Укр.в період застою-25 / Укр.в період застою-5

Культура та духовне життя України

в середині 1960-х – на початку 1980-х рр.

Розвиток освіти

• Перехід до навчання за новими навчальними програмами у 1966 – 1967 рр.; запровадження нових дисциплін: кібернетики, суспільствознавства, генетики тощо;

• Завершення переходу до обов'язкової загальної середньої освіти (1976 р.).

• Ухвалення Верховною Радою «Основних напрямів реформ загальноосвітньої та професійної школи»: запровадження навчання дітей з 6 років, реорганізація 8-річних шкіл у 9-річні, а середніх – в 11-річні; згідно з цим документом важливе місце відводилося трудовому вихованню, була зафіксована помітна ідеологізація шкільного навчання).

• Зменшення кількості шкіл з українською мовою викладання; збільшення кількості навчальних профтехосвітніх закладів; створення на основі педінститутів Донецького, Сімферопольського та Запорізького університетів; відкриття низки нових інститутів; збільшення кількості студентів майже удвічі; зміцнення матеріально-технічної бази вузів (будівництво нових навчальних корпусів, гуртожитків, спортивних комплексів тощо).

• Невисока якість підготовки спеціалістів (особливо на заочних і вечірніх відділеннях); політизація освіти.

Наука

• Провідний науковий центр України – Академія Наук на чолі Б. Патоном, яка складалася з трьох секцій: фізико-технічних і математичних наук; хіміко-технологічних і біологічних наук; суспільних наук.

• Зростання кількості дослідників в академічних установах; вагомі здобутки вітчизняної науки:

  • створення унікальної плавильної установки «Уран», що використовувалась для вивчення плазми і керованої термоядерної реакції;

  • використання теоретичних розробок математиків для розрахунку орбіт штучних супутників Землі;

  • відкриття механізму передавання генетичної інформації;

  • створення автоматизованих систем проектування електронно-обчислювальних машин;

  • винайдення нових марок високостійкого чавуну, безнікелевої антикорозійної сталі та ін.;

  • удосконалення зв'язків науки з виробництвом;

  • високий відсоток нереалізованих перспективних наукових розробок (за винятком ВПК).

• незважаючи на складні умови праці вчених-гуманітаріїв в умовах тоталітарної системи, вийшли в світ твори М. Брайчевського («Приєднання чи возз'єднання?»), Ю. Бадзьо («Лист до російських та українських істориків»), О. Апанович, І. Дзюби та ін.

• вихід у світ багатотомних «Історії Української РСР», «Історії українського мистецтвознавства», «Історії української літератури», «Словника української мови», «Української Радянської Енциклопедії»;

• недостатнє фінансування науки.

Література

• Збагачення української літератури новими творами О. Гончара («Собор», «Берег любові», «Чорний Яр»), М. Стельмаха («Правда і кривда», «Дума про тебе»), П. Загребельного («Диво», «Розгін»), І. Білика («Меч Арея»), історичними романами Ю. Мушкетика, Р. Іванченко та ін.

• Видання збірок віршів Д. Павличка, І. Драча, В. Коломійця, Б. Олійника та ін.

• Велика популярність пісень, написаних на слова А. Малишка («Пісня про рушник»), М. Ткача («Марічка»), М. Сингаївського («Чорнобривці»), Д. Павличка («Два кольори») та ін.

• Незважаючи на ідеологічний тиск, продовжували працювати відомі письменники та публіцисти М. Руденко, В. Снегірьов, В. Стус, Є. Сверстюк, Л. Костенко та ін.

• Посилення уваги українських письменників не лише до історичних, але й до тем сучасного життя.

Мистецтво

• Новаторство у вітчизняному кінематографі: зародження нового напрямку в кіномистецтві – українського «поетичного кіно».

• Плідна праця українських кіномитців; вихід у світ яскравих кінострічок «Тіні забутих предків» С. Параджанова; «Білий птах з чорною ознакою» Ю. Іллєнка; «Тривожний місяць вересень», «Камінний хрест» Л. Осики; «Вавилон-ХХ», «Пропала грамота» І. Миколайчука; «В бій ідуть тільки "старики"», «Ати-бати йшли солдати» Л. Бикова та ін.

• Позитивні зрушення в розвитку театрального мистецтва: плідна діяльність академічних драматичних театрів ім. І. Франка у Києві, ім. Т. Шевченка у Харкові, ім. М. Заньковецької у Львові; Київського театру опери та балету ім. Т Шевченка, Львівського театру опери та балету ім. І. Франка та ін.).

• Яскрава гра майстрів сцени І. Миколайчика, Н. Ужвій, Б. Ступки, А. Роговцевої та ін.

• Втрата національного колориту в українському театральному мистецтві та кінематографі (активне витіснення української мови тощо).

• Розвиток усіх жанрів музичного мистецтва: створення нових опер, оперет, симфоній, пісень тощо.

• Творча діяльність сузір'я талановитих оперних співаків: Д. Гнатюк, Є. Мірошниченко, М. Кондратюк, А. Мокренко, А. Солов'яненко та ін..

• Створення яскравих оперних творів: «Тарас Шевченко», «Ярослав Мудрий» Г. Майбороди; «Мамай», «Вій», «Шельменко-Денщик» В. Губаренка; «Украдене щастя» Ю. Мейтуса; «Лісова пісня» В. Корейка; «Назар Стодоля» К. Данькевича та ін.

• Яскраві виступи українського народного хору ім. Г. Верьовки; капели бандуристів України «Думка»; Черкаського народного хору, Гуцульського та Буковинського ансамблів пісні й танцю тощо.

• Плідна діяльність композитора В. Івасюка (пісні «Я піду в далекі гори», «Червона рута», «Водограй» та ін.).

• Піднесення в українській хореографії: діяльність Державного ансамблю танцю України ім. П. Вірського; народних ансамблів «Ятрань» із Кіровограда; «Чорнобривець» із Миронівки, «Дарничанка» з Києва тощо.

• Розкриття тем вітчизняної історії в українському образотворчому мистецтві (роботи В. Задорожнього, М. Хмелька, М. Божія, Т. Яблонської, В. Полтавця тощо);

• Плідна діяльність українських художників А. Горської, О. Заливахи, Г. Севрука, В. Мельниченка; скульптора і живописця І. Гончара та ін.; пошук нових ідей, національний колорит у творчості українських митців.