Приклад висновку до ситуаційної задачі додатку 2.

Як видно з узагальнених та представлених вище результатів метеонагляду, за своїми кліматичними умовами населений пункт, що вивчається, може бути віднесений до 1 кліматичної зони за будівельним кліматичним районуванням.

Кліматичні умови в цьому поясі (населений пункт може бути віднесено до підгрупи 1Б зони 1) характеризуються як дуже суворі. Цій кліматичній зоні притаманні дуже тривала сувора зима, холодне літо (середні температури самого теп

лого місяця на перевищують (+10⁰С) - (+12⁰С). Ґрунти вічномерзлі. Вельми характерний світловий клімат, який характеризується зміною полярної ночі та полярного дня. Перераховані особливості клімату визначають можливість негатив

ного впливу на здоровя і умови проживання людини, що може проявитися таким чином:

1. Вельми низькі температури зумовлюють перенапругу терморегуляторних процесів, які можуть призвести до загального та місцевого переохолодження.

2. Несприятливий світловий клімат, пов’язаний з ультрафіолетовим дефіцитом, може сприяти проявленню наслідків цієї нестачі (зниження загальної опірності, порушення синтезу вітаміну “Д”, послаблення функції центральної нервової системи, стомлюваність).

3. Складність при будівництві житлових і громадських будинків (вічна мерзлота ґрунту, необхідність посиленого теплозахисту та спеціальних конструктивних рішень будинків), зокрема у зв’язку з напрямком та швидкістю руху повітря.

4. Несприятливі наслідки, пов’язані з особливостями харчування і водопостачання - нестача свіжих овочів, фруктів, дефіцит вітамінів, слабка мінералізація води та низький вміст у ній важливих мікроелементів (наприклад, фтору).

Враховуючи викладене, на підставі оцінки кліматичних умов у даній місцевості, слід запропонувати гігієнічні рекомендації, направлені на профілактику можливого несприятливого впливу клімату та найбільш оптимальне пристосування людини до проживання і роботи в умовах даного клімату:

1. З метою покращення теплозахисту будинків необхідно будувати їх торцями по відношенню до панівного напрямку вітру (схід, північний схід). Забудову будинків доцільно здійснювати у вигляді комплексів з елементами побутового та культурного обслуговування, з’єднаними утепленими переходами.

2. Враховуючи панівний напрямок вітру, з метою зменшення забруднення повітря житлових кварталів будівництво промислових підприємств слід здійснювати з західної, південної та південно-західної сторони.

3. При організації централізованого водопостачання проводити заходи з компенсації нестачі фтору у воді - проводити фторування води на водопроводі.

4. Харчування повинно бути достатньо повноцінним за загальною калорійністю (на 10-15% вище, ніж у помірних широтах), високим вмістом білків (не менше 12-15% загальної калорійності, в т.ч. 60-65% - тваринних), жирів та вітамінів. Враховуючи дефіцит вітамінів в їжі, необхідно проводити її вітамінізацію, особливо вітаміном С. Для компенсації нестачі йоду – продавати населенню йодовану сіль тощо;

5. Для профілактики ультрафіолетового голодування, особливо у період полярної ночі, треба широко використовувати опромінення у фотаріях, яке забезпечує одержання профілактичної дози ультрафіолетових променів.

6. Одяг повинен забезпечувати тепло-, вітро- та вологозахист і зведення до мінімуму тепловтрати, зокрема, за рахунок інфрачервоного випромінювання. Для цього рекомендувати “двошаровий” верхній одяг, хутряні костюми, комбінезони з гумовою (водонепроникною) накидкою. Взуття повинно бути на 1-2 номери більше відповідного нормального розміру з тим, щоб можна було носити декілька пар шкарпеток.

7. Враховуючи необхідність пристосування до світлового клімату (чергування тривалих днів і ночей) необхідно організувати режим праці та побуту таким

чином, щоб не порушувати звичного чергування добового режиму фізіологічних функцій, особливо не заважати нормальному сну (зведення до мінімуму шумових впливів, одночасний початок трудового дня, затемнення спальних приміщень в нічний години під час полярного дня та інші).

Особи з захворюванням серця і судин, легеневими і неврологічними захворюваннями та іншими відхиленнями у стані здоров’я, які роблять їх особливо чутливими до несприятливого впливу кліматопогодних умов, повинні знаходитися під постійним лікарським наглядом. Цьому нагляду та відповідним профілактичним заходам повинна бути наділена особлива увага в періоди, яким притаманні часті зміни погодної ситуації (наприклад, ранньої осені та пізньої весни).