Види уніфікованих норм й види уніфікацій

За предметом правового регулювання норми поділяють на 3 види:

o      уніфіковані матеріальні норми – певна поведінка (права та обов’язки), яка закріпляється найчастіше у Конвенціях [–Конвенція про міжнародну купівлю-продаж товарів (1980); Всесвітня Конвенція про авторське право 1952р., Інкотермс 1990р].

o      уніфіковані процесуальні норми. Задача: усунути різницю та прогалини, які є у нормах національного процесуального права і, таким чином, полегшити діяльність суду\арбітражу, посилити захист майнових прав та юридичних осіб за кордоном. Сфери уніфікації процесуальних норм: -

o      компетенція суду\арбітражу у вирішенні справ ускладнених іноземним елементом;

-                порядок відшкодування судових витрат;

-                відносини судів при виконанні доручень іноземних судів, виконання рішень іноземних судів\арбітражів;

-                порядок розгляду спорів у міжнародних судах різного рівня або арбітражних судах. [– двохсторонні договори про взаємодопомогу, Європейська Конвенція про зовнішньоторгівельний Арбітраж 1961р., Конвенція про вирішення Арбітражів, шляхом цивільно-правових спорів 1972р.]

o      уніфіковані колізійні норми – створення єдиної форми відсилання;[Женевська Конвенція, яка має на меті вирішення деяких колізій законів про перевідні та прості векселя.]

за характером дії:

- імперативні ("peremptory norms”) – є обов’язковими для усіх держав, наприклад, Конвенції щодо транспорту;

- диспозитивні ("dispositional norms”) – передбачають згоду сторін про відхилення від них. [Конвенція про купівлю-продаж товарів].

- відносно імперативні - Вибір правила поведінки, які містяться у нормі. Від них можна відступати лише за певних виключних умов. [закон У. Про міжнародне приватне право.]

за територіальною дією:

- універсальні;[ Конвенція про договір міжнародних дорожніх перевезень вантажів (КДПГ) 1956 року; Конвенція про дорожній рух та Протокол до неї про дорожні знаки та сигнали від 19 вересня 1949 року.]

- регіональні. [Європейських конвенцій про розмітку доріг від 1953; Мінська Конвенція].

Значення процесу уніфікації

цим процесом створюється єдине регулювання цивільних та інших відносин, ускладнених іноземним елементом, зокрема, зовнішньоторговельні угоди. Враховуються особливі міжнародно-економічні зв’язки, які не завжди можуть бути відображені у нормах внутрішнього права. Так у різних державах ці відносини регулюються однаково.;

у процесі уніфікації враховуються різні інтереси учасників зовнішньоторгового обігу з різних країн (продавців-покупців, перевізників-власників, а також строки давності, ризик випадкової загибелі речі та інше);

уніфіковані норми міжнародного цивільного процесу посилюють охорону прав учасників зовнішньоторгового обігу, поліпшують діяльність суду та міжнародного комерційного арбітражу.

Органи уніфікації міжнародно-правових норм

1.Першим органом уніфікації була Гаазька конференція з міжнародного права (з 1893 до 1955). Заснована урядом Нідерландів. У 1955 році прийнятий Статут конференції. Має статус міжурядової організації. Україна не є її членом. На конференції прийнято 32 Конвенції:

міжнародна купівля-продаж товарів;

сімейні відносини;

регулювання проблем спадщини;

проблеми міжнародного цивільного процесу (Конвенція про отримання доказів у цивільному процесі зарубіжних країн).

 

Другий орган з уніфікації можна розділити на дві групи:

2.Міжнародний інститут з уніфікації приватного права(УНІДРУА). (UNDUE, 1926). В 1940 році прийнятий Статут інституту (міжурядова організація). 52 держав-членів, Україна не бере участі. Документи:

Гаазька конвенція про одноманітний закон про укладення договорів міжнародної купівлі-продажу товарів (1964);

Міжнародна конвенція про туристичний контракт (1970);

Конвенція про міжнародний фінансовий лізинг (1988, Оттава);

Конвенція про міжнародний факторинг (1988).

3.Спеціалізовані установи ООН:

Комісія ООН з права міжнародної торгівлі (UNCITRAL) та її спеціалізовані установи. UNCITRAL було створено у 1966році й одним із завданням цієї організації є те, що вона повинна сприяти прогресивній гармонізації права міжнародної торгівлі. На виконання цього зобов’язання в рамках UNCITRAL були розроблені такі Конвенції:

Конвенція про позовну давність у міжнародній купівлі-продажу товарів (1974, Нью-Йорк);

Конвенція ООН про морське перевезення вантажівок (1973);

Віденська конвенція про міжнародну купівлю-продаж товарів (1980);

Конвенція ООН про міжнародні перевідні й прості векселя (1988) – стаття 1 Конвенції: "держави-учасниці у разі ратифікації Конвенції у незмінному вигляді відтворюють цей закон у своєму законодавстві”.

з 15 спеціалізованих установ ООН органами уніфікації є 4 організації: UNCTAD, ІКАО, ІМО(Міжнародна морська організація) та Міжнародний морський комітет, ВОІВ, Всесвітня організація інтелектуальної власності, Центральне Бюро а Берне (залізничні перевезення)