13

-циліндричним (articulatio cylindrica) – за формою;

-комбінованим (articulatio combinata) – за будовою (вид суглоба);

-одновісним – за функцією.

Суглобові поверхні:

-горбок ребра (tuberculum costae);

-реброва ямка поперечного відростка хребця (fovea costalis processus

transversi vertebrae).

Рухи навколо майже стрілової осі (axis sagittalis), проведеної через головку ребра.

Вид рухів: обертання ребер (rotatio costarum), внаслідок чого відбувається:

-піднімання ребер;

-опускання ребер.

Допоміжний апарат:

- реброво–поперечна зв’язка (lig. costotransversarium), яка складається

з:

- верхньої реброво–поперечної зв’язки (lig. costotransversarium

superius);

- бічної реброво–поперечної зв’язки (lig. costotransversarium

laterale);

- попереково–реброва зв’язка (lig.lumbocostale).

Груднинно–реброві суглоби (articulationes sternocostales)

Груднинно–реброві суглоби утворені ребровими хрящами (cartilagines costales) II–VII ребер (costae II–VII) та відповідною вирізкою груднини.

Цей суглоб є:

-плоский (articulatio plana) – за формою;

-простий (articulatio simplex) – за будовою (вид суглоба);

-тривісний – за функцією.

Суглобові поверхні:

-реброва вирізка груднини (incisura costalіs sterni);

-груднинний кінець ребра (extremitas sternalis costae).

Рухи навколо:

-вертикальної осі (axis verticalis);

-стрілової осі (axis sagittalis);

-лобової осі (axis frontalis).

Види рухів, цей суглоб є малорухомим суглобом (amphiarthrosis) в якому відбуваються:

-піднімання ребер;

-опускання ребер.

Допоміжний апарат:

-внутрішньосуглобова груднинно–реброва зв’язка (lig. sternocostale intraarticulare), вона зміцнює суглоб, який зчленовує II ребро (costa II) з

грудниною (sternum);

-променисті груднинно–реброві зв’язки (ligg. sternocostalia radiata);

-перетинка груднини (membrana sterni);

-реброво–мечоподібні зв’язки (ligg. costoxiphoidea) зв’язують хрящ

VII ребра з мечоподібним відростком.

Міжхрящові суглоби (articulationes interchondrales)

Вони знаходяться між ребровими хрящами VII – X ребер (cartilagines costales VII – X costarum). Передні кінці цих ребер, не досягаючи груднини,

з’єднуються кожний з хрящем розміщеного вище ребра з допомогою сполучної тканини (textus connectivus fibrosus).

Реброво–хрящові суглоби (articulationes costochondrales)

Реброво–хрящові суглоби з’єднують:

- кісткову частину ребра (pars ossea costae) з ребровими хрящами

(cartilagines costales), у них відсутня суглобова порожнина (cavitas articularis).

Грудна клітка в цілому (thorax totalis)

Грудну клітку (thorax) утворюють:

Нижній отвір грудної клітки (apertura thoracis inferior) обмежований:

-тілом XII грудного хребця (corpus vertebrae thoracicae duodecimae);

-нижніми ребрами (costae inferiores);

-мечоподібним відростком груднини (processus xiphoideus sterni).

Передньобічний край нижнього отвору грудної клітки (margo anteriolateralis aperturae thoracis inferioris) обмежений з’єднаними між собою

VII–X ребрами. Це з’єднання називається ребровою дугою (arcus costalis).

Права реброва дуга (arcus costalis dexter) і ліва реброва дуга (arcus costalis sinister) утворюють з боків підгруднинний кут (angulus infrasternalis).

Зобох боків вздовж тіл грудних хребців (corpora vertebrarum thoracicarum)

упорожнині грудної клітки вертикально розташовані легеневі борозни (sulci pulmonales).

Форма грудної клітки Грудна клітка у людини помітно сплющена спереду назад, що зумовлено

дорзальним переміщенням лопаток у зв'язку з вертикальним положенням тіла і зміною функцій верхніх кінцівок. Форму грудної клітки людини можна порівняти з дещо сплющеним сагітально зрізаним конусом, основа якого спрямована донизу, а звужена частина — догори .

Розміри й форма грудної клітки у людини досить різноманітні, що визначається віковими і статевими особливостями, індивідуальною мінливістю, умовами розвитку її росту індивіда. Велике значення мають також хронічні захворювання, контакт з професійними шкідливостями тощо.

Для визначення параметрів грудної клітки у людини використовують співвідношення таких розмірів (за М. Г. Привесом): 1) передньозаднього — від точки прикріплення VII ребра до груднини і до остистого відростка хребця, розташованого по горизонталі на тому самому рівні;

2) поперечного - з'єднує сьомі (праве і ліве) ребра в точках, які найбільше виступають; 3) висоти — вимірюється по вертикалі, від краю яремної вирізки груднини до горизонтальної лінії, що проходить через нижні точки десятих

2.Які особливості будови крижовоклубового з’єднання?

3.Які зв’язки укріплюють крижовоклубовий суглоб?

4.Чим обмежені малий та великий сідничні отвори?

5.Які морфологічні та функціональні особливості лобкового симфіза?

6.Які кістки утворюють кульшовий суглоб?

7.Які рухи можливі в кульшовому суглобі і навколо яких осей вони здійснюються?

8.Які групи зв’язок укріплюють даний суглоб?

9.Яке функціональне значення зв’язки головки стегнової кістки?

10.Чим зумовлений обмежений об’єм рухів в цьому суглобі?

11.Які кістки беруть участь в утворенні колінного суглоба?

12.Яка будова менісків колінного суглоба?

13.Назвіть і покажіть місця фіксації суглобової сумки на кожній кістці і вкажіть на особливості будови її синовіальних оболонок.

14.Які зв’язки відносяться до капсульних та позакапсульних?

15.Які зв’язки відносяться до внутрішньокапсульних зв’язок?

16.Які є синовіальні сумки в ділянці колінного суглоба?

17.Які рухи можливі в колінному суглобі?

18.Які особливості з’єднання кісток гомілки на рівні діафізів і епіфізу?

19.Які зв’язки укріплюють дистальне і проксимальне з’єднання гомілкових кісток?

20.Які функціональні особливості цих з’єднань?

21.Чим утворений гомілково-стопний суглоб?

22.Які рухи можливі в гомілково-стопному суглобі?

23.З яких частин складається медіальна зв’язка?

24.Які суглоби розрізняють між кістками заплесна?

25.Які суглоби утворюють поперечний суглоб заплесна (суглоб Шопара)?

26.Що є ключем Шопарового суглоба?

27.Які особливості будови заплесно-плеснових суглобів (з’єднання Лісфранка)?

28.Які особливості будови міжплеснових, плеснофалангових і міжфалангових суглобів?

29.Які є склепіння ступні, чим вони утворені.

30.Яке функціональне значення склепінь ступні?

Тестовий контроль.

1.У пацієнта при огляді в клініці було виявлено патологічний тип грудной клітки. При цій аномалії мечоподібний відросток сильно зміщений назад, утворюючи заглибину в нижній частині передньої стінки грудної клітки. Який це тип аномалії?

AЛійкоподібна грудна клітка

B Бочкоподібна грудна клітка

CКилеподібна грудна клітка D Конічна грудна клітка

E Циліндрична грудна клітка

2.У пацієнта при огляді в клініці було виявлено патологічний тип грудной клітки. При цій аномалії мечоподібний відросток сильно зміщений назад, утворюючи заглибину в нижній частині передньої

3.На рентгенограмі травмованого визначається пошкодження тіл поперекового відділу хребтового стовбура. Які анатомічні утворення, що з’єднують тіла хребців, постраждали?

А. *Міжхребтові диски, повздовжні зв’язки Б. Жовті і міжпоперечні зв’язки В. Міжпоперечні і міжостисті зв’язки

С. Хрестоподібна і надостиста зв’язки Д. Крижово-куприкова і жовті зв’язки

4.При рентгенологічному обстеженні у пацієнта була виявлена кила міжхребцевого диску грудного відділу хребетного стовпа. Який вид з’єднання між хребцями зазнав патологічних змін?

А. *Синходроз

Б. Діартроз В. Синсаркоз С. Геміартроз Д. Синостоз

5. Для встановлення границі між шийним та грудними відділами хребта, лікар повинен пальпаторно знайти відросток VII шийного хребця. Що це за відросток ?

А. *Остистий Б. Поперечний

В. Верхній суглобовий С. Нижній суглобовий Д. Соскоподібний

6. У хворого 45 років з підозрою на запалення оболонок мозку потрібно було отримати спинно-мозкову рідину. Зроблено діагностичну пункцію між дугами поперекових хребців (L3-L4).Через яку зв’язку повинна проникнути голка при пункції ?

А. * Жовту зв’язку.

Б. Клубово-поперекову.

В. Передню поздовжню С. Задню поздовжню Д. Міжпоперечні зв’язки.

7.При вертикальному падінні з висоти у потерпілого діагностований компресійний перелом поперекового хребця. При цьому, різко збільшилася кривизна лордоза поперекового відділу хребта. Порушенням якої зв'язки може супроводжуватися така зміна кривизни хребта?

А. *Передньої поздовжньої. Б. Задньої поздовжньої.

В. Жовтих зв'язок. С. Надостьової.

Д. Міжпоперечних

8.У хворої дитини 10-ти років виявляється спинно-мозкова кила в ділянці ХII грудного хребця. Незрощення (розщілина) якої анатомічної структури призвело до витиснення спинного мозку?

А. *Дуги хребця

Б. Тіла хребця В. Міжхребцевого диску

С. Суглобових відростків Д. Остистого відростка

9. Вразі вертикального падіння з висоти стався компресійний перелом поперекового хребця, який ускладнився збільшенням кривини лордозу цього відділу хребтового стовпа. Порушення цілкості якої зв(язки може призвести до таких змін кривини хребта?

A*Передня поздовжня зв(язка B Задня поздовжня зв(язка

CЖовта зв(язка

D Міжпоперечна зв(язка E Поперечна зв(язка

10. Жінка 25 років, звернулася в поліклініку зі скаргами на біль в нижньому відділі хребта, що з'явилася після падіння. При пальпації виявлено щільне рухоме утворення в нижньому відділі хребта, синець, припухлість. Перелом, якої кістки визначив лікар?

A* куприк

Bкрижі

Cтазова кістка

Dсідничий горб

Eнижня гілка сідничої кістки

/..

11. Після ДТП травмований не може кивати головою (згинання та

розгинання голови вперед та назад). Функція якого суглоба порушена?

A*Атлянто-потиличного

BАтлянто-аксиального бічного

CАтляно-аксиального серединного

DДуговідросткових

E-

Джерела інформації:

а) основні:

1.Анатомиячеловека / под ред. М. Р. Сапина. - 1986, т. 1, - С. 140-151, С.

151-158, 116-117, 32-33, 75, 133, 140, 147..

2.Синельников Р. Д. Атлас анатомиичеловека. В 4-х томах. - М. : Медицина, 1991.

3.Конспект лекції.

б) додаткові:

1.Свиридов О.І. Анатомія людини. – Київ: Вища школа, 2000. - 399 с.

2.Неттер Ф. Атлас анатомії людини. – Львів: Видавничий дім Наутілус,

2004. – 592 с.

3.Привес М.Г., Лысенков Н.К., Бушкович В.И. Анатомия человека.- Гиппократ, Санкт-Петербург: ИздательскийдомСПб МАПО, 2004. -720 с.

4.Міжнародна анатомічна номенклатура /за редакцією Бобрика І.І., Ковешнікова В.Г./- Київ: Здоров’я, 2001. – 328 с.

Методичну вказівку склали – проф. Ю.Й. Гумінський, проф..Л. В. Фоміна, доц. В.О. Єрмольєв.