201. Вимоги стандарту щодо допустимого значення відхилення напруги відносяться до точки мережі:

1) затискачів електроприймача;

2) ввід до приміщення електроспоживача;

3) вихід із лічильника активної енергії;

4) шини 0,4 кВ підстанції.

202. Вимикачі навантаження призначені для:

1) вмикання і вимикання струму навантаження і вимикання струму к.з.;

2) вмикання і вимикання струму навантаження;

3) вимикання струму к.з.;

4) вимикання струму замикання на землю.

203. Тривалість використання максимуму навантаження Т_max для сільських мереж становить :

1) 100 ... 200 год;

2) 900 ... 3000 год;

3) 3000 ... 8760 год;

4) 4000…5000 год.

204. Для неізольованих проводів установлено максимальну тривало допустиму температуру :

1) 45 °С;

2) 70 °С;

3) 40 °С;

4) 85 °С.

205. Падіння напруги – це:

1) геометрична різниця між напругою на початку та кінці лінії;

2) алгебраїчна різниця між напругою на початку та кінці лінії;

3)алгебраїчна різниця між номінальною напругою та фактичним значенням на затискачах споживача;

4) геометрична різниця між номінальною напругою та фактичним значенням на затискачах споживача.

206. Повторне заземлення виконується в мережах напругою:

1) 35 кВ;

2) 10 кВ;

3) 0,38 кВ;

4) 110 кВ.

207. У разі збільшення числа регулювальних витків первинної обмотки знижувальних трансформаторів вторинна напруга:

1) зменшується ступенями;

2) збільшується ступенями;

3) не змінюється;

4) збільшується плавно.

208. Для визначення допустимої втрати напруги в мережі використовують:

1) таблицю відхилень та втрат напруги;

2) таблицю економічних інтервалів навантаження;

3) таблицю допустимих механічних навантажень на проводи;

4) таблицю питомих втрат напруги в проводах.

209. В оливових бакових вимикачах масло служить для:

1) гасіння дуги і ізоляції струмопровідних частин;

2) як струмопровідне середовище;

3) захисту від струмів к.з.;

4) охолодження вимикача.

210. Дугогасильні пристрої, в яких дуга під дією магнітного поля витісняється у вузькі канали і щілини, за принципом дії відносять до групи:

1) з автодуттям;

2) з примусовим масляним дуттям;

3) з магнітним гасінням;

4) вакуумних вимикачів.

211. Вимикачі, які не придатні для виконання швидкодіючого АПВ:

1) повітряні вимикачі;

2) вакуумні вимикачі;

3) вимикачі навантаження;

4) масляні вимикачі.

212. Питомий погонний (Ом/км) індуктивний опір алюмінієвих проводів лінії електропередачі визначається за формулою:

1) ;

2) ;

3) ;

4) .

213. Симетричними називаються такі види короткого замикання у трифазній системі:

1) двофазні к.з. на землю;

2) трифазні к.з.;

3) двофазні і однофазні к.з.;

4) однофазні замикання на землю.

214. Високовольтні вимикачі призначені для:

1) вмикання і вимикання електроустановки;

2) захисту електроустановки від перевантаження;

3) захисту електроустановки від перенапруг;

4) вмикання і вимикання електроустановки в неробочому режимі.

215. Підстанцією називається електроустановка для:

1) для виробництва електричної енергії;

2) підвищення або зниження напруги;

3) захисту мереж від перенапруг;

4) споживання електроенергії.

216. Перемикач напруги без збудження (ПБЗ) трансформатора встановлюють:

1) в обмотку нижчої напруги;

2) в обмотку вищої напруги;

3) в додаткову обмотку;

4) в обидві обмотки трансформатора.

217. Збільшення допустимої втрати напруги в лінії дає змогу:

1) зменшення втрати електроенергії;

2) зменшити перерізи проводів;

3) зменшити потужність споживчих трансформаторів;

4) збільшити перерізи проводів.

218. Автоматичне повторне вмикання (АПВ) застосовується для:

1) підвищення надійності електропостачання;

2) регулювання напруги;

3) підвищення якості електроенергії;

4) резервного живлення споживачів.

219. Наслідком атмосферних перенапруг є:

1) перегрів струмовідних частин;

2) пробій ізоляції;

3) перевантаження електроустаткування;

4) спрацювання релейного захисту.

220. Під час розрахунку втрат напруги в лінії електропередачі використовується:

1) Закон Био-Савара;

2) Закон Ома;

3) Закон Джоуля-Ленца;

4) Перший Закон Кірхгофа.

221. Реактори призначаються для:

1) підвищення надійності роботи апаратури РУ;

2) регулювання навантаження;

3) обмеження струмів короткого замикання;

4) компенсація індуктивних струмів.

222. Стійкість ізоляції визначається:

1) пробивною напругою;

2) номінальним струмом;

3) номінальною напругою;

4) номінальною потужністю.

223. До комутаційної апаратури відносяться:

1) вимикачі;

2) реле і регулятори;

3) трансформатори;

4) електродвигуни.

224. У разі перегоряння вставки одного запобіжника живлення споживачів буде:

1) неповнофазним;

2) повнофазним;

3) відсутнім;

4) не зміниться.

225. Електрична система від енергетичної відрізняється:

1) відсутністю понижувальних електричних підстанцій;

2) відсутністю електричних мереж;

3) відсутністю теплових мереж;

4) відсутністю підвищувальних електричних підстанцій.

226. Термічна стійкість електричних апаратів визначається з врахуванням закону Джоуля-Ленца за:

1) ударним струмом короткого замикання.;

2) усталеним струмом короткого замикання;

3) аперіодичним струмом короткого замикання;

4) перехідним струмом короткого замикання.

227. Короткозамикачі напруги 10 – 35 кВ виконуються:

1) триполюсними;

2) двополюсними;

3) однополюсними;

4) не застосовуються.

228. Для автоматичного відключення трансформаторів в безструмову паузу призначений:

1) роз’єднувач;

2) вимикач навантаження;

3) віддільник;

4) короткозамикач.

229. Матеріал прохідних ізоляторів в розподільному пристрої 10 кВ :

1) скло;

2) полімерні матеріали;

3) фарфор;

4) полівінілхлорид.

230. Високочастотний зв’язок виконується лініями електропередачі напругою:

1) 0,4 кВ;

2) 10 кВ;

3) 35 кВ;

4) 6 кВ.

231. В малооб’ємних оливових вимикачах масло використовують:

1) як ізоляційне середовище;

2) для гасіння дуги;

3) для охолодження;

4) для герметизації.

232. Переріз проводів ПЛ 10 кВ вибирається:

1) за величиною напруги;

2) за величиною навантаження;

3) за умовою корони;

4) за економічною густиною струму.

233. З ростом навантаження підстанції напругу збільшують, а у періоди зниження навантаження – зменшують:

1) за зустрічного регулювання напруги;

2) за погоджувального регулювання напруги;

3) за стабілізації напруги;

4) за форсування збудження.

234. За принципом дії дугогасні пристрої, в яких високий тиск і велика швидкість руху газу у зоні дуги досягається за рахунок енергії, яка виділяється у газі, відносять до групи:

1) з автодуттям;

2) з примусовим оливовим дуттям;

3) вакуумних вимикачів;

4) з магнітним гасінням.

235. Функцію ізоляції струмовідних частин у малооб’ємних оливових вимикачах виконує:

1) олива;

2) фарфор (або твердий ізолюючий матеріал);

3) повітря;

4) елегаз.

236. Реле типу РСТ-11, РС-40М, РС-80М, УЗА-А відносять до:

1. індукційних реле;

2. електромагнітних реле;

3. напівпровідникових реле (пристроїв);

4. теплових реле.

237. Для захисту вимірювальних трансформаторів напруги використовують запобіжники типу:

1) ПКН;

2) ПК;

3) ПСН;

4) ПР.

238. Номінальна активна електрична потужність трифазного електроприймача визначається за виразом:

1) ;

2) ;

3) ;

4)

239. Співвідношення величин струмів дво- та трифазного короткого замикання:

1) 1,0;

2) ;

3) ;

4) .

240. Короткозамикачі призначені для:

1) вимикання короткого замикання;

2) створення короткого замикання;

3) заземлення вимкненої електроустановки;

4) відключення електроустановки у разі короткого замикання.

241. Застосування запобіжників дозволяє захистити електроустатковання від:

1) дії струмів короткого замикання;

2) зниження напруги;

3) перенапруги;

4) атмосферних розрядів.

242. Трансформатори струму, що забезпечують живлення амперметрів та реле струму, повинні працювати на найнижчому класі точності:

1) 0,5;

2) 1;

3) 3;

4) 0,1.

243. Для захисту підстанційної ізоляції від хвиль атмосферних перенапруг використовують:

1) блискавковідводи;

2) розрядники;

3) релейний захист;

4) вакуумні вимикачі.

244. Коронний розряд на проводах лінії електропередачі призводить:

1) до втрат електроенергії;

2) до зниження напруги;

3) до підвищення напруги;

4) до зниження частоти струму.

245. У максимальному струмовому захисті на підстанції 35/10 кВ доцільніше використовувати схему з’єднання вторинних обмоток трансформаторів струму і реле:

1) «трикутник»;

2) «неповна зірка»;

3) «фільтр нульової послідовності»;

4) «на різницю струмів».

246. Дистанційне вмикання і вимикання комутаційного апарата забезпечує:

1) неавтоматичний привід;

2) автоматичний привід;

3) напівавтоматичний привід;

4) ручний привід.

247. Безпосереднє вмикання приладів у вимірювальне коло можливе за напруги:

1) до 380 В;

2) на 6-10 кВ;

3) понад 1000 В;

4) до 36 В.

248. Коефіцієнт потужності визначається за показами приладів:

1) ватметр, амперметр, вольтметр;

2) ватметр, лічильник активної енергії, частотомір;

3) ватметр, частотомір;

4) ватметр.

249. В установках із заземленою нейтраллю в разі пошкодження ізоляції спрацьовує:

1) релейний захист;

2) діє сигналізація замикання на землю;

3) захист від перенапруги;

4) автоматичне частотне розвантаження.

250. Основне призначення вимикачів навантаження:

1) розірвати електричне коло із струмом навантаження і неробочого ходу;

2) зробити видимий розрив за оперативних вимикань;

3) розірвати електричне коло із струмом короткого замикання;

4) захист від перенапруг.

251. Під час розрахунку втрат електричної енергії в лінії електропередачі використовується:

1) закон Фарадея;

2) закон Джоуля-Ленца;

3) закон Ома;

4) закон Кірхгофа.

252. Реле РТ-80, РТ-90 у своєму складі мають:

1. мікропроцесорний елемент;

2. індукційний елемент;

3. тепловий елемент;

4. мікроелектронний елемент.

253. Добовий графік навантаження, знятий за показами приладів, підключених до шин підстанції, представляє:

1) зміну напруги;

2) зміну споживання електричної енергії;

3) зміну симетричності навантаження;

4) зміну частоти струму.

254. Критична температура нагрівання проводу характеризує:

1) допустиме електричне навантаження;

2) втрати електроенергії;

3) стрілу провисання;

4) втрати напруги.

255. Несиметричні режими виникають:

1) у трифазній системі;

2) в однофазній системі;

3) у системі постійного струму;

4) у двофазній системі.

256. Якщо на осі абсцис відкласти години доби, а вздовж осі ординат – відповідні їм навантаження, то отримана крива буде називатися:

1) сезонним графіком навантаження;

2) добовим графіком навантаження;

3) добовим графіком за тривалістю;

4) добовим графіком втрат електроенергії.

257. Трансформатор напруги типу НТМИ-10 призначений для:

1) контролю ізоляції;

2) захисту від перенапруг;

3) зниження втрат електроенергії;

4) для живлення споживачів власних потреб.

258. В електроустановках напругою 380/220 В обов’язковий захід безпеки:

1) подвійна ізоляція;

2) вирівнювання потенціалів;

3) заземлення нейтралі трансформатора;

4) розділовий трансформатор.

259. Для гасіння дуги в електромагнітних вимикачах використовується:

1) камера гасіння дуги з масляним середовищем;

2) камера гасіння дуги із середовищем стисненого повітря;

3) камера гасіння дуги із системою магнітного дуття;

4) вакуумна камера.

260. Вимикач навантаження використовують для:

1) вмикання і вимикання струму навантаження;

2) вимикання струму к.з.;

3) вимикання оперативних струмів;

4) створення видимого розриву.

261. Якість електроенергії, що відпускається споживачу, визначають за допомогою приладів:

1) вольтметри, частотоміри;

2) лічильники енергії, ватметри;

3) ватметри, вольтметри;

4) амперметри.

262. Режим роботи вторинної обмотки трансформатору струму близький:

1) до режиму короткого замикання;

2) до режиму неробочого ходу.;

3) до режиму максимального навантаження;

4) до режиму мінімального навантаження.

263. Похибка вимірювання трансформатора напруги:

1) залежить від величини навантаження;

2) не залежить від навантаження;

3) залежить від температури зовнішнього середовища;

4) залежить від вологості зовнішнього середовища.

264. Під час розрахунку механічних зусиль між паралельними струмопроводами в режимі коротких замикань використовується:

1) закон Джоуля-Ленца;

2) закон Біо-Савара;

3) закон Фарадея;

4) закон Ома.

265. Допустиму втрату напруги в електричній мережі визначають для:

1) розрахунку релейного захисту;

2) розрахунку потужності трансформаторних підстанцій;

3) вибору комутаційних апаратів;

4) вибору та перевірки перерізу проводів.

266. Динамічна стійкість електричних апаратів і шинопроводів визначається з урахуванням струму к.з.:

1) усталеного режиму;

2) ударного;

3) перехідного;

4) термічної дії струму к.з.

267. Магнітопровід трансформатора напруги НТМИ-10 має:

1) три стрижні;

2) чотири стрижні;

3) п’ять стрижнів;

4) два стрижні.

268. В електричній мережі застосовується дугогасильний реактор:

1) для компенсації реактивної потужності;

2) для зменшення струмів короткого замикання;

3) для регулювання напруги;

4) для компенсації струмів замикання на землю.

269. Режим ізольованої нейтралі дає змогу:

1) не відключати лінію під час замикання на землю;

2) регулювати лінійні напруги;

3) зменшити втрати напруги в лінії;

4) зменшити втрати електроенергії в лінії.

270. Напруга короткого замикання трансформатора (u_к) характеризує:

1) внутрішній опір трансформатора;

2) електричну міцність ізоляції обмоток трансформатора;

3) коефіцієнт трансформації;

4) втрати потужності в обмотках.

271. До найбільшої взаємодії між струмовідними частинами призводить:

1) трифазне коротке замикання;

2) двофазне коротке замикання;

3) двофазне на землю коротке замикання;

4) однофазне коротке замикання.

272. Вимога перерви електропостачання тільки на час автоматичного вмикання резервного джерела обов’язкова лише для споживачів:

1) першої категорії;

2) другої категорії;

3) третьої категорії;

4) другої і третьої категорії.

273. В колі вторинної обмотки трансформатору струму:

1) вмикають запобіжник;

2) вмикають автоматичний вимикач;

3) вмикають реле струму;

4) вмикають сигнальні лампи.

274. Навантаження в колах генераторів, силових трансформаторів, ліній контролюють за допомогою:

1) амперметрів;

2) лічильників активної енергії;

3) вольтметрів;

4) фазометрів.

275. На затискачах вторинної обмотки трансформатора струму можлива поява великого значення ЕРС:

1) у разі розімкнутої вторинної обмотки;

2) у разі закороченої вторинної обмотки;

3) у режимі к.з.;

4) у разі розімкнутої первинної обмотки.

276. У виразі визначення струму спрацювання відсічки «I_св = k_н  (?)» відсутній параметр (?):

1. ;

2. I_{роб. min} ;

3. I_{роб. max};

4. .

277. Струм однофазного короткого замикання в чотирипровідній мережі 0,38 кВ, трансформатор 10/0,4 кВ якої має схему з’єднання вторинної обмотки «зірка-зірка нуль», визначається за формулою:

1) ;

2) ;

3) ;

4) .

278. Компенсація спаду напруги на індуктивному опорі лінії виконується за допомогою:

1) дугогасильного реактора;

2) резистора;

3) конденсатора;

4) синхронного компенсатора.

279. У разі замикання однієї фази на землю в мережі з ізольованою нейтраллю фазна напруга непошкоджених фаз:

1) збільшується в два рази;

2) збільшується в три рази;

3) збільшується в ;

4) зменшується в .

280. Для реле струму типу РТ-40 характерні елементи:

1) котушка реле з двох обмоток;

2) двонапівперіодний випрямний міст;

3) додаткові резистори;

4) мікропроцесорні пристрої.

281. Пристрій АВР призначений для:

1. автоматичного регулювання струму збудження генераторів ДЕС;

2. автоматичного підключення електроустановки до резервного джерела електроенергії;

3. захисту від перенапруг;

4. автоматичного регулювання напруги на трансформаторній підстанції.

282. Споживачі електроенергії І-ї категорії повинні бути забезпечені:

1) двома незалежними джерелами живлення, що взаємно резервуються;

2) двома трансформаторами;

3) двома повітряними лініями електропередачі;

4) двома кабельними лініями електропередачі.

283. Перерва в електропостачанні споживачів ІІІ-ї категорії може бути (допускається):

1) на час дії автоматики вмикання резервного джерела живлення;

2) не більше 10 хвилин;

2) не більше 30 хвилин;

4) на період виїзду аварійної бригади (не більше однієї доби).

284. За конструктивним виконанням трансформатор ЗНОМ-35 є:

1. сухим;

2. оливовим;

3. трифазним;

4. двофазним.

285. Вторинним струмовим реле прямої дії є:

1. РТ-40;

2. РТМ;

3. РН-50;

4. РТ-80.

286. Вимикач із струмообмеженням повинен спрацювати з моменту виникнення короткого замикання за час, який не перебільшує:

1. 2 с;

2. 0,5 с;

3. 0,005 с;

4. 0,1 с.

287. Максимальний струмовий захист повітряної лінії розраховують за:

1) максимальною напругою мережі;

2) номінальним струмом мережі

3) максимальним робочим струмом мережі;

4) трифазним струмом короткого замикання.

288. Для захисту силового трансформатора на підстанції від прямих ударів блискавки застосовують:

1. вентильні розрядники;

2. трубчаті розрядники;

3. іскрові проміжки;

4. стрижневі блискавковідводи.

289. Критерієм вибору проводів внутрішніх електричних проводок є:

1. приведені затрати на внутрішні проводки;

2. допустима температура нагрівання проводу;

3. економічна густина струму в проводах;

4. допустима втрата напруги в проводах .

290. Критерієм вибору проводів ліній електропередачі за економічними інтервалами навантажень є:

1. струм у проводах лінії електропередачі;

2. втрата напруги в лінії електропередачі;

3. температура нагрівання проводів ЛЕП;

4. приведені затрати на спорудження ЛЕП.

291. Газовий захист трансформатора реагує на:

1. усі види внутрішніх пошкоджень трансформатора;

2. усі види коротких замикань на шинах нижчої напруги;

3. усі види коротких замикань на шинах вищої напруги;

4. замикання на землю.

292. На КТП –10/0,4 кВ зі сторони вищої напруги застосовується захист від коротких замикань:

1. максимальний струмовий захист на РС-40;

2. максимальний струмовий захист на РС-80;

3. запобіжники напругою 10 кВ;

4. автоматичні вимикачі типу ВА.

293. Селективність струмової відсічки (СВ) забезпечується за рахунок:

1) уставки за часом;

2) уставки за напругою;

3) уставки за потужністю;

4) уставки за струмом.

294. Призначення масляних вимикачів:

1) вмикання і вимикання струму навантаження і вимикання струму к.з.;

2) лише вмикання і вимикання струму навантаження;

3) лише вимикання струму к.з.;

4) лише вимикання струму замикання на землю.

295. Втрата напруги в мережі це:

1) алгебраїчна різниця між номінальною та фактичною напругою;

2) алгебраїчна різниця між напругою на початку та кінці лінії;

3) геометрична різниця між вектором напруги на початку та кінці лінії.

4) алгебрагічна різниця між номінальною напругою та напругою в кінці лінії.

296. Мінімальне значення струму, який гарантує інтенсивне газоутворення в трубці розрядника, достатнє для надійного гасіння дуги, забезпечується:

1. найбільшим струмом вимикання розрядника;

2. найменшим струмом вимикання розрядника;

3. номінальною напругою розрядника;

4. мінімально допустимим зовнішнім іскровим проміжком.

297. Для реле типу РТВ характерне:

1) обмежено залежна характеристика витримки часу спрацювання;

2) реле миттєвої дії.

3) плавне і ступінчасте регулювання струму спрацювання реле;

4) регулювання витримки часу.

298. Вираз визначає:

1. струм джерела А лінії з двостороннім живленням;

2. сумарний струм обох джерел лінії з двостороннім живленням;

3. зрівнювальний струм лінії з двостороннім живленням;

4. активну потужність обох джерел.

299. Падіння напруги в лінії це:

1) алгебраїчна різниця між номінальною та фактичною напругою;

2) алгебраїчна різниця між напругою на початку та кінці лінії;

3) геометрична різниця між векторами напруги на початку та кінці лінії;

4) алгебрагічна різниця між номінальною напругою та напругою в кінці лінії.

38