- •О. Ф. Скакун —
- •Є. А. Бондарев —
- •§ 1. Предмет історії вчень про право і державу.
- •§ 1. Предмет історії вчень про право і державу.
- •§ 2. Методологія історії вчень про право і державу
- •2 Політична і правова думка на стародавньому сході
- •§ 1. Джерела й особливості давньосхідної політико-правової думки
- •§ 2. Політико-правові ідеї в Стародавній Індії: брахманізм і буддизм
- •§ 3. Держава і право в поглядах давньокитайських мислителів
- •§ 1. Ранні вчення в давньогрецькій філософії
- •§2. Період розквіту давньогрецької
- •§ 3. Вчення в умовах кризи давньогрецької державності
- •§1. Вчення Цицерона про державу і право
- •§ 2. Політико-правові погляди римських стоїків
- •§3. Римські юристи про право
- •§ 4. Політичні і правові ідеї християнства.
- •5 Політико-правові вчення
- •§ 1. Вчення Томи Аквінського про державу і право
- •§ 2. Теорія всесвітньої монархії а. Данте
- •§ 3. Політико-правове вчення м. Падуанського
- •§ 4. Мусульманська політико-правова думка
- •6 Початки вітчизняної правової
- •§ 1. «Слово про Закон і Благодать» Іларіона
- •§ 2. «Повчання» в. Мономаха
- •§ 3. Політико-правові проблеми в літописах
- •§ 4. «Слово» і «Моління» Данила Заточника
- •§ 2. Політико-правові ідеї Реформації
- •§ 3. Вчення про державу ж. Бодена. Теорія державного суверенітету
- •§ 4. Ідеї раннього соціалізму: т. Мор і т. Кампанелла
- •8 Вчення про право і державу у нідерландах періоду антифеодальної революції
- •§ 1. Г. Гроций про право і державу
- •§2. Розробка природно-правової теорії б. Спінозою
- •§ 1. Основні напрямки англійської політико-правової думки
- •§ 2. Вчення т. Гоббса про право і державу
- •§ 3. Вчення Дж. Лежка про право і державу
- •§ 1. Політико-правова думка польського періоду в Україні
- •§ 2. Політичні програми гетьманів України
- •§ 3. Політична і правова думка в Московській державі
- •11 Право і держава у вченнях
- •§ 1. Політична програма Вольтера
- •§ 2. Вчення про державу і право ш. Монтеск'є
- •§ 3. Теорія народного суверенітету
- •§ 4. Політико-правові ідеї якобінців
- •§ 5. Політичні і правові вчення німецького і італійського Просвітництва
- •§ 1. Захисники абсолютизму. Теорія освіченої монархії
- •§ 2. Проект реформ державних установ с. Десницького
- •§3. Демократичний ідеал я. Козельського,
- •13 Американські просвітники про державу
- •§ 1. Демократична традиція «батьків-засновників» сша:
- •§ 2. Конституційні погляди федералістів
- •§ 1. Вчення і. Канта про право і державу
- •§ 2. Вчення г. Гегеля про право і державу
- •§ 3. Історична школа права
- •15 Основні напрямки західно-європейської
- •§1. Англійський лібералізм.
- •§ 2. Французький лібералізм. Б.Констан, а. Де Токвіль
- •§ 3. Соціалістичні вчення: ш. Фур'є, а. Сен-Сімон, р. Оуен
- •§ 4. Філософський і юридичний позитивізм
- •16 Проекти державних перетворень у росії й україні в першій половині XIX ст.
- •§ 1. Проект м. Сперанського і контрпроект м. Карамзіна
- •§ 2. Проекти конституції декабристів: м. Муравйов, п. Пестель
- •§3. Проект слов'янського союзу Кирило-Мефодіївського товариства
- •17 Основні напрямки європейських
- •§ 1. Ліберальні вчення про право і державу
- •§ 2. Марксистське вчення
- •§ 3. Анархізм про державу і право
- •§ 4. Аристократична концепція держави і права ф. Ніцше
- •XIX ст.
- •§ 1. Проекти і програми українських мислителів.
- •§ 2. Основні напрямки політико-правових вчень у Росії: консерватизм, «охоронний лібералізм», «російський соціалізм»
- •19 Розробка теорії права і правової
- •§ 1. Розробка теорії правової держави
- •§2. Розробка теорії права
- •20 Державно-правові концепції
- •§ 1. Консервативна державницька концепція
- •§2. Націоналістична концепція державності
- •§ 3. Національно-демократична модель української державності
- •§ 4. Соціал-демократична концепція української державності
- •21 Політико-правова ідеологія більшовизму
- •§ 1. Ленінське вчення про державу і право та його послідовників
- •§ 2. Радянське праворозуміння
- •§1. Теорія солідаризму л.Дюгі
- •§ 2. Неолібералізм про державу
- •§ 3. Концепції плюралістичної демократії
- •§ 4. Концепції соціальної держави і політики
- •§ 5. Теорія еліт
- •§ 6. Соціологічна юриспруденція
- •§ 7. Реалістична теорія права
- •§ 8. Юридичний позитивізм.
- •§ 9. Сучасні концепції природного права
- •Іменний покажчик
§ 2. Проект реформ державних установ с. Десницького
Семен Десницький (1740—1789)1 походив з українських міщан. Ставши доктором права, професором Московського університету, в працях з юриспруденції виклав теоретичні по¬ложення своєї доктрини.
_________________________________________________________________________
1 Десницький Семен Юхимович народився у м. Ніжин. Навчався в духовній семінарії, Петербурзькій академії, в ун-ті Глазго (Англія), де захистив доктор-
214
Історія вчень про право і державу як наука і навчальна дисципліна
______________________________________________________________________
Вчений вважав, що право передувало утворенню держави, а правові норми існували в людському суспільстві на всіх ступінях його розвитку. Спочатку закони були прості і нечисленні. Але, в міру зосередження в окремих членів суспільства значного майна, з'явилися закони, що охороняють власність, і їх система стала ускладнюватися. Він визнавав існування таких природних прав людини, як право на життя, здоров'я, гідність, власність, але стверджував, що історичні, географічні й інші обставини можуть обумовлювати такий розвиток влади, яка, як у римлян, була необхідною за політичними міркуваннями, «скільки б не здавалась в теорії противною натурі людській».
У роздумах про причини походження держави Десницький не дотримувався договірної теорії. Він висловлював припущення про історично послідовну зміну «стану» людства: збирання і полювання змінилося у людей скотарством, потім — «хліборобством», і, нарешті, — «комерційним станом». На перших двох етапах головувало колективне володіння. З початком обробки землі у людей з'являється право власності, як наслідок працьовитості й уміння накопичувати. Із утворенням суспільства влада зосередилася в руках тих, хто мав багатство. Держава виникає тільки в комерційному стані. її мету учений вбачав у досягненні найбільшої кількості благ найбільшим числом людей. Кращою формою організації влади він вважав конституційну монархію.
Прагнучи «пристосувати» англійський досвід до російської самодержавної влади, Десницький у своєму проекті «Представление о учреждении законодательной, судительной і наказательной власти в Российской империи» пише про відокремлення один від одного органів, що здійснюють законодавчі, судові й адміністративні функції («наказательная власть»).
Законодавчої влади, за Десницьким, «крім монархів, ніхто в повному значенні не може мати». Однак фактично вона за його проектом здійснюється монархом разом з однопалатним представ-
____________________________________________________________________
ську дисертацію з римського права. З 1767 по 1787 рр. займав кафедру на юридичному факультеті Московського ун-ту. У 1783 р. був обраний членом Російської Академії наук. Автор праць з юриспруденції: «Представление о учреждении законодательной, судительной и наказательной власти в Российской империи» (1768 р.), «Слово о прямом и ближайшем способе к научению юрис-пруденции...» (1768 р.), «Слово о причинах смертньїх казней по делам крими-нальным...» (1770 г .) та ін.
215
Історія вчень про право і державу як наука і навчальна дисципліна
______________________________________________________________________
ницьким органом — Сенатом. Сенату дозволено «за наказом і по розсуду монархів російських» «робити, доповнювати, поправляти чи знищувати закони»; наглядати за витратами державної скарбниці, виконувати функції вищої судової влади. Сенат мав скла¬датися з 600—800 депутатів від усіх станів — поміщиків, купців, ремісників, духівництва й інтелігенції, «щоб усяка губернія, провінція і корпуси мали свого в законодавчій владі представника, заступника і ходатая». Депутати, обрані за помірним майновим цензом («тому що сенатори не повинні ні полушки мати платні»), на п'ять років рівноправні в Сенаті. Вони вибирають щорічно президента, який представляє монарху всі справи, що по-требують вирішення.
Щодо судової влади Десницький виклав ряд пропозицій конституційного, демократичного характеру: повне відділення суду від адміністрації, введення рівного для всіх станів суду присяжних, установлення гласності, безперервності і змагальності процесу, надання обвинувачуваному права на захист. «Судити по істині і справедливості» повинні були судді професійні, що мають ґрунтовну підготовку «у повчальній філософії, натуральній юриспруденції, у римських законах ... докладно знати і вправно тлумачити закони своєї батьківщини».
«Наказательную власть», яка «повинна більше залежна бути від вищих», вчений пропонував вручити воєводам у губерніях і провінціях. Вони призначаються монархом, але у своїй діяльності підзвітні губернському суду, що приймає скарги на дії воєвод і привселюдно їх розглядає. Воєводи відають збором подушних і податей, виконанням вироків і місцями ув'язнення.
У своєму проекті вчений має на увазі й існуючу виконавчу владу. За проектом її здійснюють монарх, що володіє правом відкладального вето, і вищі органи управління — колегії, підлеглі монарху і Сенату. На додаток проект пропонує установи і громадянської влади як органів місцевого самоврядування. її установи Десницький пропонує для губернських і крупних провінційних міст з виборних купців і дворян.
Компетенція всіх п'яти гілок влади повинна бути строго визначена законом, з тим, «щоб одна влада не виходила із своїх меж в інші». Основною метою проекту було створення умов для упорядкування законодавчої діяльності, а головне — організа-
216
Історія вчень про право і державу як наука і навчальна дисципліна
______________________________________________________________________
ційно-правових гарантій проти деспотизму, законності діяльності бюрократичного і судового апарату самодержавної Росії.
У дусі політики й ідеології «освіченого абсолютизму» Дес-ницький схвалював державне заступництво промисловості і торгівлі, підтримку мануфактур, банківських установ тощо. Не пропонуючи скасування кріпосного права, він проте вважав за необхідне «означити деякий рід власності для селян», якою поміщик для власної вигоди нагороджував би працьовитих; заборонити продаж кріпаків поодинці й окремо від землі; замінити подушну подать поземельним податком. Виступав за рівне ставлення до всіх народів, що населяють Росію, дотримувався мирної орієнтації в зовнішній політиці.
Проект реформ державних і правових установ в Росії Десницького намітив конституційний шлях еволюції «освіченого абсолютизму», фактично започаткувавши розробку ліберальної ідеї в імперії.