Список використаної літератури
Абраменкова В. В. Дитяча субкультура: зміст, функції, значення в культурі [Електронний ресурс] / Абраменкова В. В. – Режим доступу : http://refs.co.ua/64820-Detskaya_subkul_tura_soderzhanie_funkcii_znachenie_v_kul_ture.html
Амонашвили Ш. А. Воспитательная и образовательная функция оценки учения школьников: Экспериментально-педагогическое исследование. / Ш. А. Амонашвили. – М. : Педагогика, 1984. – 296с.
Аникин В. П. Русская народная сказка / В. П. Аникин. – М. : Просвещение, 1984. – 208 с.
Андреева И. В. Ценностная картина мира как лингвистическая и философская категорія (электронный журнал Тамбовского госуниверситета) [Електронний ресурс] / И.В. Андреева // Аналитика культурологи. – 2006. – № 3. – Режим доступу до журн. : http://tsu.tmb.ru/culturology/journal/6/index.html
Ахманова О. С. Словарь лигвистических терминов / О. С. Ахманова. [зав. редакцией И. К. Сазонова]. – М. : Изд-во «Советская Энциклопедия». – 1968. – 240 с.
Бех І. Д. Концепція виховання особистості / Бех І. Д. // Рідна школа. – 1991. – № 5. – С. 40–47.
Бех І. Д. Наукові засади створення особистісно-орієнтованих виховних технологій / І. Д. Бех // Початкова школа. – 1997. – № 9. – С. 4–8.
Бех І. Д. Особистісно зорієнтоване виховання : науково-методичний посібник / І. Д. Бех. – К. : ІЗМН, 1998. – 204 с.
Бибко Н. С. Обучение воспринимать сказки / Н. С. Бибко // Начальная школа. – 1988. – № 5. – С. 36–42.
Большунова Н. Я. Место сказки в дошкольном образовании / Н. Я. Большунова // Вопросы психологии. – 1995. – № 5. – С. 39–43.
Буслаев Ф. И. Русская народная поэзия / Буслаев Ф. И. – М. : Худож. лит., 1992. – 130 с.
Васильків І. Українознавство : навч. посіб./ Білик Н., Васильків І. – Львів, 2007 – с. 87–90.
Веселовский А. Н. Историческая поэтика / Веселовский А. Н. ; вступ. ст. И. К. Горского, сост. В. В. Мочалов. – М. : Высш. шк., 1989. – 406 с.
Виноградова Л. Мифологический аспект полесской „русальной” традиции / Л. Виноградова // Славянский и балканский фольклор : духовная культура Полесья на общеславянском фоне : сб. ст. / отв. ред. Н. И. Толстой. – М., 1986. – С. 72–89.
Гальперин П. Я. Введение в общую психологію: Учеб. пособие / П. Я. Гальперин. – М. : Книжный дом „Университет”, 2002. – 118 с.
Гнатюк В. Вибрані статті про народну творчість / В. Гнатюк. – К. : Наук. думка, 1966. – 340 с.
Гребенькова Л.О. Матеріали до уроків читання: Матеріали до уроків читання./ Л.О. Гребенькова. – Харків, 2005, – 47 с.
Гризоглазова Т. Н. Формування морального досвіду молодших школярів засобами музичної казки : дис. … канд. пед. наук : 13.00.02 / «Педагогіка» Гризоглазова Т. Н. – К., 1994. – 133 с.
Грушевський М. Казка / М. Грушевський // Історія української літератури : в 6 т. / М. Грушевський ; [упоряд. В. В. Яременко ; приміт. С. К. Росовецького]. – К., 1993. – Т. 1. – С. 330–369.
Гуревич А. Я. Уроки Люсьена Февра / Гуревич А. Я. // Февр Л. Бои за историю. – М. : Мысль 1991. – С. 523–529.
Давиденко Г. Й. Вивчення зарубіжних творів у початковій школі / Г. Й. Давиденко. – Х. : Ранок, 2008. – 218 с.
Давидюк В. Первісна міфологія українського фольклору / Віктор Давидюк. – 2-ге вид., доп. і перероб. – Луцьк : Вид-во обл. друк., 2005. – 310 с.
Даниленко В.П. Языковая картина мира в концепции Л. Вайсгербера / В.П. Даниленко (персональный сайт професора Валерия Петровича Даниленко) [Электронный ресурс] // Публикации. – 2002. – Режим доступа: http://www.islu.ru/danilenko/articles/vaiskart.htm
Даренська Т. В. Український образ світу в ключових символах поетичної творчості Тараса Шевченка : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. філос. наук : спец. 09.00.12 „Українознавство” / Т. В. Даренська. – К., 2002. – 28 с.
Денисова С. П. Картина світу та суміжні поняття в зіставних Дослідженнях / С. П. Денисова // Проблеми зіставної семантики. – К. : Вид. Центр КНЛУ, 2005. – Вип. 7. – С. 9 – 15.
Дереза Л. В. Русская литературная сказка первой половины ХІХ века в системе жанров романтизма : дис. … д-ра филол. наук : 10.01.02 / Дереза Людмила Васильевна. – Симферополь, 2005. – 384 с.
Державний стандарт загальної середньої освіти в Україні: Освітня галузь: Початкова школа. – [Електронний ресурс] . – Режим доступу :
Дичківська І. М. Інноваційні педагогічні технології / І. М. Дичківська. – К. : Академвидав, 2004. – 352 с.
Досяк І. М. Нестандартні уроки з використанням інноваційних технологій: 1–4 класи / І. М. Досяк. – Харків : Видав. Група „Основа”, 2007. – 160 с.
Дубов И. Г. Феномен менталитета: Психологический анализ / И. Г. Дубов // Вопросы психологии. – 1993. – № 5. – С. 20–29.
Дунаєвська Л. Ф. Українська народна казка / Л. Ф. Дунаєвська. – К. : Вища шк., 1987. – 127 с.
Еременко А. М. Событие бытия, событие сознания, событие текста / А. М. Еременко // Человек. – 1995. – № 3. – C. 36–51.
Жинкин Н. И. Механизмы речи / Жинкин Н. И. – М. : Изд. АПН РСФСР, 1958. – 204 с.
Жубрид С. Цікаві завдання до уроків читання / Софія Жубрид // Початкова школа. – 2004. – № 1. – С. 23–25.
Жукова Н. Картина світу, образ світу і модель світу у їх специфіці та взаємодії / Наталя Жукова // Наукові записки. Серія Філол. науки : Випуск 89 (1). – 2007. – С. 417–421.
Зализняк А. А. Языковая картина мира (Онлайн Энциклопедия) [Электронный ресурс] / Анна Андреевна Зализняк // Гуманитарный науки: Лингвистика. – 2001. – Режим доступа : http://www.krugosvet.ru/articles/77/1007724/print.htm.
Залевская А. А. Введение в психолингвистику / Залевская Александра Александровна. – М. : Российск. гос. гуманит. ун-т., 2000. – 382 с.
Здравомыслов А. Г. Потребности. Интересы. Ценности / А. Г. Здравомыслов. – М. : Политиздат, 1986. – 223 с.
Зинкевич-Евстигнееева Т. Д. Путешествие в страну сказок. / Т. Д. Зинкевич-Евстигнеева. – М., 2001. – 148 с.
Зинкевич-Евстигнеева Т. Д. Практикум по креативной терапии. / Т. Д. Зинкевич-Евстигнеева. – Санкт-Петербург, 2001. – 243 с.
Зубцова Ю. Є. Освіта Донбасу / Ю. Є. Зубцова // Патріотичне виховання молодших школярів у взаємодії школи та сім’ї . – 2010. – № 3. – С. 32–33.
Ігнатенко П. Р. Виховання громадянина: Психолого-педагогічний і народознавчий аспекти: навчально-методичний посібник / Ігнатенко П. Р., Поплужний В. Л., Косарєва Н. І., Крицька Л. В. – К. : Інститут змісту і методів навчання, 1997. – 252 с.
Караулов Ю. Н. Общая и русская идеография / Ю. Н. Караулов. – М.: Наука, 1976. – 335 с.
Каструбин Э. М. Трансовые состояния и „поле смысла” / Э. М. Каструбин. – М. : КСП, 1995. – 215 с.
Как построить свое „Я”./ Под ред. В. П. Зинченко. – М. : Педагогика, 1991. – 136 с.
Кизилова В. Дитяча українська література. Підручник для студентів вищих навч. закл. / В. Кизилова, В. Пушко. – Луганськ : СПД Рєзніков В.С., 2008. – 296с.
Киреев Г. О картине мира: Космологическое эссе (Независимый альманах) [Электронный ресурс] / Георгий Киреев // Лебедь. – 2008. – № 534. – Режим доступа к журналу: http://www.lebed.com/2007/art5066.htm
Краткая философская энциклопедия. // [ред. Е. Ф. Губский, Г. В. Кораблева, В. А. Лутченко ]. – М., 1994. – 576с.
Кононенко П. Концепція української національної школи – родини / Кононенко П., Усатенко Т. //Концептуальні засади демократизації та реформування освіти в Україні. Педагогічні концепції. – К. : Школяр, 1997. – С. 123–133.
Кудрявцев В. Т. Выбор и надситуативность в творческом процессе: опыт логико-психологического анализа проблемы / Кудрявцев В. Т. // Психологический журнал. – 1997. – № 1. – Т. 18. – С. 16–30.
Кутковець С. Б. Організація фольклорно-пошукової роботи./ С. Б. Кутковець // Початкова школа. – № 6. – 1996. – с. 24.
Куценко Г. В. Психолого-педагогічні умови розвитку особистісної активності в освітньому просторі : монографія / Г. В. Куценко. – К. : ДП „Інформаційно-аналітичне агентство”, 2008.
Лакофф Дж. Метафоры, которыми мы живем / Дж. Лакофф, М. Джонсон // Теория метафоры. — М., 1990. — 550с.
Лановик М. Українська усна народна творчість : підручник / Мар’яна Лановик, Зоряна Лановик. – 4-те вид. – К. : Знання-Прес, 2006. – 591 с.
Леонтьев А.Н. Психология образа / А.Н. Леонтьев // Вестник Моск. ун-та. Сер. 14. Психология. – 1979. – № 2. – С. 3–13.
Лисиченко Л. А. Структура мовної картини світу / Л. А. Лисиченко // Мовознавство. – 2004. – № 5–6. – С. 36–42.
Мала енциклопедія державознавства / НАН України. Ін-т держави і права ім. В. М. Корецького. – К. : Генеза, 1996. – 942 с.
Маслова В. О. Когнітивна лінгвістика / В. О. Маслова. – Мінськ : ТетраСистемс, 2004. – 256 с.
Маслова В.О. Лінгвокультурології / В. О. Маслова. – М. : Академія, 2001. – 493 с.
Меджидова C.M. О методологических принципах исследования личности [Электронный ресурс] / Светлана Межидовна Межидова. – Режим доступа : http://www.psychology.az/about_methodological_principles.php. – Загл. с экрана.
Мелетинский Е. М. Аналитическая психология и проблема происхождения архетипических сюжетов [Электронный ресурс] / Е. М. Мелетинский – Режим доступа : http://gnozis.info/?q=astrolog . – Загл. с экрана.
Нечуй-Левицький І. Світогляд українського народу / Іван Нечуй-Левицький / Нечуй-Левицький І. Ескіз української міфології. – К. : АТ „Обереги”, 1993. – 88 с.
Новая философская энциклопедия. В 4.т. / [пред. науч.-ред. совета В. С. Степин]. – М.: Мысль, 2001. – Т. 4. Т-Я – 448с.
Новая философская энциклопедия. В 4.т. / [пред. науч.-ред. совета В. С. Степин]. – М. : Мысль, 2001. – Т. 3. Н-С, – 693с.
Пабат В. В. Чарівний світ казки / Пабат В. В. // Поч. шк. – 1994. – № 11. – С. 21– 23.
Петронговський Р. Р. Формування патріотизму старшокласників у поза навчальній виховній діяльності : дис. … на здобуття наук. ступеня канд.пед. наук : 13.00.01 / Петронговський Р. Р. – Житомир, 2002. – 180 с.
Петухов В. В. Образ мира и психологическое изучение мышления. / В. В. Петухов // Вестник Московского Университета : Серия 14. Психология. – 1984. – № 4. – С. 13–20.
Підлужна Г. Позакласне читання школярів як педагогічна проблема / Ганна Підлужна // Початкова школа. – № 7. – 1998. – С. 18–22.
Подоляк Н. Казка, що лікує душі / Н. Подоляк // Дошкільне виховання, 2009. – № 9. – с. 21–23.
Програми для середньої навчальних закладів з навчанням російською мовою [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://gnozis.info/?q=astrolog . – Загол. з екрану.
Пропп В. Я. Исторические корни волшебной сказки / В. Я. Пропп ; вступ. ст. В. И. Ерёминой. – Л. : Изд-во Ленингр. ун-та, 1986. – 364 с.
Прохоров Ю. Е. В поисках концепта / Ю. Е. Прохоров. – М. : Флинта : Наука, 2008. – 176 с.
Ридингер О.И. Концептуальная метафора как фрагмент картины мира (Электронный Вестник ЦППК ФЛ) [Электронный ресурс] // Филилогия. – 2006. – № 2. – Режим доступа к журналу: http://evcppk.ru/article.php?id=43.
Руссова С. Ф. Вибрані твори / С. Ф. Русова. – К. : Освіта, 1996. – 217 с.
Сабат Г. Казки Івана Франка: особливості поетики / Галина Сабат. – Дрогобич : Коло, 2006. – 360 с.
Савельєва С. Використовуючи усну народну творчість. / Світлана Савельєва // Початкова школа. – №10. – 1998. – с. 50.
Савельєва С. Використовуючи усну народну творчість. / Світлана Савельєва // Початкова школа. – №10. – 1998. – с. 50.
Садыкова М.А. Сопоставление понятий „Картина мира” и „Модель мира” : архетип – миф – религия – наука / М. А. Садыкова // Современные проблемы науки и образования. – 2007. – №3. – С. 118–121.
Савельєва С. Використовуючи усну народну творчість. // Початкова школа. – №10. – 1998. – С. 50–56.
Сележан Й. Ю. Основи національного виховання. Хрестоматія.-Чернівці: Книги – XXI, 2005. – 272 с.
Смирнов С. Д. Методологический плюрализм и предмет психологии / С. Д. Смирнов // Вопросы психологии. – 2005. – № 4. – С. 3–8.
Сухомлинський В. О. Вибрані твори / В. О. Сухомлинський. – В 5 т. – Т. 3. – К. : Радянська школа, 1980. – 376 с.
Толстікова М. А. Казка в кольорі / М. А. Толстікова // Знання-сила. – 2002. – № 1. – С. 29–32.
Удод Л. І. Вивчення усної народної творчості / Л. І. Удод. – К. : Рад. школа, 1986. – 230 с.
Українські народні казки : для мол. шк. віку ; передм., упоряд. та адаптація Л. Ф. Дунаєвської. – К. : Веселка, 1984. – 314 с.
Фромм Э. Здоровое общество. Догмат о Христе / Эрих Фром. – М. : АСТ, Транзиткнига, 2005. – 410с.
Хорламова О. Л. Виховання у дітей в сім’ї патріотизму як життєвої цінності / Хорламова О. Л., Кравченко Т. В. // Виховання патріотизму у дітей та молоді в сучасних соціально-економічних умовах: матер. звітної наук.-практич. конф. – К., 1999. – С. 34–37.
Хорошковська О. Н. Українська мова: Усний курс : підр. для 1 кл. шк. з рос. мовою навч. / Хорошковська О. Н., Охота Г. І. – К. : Освіта. – 2006. – 159 с.
Чеховська Л. Українська література в загальноосвітній школі /Л. Чеховська // Патріотизм – це почуття приналежності до національної культури. – 2009. – № 9. – С. 15–17.
Чорна К. І. Патріотизм – духовна цінність молодих громадян України / К. І. Чорна // Цінності освіти і виховання: Науково-методичний збірник / За заг. ред. О. В. Сухомлинської. – К., 1997. – С. 209–212.
Чумарна М. Мандрівка в українську казку: приказкове коло / Марія Чумарна. – Львів, 1994. – 260 с.
Шемет Л. Прилучення дітей до фольклорної спадщини в умовах урбанізованого середовища / Шемет Л. // Рідна школа. – 2004. – № 1. – С. 21–24.
Шюц А. Структура повседневного мышления / А. Шюц. // СоцИс. – 1988. – № 2. – С.
Юлов В.Ф. Мышление в контексте сознани я. / В.Ф. Юлов. – М., 2005. – 496 с.
Ягупов В.В. Педагогіка: навч. посіб. / Ягупов В. В.. [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://eduknigi.com/ped_view.php?id=23. – загол. з екрану.
Додатки
Додаток 1
Іван Франко
РІПКА Був собі дід Андрушка, а в нього — баба Марушка, а в баби — донечка Мінка, а в дочки — собачка Хвінка, а в собачки — товаришка, киця Варварка, а в киці — вихованка, мишка Сіроманка.
Раз весною взяв дід лопату та мотику, скопав у городі грядку велику, гною трохи наносив, грабельками підпушив; зробив пальцем дірку та й посадив ріпку. Працював дід немарно: зійшла ріпка гарно. Щодень ішов дід у город, набравши води повен рот, свою ріпку поливав, їй до життя охоти додавав.
Росла дідова ріпка, росла! Зразу така, як мишка, була, потім, як буряк, потім, як кулак, потім, як два, а наприкінці стала така, як дідова голова. Тішиться дід, аж не знає, де стати. «Час, — каже, — нашу ріпку рвати!» Пішов він на город — гуп-гуп! Узяв ріпку за зелений чуб: тягне руками, уперся ногами, — мучився, потів увесь день, а ріпка сидить у землі, як пень.
Кличе дід бабу Марушку: «Ходи, бабусю, не лежи, мені ріпку вирвати поможи!».
Пішли вони на город — гуп-гуп! Узяв дід ріпку за чуб, баба діда — за плече. Тягнуть, аж піт тече. Смикає дід ріпку за гичку, смикає баба діда за сорочку, працюють руками, упираються ногами. Промучилися увесь день, а ріпка сидить у землі, як пень. Кличе баба дочку Мінку: «Ходи, доню, не біжи, нам ріпку вирвати поможи!»
Пішли вони на город — гуп-гуп! Узяв дід ріпку за чуб, баба діда — за сорочку, дочка бабу — за торочку. Тягнуть руками, упираються ногами. Промучились увесь день, а ріпка сидить у землі, як пень.
Кличе дочка собачку Хвінку: «Ходи, Хвінко, не біжи, нам ріпку вирвати поможи!»
Пішли вони на город — гуп-гуп! Узяв дід ріпку за чуб, баба діда — за сорочку, дочка бабу — за торочку, собачка дочку — за спідничку. Тягнуть руками, упираються ногами. Промучились увесь день, а ріпка сидить у землі, як пень.
Кличе собачка кицю Варварку: «Ходи, Варварочко, не лежи, нам ріпку вирвати поможи!»
Пішли вони на город — гуп-гуп! Узяв дід ріпку за чуб, баба діда — за сорочку, дочка бабу — за торочку, собачка дочку — за спідничку, киця собачку — за хвостик. Тягнуть і руками, і зубами, упираються ногами. Промучились увесь день, а ріпка сидить у землі, як пень.
Кличе киця мишку Сіроманку: «Ходи, Сірочко, не біжи, нам ріпку вирвати поможи!»
Пішли вони на город — гуп-гуп. Узяв дід ріпку за чуб, баба діда — за сорочку, дочка бабу — за торочку, собачка дочку — за спідничку, киця собачку — за хвостик, мишка кицю — за лапку.
Як потягли — та й покотилися.
Упала ріпка на діда Андрушку, дід — на бабу Марушку, баба — на дочку Мінку, дочка — на собачку Хвінку, собачка — на кицю Варварку, а мишка — шусть у шпарку!
Додаток 2
Українська народна казка
Телесик
Жили собі дід та баба. Вже й старі стали, а дітей нема. Журяться дід та баба: «Хто нашої й смерті догляне, що в нас дітей нема?» От баба й просить діда:
— Поїдь, діду, в ліс, вирубай там мені деревинку, та зробимо колисочку, то я положу деревинку в колисочку та й буду колихати; от буде мені хоч забавка!
Дід спершу не хотів, а баба все просить та просить. Послухався він, поїхав, вирубав деревинку, зробив колисочку... Положила баба ту деревинку в колисочку, колише й пісню співає:
Люлі-люлі, Телесику,
Наварила кулешику,
Буду тебе годувати.
Колихала-колихала, аж поки полягали вони увечері спати. Встають уранці — аж з тієї деревинки та став синок маленький. Вони так зраділи, що й не сказати! Та й назвали того сина Телесиком.
Росте той синок й росте — і такий став гарний, що баба з дідом не навтішаються з нього.
От як підріс він, то й каже:
— Зробіть мені, тату, золотий човник і срібнеє весельце, буду я рибку ловити та вас годувати!
От дід зробив золотий човник і срібнеє весельце, спустили на річку, він і поїхав. То оце він їздить по річці, ловить рибку та годує діда й бабу, наловить та віддасть — і знову поїде. А мати йому їсти носить. Та й каже:
— Гляди ж, сину, як я кликатиму, то пливи до бережка, а як хто чужий, то пливи далі!
От мати наварила йому снідати, принесла до берега та й кличе:
Телесику, Телесику!
Приплинь, приплинь до бережка!
Дам я тобі їсти й пити!
Телесик почув.
— Ближче, ближче, човнику, до бережка! Це ж моя матінка снідати принесла.
Пливе. Пристав до бережка, наївся, напився, відіпхнув золотий човник срібним весельцем і поплив далі рибку ловити.
А змія й підслухала, як мати кликала Телесика, та прийшла до берега і давай гукати товстим голосом:
Телесику, Телесику! Приплинь, приплинь до бережка! Дам я тобі їсти й пити!
А він чує.
— То ж не моєї матінки голос! Пливи, пливи, човнику, далі! Пливи, пливи, човнику, далі!
Махнув весельцем — човник і поплив. А змія стояла-стояла та й пішла від бережка геть.
От мати Телесикова наварила йому обідати, понесла до бережка та й кличе:
Телесику, Телесику! Приплинь, приплинь до бережка! Дам я тобі їсти й пити!
Він почув:
— Ближче, ближче, човнику, до бережка! Це ж моя матінка мені обідати принесла.
Приплив до бережка, наївся, напився, віддав матері рибку, що наловив, відіпхнув човник і поплив знову.
А змія приходить до берега та знов товстим голосом:
Телесику, Телесику! Приплинь, приплинь до бережка! Дам я тобі їсти й пити!
А він почув, що не материн голос, та махнув весельцем:
— Пливи, пливи, човнику, далі! Пливи, пливи, човнику, далі! Човник і поплив далі.
Змія бачить, що нічого не вдіє, та пішла до коваля:
— Ковалю, ковалю! Скуй мені такий тоненький голосок, як у Телесикової матері!
Коваль і скував. Вона пішла до бережка й стала кликати:
Телесику, Телесику! Приплинь, приплинь до бережка! Дам я тобі їсти й пити!
А він думав, що то мати.
— Ближче, ближче, човнику, до бережка! То ж мені матінка їсти принесла!
Та й приплив до бережка. А змія його мерщій ухопила з човна та й понесла до своєї хати.
— Зміючко Оленко, відчини!
Оленка й відчинила, змія ввійшла в хату.
— Зміючко Оленко, натопи піч так, щоб аж каміння розпадалося, та спечи мені Телесика, а я піду гостей покличу, та будемо гуляти.
Та й полетіла кликати гостей.
От Оленка натопила піч так, що аж каміння розпадається а тоді й каже:
— Сідай, Телесику, на лопату! А він каже:
— Коли ж я не вмію, — як його сідати?
— Та вже сідай! — каже Оленка. Він і положив на лопату руку.
— Так? — каже.
— Та ні-бо: сідай зовсім! Він положив голову:
— Отак, може?
— Та ні-бо, ні! Сідай увесь!
— А як же? Хіба так? — та й поклав ногу.
— Та ні-бо, — каже Оленка, — ні, не так!
— Ну, так покажи ж, — каже Телесик, — бо я не знаю як. Вона й стала показувати, та тільки сіла, а він за лопату та й укинув її в піч, і заслінкою піч затулив, а сам замкнув хату, зліз на превисоченного явора та й сидить. От змія прилітає з гостями.
— Зміючко Оленко, відчини!
Не чуть.
— Зміючко Оленко, відчини!
Не озивається.
— От вража Оленка, вже десь повіялась.
От змія сама відчинила хату, повходили гості, посідали за стіл. Відслонила змія заслінку, вийняла з печі, та й їдять — думали, що то Телесик. Попоїли добре, повиходили надвір та й качаються по траві.
— Покочуся, повалюся, Телесикового м’ясця наївшись!
А Телесик із явора:
— Покотіться, поваліться, Оленчиного м’ясця наївшись!
Вони слухають... Де це? Та знов:
— Покочуся, повалюся, Телесикового м’ясця наївшись.
А він знову:
— Покотіться, поваліться, Оленчиного м’ясця наївшись!
Вони далі:
— Що воно таке?
Давай шукати, давай дивитися, та й угледіли Телесика на яворі. Кинулись до явора та й почали його гризти. Гризли-гризли аж зуби поламали, а не перегризуть. Кинулись до коваля:
— Ковалю-ковалю, покуй нам такі зуби, щоб того явора перегризти!
Коваль і скував. Вони як почали знову... От-от уже перегризуть. Коли летить табун гусей. Телесик їх і просить:
Гуси-гуси, гусенята!
Візьміть мене на крилята
Та понесіть до батенька,
А в батенька їсти, й пити,
Ще й хороше походити!
А гуси й кажуть:
— Нехай тебе середні візьмуть!
А змії гризуть-гризуть... Аж летить знову табун гусей. Телесик і просить:
Гуси-гуси, гусенята! Візьміть мене на крилята Та понесіть до батенька, А в батенька їсти, й пити, Ще й хороше походити!
Так і ці йому кажуть:
— Нехай тебе задні візьмуть!
А явір аж тріщить. Відпочинуть змії та й знов гризуть, відпочинуть та й знов... Аж летить іще табун гусей. Телесик так їх просить:
Гуси-гуси, гусенята!
Візьміть мене на крилята
Та понесіть до батенька,
А в батенька їсти, й пити,
Ще й хороше походити!
І ці кажуть:
— Нехай тебе заднє візьме!
Та й полетіли.
Сидить сердешний Телесик, от-от явір упаде, от-от доведеться пропасти! Коли це летить собі одне гусеня: відбилося — насилу летить, Телесик до нього:
Гуся-гуся, гусенятко!
Візьми мене на крилятко
Та понеси до батенька,
А в батенька їсти, й пити,
Ще й хороше походити!
От воно:
— Сідай!— каже та й ухопило його на крила. Та втомилось сердешне, так низько несе. А змія за ним — ледве не вхопить його — женеться. Та таки не наздогнала. От воно принесло та й посадило Телесика на призьбі, а само ходить по двору, пасеться.
От сидить Телесик на призьбі та й слухає, що в хаті робиться. А баба напекла пиріжків, та виймає в печі, і каже:
— Це тобі, діду, пиріжок, а це мені пиріжок!
А Телесик знадвору:
— А мені?
То це вона знову виймає пиріжки та:
— Оце тобі, дідусю, пиріжок, а це мені!
А Телесик знову:
— А мені?
Вони й почули. Що це?
— Чи ти чуєш, діду, щось наче гукає?
— Та то, — каже дід, — мабуть, так учувається.
Та знов баба:
— Оце тобі, дідусю, пиріжок, а це мені!
— А мені? — каже з призьби Телесик.
— Отже, таки озивається! — говорить баба та зирк у вікно — аж на призьбі Телесик. Вони тоді з хати, та вхопили його, та внесли в хату, та такі раді...
А гусятко ходить по двору, то мати й побачила.
— Он гусятко ходить. Піду впіймаю та заріжу.
А Телесик каже:
— Ні, мамо, не ріжте, а нагодуйте його! Коли б не воно, то я б у вас і не був.
От вони нагодували його, й напоїли, і під крильця насипали пшона. Так воно й полетіло.
От вам казочка, а мені бубликів в’язочка.
Додаток 3
Українська народна казка
Лисичка і глечик
Жили собі дід та баба. Пішли вони у поле жито жати. На полудень взяли собі глечик молока. Прийшли вони на поле. Баба і каже дідові:
— Де б оце глечик з молоком поставити?
— Постав, стара, молоко в кущик.
Баба послухала діда і поставила молоко в кущик. От пішли вони жати. Жнуть та й жнуть. А лисичка прибігла та й випила молоко, але голови із глечика назад не вийме. Ходить лисичка, головою крутить та й каже:
— Ну, глечичок, пожартував та й буде уже, випусти мою головоньку. Буде ж тобі, голубчику, буде!
Не одстає глечик, хоч ти що хоч роби.
— Підожди ж, проклятий глечик! Не одстанеш, так я тебе утоплю!
Прибігла лисичка до річки глечика топить. Вбігла вона в річку, сунула голову в воду і набрався повний глечик води. Так глечик за собою в воду і лисицю потягнув.
Додаток 4
Ілюстрації до казки « Рукавичка »
Додаток 5
Тема. Великдень
Мета: познайомити учнів з національним святом Великодня, мотивувати навчальну діяльність учнів; вчити стежити за своєю вимовою; будувати зв’язні тексти (2–3 речення) з опорою на малюнки, бачити зв’язок твору з реальним життям; сприяти моральному розвитку дітей.
Обладнання: предметні малюнки писанок, казка «Курочка Ряба», олівці, папір, заготовки яєць (паперові).
Хід уроку
І. Актуалізація опорних знань
1. Мовна розминка (робочий зошит, с. 37, завдання 1).
З чужої чужини,
З далекого краю
Пташки прилетіли
До нашого гаю.
(Б. Грінченко)
– Про яку пору року йде мова у вірші? Доведіть свою думку.
Практична робота (робочий зошит, с. 37, завдання 2).
– Як називались пісні у давніх .слов’ян, якими вони закликали весну?
Вивчення гаївки (робочий зошит, с. 37, завдання 3).
– Вивчимо гаївку і заспіваємо разом.
Прийшла до нас весна-красна,
Гаївочку нам принесла.
Для дівчаток гаївочку,
Для хлопчиків мандрівочку.
Станьмо всі в коло,
Заспіваймо весело.
II. Повідомлення теми й мети уроку
– Сьогодні ми поговоримо про свято Великодня, дізнаємося, як його святкували наші предки, вивчимо святкове привітання та артибути цього свята.
ІІІ. Сприймання та засвоєння нових знань
Розповідь учителя.
– Відгадайте, про що ми сьогодні будемо говорити на уроці:
(Відгадування загадки)
Маленьке, кругленьке,
На сонечко схоже.
Таке воно гоже!
Жовточок жовтенький,
І дуже маленьке. (Яєчко)
– Правильно. Саме воноє головним атрибутом свята Великодня.
Великдень – найзначніше християнське свято на честь воскресіння Ісуса Христа. До свята весни і Великодня (тобто Пасхи) в Україні готувалися завжди: білили хату, мастили долівку в хаті глиною (дерев’яної підлоги не було), прикрашали паперовими квітами світлицю, наводили порядок у дворі. На свято вдягали вишивані сорочки.
У ніч з суботи на неділю на пагорбах запалювали великодні багаття. На подвір’ї коло церкви все село сходилося на Великоднє гуляння. Протягом трьох днів свята всім мешканцям села дозволялося дзвонити у церковні дзвони, щоб відстрашити нечисту силу і сповістити про Воскресіння Христа.
Обов’язковими на столі були ковбаса, печене порося з хріном, сир, яйця, масло, сало, паски. У ніч з суботи на неділю біля церкви проводилася літургія.
(Літургія – головне християнське церковне богослужіння.)
По закінченні літургії святили їжу, поздоровляли зі святами один одного, обмінювалися крашанками, писанками. Після святкового сніданку, який починався розподілом одного свяченого яйця на всіх членів родини, усі збиралися на галявинах біля церкви і співали гаївки. Заспіваймо і ми гаївку.
Фізкультхвилинка. Співаємо гаївки.
(Діти стають у коло і співають пісеньку-веснянку (гаївку). Робочий зошит, с. 37, завдання 3.)
– Діти, хто знає, які існують особливі символи Великодня.
Яйце – символ весняного відродження. А яке народне свято ми з вами святкуємо навесні і при цьому вшановуємо яйце? (Свято Великодня).
– Чи знаєте ви, що таке писанка?
(Писанка – яйце, розмальоване різними фарбами й візерунками).
– Як ви гадаєте, чому саме яйця розмальовували?
Яйце, як і дерево, у слов’ян було символом весняного пробудження та оновлення світу, символом перемоги життя над смертю. Тому до наших часів існують перекази про те, що саме з писанки почався світ. Яйце – це ще символ Сонця, а без сонця не може бути життя. Ось перед вами крашанки (учитель демонструє). Якщо покласти у воду крашанку та вмитися цією водою, то будеш завжди гарним та рум’яним. А ось перед вами писанка (демонстрація). Писанка захищає людину від зла і приносить до оселі добробут. Діти, а як ви розумієте слово «добробут»?
– Чи використовує казка образ яйця? Пригадайте такі казки.
– Найвідоміша казочка, де є образ яйця – це «Курочка Ряба». Давайте її принадаємо. (Стислий переказ та усне малювання до казки)
– Давайте усно намалюємо три картинки до діафільму та підпишемо їх потрібними словами.
Які ще імена можуть бути в курочки ?(Мовно-логічні вправи)
З. Робота в парах
– У вас на партах – малюнки яєчка. Візьміть олівці і зробіть його добрим та веселим. Підберіть йому ласкаве ім’я. (Яєчко-раєчко, яєчко-веселечко, яйце-райце)
– Покажіть ваш витвір. Що б ви хотіли нам розповісти про своє яєчко?
Чому ви так розфарбували його?
Кому б ви подарували свій малюнок?
Чи схожий ваш малюнок на традиційну писанку?