2. Переробка відходів виробництва фосфорних добрив

Основна кількість фосфатних руд, що добуваються, служить для виробництва фосфорних мінеральних добрив. Найбільш важливі апа­титові та фосфоритні руди, що містять мінерали апатитової групи. Крім апатиту, фосфатні руди містять мінерали-домішки.

Залежно від сполуки руд та ряду інших факторів застосовують різні методи хімічної переробки природних фосфатів, причому руду у біль­шості випадків попередньо розмелюють та збагачують різними спо­собами. Процеси збагачення руд супроводжуються утворенням великих кількостей твердих відходів у вигляді шматків та пилу, які тран­спортуються пневмотранспортною системою з газами сушильних уста­новок.

Концентрати фосфатної сировини переробляють хімічним шляхом двома групами методів.

• До першої групи належить пряма кислотна або термічна переробка сировини з безпосереднім одержанням готових продуктів: суперфосфатів, знефторених фосфатів тощо.

• Друга група -це розкладання фосфатів з одержанням термічної та екстракційних фосфорних кислот, що служать для виробництва різних продуктів, у тому числі мінеральних добрив.

Фосфорну кислоту в промисловості одержують з фосфатів двома методами: сірчанокислотним (екстрак­ційним, або мокрим) та електротермічним.

2.1. Переробка відходів виробництва калійних добрив

Більше 90 % калійних солей, що добуваються з надр та виготов­лених заводськими методами, використовують як мінеральні добрива. Основним калійним добривом є хлорид калію.

Найважливішим калійним мінералом є сильвініт - суміш сильвіну КСІ і галіту NаСІ.

При переробці та збагаченні сировини в калійній промисловості щорічно утворюються мільйони тонн твердих галітових відходів і сотні тисяч тонн глинясто-сольових шламів. Поряд з порожньою породою солевідвали калійних підприємств займають площу до 250 га. Крім того, близько 200 га виділяється під шламосховища.

Калійні руди переробляють різними методами, з яких найважли­вішими є методи роздільної кристалізації з розчинів і механічного збагачення породи (в основному флотацією). Хлорид калію одержують у нашій країні здебільшого із сильвініту, тому утворюються великі маси галітових відвалів з високим вмістом NаСІ, раціональне використання яких є досить актуальним і поки що не вирішеним завданням.

За кордоном сольові відходи в невеликому обсязі використовують як вторинну сировину для одержання кухонної солі, практикують їхнє скидання в поверхневі водотоки й у море, частину твердих відходів спрямовують на закладку виробленого простору рудників.

Галітові відходи, що містять до 90 % NаСІ, можуть бути використані як сировина для содового, хлорного і деяких інших виробництв. Однак це доцільно тільки для підприємств, розташованих поблизу розроблювальних калійних родовищ, тому що перевезення такої дешевої сировини економічно недоцільне. Слід також зазначити, що безпосе­реднє використання цих відходів у хлорній промисловості ускладнене підвищеним вмістом у них сульфатів, нерозчинних речовин і при­сутністю КСІ. У відходах, що утворюються при флотаційному зба­гаченні КСІ, небажаними домішками є також аміни, використовувані як флотореагенти. Перераховані обставини і той факт, що основну кількість МгСl для виробництва соди і хлору одержують шляхом під­земного вилуговування кам'яної солі, обумовлюють порівняно мале застосування відходів переробки сильвініту.

У нашій країні ведуться роботи, спрямовані на виключення збере­ження сольових відходів на земній поверхні. До них належать удос­коналення технології гірських робіт, пов'язане зі скороченням виїмки із шахт галіту і порожньої породи (селективний видобуток калійних руд), а також розробка заходів щодо повернення відходів флотації у вироблені терени рудників. На калійних підприємствах освоюються методи комплексного використання калійної сировини - одержання методами галургії та механічної обробки поряд з калійними добривами розсолів для содового виробництва, сировини для харчової, кормової та технічної солі, сульфату натрію, сировини для виробництва магнію та деяких інших продуктів. Проводяться також промислові випро­бування підземного скидання розсолів для заводнення нафтових шарів, а також у відпрацьовані газоносні шари і підсолеві обрії в районах калійних підприємств із використанням існуючих шпар.

Сполука галітових відходів визначає специфіку їхньої переробки на цінні для народного господарства продукти.