15

(Заняття 8.)

Тема 15. Будова кісток верхньої кінцівки: лопатка, ключиця,

плечова кістка.

Тема 16: Будова кісток передпліччя і кисті

Кістки верхньої кінцівки поділяються на кістки поясу верхньої кінцівки

(грудний пояс) та кістки вільної верхньої кінцівки.

Грудний пояс (cingulum pectorale), або пояс верхньої кінцівки (cingulum membri superioris), у людини, як і в інших ссавців, неповний і не охоплює цілком тулуба, як у нижчих хребетних. Ця ланка у людини складається з двох кісток: лопатки і ключиці.

Ключиця (clavicula)

Ключиця є парною (трубчастою) короткою кісткою (os breve) S–подібної форми, яка має:

-груднинний кінець (extremitas sternalis);

-надплечовий кінець (extremitas acromialis);

-тіло ключиці (corpus claviculae);

-верхню поверхню (facies superior);

-нижню поверхню (facies inferior).

На нижній поверхні груднинного кінця (facies inferior extremitatis sternalis)

розташоване втиснення реброво–ключичної зв’язки (impressio ligamenti costoclavicularis).

На нижній поверхні надплечового кінця (facies inferior extremitatis acromialis) розташовані:

-конусоподібний горбок (tuberculum conoideum);

-трапецієподібна лінія (linea trapezoidea).

Груднинний кінець (extremitas sternalis) має вигин допереду і закінчується

груднинною суглобовою поверхнею (facies articularis sternalis) для з’єднання з ключичною вирізкою груднини (incisura clavicularis sterni).

Надплечовий кінець (extremitas acromialis) має вигин дозаду і закінчується

надплечовою суглобовою поверхнею (facies articularis acromialis) для з’єднання

з надплечовим відростком лопатки (acromion scapulae).

Скостеніння. Перша точка скостеніння в ключиці людини виникає на шостому тижні ембріогенезу. У 16 18 років з'являються ознаки скостеніння в груднинному її кінці. Скостеніння ключиці закінчується до 20-25 років життя.

Основні морфологічні особливості скелета поясу верхньої кінцівки,

зумовлені функцією верхніх кінцівок, виявились значним розширенням лопатки і розташуванням її у фронтальній площині. При цьому суглобова западина й надплечовий відросток спрямовані не вентрально, що характерно для скелетів сучасних людиноподібних мавп, а назовні. Усе це поряд з добре розвинутою ключицею й надплечовим відростком лопатки створило широку опору (фіксацію) для м'язів, які відводять і обертають плечову кістку, та одночасно забезпечило великий діапазон рухів вільної верхньої кінцівки.

Лопатка (scapula)

Лопатка (scapula)— парна плоска кістка, розташована в людини на задній поверхні тулуба на рівні II —VII ребер. Таке положення лопатки пов'язане із сплощеною (у передньозадньому напрямку) формою грудної клітки людини.

Лопатка є парною плоскою кісткою (os planum) трикутної форми, що має:

-реброву поверхню;передню поверхню (facies costalis; facies anterior);

-задню поверхню (facies posterior);

-верхній край (margo superior);

-присередній край (margo medialis);

-бічний край (margo lateralis);

-верхній кут (angulus superior);

-нижній кут (angulus inferior);

-бічний кут (angulus lateralis);

-шийку лопатки (collum scapulae).

На задній поверхні лопатки (facies posterior scapulae) вгорі проходить горизонтально ость лопатки (spina scapulae), яка поділяє її на надостьову ямку (fossa supraspinata) і підостьову ямку (fossa infraspinata).

Ость лопатки (spina scapulae) збоку переходить у надплечовий відросток

(acromion), на якому розташована ключична суглобова поверхня (facies articularis clavicularis) для з’єднання з ключицею (clavicula).

На верхньому краї лопатки (margo superior scapulae) міститься вирізка лопатки (incisura scapulae).

Реброва поверхня лопатки (facies costalis scapulae) зайнята підлопатковою ямкою (fossa subscapularis), в якій розташовується однойменний м’яз (m. subscapularis).

На бічному куті лопатки (angulus lateralis scapulae) розташована суглобова западина (cavitas glenoidalis) для з’єднання з головкою плечової кістки (caput humeri).

Над та під суглобовою западиною розташовані:

-надсуглобовий горбок (tuberculum supraglenoidale);

-підсуглобовий горбок (tuberculum infraglenoidale).

Над суглобовою западиною (cavitas glenoidalis) нависає дзьобоподібний відросток (processus coracoideus).

Скостеніння. Лопатка костеніє на основі хряща з трьох основних точок, які з'являються в її тілі наприкінці другого місяця ембріогенезу (ость лопатки

розвивається також звідси), у дзьобоподібному відростку — на першому році життя і в надплечовому відростку — у 15 —18 років. Дзьобоподібний і надплечовий відростки зростаються з тілом лопатки до 18 — 21 року. У

ділянці нижнього кута лопатки додаткові точки скостеніння з'являються на

16-му році життя і з'єднуються з основними на 20 —21-му році, коли закінчується скостеніння лопатки.

Плечова кістка (humerus)

Плечова кістка є складовою частиною плеча (brachium) і належить до

(трубчастої) типової довгої кістки (os longum), яка має:

-проксимальний наросток, епіфіз(epiphysis proximalis), або проксимальний кінець (extremitas proximalis);

-дистальний наросток, епіфіз(epiphysis distalis) або дистальний кінець (extremitas distalis);

-тіло плечової кістки, діафіз (corpus humeri; diaphysis humeri).

На проксимальному наростку (epiphysis proximalis) розміщена головка плечової кістки (caput humeri), на якій є суглобова поверхня (facies articularis)

для з’єднання із суглобовою западиною лопатки (cavitas glenoidalis scapulae).

Головку плечової кістки (caput humeri) обмежовує анатомічна шийка

(collum anatomicum), нижче якої знаходяться:

-великий горбок (tuberculum majus);

-малий горбок (tuberculum minus).

Вони переходять у гребінь великого горбка; бічну губу(crista tuberculi majoris; labium laterale) і гребінь малого горбка;присередню губу (crista tuberculi minoris; labium mediale), між якими проходить міжгорбкова борозна

(sulcus intertubercularis).

На межі між проксимальним наростком (epiphysis proximalis) і тілом кістки (diaphysis) розташована хірургічна шийкаплечової кістки (collum chirurgicum humeri).

Тіло плечової кістки (corpus humeri) має:

-передньоприсередню поверхню (facies anteromedialis);

-передньобічну поверхню (fscies anterolateralis);

-задню поверхню (facies posterior);

-присередній край (margo medialis);

-бічний край (margo lateralis).

Передня поверхня тіла плечової кістки (facies anterior corporis humeri)

поділяється на передньоприсередню поверхню (facies anteromedialis) та

передньобічну поверхню (facies anterolateralis).

На верхній третині задньої поверхні тіла плечової кістки (facies posterior corporis humeri) розташована дельтоподібна горбистість (tuberositas deltoidea), ззаду і знизу від якої проходить борозна променевого нерва (sulcus nervi radialis).

На дистальному наростку (epiphysis distalis) розташований виросток плечової кістки (condylus humeri), а на ньому присередньо розташований

блок плечової кістки (trochlea humeri), а збоку – головочка плечової кістки

(capitulum humeri).

Над блоком плечової кістки (trochlea humeri) спереду міститься вінцева ямка (fossa coronoidea), а над головочкою плечової кістки – променева ямка

(fossa radialis).

На задній поверхні (facies posterior) навпроти цих ямок (fossae)

розташована ліктьова ямка (fossa olecrani).

По краях дистального наростка плечової кістки (epiphysis distalis humeri)

знаходяться:

-присередній надвиросток (epicondylus medialis);

-бічний надвиросток (epicondylus lateralis).

Присередній надвиросток (epicondylus medialis) вгору переходить у

присередній наднадвиростковий гребінь (crista supraepicondуlaris medialis) і

далі у присередній край тіла плечової кістки (margo medialis corporis humeri).

Цей надвиросток може мати надвиростковий відросток (processus supracondylaris).

Бічний надвиросток (epicondylus lateralis) вгору продовжується у бічний наднадвиростковий гребінь;бічний надвиростковий гребінь (crista supraepicondуlaris lateralis; crista supracondylaris lateralis), який догори переходить у бічний край тіла плечової кістки (margo lateralis corporis humeri).

Позаду присереднього надвиростка (epicondylus medialis) проходить

борозна ліктьового нерва (sulcus nervi ulnaris).

Кістки передпліччя (ossa antebrachii)

Кістки передпліччя є складовою частиною передпліччя. Із бічної сторони передпліччя (antebrachium) розташована променева кістка (radius), а з присередньої – ліктьова кістка (ulna). Вони є типовими довгими

(трубчастими) кістками (ossa longa).

Ліктьова кістка (ulna)

Ліктьова кістка має:

-проксимальний наросток, епіфіз(epiphysis proximalis), або проксимальний кінець (extremitas proximalis);

-дистальний наросток, епіфіз(epiphysis distalis), або дистальний кінець (extremitas distalis);

-тіло ліктьової кістки, діафіз (corpus ulnae; diaphysis ulnae).