- •Джерела міжнародного приватного права
- •1. Поняття та загальна характеристика джерел міжнародного приватного права
- •2. Національне законодавство як джерело мпп
- •3. Міжнародні договори як джерело мпп: поняття та види
- •4. Звичаї як джерело мпп: поняття та види
- •5. Роль судової та арбітражної практики в регулюваннім мп відносин
- •Види уніфікованих норм й види уніфікацій
- •Значення процесу уніфікації
- •Органи уніфікації міжнародно-правових норм
- •Деякі зауваження щодо уніфікації процесуальних норм
- •Уніфіковані норми рекомендаційного характеру
- •7. Поняття та значення матеріальних та колізійних норми в мпп
Види уніфікованих норм й види уніфікацій
За предметом правового регулювання норми поділяють на 3 види:
o уніфіковані матеріальні норми – певна поведінка (права та обов’язки), яка закріпляється найчастіше у Конвенціях [–Конвенція про міжнародну купівлю-продаж товарів (1980); Всесвітня Конвенція про авторське право 1952р., Інкотермс 1990р].
o уніфіковані процесуальні норми. Задача: усунути різницю та прогалини, які є у нормах національного процесуального права і, таким чином, полегшити діяльність суду\арбітражу, посилити захист майнових прав та юридичних осіб за кордоном. Сфери уніфікації процесуальних норм: -
o компетенція суду\арбітражу у вирішенні справ ускладнених іноземним елементом;
- порядок відшкодування судових витрат;
- відносини судів при виконанні доручень іноземних судів, виконання рішень іноземних судів\арбітражів;
- порядок розгляду спорів у міжнародних судах різного рівня або арбітражних судах. [– двохсторонні договори про взаємодопомогу, Європейська Конвенція про зовнішньоторгівельний Арбітраж 1961р., Конвенція про вирішення Арбітражів, шляхом цивільно-правових спорів 1972р.]
o уніфіковані колізійні норми – створення єдиної форми відсилання;[Женевська Конвенція, яка має на меті вирішення деяких колізій законів про перевідні та прості векселя.]
за характером дії:
- імперативні ("peremptory norms”) – є обов’язковими для усіх держав, наприклад, Конвенції щодо транспорту;
- диспозитивні ("dispositional norms”) – передбачають згоду сторін про відхилення від них. [Конвенція про купівлю-продаж товарів].
- відносно імперативні - Вибір правила поведінки, які містяться у нормі. Від них можна відступати лише за певних виключних умов. [закон У. Про міжнародне приватне право.]
за територіальною дією:
- універсальні;[ Конвенція про договір міжнародних дорожніх перевезень вантажів (КДПГ) 1956 року; Конвенція про дорожній рух та Протокол до неї про дорожні знаки та сигнали від 19 вересня 1949 року.]
- регіональні. [Європейських конвенцій про розмітку доріг від 1953; Мінська Конвенція].
Значення процесу уніфікації
цим процесом створюється єдине регулювання цивільних та інших відносин, ускладнених іноземним елементом, зокрема, зовнішньоторговельні угоди. Враховуються особливі міжнародно-економічні зв’язки, які не завжди можуть бути відображені у нормах внутрішнього права. Так у різних державах ці відносини регулюються однаково.;
у процесі уніфікації враховуються різні інтереси учасників зовнішньоторгового обігу з різних країн (продавців-покупців, перевізників-власників, а також строки давності, ризик випадкової загибелі речі та інше);
уніфіковані норми міжнародного цивільного процесу посилюють охорону прав учасників зовнішньоторгового обігу, поліпшують діяльність суду та міжнародного комерційного арбітражу.
Органи уніфікації міжнародно-правових норм
1.Першим органом уніфікації була Гаазька конференція з міжнародного права (з 1893 до 1955). Заснована урядом Нідерландів. У 1955 році прийнятий Статут конференції. Має статус міжурядової організації. Україна не є її членом. На конференції прийнято 32 Конвенції:
міжнародна купівля-продаж товарів;
сімейні відносини;
регулювання проблем спадщини;
проблеми міжнародного цивільного процесу (Конвенція про отримання доказів у цивільному процесі зарубіжних країн).
Другий орган з уніфікації можна розділити на дві групи:
2.Міжнародний інститут з уніфікації приватного права(УНІДРУА). (UNDUE, 1926). В 1940 році прийнятий Статут інституту (міжурядова організація). 52 держав-членів, Україна не бере участі. Документи:
Гаазька конвенція про одноманітний закон про укладення договорів міжнародної купівлі-продажу товарів (1964);
Міжнародна конвенція про туристичний контракт (1970);
Конвенція про міжнародний фінансовий лізинг (1988, Оттава);
Конвенція про міжнародний факторинг (1988).
3.Спеціалізовані установи ООН:
Комісія ООН з права міжнародної торгівлі (UNCITRAL) та її спеціалізовані установи. UNCITRAL було створено у 1966році й одним із завданням цієї організації є те, що вона повинна сприяти прогресивній гармонізації права міжнародної торгівлі. На виконання цього зобов’язання в рамках UNCITRAL були розроблені такі Конвенції:
Конвенція про позовну давність у міжнародній купівлі-продажу товарів (1974, Нью-Йорк);
Конвенція ООН про морське перевезення вантажівок (1973);
Віденська конвенція про міжнародну купівлю-продаж товарів (1980);
Конвенція ООН про міжнародні перевідні й прості векселя (1988) – стаття 1 Конвенції: "держави-учасниці у разі ратифікації Конвенції у незмінному вигляді відтворюють цей закон у своєму законодавстві”.
з 15 спеціалізованих установ ООН органами уніфікації є 4 організації: UNCTAD, ІКАО, ІМО(Міжнародна морська організація) та Міжнародний морський комітет, ВОІВ, Всесвітня організація інтелектуальної власності, Центральне Бюро а Берне (залізничні перевезення)