Висновки

Криміналістична тактика - це система наукових положень і розроблювальних на їхній основі рекомендацій із проведення окремих слідчих дій, спрямованих на збирання і дослідження доказів по кримінальних справах.

Криміналістична тактика - це розділ криміналістики, який становить собою систему положень і практичних рекомендацій з організації та планування розслідування й визначення оптимальної лінії поведінки осіб, які здійснюють розслідування з урахуванням їх відносин та взаємодії з іншими учасниками розслідування на основі норм і принципів кримінального процесу.

Головне завдання криміналістичної тактики полягає в сприянні більш ефективної організації криміналістичної діяльності згідно з цілями розслідування.

Тактичний прийом - це раціональний спосіб дії або доцільна лінія поведінки слідчого в процесі збирання, дослідження та використання доказової інформації. Тактичний прийом показує, яким чином за допомогою яких тактичних заходів, логічних і психологічних прийомів слідчий збирає та використовує доказову інформацію.

Тактичні прийоми класифікують за наступними ознаками: 1) за видом процесуальної дії (тактичні прийоми огляду місця події; тактичні прийоми допиту; тактичні прийоми обшуку; тактичні прийоми інших процесуальних дій); 2) за діапазоном використання (тактичні прийоми, які використовуються під час провадження тільки окремих слідчих дій; тактичні прийоми, які використовуються у декількох процесуальних діях); 3) за об'єктом спрямованості (тактичні прийоми, спрямовані на здійснення впливу на людину; тактичні прийоми, спрямовані на дослідження матеріального середовища); 4) за ситуаційною варіантністю; 5) за характером інформації (тактичні прийоми, які ґрунтуються на словесній інформації; тактичні прийоми, які базуються на матеріалізованій інформації; тактичні прийоми, що засновані на логіко-розумовій інформації).

Загальними функціями тактичних прийомів є пізнавальна, прогностична, комунікативна, регулятивна.

Тактичні прийоми виконують також окремі функції, зумовлені специфікою процесуальної дії, її цільовою і ситуативною спрямованістю. Окремі функції являють собою диференціацію тих чи інших загальних функцій, пов’язану зі специфікою слідчої чи судової дії (огляду місця події, обшуку, пред’явлення для впізнання, допиту тощо).

Так, у процесі допиту загальні функції тактичних прийомів (пізнавальна і комунікативна) знаходять свій прояв у таких окремих функціях, як функція викриття (викриття неправдивої заяви про алібі, встановлення обмови, самообмови тощо); функція спонукання (актуалізація в пам’яті забутого, стимулювання до дачі показань); функція корекції (усунення перекручень при добросовісній помилці, уточнення показань і усунення суперечностей у них). Під час обшуку як окремі функції можуть бути розглянуті діагностична (пов’язана з визначенням добровільності видачі об’єктів обшуку), пошукова (дозволить обрати напрямок пошуку і виявити те, що шукають), усунення протидії особи, яку обшукують, стимулювання її до спілкування, одержання від особи пошукової інформації тощо.

У криміналістичній теорії тактичні прийоми традиційно розглядаються ізольовано, а не у певних комплексах чи системах. Система тактичних прийомів — це упорядкована сукупність (комплекс) взаємопов'язаних і взаємообумовлених прийомів, яким притаманні цільова спрямованість і вибірковість у процесі їх реалізації.

Системі тактичних прийомів властиві такі загальні ознаки: цілісність, наявність певної структури, ієрархічність системи тактичних прийомів, множинність опису кожної системи, цільова спрямованість, вибірковість, динамічність і гнучкість, алгоритмічність та варіантність.