Бондаренко

Mikake bakari no kara daimyoo.

Зовні – даймьо2, а всередині – нікчема3. Укр.: Не все те золото, що блищить.

Hisashi wo kashite, omoya wo torareru.

Позич піддашок – втратиш всю хату.

Укр.: Дай волі на палець – всю руку відкусить.

Hito wo norowaba, ana futatsu.

Проклянеш когось – готуй дві ями.

Укр.: Хто іншим лиха бажає, сам лихо має.

Hito wa mikake ni yoranu mono.

Люди не такі, якими виглядають.

Укр.: Зовнішність оманлива. / З виду чоловік, а душа чортова.

(!)

Hitsuyoo wa hatsumei no haha.

Необхідність – мати винахідливості4. Укр.: Біда помучить і мудрості научить.

Honmatsu tentoo.

Приймати наслідок за причину (букв.: початок і кінець помінялися місцями).

Укр.: З хвоста хомута не надівай.

Horeta yokume ni abata mo ekubo.

Навіть ряботинки на обличчі коханого здаються ямочками. Укр.: Хто милий, той красен. / Як люба дружина, то люба й в

ряднині.

(!)

1Західне прислів’я. Порів. лат.: Non omne est aurum, quod splendet (Не все те золото, що блищить).

2Феодал у середньовічній Японії.

3Японський аналог.

4Зазвичай цей вислів приписують давньогрецькому філософу Платону

(близько 427–347 до Р.Х.).

60

Hyakubun ikken ni shikazu.

Сто разів почути – не все одно, що один раз побачити1.

Укр.: Краще раз побачити, ніж десять раз почути. / Як не побачу, не повірю.

(!)

Hyootan kara koma ga deru.

Лоша із гарбуза вилупилося2.

Укр.: Нема байки без правди. / Буває, що й муха чхає.

(!)

Ichi wo kiite juu wo shiru.

Почувши про одне, дізнатися про десять3.

Укр.: Розумному тільки кивни, він і здогадається.

Ichi-byoo soku-sai.

З однією болячкою довго живуть.

(Людина, що має якусь незначну болячку, більше дбає про своє здоров’я, і тому живе довше за тих, хто ніколи не хворіє).

Укр.: Скрипуче колесо довше ходить.

Ichimoo shuu wo hiku.

Один сліпий веде за собою товпу4.

Укр.: Якщо сліпий веде сліпого, то обидва впадуть до ями5.

1 Джерело: «Історія ранньої династії Хань» ( ), одним з укладачів якої був надвірний історіограф Давнього Китаю Бань Гу ( , 32–92). Вважається офіційною історією династії Західна (Рання) Хань (206 р. до Р.Х. – 8 р. після Р.Х.). Належить до жанру «династичних літописів», що писалися офіційними істориками після падіння чергової династії.

2Прислів’я з японської картярської гри «Едо (Дзьохо) Іроха Карта» (ком. див. вище).

3Джерело: «Луньюй» (ком. див. вище).

4 Джерело: «Застава без воріт» (кит. «Уменьгуань», яп.: «Мумонкан») – збірка 48 дзенських коанів, автором якої є китайський майстер Дзену Умень Хуайкай ( , 1183–1260). Коан ( , яп.: коан, кит.: гунань) – стисла розповідь, питання або діалог, що зазвичай не мають логічного підґрунтя; мета коана – надання учню психологічного імпульсу для досягнення просвітлення (яп. «саторі», ).

5 Євангеліє: Мф. 15:14.

61

Ichinan satte mata ichinan.

Одна біда йде, інша приходить.

Укр.: Біда одна не ходить, а з собою ще й горе водить.

Ichiri areba, ichigai ari.

Якщо є пожиток, є й збиток. Укр.: У палиці два кінці.

(!)

Ido no naka no hitorigoto mo san nen tateba shireru.

Навіть те, що кажуть потайки на дні колодязя, через три роки стає відоме [усім].

Укр.: Розкажи другу – піде по кругу.

Пор.: Все таємне стане явним, ніщо не залишиться без відплати

(Євангеліє: Лк. 8: 17; Мк. 4: 22).

(!)

Isogaba maware.

Поквапишся – [краще] повертай назад. Укр.: Прудко гонить – голову зломить.

/ (!)

Isseki nichoo / Ikkyoryōtoku

Двох птахів одним каменем [убити]1.

Укр.: Вбити двох зайців одним пострілом.

Issun saki wa yami-no yo.

На вершок уперед – темрява (темная ніч)2.

Укр.: Ніхто наперед не знає, що його в житті чекає.

Itamu ue-ni shio wo nuru.

Втирати сіль у відкриту рану3.

1Приклад прислів’я, що належить до категорії «йодзідзюкуґо» (4-ком- понентної паремійної матриці китайського походження) і вживається у незмінній формі практично в усіх мовах східноазіатського ареалу.

2Прислів’я з японської картярської гри «Едо (Дзьохо) Іроха Карта» (ком. див. вище).

3Джерело: «Ман-йо-сю» ( , «Збірка міріад листків», VІІІ ст.) – пер-

ша поетична антологія Японії, яка є скарбницею японського фольклору.

62

Укр.: Сипати сіль на рану.

(!)

Iu wa yasuku, okonau wa katashi.

Легко сказати, важко зробити11.

Укр.: Язиком вихати – не ціпом махати.

Iwanu ga hana.

Недомовлені слова – квіти.

Укр.: Слово – срібло, мовчання – золото. / Хто мовчить, той трьох навчить.

Ja no michi wa hebi.

І маленька, і велика змія мають одну дорогу. Укр.: Лисий лисого бачить здалеку.

(!)

Jigoo jitoku.

Карма2 та її наслідки3.

Jigoku no sata mo kane shidai.

Навіть у пеклі гроші правлять бал4.

Парафраза вірша Яманоуе-но Окура ( , 666–773):(Itaki kizu ni karashio wo sosogu) – «Cипати сіль на відкриту рану».

1Джерело: «Янь те лунь» ( , «Роздуми про сіль і залізо», І ст. до Р.Х.) – давньокитайський трактат, що містить полеміку конфуціанців проти державних монополій та легістських теорій тотального державного контролю над економікою. Автор – Хуань Куань ( , І ст. до Р.Х.).

2Карма на санскриті означає «діяння». У термінах східної метафізики

–це накопичений результат усіх дій і вчинків людини протягом попередніх життів. Вважається, що горе й напасті виникають від скоєного у минулому зла, тоді як праведність приносить блаженство.

3Джерело: буддійський твір «Сутра пам’ятання про істиний Закон» (

, яп.: «Сейхо-ненкьо», приблизно IV–V ст.), у якому ступені пекла розглядаються як подорож усередину себе. Вони трактуються як породження розуму, самообману та егоцентризму. Перші чотири ступені є результатом фізичних дій, п’ятий – наслідком злочинів, що виникають через слова, а останні три обумовлені духовною недосконалістю людини.

4 Прислів’я з японської картярської гри «Едо (Дзьохо) Іроха Карта» (ком. див. вище).

63

Укр.: За багачем сам чорт з калачем.

/ /

Jiman gooman / kooman / baka no uchi.

Самохвальство і пихатість – ознаки глупства.

Укр.: Гонор голову ломить, а холод – душу. / Хвалений борщ надвір виливають.

Jinsei chooro no gotoshi.

Життя людське як ранкова роса1.

Укр.: Життя коротке для щастя, а задовге на терпіння.

Juu nin to iro.

Десятеро людей – десять вдач (букв.: кольорів).

Укр.: На любов і смак товариш не всяк. / Кожен Івась має свій лас.

Kaeru no ko wa kaeru.

У жаби й дитина жаба.

Укр.: Яблуко від яблуні недалеко падає. / Яка мама, така й доня.

Kago de mizu kumu.

Набирати воду плетеним кошиком. Укр.: Воду решетом носити.

Kahoo wa nete mate.

Щоб прийшла удача, спи та чекай.

Укр.: Хто чекати вміє – свого дочекається.

Kajiba doroboo.

Як злодій на пожежі.

Укр.: Ловити рибу в каламутній воді.

1 Джерело: «Хань Шу» ( ) – повість про Су У ( ) – ханського дипломата та державного діяча, який прославився високим почуттям обо- в’язку й відданістю батьківщині. Його було відряджено до гунів як посла, але він потрапив до них у полон, за що поплатився стратою всієї родини. Після перебування на чужині більше 20 років Су У повернувся на батьківщину. Із Книги про династію Хань – офіційної історії династії Західна (Рання) Хань (206 р. до Р.Х. – 8 р. після Р.Х.).

64

Kajin hakumei.

У красивих жінок життя коротке1.

Укр.: Дівочий вік – як маків цвіт. / Не родися красна, а родися щасна.

(!)

Kame no koo yori toshi no koo.

Життєвий досвід краще за черепашачий панцир2. Укр.: Не навчить школа – навчить життя.

Kane areba baka mo danna.

З грошима й дурень – данна3.

Укр.: З грішми дурня-невігласа почитують.

Kane ga kane wo umu.

Гроші народжують гроші. Укр.: Багачеві вітер гроші несе.

Kane no kireme ga en no kireme.

Коли закінчуються гроші, розриваються узи кохання. Укр.: Хто хоче гуляти, мусить гроші мати.

Kani wa koora ni nisete ana wo hooru.

Краб риє нірку за розміром свого панцира.

Укр.: Так кравець крає, як йому матерії стає. / По своєму ліжку простягай і ніжку.

Kannan nanji wo tama ni su.

Випробування перетворюють людину на дорогоцінний камінь. Укр.: Біда всього навчить.

1Автор – Су Ши (кит. , яп. /Сосьоку/, 1037–1101) – один із най-

видатніших ліричних поетів Китаю, а також відомий державний діяч. Друге літературне ім’я – Су Дун-по ( ).

2Прислів’я побудовано на грі слів-омофонів: (koo) – панцир черепахи (алегорія довголіття) та (koo) – заслуги, повага.

3Пан (іст.).

65

Kare mo hito nari, ware mo hito nari.

Він людина, і я теж людина1. Укр.: Не святі горшки ліплять.

(!)

Kareki mo yama no nigiwai.

Навіть сухе дерево прикрашає гору. Укр.: В степу і хрущ м’ясо.

Kare wo shiri, onore wo shiraba, hyakusen ayaukarazu.

Знаючи його і знаючи себе,я не боюся й сотні битв2.

Укр.: Ліпше розумний ворог, ніж дурний приятель.

Kariru toki no Ebisu-gao, kaеsu toki no Enma-gao.

Позичають з обличчям Ебісу3,а віддають з обличчям Енма4. Укр.: Як гроші позичає, то щодня двора не минає, а як прийде

пора віддавати, почне і двір минати.

Kasegu ni oitsuku binboo nashi.

Той, хто намагається заробити, бідним не буде. Укр.: Хто робить, той голий (голодний) не ходить.

Kateba kangun, makereba zokugun.

Переможці – урядові війська, а переможені – заколотники. Укр.: Помагай Бог нашим! – А котрі ж ваші? – Котрі подужають.

(!)

Kawaii ko ni wa tabi saseyo.

Кохану дитину посилай у подорож1.

1 Кажуть про людину, яка вважає себе рівною іншій. Автор – Хань Юй ( , 768–824), китайський філософ, літератор, державний діяч епохи Тань. Поетична спадщина: філософська лірика, есе, життєписи, трактати.

2Джерело: «Сунь цзи бін фа» (кит. , «Мистецтво війни») – найвідоміший давньокитайський трактат, присвячений військовій стратегії. Традиційно приписується воєначальнику та стратегу VІ-V ст. до Р.Х. Сунь Цзи, чиїм ім’ям названий.

3Бог багатства і торгівлі.

4 Володар пекла.

66

Укр.: Дітей люби, а за прутину держи.

(!)

Keikoo to narumo, gyuu-go to naru nakare.

Краще бути дзьобом курки, аніж хвостом бика2.

Укр.: Краще бути першим у провінції, ніж другим у Римі3. / Краще бути хвостом живого собаки, чим головою дохлого лева.

(!)

Ken-en no naka.

Компанія собаки й мавпи. Укр.: Живе як гуска з свинею.

(!)

Kiku wa ittoki no haji, shiranu wa isshoo no haji.

Запитати – пережити сором один раз, не знати – соромитися все життя.

Укр.: Хто питає, той не блукає.

Kimen hito wo odosu.

Лякати людей страшним виглядом (букв.: маскою диявола). Укр.: Ворона в павиному пір’ї.

Ko wa san-gai no kubi-kase.

Діти – тягар у трьох світах4.

1У стародавні часи в Японії було заведено, щоб діти залишали батьківський дім та подорожували у пошуках роботи й набуття життєвого досвіду. Прислів’я з японської картярської гри «Едо (Дзьохо) Іроха Карта» (ком. див. вище).

2Джерело: «Ши Цзі» ( , «Історичні записки») – великий історичний

твір, яким була започаткована традиція біографічного опису. У ньому знайшли широке віддзеркалення відомості політичного, економічного, історичного та культурного характеру, що стосувалися розвитку Китаю протягом 3000 років, а саме від давніх часів до початку правління династії Західна Хань. Автор – Сима Цянь ( , 145 /?/ або близько 135 р. до Р.Х.

– 90 р. до Р.Х.).

3 Перефразовані слова Юлія Цезаря: «Краще бути першим у маленькому іберійському селі, ніж другим у Римі».

4 Три світи буддійської космології: світ бажань (кит.: , «юй цзе»; санскр.: «камадхату»), світ форм (кит.: , «се цзе»; санскр.: «рупадхату»), світ без форм (кит.: , «у се цзе»; санскр.: «арупадхату»).

67

Укр.: Малі діти – мале лихо, діти побільшають – лихо погіршає.

Kinka itchoo no yume.

Вишукана троянда – це не більше ніж ранковий сон1.

Укр.: Наш вік як маковий цвіт: вдень на стеблі, а ввечері на землі. / Нині – полковник, завтра – покойник.

Kooboo ni mo fude no ayamari.

Пензель Кобо2 і той помиляється.

Укр.: І на мудрому дідько на лису гору їздить.

Koi ni jooge no hedate nashi.

У коханні всі рівні (букв.: у коханні немає вищих і нижчих). Укр.: Хоч у курені, аби до серця мені. / З милим рай у курені.

Koi wa shian no hoka.

Кохання – поза здоровим глуздом. Укр.: Любов не знає закону.

Koketsu ni irazunba koji wo ezu.

Не увійшовши до лігвища тигра, не спіймаєш тигрят3.

Укр.: Хто відважний, той здобуває, а хто боягуз, той пропадає.

Kokoo wo nogarete, ryuuketsu ni iru.

Рятуючись від зубів тигра, увійти до печери дракона. Укр.: Утікав перед вовком, та впав на ведмедя.

Kome kutta inu ga tatakarezu ni, nuka kutta inu ga tatakareru.

1Джерело: фраза з вірша Бо Цзюй-і ( , 772–846) – видатного китайського поета, одного з корифеїв золотого віку китайської поезії епохи Тан (618–905).

2Кобо Дайсі ( , «Великий буддійський вчитель»), справжнє ім’я

Кукай ( , 774–835) – видатний релігійний та громадський діяч Японії, засновник буддійської секти Сінґон ( ).

3 Джерело: «Хоуханьшу» ( , «Історія пізньої династії Хань») – 80томний династійний літопис Китаю, що відтворює події І–ІІ ст. після Р.Х.

Автор – Фань Є ( , 398–445).

68

Б’ють не того собаку, що з’їв рис, а того, що висівки.

Укр.: Горобці крупу з’їли, а синиця в клітку попала. / Павутиння ловить мух, а пропускає ос.

(!)

Korobanu saki no tsue.

[Спирайся] на палицю, щоб не впасти1. Укр.: Береженого Бог береже, а козака шабля.

Kooya no shira-bakama.

У фарбувальника білі (нефарбовані) хакама2.

Укр.: На те він і кравець, щоб подертий жупан носити.

Ku wa raku no tane.

Насолода в муках народжується (букв.: муки – сім’я насолоди). Укр.: Не терши, не м’явши, не їсти калача.

Kubi-kukuri no ashi wo hiku.

Тягнути повішеного за ноги. Укр.: Як мертвому кадило.

Kuchi areba Kyoo ni noboru.

Якщо маєш язика (букв.: рота), дійдеш і до Кіото3. Укр.: Язик до Києва доведе.

Kuchi ni mitsu ari, hara ni ken ari.

На вустах – мед, а в животі (на серці) – меч. Укр.: У вічі – як лис, а позаочі як біс.

Kuchi tataki no te tarazu.

Язиком (букв.: ротом) воює, а руки невдалі.

1Прислів’я з японської картярської гри «Едо (Дзьохо) Іроха Карта» (ком. див. вище).

2Частина японського національного костюма у вигляді широких шаровар.

3Стародавня столиця Японії. У 1868 р. в результаті реставрації Мейдзі була перенесена до Токіо.

69