3. Призначення використання доходів від операцій з капіталом, як одного із видів доходів державного бюджету.

Щодо першої групи надходжень від продажу основного капіталу об'єднують два їх види: надходження коштів від реалізації безгосподарного майна, майна, що за правом спадкоємства перейшло у власність держави, та скарбів, знахідок, а також валютні цінності і кошти, власники яких невідомі; надходження коштів від Державного фонду дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння.

Сума доходів від реалізації безгосподарного майна залежить від кількості реалізованого майна та його оцінки. Важливим є дотримання вимог оцінки майна, умов реалізації, а також перерахувань отриманих від його реалізації коштів до державного бюджету. Слід зазначити, що перерахування коштів до державного бюджету здійснюється у термін не пізніше семи дня продажу в обсягах одержаної виручки за мінусом комісійної винагороди.

Державний фонд дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння України становить сукупність дорогоцінних металів та дорогоцінного каміння, які перебувають у державній власності та, відповідно до законодавства, зараховані до нього і призначені для забезпечення державних виробничих, наукових, соціально-культурних та інших потреб, що фінансуються з державного бюджету.

Формування цього фонду, контроль за станом обліку, охорони, збереження і його використанням здійснює Міністерство фінансів.

Фонд складається з таких частин:

– державного запасу дорогоцінних металів;

– державного запасу дорогоцінного каміння;

– оперативного резерву золота;

– історичного фонду дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння.

Оперативний резерв золота – це резерв для забезпечення невідкладних потреб національної економіки. Обсяги зарахування дорогоцінних металів до цього резерву та їх відпуску визначаються Кабінетом Міністрів України.

Цінності історичного фонду неподільні, вони є надбанням народу і можуть бути використані лише з метою експозиції та наукового дослідження на підставі рішень Кабінету Міністрів України.

Безпосереднє формування і зберігання цінностей фонду здійснює Державне сховище дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння.

Належний облік та контроль за операціями з дорогоцінними металами, дорогоцінним камінням, дорогоцінним камінням органогенного утворення та напівдорогоцінним камінням здійснює Міністерство фінансів.

Щодо другої групи доходів від операцій з капіталом, то нею є надходження від реалізації державних запасів товарів, що включають надходження від реалізації матеріальних цінностей державного резерву; надходження від реалізації розброньованих матеріальних цінностей мобілізаційного резерву.

До його складу входять: мобілізаційний резерв – запаси матеріально-технічних і сировинних ресурсів, призначених для забезпечення розгортання виробництва військової та іншої промислової продукції; ремонту військової техніки та майна в надзвичайний період, розгортання у воєнний час робіт з відновлення інфраструктури народного господарства для організації безперебійної роботи підприємств, установ, організацій.

Механізм формування і використання державного матеріального резерву визначений Законом України "Про Державний матеріальний резерв".

Надходження від продажу землі і нематеріальних активів становлять третю групу доходів від операцій з капіталом.

Продаж земельних ділянок здійснюється відповідно до Земельного кодексу України. Зважаючи на те, що Закон України "Про розмежування земель державної і комунальної власності" не прийнято, до розмежування земель державної і комунальної власності передбачається 10 відсотків коштів від продажу земельних ділянок несільськогосподарського призначення зараховувати до загального фонду державного бюджету, а 90 відсотків – до відповідних бюджетів АРК, областей, міст Києва і Севастополя. Величина зазначених доходів залежить від обсягів продажу і ціни.

Доходи від операцій з капіталом можуть формувати достатньо велику частку надходжень до Державного бюджету. Перш за все, якщо ми візьмемо надходження від продажу землі і нематеріальних активів, то ця група, з економічної точки зору, має позитивні наслідки для бюджету. Слід зазначити, що тільки за останні 5 років ринкові операції з державними земельними ділянками несільськогосподарського призначення принесли до місцевих бюджетів 7 млрд гривень доходів.

Щодо земель сільськогосподарського призначення, то Держава повинна постійно контролювати даний процес, задля того, щоб захистити вітчизняних сільгоспвиробників. Саме тому покупати і продавати такі земельні ділянки можуть тільки фізичні особи – громадяни України.

Державне агентство земельних ресурсів опублікувало свій варіант проекту закону « Про обіг земель сільськогосподарського призначення». Відповідно до законопроекту, купувати сільгоспземлю можуть громадяни України, протягом трьох років проживають в місцевості, на території якої продається земельна ділянка (рада , район), які хочуть, переважно власним або сімейним працею, вести на ній самостійне товарне сільгоспвиробництво, мають досвід роботи в сільському господарстві або займаються веденням товарного сільськогосподарського виробництва. Крім громадян, покупцями сільгоспземлі можуть бути держава в особі органів виконавчої влади; територіальні громади в особі сільських, селищних, міських рад та Державний земельний банк. Юридичних осіб у списку тих, хто має право на купівлю землі, немає.