Бондаренко

Укр.: Одне творити язиком, а друге – перти плуга.

Kunshi hyoohen.

Мудрий швидко змінює свою гадку1.

Укр.: Мудрий змінить свою гадку, а дурний – ніколи.

Kyoo wa hito no mi, asu wa waga mi.

Сьогодні він, а завтра я (сьогодні пожежа трапилася у сусіда, а завтра може трапитися у мене).

Укр.: Сьогодні то ще наше, а завтра то вже в Божих руках.

Kyuu sureba ransu.

У безвихідному становищі вдаються до крайнощів2. Укр.: Навчить біда ворожити, як нема що в рот вложити.

Mago ni mo ishoo.

Гарний костюм і конюху [личить]. Укр.: І пень прибери, то гарним буде.

(!)

Makanu tane wa haenu.

Насіння, що не посіяли, не проросте3.

Укр.: З нічого нічого не виникає4. / Без труда нема плода.

Mateba kairo no hiyori ari.

Якщо почекаєш, то будуть у плаванні й сонячні дні. Укр.: Загляне сонце і в наше віконце.

Me wa kokoro no kagami.

Очі – дзеркало душі5.

1Джерело: «Іцзін» – китайська класична «Книга змін» ( ), прийнята конфуціанцями у V ст. до Р.Х. як один із канонів конфуціанського П’ятикнижжя. Використовується, зокрема, з метою ворожіння.

2Джерело: «Луньюй» (ком. див. вище).

3Прислів’я з японської картярської гри «Едо (Дзьохо) Іроха Карта» (ком. див. вище).

4Латинське запозичення.

5Джерело: вислів відомого давньокитайського філософа Моцзі ( ,

70

Укр.: Очі – дзеркало душі.

Mekura hebi ni ojizu.

Сліпий не боїться змії.

Укр.: Дурному нема гори, а все яри.

Mekuso hanakuso wo warau.

Кисляки з очей сміються над шмарклями. Укр.: Насміявся голений стриженому.

Mi hodo kawaii mono wa nai.

Нема нічого милішого за себе. Укр.: Всяк чоловік собі не ворог.

Migi no mimi kara hidari no mimi.

З правого вуха в ліве.

Укр.: Залітає в одне вухо – вилітає з другого.

Minoru inadа wa atama taru.

Повний колос додолу гнеться.

Укр.: Колос повний гнеться до землі, а пустий догори стирчить.

Minu koto kiyoshi.

Те, чого не видно, – чисте.

Укр.: Чого очі не бачать, того серцю не жаль.

(!)

Mitsugo no tamashii hyaku made.

Душа трирічного залишається незмінною у столітнього. Укр.: Якого уродила ненька, такого прийме й земелька.

Mokuteki no tame ni wa, shudan wo erabazu.

Заради [досягнення] мети засобів не вибирають1.

479-381 до Р.Х.), який сповідував принципи «всеосяжної любові» ( , «цзань-ай»), підґрунтям якої є «небесна воля».

1 Зразок запозичення західної афористичної думки; зміст цього вислову, що є основою моралі єзуїтів, запозичений ними у англійського філософа Томаса Гоббса (1588–1679).

71

Укр.: Мета виправдує засоби.

Morai mono ni kujoo.

Скаржитись на подарунок.

Укр.: Дарованому коневі в зуби не заглядають. / Дар – не купля: не гудять, а хвалять.

(!)

Muri ga toreba doori hikkomu.

Коли приходить безглуздість (несправедливість), здоровий глузд (справедливість) відступає1.

(!)

Nakitsura ni hachi.

На заплаканому обличчі – бджола2. Укр.: Біда біду тягне.

Narai sei to naru.

Звичка стає характером3.

Укр.: Звичка – друга натура. / Куди бик звикає,туди й завертає.

Narau yori nareyo.

Краще ніж вчитися, набувай досвіду. Укр.: Наука – срібло, а практика – золото.

(!)

Nasake wa hito no tame narazu.

Гарні вчинки корисні не тільки для інших, [а й для себе]4.

1Прислів’я з японської картярської гри «Едо (Дзьохо) Іроха Карта» (ком. див. вище).

2Прислів’я з японської картярської гри «Едо (Дзьохо) Іроха Карта» (ком. див. вище).

3Джерело: «Шуцзін» ( , «Книга історичних переказів») – одна з

китайських класичних книг, що входить до складу П’ятикнижжя (конфуціанського канону). Містить дані про найдавнішу історію Китаю (з 2357-го по 627 р. до Р.Х.), включаючи елементи міфів, героїчних оповідань, історичних переказів, зразки ораторського мистецтва та філософської думки. Приписується Конфуцію.

4 Джерело: «Шуцзін» ( , «Книга історичних переказів»). Кармічне прислів’я, в основу якого покладена ідея про те, що здійснення добрих справ принесе удачу тому, хто їх робить.

72

Укр.: Живи так, щоб тобі було добре, а другим ще краще.

Neko ni katsuobushi no ban wo saseru.

Доручити кішці стерегти кацуобусі1.

Укр.: Такий сторож з вовка при вівцях, як з козла при капусті.

Neta ko wo okosu.

Будити дитину, що спить.

Укр.: Не буди лиха, доки воно спить.

Nikumare-ko yo ni habakaru.

Неслухняні діти [легше] пробиваються в люди2.

Укр.: Бур’ян завжди добре росте. / Поганий на вроду, та гарний на вдачу.

Nita mono fuufu.

Чоловік і жінка схожі одне на одного. Укр.: Чоловік і жінка – одна спілка.

Niwatori wo sakuni izukunzo gyuutoo wo mochiin.

Ножем м’ясника курку не ріжуть3. Укр.: На муху з обухом.

Nomu, utsu, kau.

Пити, грати, гуляти.

Укр.: У чарках більше людей умира, чим у морі потопа.

Norikakatta fune.

Зайшов на палубу [човна] – вирушай у плавання. Укр.: Пустився в бійку – чуба не жалій.

1Кацуобусі ( ) – дуже тонка стружка сушеної пеламіди, або смугастого тунця (Katsuwonus pelamis), що використовується як приправа до багатьох стравах японської кухні.

2Прислів’я з японської картярської гри «Едо (Дзьохо) Іроха Карта» (ком. див. вище).

3Джерело: «Луньюй». (ком. див. вище).

73

Nukisashi naranu.

Ані витягти, ані проштовхнути.

Укр.: Ускочити по самі вуха. / Ускочив у сливки.

Nusubito ni mo jing.

Навіть злодії мають свій кодекс честі. Укр.: Ворона вороні ока не видовба.

/ /

Nusubito / dorobō / wo mite nawa wo nau.

Побачивши злодія, сукати мотузку.

Укр.: Замкнув пан стайню, як коней вкрали.

Nyooboo to tatami wa atarashii hoo ga yoi.

Дружина й татамі1 гарні, коли нові.

Укр.: Новеньке ситце на клинці, а старе під лавою.

Oka ni agatta kappa.

Каппа2 на гору заліз. Укр.: Сидіти наче у сливах.

Okujoo oku wo kasu.

Зводити дах над дахом. Укр.: В ліс дрова не возять.

Omoitatta ga kitsujitsu.

Той день, коли сяйнула гарна думка, – щасливий день. Укр.: П’ятниця удруге не трапиться.

Onaji ana no mujina.

Борсуки з однієї нори.

Укр.: Два чоботи пара. / Одного тіста книші.

Oni mo juu hachi, bancha mo debana.

І відьма буває вісімнадцяткою, і бантя1 має перший настій2.

1Солом’яні мати, якими настилають підлогу в японській оселі.

2Персонаж японських казок, схожий на водяного.

74

Укр.: На все свій час.

Oni no inuma ni sentaku.

Поки дідька немає, пери білизну.

Укр.: Кіт з хати – миші танцюють. / Як кота вдома нема, миші по столу бігають.

Onna no kaminoke ni wa, taizoo mo tsunagaru.

Жіночою косою можна зв’язати слона3. Укр.: Світом рядять золото і жінки.

Onna san-nin yoreba kashimashii.

Коли збираються три жінки, зчиняється галас. Укр.: Де баб сім, там торг зовсім.

Onna-gokoro to aki no sora.

Серце жінки й осіннє небо.

Укр.: Жіноча думка і вітер часто змінюються.

Onore no atama no hae wo oe.

Відганяй мух від своєї голови.

Укр.: Пильнуй носа свого, а не кожуха мого.

Onore no hossezaru tokoro wo hito ni hodokosu nakare.

Не роби іншим того, чого не бажаєш собі4.

Укр.: Чого сам собі не зичиш, того і другому не жадай5.

1Зелений чай невисокого ґатунку.

2Прислів’я з японської картярської гри «Едо (Дзьохо) Іроха Карта» (ком. див. вище).

3Джерело: дхарані-сутра Ямантака ( ) – сутра езоте-

ричного буддизму, перекладена японською мовою в 733 р. Ямантака (яп.: Дайітоку, кит. Давей) – один із П’яти Великих Відьярадж ( , яп.:

«Ґодай Мйоо» – П’ять Великих Святих); ім’я означає Добродіяння Великої Сили; значення санскритського слова – «Переможець Яма (Володаря Смерті)». Йому моляться окремо заради отримання перемоги в битві тощо. Дхарані – захисні заклинання, яким приписується надприродна сила.

4Джерело: «Луньюй» (ком. див. вище).

5Євангеліє: Мф. 7:12.

75

Oroka mono ni fuku ari.

Дурню – щастя.

Укр.: За дурня доля дбає. / Дурень, на бочці сидячи, вовка за хвіст упіймав.

Owari ga daiji.

Кінець – головне.

Укр.: Кінець діло хвалить.

Roku juu no tenarai.

Навчатися каліграфії1 в шістдесят років. Укр.: Грамоті вчитися – завжди пригодиться.

Rooshoo fujoo.

Ані старий, ані молодий не знає, [коли смерть прийде]. Укр.: Смерть та родини не ждуть доброї години.

Ryootenbin wo kakeru.

Класти на обидві чаші терезів.

Укр.: Щоб і чорта не гнівить, і Богу вгодить.

(!)

Ryuutoo dabi.

Голова дракона, хвіст змії.

Укр.: Високо літали, та низенько сідали.

(!)

Saigetsu hito wo matazu.

Роки й місяці на людину не чекають2. Укр.: Час не віл, його не налигаєш.

Sajoo ni rookaku wo kizuku.

1Каліграфія – особливий різновид національного мистецтва японців, у якому втілені естетичні й духовні принципи їхньої культури. Мистецтва каліграфії починають навчатися з раннього дитинства.

2Джерело: вислів Тао Юань-міна ( , 365–427) – одного з великих

китайських поетів, творчість якого вказала шлях та стала зразком для танських і сунських поетів.

76

Будувати замки на піску. Укр.: Будувати на піску1.

Sake wa honshin wo arawasu.

Саке відкриває душу [людини].

Укр.: Що у тверезого на умі, те в п`яного на язиці.

Saki no gan yori, temae no suzume.

Замість гусака, що далеко, краще горобець поруч. Укр.: Краще нині горобець, ніж завтра голубець.

(!)

San-nin yoreba Monju no chie.

Зберуться троє – ось і мудрість самого Мондзю2. Укр.: Одна голова – це одна, а дві – це вже люди.

Sansho wa kotsubu demo piriri-to karai.

Навіть зернинка гірського перцю страшенно пекуча. Укр.: Маленьке, але важкеньке.

(!)

Saru mo ki kara ochiru.

Мавпа теж падає з дерева3.

Укр.: Кінь на чотирьох ногах, та спотикається.

Saru ni eboshi.

Мавпі – ебосі4.

Укр.: На свиню хоч сідло надінь, все одно буде капловуха.

Seishin ittoo nanigoto ka narazaran.

Цілеспрямованому будь-яка справа до снаги1.

1Євангеліє: Мф. 7:26.

2Мондзю (яп.: , санскр.: Манджушрі – «свята великодушність») –

бодхісатва, «охоронець Раю на Сході», легендарний сподвижник Будди Готами, який втілює найвищу мудрість (у буддизмі).

3 Прислів’я з японської картярської гри «Едо (Дзьохо) Іроха Карта» (ком. див. вище).

4 Високий головний убір вельможного японського панства. Джерело: «Ши цзі» (ком. див. вище).

77

Укр.: Де хотіння, там знайдеться і вміння.

(!)

Seite wa koto wo shison-zuru.

Поспіх шкодить справі.

Укр.: Тихіше їдеш – далі будеш.

Seiten no hekireki.

Грім серед ясного (букв.: блакитного) неба. Укр.: Як сніг на голову.

(!)

Sendō ōku shite, fune yama ni noboru.

Коли багато капітанів, корабель сідає на рифи (букв.: запливає у гори).

Укр.: Де багато баб, там дитя безносе.

Senjoo no tsutsumi mo ari no ana yori kuzureru.

Дамба висотою тисяча дзьо2 може зруйнуватися через мурашину канавку.

Укр.: З малої іскри великий вогонь буває.

(!)

Senri no michi mo ippo yori okoru.

Подорож довжиною в тисячу рі3починається з першого кроку4.

(!)

Shaka ni seppō.

Навчати Будду буддизму (букв.: проповідь для Шак’я-Муні5). Укр.: Яйця курку не вчать.

1 Джерело: вислів Чжу Сі ( , 1130–1200) – знаменитого китайського філософа, засновника неоконфуціанства, філософська спадщина якого представлена переважно записами бесід учителя зі своїми учнями та колегами.

2 Дзьо = 3,03 м.

3 Рі (ком. див. вище).

4 Джерело: «Даодецзін» ( , IV-III ст. до Р.Х.) – твір видатного давньокитайського філософа Лао-цзи ( ), що містить основні положення даосизму, центральною ідеєю якого є вчення про велике Дао ( ). Воно панує скрізь і в усьому, завжди і безмежно. Невидиме й нечутне, постійне й невичерпне, воно дає початок, ім’я та форму всьому на світі.

5 Одне з імен Будди.

78

Shigoto wa tazei.

Працювати добре, коли багато людей. Укр.: Гуртом і батька легше бити.

Shinin ni kuchi nashi.

У мертвого немає рота. Укр.: Мертві не шкодять.

Shin-shoo boo-dai.

Із голки палицю робити. Укр.: Робити з мухи слона.

Shi-shi ni muchi utsu.

Шмагати труп батогом1.

Укр.: Про померлих говорити або добре, або нічого.

Shuu ga shuu nara, kerai mo kerai.

Який хазяїн, такий слуга.

Укр.: Який пастух, така й череда.

Sugita koto wa mizu ni nagase.

Нехай минуле пливе за течією.

Укр.: Хто старе споминає, той щастя не має. / Що було, те мохом поросло.

Sugitaru wa nao oyobazaru ga gotoshi.

Занадто багато – все одно що занадто мало2.

Укр.: Пархоме, в щасті не брикай, як більш нема, то й так нехай. / Що занадто, то не здраво.

Suki-bara ni mazui mono nashi.

Для пустого шлунка немає несмачних страв.

Укр.: Голодному все смакує. / Коли голод – приправа, то смакує

1Джерело: «Ши цзі» (ком. див. вище).

2Джерело: «Луньюй» (ком. див. вище).

79