Інформаційне законодавство Франції

Прийнятий у Франції 5 січня 1994 р. Закон "Godfrran" (названо на честь автора) вніс якісні уточнення щодо питання юриспруденції і практики відносно несанкціонованого доступу та протидії функціонуванню систем. Зазначені правопорушення завдають щорічних збитків, наприклад страховим компаніям, у розмірі 5 млрд франків.

Франція володіє повним юридичним арсеналом для боротьби з такою категорією злочинності. У 1994 р. було сформовано Бригаду поліції з компетентного персоналу, яка спеціалізується у виявленні та розслідуванні комп'ютерних злочинів при тісному співробітництві зі службами безпеки та цивільними (громадськими) організаціями.

З 1 березня 1994 р. було введено в дію нову редакцію Кримінального кодексу, який докорінно змінив внутрішні закони про комп'ютерну злочинність.

До Кримінального кодексу було внесено статті з санкціями проти правопорушень, пов'язаних з обробкою інформації та зі злочинами стосовно фальсифікації даних.

Інформаційне законодавство Іспанії

Провідне місце в інформаційному законодавстві Іспанії посідає Державний Закон № 5/92 від 2 жовтня 1992 p., який регулює процеси персональної автоматизованої обробки даних і передбачає утворення органу захисту даних для контролю за виконанням цих норм.

Щодо боротьби з кіберзлочинністю в Іспанії правовою доктриною визначено зміст категорії "комп'ютерний злочин":

1. дії, які спрямовані на знищення або стирання програм чи їхніх складових, заміну, знищення накопиченої інформації, необґрунтоване використання комп'ютера (ЕОМ);

2. дії проти держави, національної безпеки, найближчого оточення, майна тощо.

Єдиний закон, який передбачає покарання за комп'ютерні злочини, — Кримінальний кодекс Іспанії. Диспозиції статей КК сформульовано відповідно до норм Державного Закону № 5/92 від 2 жовтня 1992 p., який регулює процеси персональної автоматизованої обробки даних і передбачає утворення органу захисту даних для контролю за виконанням цих норм. Розслідування комп'ютерних злочинів покладено на судову поліцію.

Інформаційне законодавство Австралії

Перші законодавчі акти у сфері інформаційних правовідносин в Австралії було прийнято в 1979 р.

До Законодавчого Акта від 1914 р. "Про злочинність у Федерації" в 1989 р. було введено спеціальний розділ VIA. Ст. 76А—76F цього розділу регламентують склади злочинів проти комп'ютерної мережі та комп'ютерних засобів Федерації, комерційних організацій, компаній, банків, фірм, приватних осіб, яким згідно з Актом про телекомунікації (1991 р.) та ліцензій дозволено користуватися системами та комп'ютерними мережами.

Сектор комп'ютерних злочинів (CCS) Австралійської федеральної поліції (AFP), організований у 1989 p., виконує дві функції. Перша — збирання розвідувальної (оперативно-розшукової) інформації про спеціальні комп'ютерні злочини та розслідування їх. Друга — забезпечення технічної підтримки інших підрозділів щодо дослідження комп'ютерних засобів, які пов'язані зі злочинами або допомогли у вчиненні їх.

Згідно з чинним законодавством Австралії комп'ютерні злочини поділяють на три загальні види:

1. специфічні комп'ютерні злочини (охоплюють правопорушення, в яких комп'ютерна система є об'єктом злочинного посягання).

2. злочини, пов'язані з комп'ютером (правопорушення, в яких комп'ютер виступає в ролі предмета або інструмента включення правопорушення). Одним з прикладів цієї категорії злочинів є крадіжка грошей із банку із використанням комп'ютера як інструмента вчинення злочину

3. злочини, вчинені за допомогою комп'ютерів (інформаційна технологія використовується як допоміжна у вчиненні їх). Наприклад, використання синдикатами, які займаються розповсюдженням наркотиків, спеціальних комп'ютерів або комунікаційних засобів для безпечного зв'язку між собою.