами (articulationes combinatae).

Суглобові поверхні:

- головка ребра і реброві ямки на хребцях (caput costae et foveae

costales vertebrarum);

- горбок ребра і реброва ямка поперечного відростка хребця

(tuberculum costae et fovea costalis processus transversi vertebrae).

Рухи навколо осі, що проходить через ці два суглоби.

Види рухів:

-обертання ребер (rotatio costarum), внаслідок чого відбувається:

-піднімання ребра;

-опускання ребра.

А.Суглоб головки ребра (articulatio capitis costae)

Суглоб головки ребра є:

-кулястий (articulatio spheroidea) – за формою;

-комбінований (articulatio combinata) – за будовою (вид суглоба);

-тривісний – за функцією.

Суглобові поверхні:

-головка ребра (caput costae);

-верхні реброві ямки тіл хребців (foveae costales superiores corporum

vertebrarum);

- нижні реброві ямки тіл хребців (foveae costales inferiores corporum

vertebrarum).

Рухи навколо майже стрілової осі (axis sagittalis).

Види рухів:

-обертання ребер (rotatio costarum), внаслідок чого відбувається:

-піднімання ребер;

-опускання ребер.

Допоміжний апарат:

-промениста зв’язка головки ребра (lig. capitis costae radiatum);

-внутрішньосуглобова зв’язка головки ребра (lig. capitis costae intraarticulare). Вона існує лише у з’єднаннях II – X ребер з хребтом.

Б.Реброво–поперечний суглоб (articulatio costotransversaria)

Він існує між I – X ребрами та відповідним грудним хребцем і є: