17 (1)
.pdfДистальний променево–ліктьовий суглоб (articulatio radioulnaris distalis)
Дистальний променево–ліктьовий суглоб є:
-циліндричний (articulatio cylindrica) – за формою;
-комбінований (articulatio combinata), через те, що об’єднаний функцією з проксимальним променево–ліктьовим суглобом (art. radioulnaris proximalis);
-одновісний – за функцією.
Суглобові поверхні:
-суглобовий обвід ліктьової кістки (circumferentia articularis ulnae);
-вирізка ліктьової кістки (incisura ulnaris);
-нижня поверхня головки ліктьової кістки (facies inferior capitis ulnae).
Рухи навколо вертикальної осі (axis verticalis).
Види рухів:
- відвертання (supinatio) і привертання (pronatio) передпліччя
(antebrachium) і кисті (manus) разом з рухами в проксимальному променево– ліктьовому суглобі (articulatio radioulnaris proximalis).
Допоміжний апарат:
-суглобовий диск (discus articularis);
-мішкоподібний закуток (recessus sacciformis), який розташований між кістками передпліччя (ossa antebrachii) над суглобовим диском (discus articularis) і є випином суглобової капсули (capsula articularis).
Проксимальний променево–ліктьовий суглоб (articulatio radioulnaris proximalis) та дистальний променево–ліктьовий суглоб (articulatio radioulnaris distalis) разом утворюють комбінований циліндричний суглоб (articulatio combinata cylindrica).
Рухи в них відбуваються навколо вертикальної осі (axis verticalis), яка проходить через головку променевої кістки (caput radii) та головку ліктьової кістки (caput ulnae).
У цих суглобах (articulatio radioulnaris proximalis et articulatio radioulnaris distalis) променева кістка (radius):
- обертається навколо ліктьової кістки (rotatio ulna). Оскільки променева кістка (radius) з’єднується з кистю (manus), то, обертаючись
(rotatio), вона повертає і кисть (rotatio manus);
- при обертанні променевої кістки (rotatio radii) досередини
(привертання – pronatio), то вона перехрещує спереду ліктьову кістку (ulna), і
кисть (manus) повертається долонною ділянкою (regio palmaris) досередини і назад, при цьому великий палець (pollex) спрямований присередньо;
- при обертанні (rotatio) назовні (відвертання – supinatio) променева кістка (radius) займає бічне положення, а кисть (manus) повертається долонною ділянкою (regio palmaris) вперед і великий палець (pollex)
спрямований вбік.
Ці особливості рухів потрібно враховувати при іммобілізації (фіксації)
переломів.
Суглоби кисті (articulationes manus)
Вони поділяються на:
-променево–зап’ястковий суглоб (articulatio radiocarpalis);
-зап’ясткові суглоби (articulationes carpi);
-зап’ястково–п’ясткові суглоби (articulationes carpometacarpales);
-міжп’ясткові суглоби (articulationes intermetacarpales);
-п’ястково–фалангові суглоби (articulationes metacarpophalangeae);
-міжфалангові суглоби кисті (articulationes interphalangeae).
Променево–зап’ястковий суглоб (articulatio radiocarpalis)
Променево–зап’ястковий суглоб є:
-еліпсоподібний (articulatio ellipsoidea) – за формою;
-складний (articulatio composita) – за будовою (вид суглоба);
-двовісний – за функцією.
Суглобові поверхні:
- зап’ясткова суглобова поверхня променевої кістки (facies articularis
carpalis radii);
-суглобовий диск (discus articularis);
-проксимальні суглобові поверхні човноподібної кістки (facies
articulares proximales ossis scaphoidei);
- проксимальні суглобові поверхні півмісяцевої кістки (facies articulares proximales ossis lunati);
- проксимальні суглобові поверхні тригранної кістки (facies articulares proximales ossis triquetri).
Рухи навколо:
-лобової осі (axis frontalis);
-стрілової осі (axis sagittalis).
Види рухів:
-згинання (flexio) і розгинання (extensio);
-приведення (adductio) і відведення (abductio).
Допоміжний апарат:
- тильна променево–зап’ясткова зв’язка (ligamentum radiocarpale dorsale);
-долонна променево–зап’ясткова зв’язка (lig. radiocarpale palmare);
-тильна ліктьово–зап’ясткова зв’язка (lig. ulnocarpale dorsale);
-долонна ліктьово–зап’ясткова зв’язка (lig. ulnocarpale palmare);
-ліктьова обхідна зв’язка зап’ястка (lig. collaterale carpi ulnare);
-променева обхідна зв’язка зап’ястка (lig. collaterale carpi radiale);
-суглобовий диск (discus articularis).
Зап’ясткові суглоби; міжзап’ясткові суглоби
(articulationes carpi; articulationes intercarpales)
До них належать:
-власне міжзап’ясткові суглоби (articulationes intercarpales);
-суглоб горохоподібної кістки (articulatio ossis pisiformis);
-середньозап’ястковий суглоб (articulatio mediocarpalis).
Власне міжзап’ясткові суглоби (articulationes intercarpales)
Вони утворені зап’ястковими кістками (ossa carpi). Вони є:
-прості (articulationes simplices) – за будовою;
-плоскі (articulationes planae) – за формою;
-багатовісні – за функцією;
-малорухомі (amphiarthroses) – за видом рухів.
Рухи навколо:
- вертикальної осі (axis verticalis);
-лобової осі (axis frontalis);
-стрілової осі (axis sagittalis).
Суглоб горохоподібної кістки (articulatio ossis pisiformis)
Суглоб горохоподібної кістки утворений:
-горохоподібною кісткою (os pisiforme);
-тригранною кісткою (os triquetrum).
Він є:
-простий (articulatio simplex) – за будовою;
-плоский (articulatio plana) – за формою;
-багатовісний – за функцією.
Суглоб горохоподібної кістки (articulatio ossis pisiformis) укріплюють:
-горохово–гачкувата зв’язка (lig. pisohamatum)
-горохово–п’ясткова зв’язка (lig. pisometacarpale).
Середньозап’ястковий суглоб (articulatio mediocarpalis)
Середньозап’ястковий суглоб є:
-кулястий (articulatio spheroidea) – S-подібний за формою;
-складний (articulatio composita) – за будовою;
-одновісний – за функцією;
-малорухомий (amphiarthrosis) – за видом рухів.
Уцьому суглобі (articulatio mediocarpalis) є ніби дві головки (capita):
-одна головка утворена човноподібною кісткою (os scaphoideum);
-друга головка утворена:
-тригранною кісткою (os triquetrum);
-півмісяцевою кісткою (os lunatum);
-човноподібною кісткою (os scaphoideum).
Суглобова порожнина (cavitas articularis) цього суглоба (articulatio mediocarpalis) продовжується між кістками, які утворюють перший та другий ряди зап’ястка (carpus), тобто з’єднується з порожнинами
міжзап’ясткових суглобів (cavitates articulationum intercarpalium).
Суглобові поверхні:
-проксимальні суглобові поверхні дистального ряду зап’ясткових кісток (facies articulares proximales seriei distalis ossium carpi);
-дистальні суглобові поверхні проксимального ряду зап’ясткових кісток (facies articulares distales seriei proximalis ossium carpi).
Рухи навколо фронтальної осі (axis frontalis).
Види рухів:
-згинання (flexio);
-розгинання (extensio).
Середньозап’ястковий суглоб (articulatio mediocarpalis) функціонально зв’язаний із променево–зап’ястковим суглобом (articulatio radiocarpalis).
Допоміжний апарат:
-тильні міжзап’ясткові зв’язки (ligg. intercarpalia dorsalia);
-долонні міжзап’ясткові зв’язки (ligg. intercarpalia palmaria);
-міжкісткові міжзап’ясткові зв’язки (ligg. intercarpalia interossea);
-променева зв’язка зап’ястка (lig. carpi radiatum).
Рухи кистівідносно передпліччя (antebrachium) відбуваються (рахуючи середнім, вихідним положенням те, при якому кисть міститься в одній площині з передпліччям) уздовж двох взаємно перпендикулярних осей:
лобової (в площині долоні) і стрілової (перпендикулярної до поверхні долоні).
Навколо лобової осі (axis frontalis) відбуваютьсязгинання кисті (flexio manus), близько 60–70о, і розгинання (extensio manus), до 45о.
Навколо стрілової осі (axis sagittalis) кисть рухається в бік ліктьової кістки – приведення (adductio manus), близько 35–40о, і в бік променевої кістки – відводиться (abductio manus), приблизно на 20о.
При таких рухах кисті відбувається колове обертання (circumductio), при якому кисть робить периферійні рухи, описуючи поверхню конуса.
В усіх вищеназваних рухах беруть участь два зчленування:
променево–зап’ястковий суглоб (articulatio radiocarpalis) та зап’ясткові суглоби; міжзап’ясткові суглоби (articulationes carpi; articulationes intercarpales), комбінуючись в один суглоб кисті; суглоб ручної кисті
(articulatio manus), причомупроксимальний ряд зап’ясткових кісток відіграє роль кісткового меніска.
Зап’ястково–п’ясткові суглоби (articulationes carpometacarpales)
Зап’ястково–п’ясткові суглоби є:
-плоскі (articulationes planae) – за формою;
-складні (articulationes compositae) – за будовою (вид суглоба);
-багатовісні – за функцією.
Суглобові поверхні:
- дистальні суглобові поверхні дистального ряду зап’ясткових кісток
(facies articulares distales seriei distalis ossium carpi);
- основи проксимальних фаланг II–IV пальців (bases phalangium proximales digitorum II–IV).
Рухи навколо:
-прямовисної осі (axis verticalis);
-лобової осі (axis frontalis);
-стрілової осі (axis sagittalis).
Види рухів: суглоби малорухомі (amphiarthrosеs), незначне ковзання (до 5
– 10 градусів) у різних напрямках.
Допоміжний апарат:
-тильні зап’ястково–п’ясткові зв’язки (ligg. carpometacarpalia dorsalia);
-долонні зап’ястково–п’ясткові зв’язки (ligg. carpometacarpalia
palmaria).
Зап’ястково–п’ястковий суглоб великого пальця
(articulatio carpometacarpalis pollicis)
Зап’ястково–п’ястковий суглоб великого пальця є:
-простий (articulatio simplex) – за будовою (вид суглоба);
-сідлоподібний (articulatio sellaris) – за формою;
-двовісний – за функцією.
Суглобові поверхні:
- дистальна суглобова поверхня кістки–трапеції (facies articularis distalis ossis trapezii);
- суглобова поверхня основи I п’ясткової кістки (facies articularis basis articularis ossis metacarpi primi [I]).
Рухи навколо:
-стрілової осі (axis sagittalis);
-косо розташованої лобової осі (axis frontalis).
Види рухів:
-згинання та розгинання (flexio et extensio);
-протиставлення та зіставлення (oppositio et repositio);
-колове обертання (circumductio) навколо цих двох осей;
-згинання з протиставленням (flexio et oppositio);
-розгинання з приведенням і відведення (extensio, adductio et
abductio);
- складні обертові рухи великого пальця.
Міжп’ясткові суглоби (articulationes intermetacarpales)
Міжп’ясткові суглоби є:
-прості (articulationes simplices) – за будовою (вид суглоба);
-плоскі (articulationes planae) – за формою;
-багатовісні – за функцією і є малорухомі (amphiarthroses).
Суглобові поверхні: бічні та присередні поверхні основ II–V п’ясткових кісток (facies laterales et mediales basium ossium metacarpi secundi – quinti [II– V]).