68

1

Тема 68: Топографія білої речовини півкуль великого мозку. Тема 68: Бічні шлуночки.

І.Актуальність теми. Біла речовина півкуль має найбільший об’єм в головному мозку порівняно з іншими структурами. Відповідно, вона частіше стає субстратом для виникнення інсультів та передінсультних станів і пухлиноподібних утворень. Порушення мозкового кровообігу внаслідок атеросклерозу, гіпертонічної хвороби, цукрового діабету, транзіторних окклюзивних станів, іншої судинної патології проявляється в першу чергу як дисфункція провідних шляхів півкуль мозку, зокрема ассоціативних.

Бічні шлуночки мають найбільший розмір в шлуночковій системі мозку. Тому вони добре помітні на рентгеновських знімках, при УЗІ-дослідженні, при проведенні КТ та МРТ. Зміни форми і розміру бічних шлуночків відбуваються при інсультах, вадах розвитку головного мозку, гідроцефалії, аденомі гіпофізу, краніофарингіомі, гліомі хіазми, пінеаломі, плексуспапіломі, гліомі, тощо. Крім того синдром лікворної дистензії, тобто порушення тиску в шлуночковій системі мозку, стосується в першу чергу бічного шлуночка головного мозку.

2. Навчальні цілі заняття:

І. Ознайомитись з будовою бічних шлуночків та білої речовини півкуль.

ІІ. Засвоїти будову бічних шлуночків, топографію їх частин, сполучення, фізіологічне та клінічне значення шлуночків.

Засвоїти поділ білої речовини півкуль в залежності від напрямку волокон.

ІІІ. Оволодіти навиками препарування півкулі мозку.

IV. Вміти: 1. Показати на препаратах бічні шлуночки і білу речовину півкуль.

2. Показати на препаратах центральну частину , передній, задній, нижній ріг бічного шлуночка, описати їх межі та розташування.

3.Вміти показати утворення на стінках кожного рогу та міжшлуночковий отвір.

2

3. Міждисциплінарна інтеграція.

4.Зміст теми заняття

Ембріологія . Головний відділ нервової трубки на четвертому тижні внутрішньоутробного розвитку поділяється на три первинні мозкові міхурі: передній

(prozencephalon), середній (mesencephalon), задній (rhombencephalon). У подальшому із первинних мозкових міхурів утворюються п’ять вторинних мозкових міхурів. Кінцевий мозок утворюється з переднього мозкового міхура. Одночасно з цим створюється декілька згинів у сагітальній площині, із передньої частини загальної порожнини нервової трубки формується бічний шлуночок, порожнина кінцевого мозку.

Функція нервових волокон білої речовини півкуль залежить від їх напрямку. Асоциативні шляхи відповідають за вибір адекватної відповіді на подразнення, вони тісно пов’язані з центрами пам’яті, зокрема гіппокампом. Коміссуральні шляхи виконують інтеграцію діяльності лівої і правої півкуль, які відрізняються за функцією (функціональна асиметрія). Проекційні шляхи виконують регуляторну функцію зв’язку з зовнішнім середовищем.

3

Функція бічних шлуночків полягає в тому, що вони виробляють ліквор і приймають участь в його циркуляції. Ліквор, укладений в еластичний мішок твердої мозкової оболонки, оточує головний мозок у вигляді водяної подушки, а спинний - у вигляді рукава. При механічних ударах передає тиск рівномірно на всі боки, оберігаючи мозок, регулює внутрішньочерепний тиск, підтримує осмотичний тиск в клітинах мозку і його оболонках, транспортує метаболіти, виконує респіраторну функцію, видаляє продукти метаболізму нервових клітин. Виконуючи ці функції, ліквор забезпечує постійність внутрішнього середовища нервової системи.

Біла речовина півкуль великого мозку складається з волокон, які поділяються на асоціативні комісуральні та проекційні.

Асоціативні провідні шляхи (neurofibrae associationes) сполучають функціональні ділянки однієї півкулі. Вони поділяються на довгі асоціативні волокна (fibrae associationis longae), короткі асоціативні волокна (fibrae associationis breves). До довгих асоціативних провідних шляхів (neurofibrae associationis longae) належать верхній поздовжній пучок,

дугоподібний пучок (fasciculus longitudinalis superior, fasciculus arcuatus), що сполучає лобову, тім’яну та потиличну частки (lobi frontalis, parietalis et occipitalis); нижній поздовжній пучок (fasciculus longitudinalis inferior), що сполучає потиличну і скроневу частки (lobi occipitalis et temporalis); гачкуватий пучок (fasciculus uncinatus), що сполучає лобову та скроневу частки (lobi frontalis et temporalis); пояс (cingulum), що належить до асоціативних пучків лімбічної системи і з’єднує підмозолисте поле (area subcallosa) з корою всіх структур лімбічної частки до гачка (uncus) включно. До коротких асоціативних провідних шляхів (neurofibrae associationis breves) належать дугоподібні волокна (fibrae arcuatae cerebri), які сполучають сусідні звивини в межах однієї півкулі.

Комісуральні провідні шляхи (neurofibrae commissurales) сполучають симетричні ділянки обох півкуль великого мозку для координації їх діяльності. До них належать:

мозолисте тіло (corpus callosum), передня мозкова спайка (commissura cerebri anterior), задня мозкова спайка (commissura cerebri posterior), спайка повідців (commissura habenularum) спайка склепіння (commissura fornicis), міжталамічне злипання (adhesio interthalamica).

Проекційні провідні шляхи (neurofibrae projectiones) сполучають головний та спинний мозок (encephalon et medulla spinalis) з робочими органами. Вони поділяються на висхідні (чутливі, аферентні), низхідні (рухові, еферентні).

Бічні шлуночки (ventriculі lateralеs) є порожниною кінцевого мозку. Вони складаються з лобових рогів, передніх рогів (cornua frontalia, cornua anteriora), потиличних рогів, задніх рогів (cornua occipitalia, cornua posteriora), скроневих рогів, нижніх рогів

(cornua temporalia; cornu inferiora), центральної частини (pars centralis).

Лобові роги, передні роги (cornua frontalia, cornua anteriora) розміщені в лобовій частці (lobus frontalis). Вони обмежовані: присередньо – пластинкою прозорої перегородки (lamina septi pellucidi); збоку і знизу – головою хвостатого ядра (caput nuclei caudati); зверху – мозолистим тілом (corpus callosum).

4

Центральна частина (pars centralis) знаходиться в тім’яній частці (lobus parietalis). Вона обмежована: знизу – тілом хвостатого ядра (corpus nuclei caudati) і таламусом

(thalamus); зверху – мозолистим тілом (corpus callosum).

Потиличні роги, задні роги (cornua occipitalia, cornua posteriora) розміщені в потиличних частках (lobi occipitales). Вони обмежовані: зверху і збоку – волокнами мозолистого тіла, які утворюють покрив (tapetum). На присередній стінці потиличних рогів (paries medialis cornuum occipitalium) розміщена цибулина заднього рога (bulbus cornus posterioris), пташина острога (calcar avis). На нижній стінці потиличних рогів (paries inferior cornuum occipitalium) розміщується обхідний трикутник (trigonum collaterale).

Скроневі роги, нижні роги (cornua temporalia, cornua inferiora) розміщені в скроневій частці (lobus temporalis). Вони обмежовані: присередньо – морським коником (hippocampus); знизу – білою речовиною, яка утворює обхідне підвищення (eminentia collateralis); зверху і збоку – білою речовиною – покривом мозолистого тіла (tapetum corporis callosi). Верхньоприсередню стінку скроневих рогів утворює хвіст хвостатого ядра (cauda nuclei caudati).

Мал. 2. Бічні шлуночки

l-cornu anterius venlriculi lateralis; 2-nucleus caudatus; 3-choroideus ventriculi (partis centralis); 4-pes hippocampi; 5-plexus choroideus ventriculi lateralis (cornu interior); 6-eminentia collaterals; 7-calcar avis; 8-bulbus cornus posterioris; 9-corpus callosum; 10-corpus fornicis; 11crus fornicis; 12-comissura fornicis; 13-arteria choroidea; 14-vena cerebri magna; 15-vena cerebri interna; 16-vena thalamostriara superior; 17-tela vascularis ventriculi tertii; 18-columnae tornicis; 19-lamina septi pellucidi; 20-cavum septi pellucidi.

5

У центральній частині та в скроневому розі бічного шлуночка міститься судинне сплетення (plexus choroideus), яке утворюється внаслідок проникнення м’якої мозкової оболони із судинами; це сплетення через міжшлуночковий отвір (foramen interventriculare) проникає в III шлуночок. Судинне сплетення бере участь в утворенні більшої частини спинномозкової рідини.

Анатомічні терміни

Асоціативні провідні шляхи (neurofibrae associationes)

Довгі асоціативні волокна (fibrae associationis longae)

Короткі асоціативні волокна (fibrae associationis breves)

Верхній поздовжній пучок(fasciculus longitudinalis superior,)

Нижній поздовжній пучок (fasciculus longitudinalis inferior)

Гачкуватий пучок (fasciculus uncinatus)

Пояс (cingulum)

Підмозолисте поле (area subcallosa)

Короткі асоціативні провідні шляхи (neurofibrae associationis breves)

Дугоподібні волокна (fibrae arcuatae cerebri)

Комісуральні провідні шляхи (neurofibrae commissurales)

Передня мозкова спайка (commissura cerebri anterior)

Задня мозкова спайка (commissura cerebri posterior)

Спайка повідців (commissura habenularum)

Спайка склепіння (commissura fornicis)

Міжталамічне злипання (adhesio interthalamica)

Проекційні провідні шляхи (neurofibrae projectiones)

Бічний шлуночок (ventriculus lateralis)

Лобові роги, передні роги (cornua frontalia, cornua anteriora)

Потиличні роги, задні роги (cornua occipitalia, cornua posteriora)

Скроневі роги, нижні роги (cornua temporalia; cornu inferiora)

Центральна частина (pars centralis)

Головка хвостатого ядра (caput nuclei caudati)

Мозолисте тіло (corpus callosum)

Центральна частина (pars centralis)

6

Присередня стінка потиличних рогів (paries medialis cornuum occipitalium)

Цибулина заднього рога (bulbus cornus posterioris)

Пташина острога (calcar avis)

Обхідний трикутник (trigonum collaterale)

Обхідне підвищення (eminentia collateralis)

Покрив мозолистого тіла (tapetum corporis callosi)

Хвіст хвостатого ядра (cauda nuclei caudati)

Судинне сплетення (plexus choroideus)

Міжшлуночковий отвір (foramen interventriculare)

Епонімічні терміни в клінічній анатомії

Отвір Монро – міжшлуночковий отвір Аммонів ріг (ліра Давіда) – гіппокамп Аммонова спайка – спайка склепіння

Аранцієв шлуночок – заглиблення в нижньому куті ромбовидної ямки Брунна мембрана – прозора перетинка Вергі шлуночок – щілина між гіппокампом і мозолистим тілом

Гуддена спайка – волокна, які з’єднують колінчасті тіла

8

Контрольні питання.

1.Опишітъ топографію бічного шлуночка.

2.Покажіть на npenapami частини бічного шлуночка.

3.Чим обмежений передній ріг бічного шлуночка, які утворення є на його стінках?

4.Чим обмежений задній ріг бічного шлуночка, які утворення є на його стінках?

5.Чим обмежений нижній ріг бічного шлуночка, які утворення є на його стінках?

6.Через що і з чим сполучається бічний шлуночок?

7.Що виробляє спинномозкову рідину у бічному шлуночку?

8.Покажіть на препараті гіпокамп.

9.Що таке асоціативні волокна? Що вони з’єднують?

10.Що таке проекційні волокна? Що вони з’єднують?

11.Що таке комісуральні волокна? Що вони з’єднують?

12.Назвіть найважливіші довгі асоціативні волокна.

13.В яких утвореннях мозку знаходяться спайкові волокна?

14.Як поділяються проекційні волокна? Назвіть основні проекційні провідні шляхи.

15.Покажіть на препараті мозолисте тіло і його частини.

Тестові задачі

1. Які з названих структур півкуль мозку побудовані з білої речовини?

A. *Мозолисте тіло, внутрішня капсула, склепіння, променистий вінець

B. Мозолисте тіло, ніжки склепіння, внутрішня капсула, огорожа

C. Смугасте тіло, мозолисте тіло, внутрішня капсула

D. Склепіння, внутрішня і зовнішня капсули, огорожа

E. Смугасте тіло, мозолисте тіло, склепіння, огорожа

2. Чим утворена медіальна стінка переднього рогу бічного шлуночку?

A. *Прозорою перегородкою

B. Стовпами склепіння

9

C. Головкою хвостатого ядра

D. Судинним сплетенням

E. Волокнами мозолистого тіла

3. Чим утворено дно центральної частини бічного шлуночку?

A. *Тілом хвостатого ядра, дорсальною поверхнею таламуса

B. Головкою хвостатого ядра, термінальною пластинкою, дорсальною поверхнею таламуса

C. Тілом хвостатого ядра, судинним шаром, зубчиками гіпокампа

D. Хвостом хвостатого ядра, ніжками склепіння, судинним шаром

E. Тілом хвостатого ядра, ніжками склепіння

4. В утворенні якого відділу бічного шлуночку бере участь гіпокамп?

A. *Нижнього рогу

B. Переднього рогу і центральної частини

C. Центральній частині

D. Заднього рогу

E. Заднього і нижнього рогу

5. З яких волокон складається біла речовина півкуль?

A. *Асоціативні, комісуральні

B. Чутливі, рухові, асоціативні

C. Афферентні, еферентні, комісуральні

D. Асоціативні, комісуральні, рухові

E. Чутливі, асоціативні, комісуральні

6. Що сполучають асоціативні нервові волокна білої речовини півкуль?

A. *Функціональні центри однієї півкулі

B. Функціональні центри півкуль