Бондаренко

врешті-решт досягає поставленої мети, головне – кінцевий результ);

–

(Tora shishite kawa wo nokoshi, hito shishite na wo nokosu) – букв.: «Тигр помирає – залишає шкіру, людина помирає – залишає ім’я»;

–

(Ryuutoo dabi) – букв.: «Голова дракона, хвіст змії» (успішний початок і ганебний кінець);

–

(Saru mo ki kara ochiru) – букв.: «Мавпа теж падає з дерева» (До-

свідчені також іноді помиляються) тощо.

Значне місце в японських прислів'ях і приказках займає тема людяності. Вважалося, що справжній воїн повинен бути великодушним, тому не дивно, що серед самурайського стану уміння складати вірші було ознакою особливої гідності, поряд із військовою мужністю. Багато хто з відомих японських військових героїв був одночасно й видатним поетом.

Ось окремі приклади прислів’їв, у яких відображена шляхетність самурая:

–

(Ada wo on de hozuru) – «Відповідай добром на зло»;

–

(Nasake wo shiru ga makoto nobushi) – «Справжній воїн той, кому відоме милосердя»;

–

(Bushi ni nigon nashi) – «Самурай не змінює сказаного»

–

(Bushi no ichigon kintetsu no gotoshi) – «Слово самурая тверде, як сталь».

Цікавим є перехід тривіршів хайку, для яких характерна особлива лаконічність форми й концентрація змісту, у прислі-в’я. Ось декілька прикладів такої трансформації з поезії Мацуо Басьо:

–(Wagamono to omoeba karushi kasa no yuki) – «Сніг на солом’яному капелюсі стає легким, коли подумаєш, що він твій»;

–(Yo no naka wa mіkka mіnuma no

sakura kana) – «Три дні не виходив з дому, і раптом – увесь світ заповнив квіт сакури»;

50

– (Kookoo no shіtaі jibun ni oya wa nashі) – «Захотів засвідчити своє шанування батькам, а вони вже померли».

Значне місце в японських прислів’ях займає тема кохання. Чоловік, не здатний полюбити жінку, вважався «перлинною чашею без дна» (Tama no sakazuki soko naki ga gotoshi).

Традиційно японські жінки відігравали другорядну й пасивну роль у сімейних стосунках, завжди розраховуючи на захист і заступництво з боку чоловіків, що відображено у відповідних прислів’ях:

–(Otoko wa matsu, onna wa fuji) – «Чоловік – смерека, жінка – гліцинія»;

–(Onna wa sangai ni ie nashi) – «Жінка у трьох

світах не має [власного] будинку»;

– (Uji nakushite, tama no koshi) – «У

дорогоцінному паланкіні може сидіти й жінка незнатного походження (роду)».

Тема батьківської любові до дітей також знайшла своє відображення у прислів’ях:

–(Ko wo mottanu hito ni ko no kawaisa wa shirenu) – «Що таке батьківська любов, можна зрозуміти, тільки народивши власну дитину»;

–(Ko wo motte nakanu oya wa nai) –

«Немає таких батьків, щоб не плакали через своїх дітей»;

– (Ko yue no yami ni mayu) – «Через [любов] до своїх дітей батьки стають сліпими».

У новітні часи, починаючи з епохи Мейдзі ( , 1868–1912) і до наших днів, серед багатьох культурних та мовних реалій, запозичених із країн Заходу, важливе місце займають «європейські» прислів’я, часто представлені біблеїзмами. Вони увійшли до всіх сучасних тлумачних та двомовних словників, що, очевидно, можна вважати ознакою певного синкретизму культур Заходу і Сходу. Ось декілька типових прикладів:

–(Koi wa momoku) – «Любов сліпа»;

–(Narai sei to naru) – «Звичка – друга натура»;

–– (Ryookyoku tan wa ichi-suru) – «Крайності

збігаються»;

51

–(Taizan meido nezumi ippiki) – «Гора народила мишу»;

–(Me ni wa me wo, ha ni wa ha wo) –

«Око за око, зуб за зуб»;

– (Oboreru mono wa wara wo mo tsukamu) – «Потопаючий хапається за соломину»;

У сучасній мовній практиці японців прислів’я посідають особливе місце. Щорічно в Японії виходять десятки нових за формою, обсягом та призначенням словників прислів’їв і приказок, починаючи з великих академічних і закінчуючи малими й мініатюрними популярними виданнями. Існує також шкільний, обов’язковий для вивчення, паремійний мінімум.

Мудре слово було і залишається споконвічною, абсолютною цінністю в системі культури жителів Японії. Мабуть, саме в цьому полягає головний ключ до розуміння їх національного характеру і тріумфального історичного злету.

В.Л. Пирогов

ПРИСЛІВ’Я ТА ПРИКАЗКИ1

(!)

Abu hachi torazu.

Не спіймати ні ґедзя, ні бджоли. Укр.: За двома зайцями не женись.

(!)

Akuji senri wo hashiru.

Поганий вчинок тисячу рі2 пробігає. Укр.: Чутка йде по всьому світу.

Akusen mi ni tsukazu.

1До списку включені найчастотніші японські прислів’я та приказки. Латинськими літерами наводиться їх читання (транскрипція), потім – дослівний переклад і український відповідник (відповідники). Позначкою (!) виокремлені прислів’я, рекомендовані Міністерством освіти Японії для обов’язкового засвоєння учнями японських середніх шкіл.

2Pі = 3,927 км.

52

Брудні гроші довго не зберігаються. Укр.: Прийшло махом, пішло прахом.

(!)

Anzuru yori umu ga yasushi.

Народжувати легше, ніж хвилюватися [перед пологами]. Укр.: Не такий страшний чорт, як його малюють.

Aru wa nai ni masaru

«Щось» краще, ніж «нічого». Укр.: Краще щось, ніж нічого.

Asase ni adanami

Дрібні хвилі на мілині шумлять.

Укр.: Порожня бочка гучить, а повна мовчить.

Ashita wa ashita no kaze ga fuku

Завтра буде дути завтрашній вітер.

Укр.: Ранок вечора мудріший. / Година вранці варта двох увечері.

Asu no hyaku yori, kyoo no gojuu

Краще п’ятдесят [сен1] сьогодні, ніж сто [сен] завтра. Укр.: Краще яйце сьогодні, ніж завтра курка.

(!)

Atama hagete mo uwaki wa yamanu

Хоч голова й полисіла, а легковажність залишилась.

Укр.: Волос сивіє, а голова шаліє / Сивина в голову – біс в ребро.

Ato wa no to nare, yama to nare

А далі нехай залишаються хоч поля і гори.

Укр.: Після нас – хоч потоп. / Мертвим хоч тин підіпри, а йому все байдуже.

Atsumono ni kоrite, namasu wo fuku

Той, хто обпікся гарячим супом, дмухає на намасу2

1Дрібна японська монета ( , 1/100 ієни; іст.).

2Дрібно настругана риба з овочевою приправою (рибний салат).

53

Укр.: Хто опарився на окропі, дмухає на холодну воду.

Ayamachite wa aratamuru ni habakaru koto nakare.

Зробивши помилку, не бійтесь її виправити1. Укр.: Умієш помилятися – умій і поправлятися.

Baka no atojie.

Задній розум дурня.

Укр.: Якби той розум спереду, що тепер ззаду.

Bara ni toge ari

Троянда має шипи2.

Укр.: В кожній троянді є колючки.

Boozu no fushinjin.

Бонза3 у Бога не вірить (букв.: безвір’я бонзи). Укр.: Піп з Богом говорить, а на чорта дивиться.

Bushi wa kuwanedo taka-yooji.

Самурай4 користується зубочисткою, навіть якщо не їв. Укр.: За честь голова гине.

1 Автор: Цюй Юань (яп. Куцуген, ), 340–278 до Р.Х.), перший поет Стародавнього Китаю, сановник у південному царстві Чу ( ) епохи Чжань-Го («Період боротьби між державами»: кит. Zhànguó Shídài,/ ; яп. «Сенкоку дзідай», ). Був вигнаний за наклепом і, як розповідає легенда, невитерпівши ганьби й розлуки з батьківщиною, кинувся у води ріки Міло (кит. Mìluó jiâng, ) та загинув.

2 Джерело: «Луньюй» ( , «Бесіди і судження») – книга, створена на основі записів висловлювань і бесід великого китайського філософа Конфуція ( , 551–479 до Р.Х.) зі своїми учнями, в якій віддзеркалені основні принципи його вчення – конфуціанства. Справила глибокий вплив на розвиток не тільки китайської, а й світової цивілізації.

3Головний монах у буддійському храмі. У переносному сенсі – пихатий чиновник.

4Спочатку (Х ст.) військовий васал і воїн. Уособлює честь і доблесть, що ґрунтуються на морально-етичних нормах конфуціанства у поєднанні з буддійським, трепетним ставленням до смерті й байдужістю до життя.

54

Chikaku no boosan erakunai.

Монах, який перебуває поруч, великим не здається. Укр.: Немає пророків у своїй вітчизні1.

(!)

Chiri mo tsumoreba yama to naru.

Порошинки, коли накопичуються, перетворюються на гору2. Укр.: З крихіток купка виходить, з краплинок – море. / З хати по нитці – сироті свитина.

Chotto nameta ga mi no tsumari.

Тільки покуштував – і подавився. Укр.: Щастя як скло, легко розбивається.

Пор.: Кінцем радості буває плач (Притч. 5:4; Екк. 2:2; Лк. 6:25).

Daikichi wa kyoo ni kaeru.

Велике щастя обертається нещастям. Укр.: Добра добувши, кращого не шукай.

Danshi no ichigon, kintetsu no gotoshi.

Слово чоловіка як сталь.

Укр.: Не касуй своє слово. / Слово – краща гарантія.

Doku wo motte, doku wo seisu.

Перевіряти отруту отрутою3.

Укр.: Клин клином вибивають (виганяють). /

1Євангеліє: Мф. 13: 57; Мк. 6: 4; Лк. 4: 24.

2Джерело: Махапраджня-параміта-шастра ( , кит. «Дачжіду-

лунь», яп. «Дайтідо-рон») – коментар сутри Махапраджня-параміта («Роздуми про велике знання переправи [до нірвани]», яку приписують Нагарджуні (санскр.: «Срібний змій»; , кит. «Луншу», яп. «Рюдзю») – видатному індійському філософу, засновнику буддійської школи Мадх’ямакі, відомому також як Другий Будда.

3 Джерело: «Хроніки всеосяжних промінів світильника» (кит. спрощ.

/ кит. трад. /pǔdēnglù/; яп. /futōroku/, 1204). Повна назва: «Хро-

ніки всеосяжних променів світильника, написані в період Цзятай» (, кит. Jiātài pǔdēnglù / яп. Katai futōroku) у 30 тт. Автор: Лей-ань Чжен-шоу ( , яп. Райан Сьодзю, 1146–1208).

55

(!)

Ebi de tai wo tsuru.

Ловити тая1 на креветку.

Укр.: Хто боїться збитків, той не має баришів.

En wa i-na mono.

Доля – дивна річ2.

Укр.: Судженого і конем не об’їдеш.

Fugu wa kuitashi, inochi wa oshishi.

Хотів би з’їсти фугу3, та життя дороге. Укр.: Мед їсти – у вулик лізти.

Fukoo-chuu no saiwai.

Щастя в нещасті.

Укр.: Щастя з нещастям в одних санях їздить. / Щастя в нещасті.

(!)

Fukusui bon ni kaerazu.

Розлита вода до чашки не повертається4.

Укр.: Що з горшка вибіжить, того не позбираєш. / Що з воза упало, те пропало.

Furoo fushi no kusuri wa nai.

Нема ліків від старості й смерті. Укр.: Від смерті нема зілля.

(!)

1Загальна назва для ряду окуневих; у Японії вважають делікатесом і подають на святкових церемоніях, наприклад весіллях; згадується в поетичній антології VIII ст. як риба, що має вишуканий смак.

2У цьому прислів’ї реалізується ідея не просто долі, а Провидіння, що об’єднує людей шлюбними зв’язками.

3Назва риби, яка є однією з найделікатесніших, але разом з тим смертельно отруйною. Померти можна, навіть тільки торкнувшись рукою її нутрощів.

4Джерело: «Ши і цзі» ( , «Записи про забуті події»). Авторство

приписується Ван Цзя ( , прибл. IV ст. після Р.Х.).

56

Gaden insui.

Відводити воду до свого рисового поля. Укр.: Де ви бачили граблі, щоб від себе гребли.

Gakumon ni chikamichi nashi.

Немає короткої дороги до навчання. Укр.: Без муки нема науки.

Gishin anki wo shoozu.

Підозра породжує демонів темряви1. Укр.: Хто боїться, тому в очах двоїться.

(!)

Goo ni irite wa, goo ni shitagae.

Прийшов у село – підкоряйся його порядкам (букв.: підкоряйся селу)2.

Укр.: В чужій церкві не паламарюй.

(!)

Gyofu no ri.

Здобич для рибалки3.

Укр.: Де два б’ються – третій користає.

[ ]

Go-yoo to areba tatoe hi no naka, mizu no naka.

1Джерело: «Лецзи» ( , ІV–ІІІ ст. до Р.Х.) – названа за ім’ям автора пам’ятки давньокитайської філософської думки, що разом із «Даодецзін» та «Чжуан-цзи» входить до складу трьох класичних творів даосизму.

2Джерело: «Додзікьо» ( ) – збірка афоризмів для виховання дітей,

написана в Японії в епоху Камакура (XІІІ ст.).

3 Джерело: «Чжаньго це» ( , «Плани царств, що борються») – па- м’ятка історіографії та соціально-економічної історії Китаю V–ІІІ ст. до Р.Х. Автор (здогадно) – Лю Сян ( , I ст. до Р.Х.) – головний хоронитель імператорських бібліотек, вчений, письменник, великий знавець літературних традицій. Прислів’я ґрунтується на старовинному китайському переказі про те, як бекас, що захотів поласувати морським молюском, просунув свій дзьоб у стулки мушлі, але молюск зачинив їх, і птах потрапив у капкан. У сутичці, що сталася, ніхто з них не зміг перемогти. Як наслідок, обидва стали здобиччю рибалки, що проходив повз. Оригінал китайського прислів’я: , yù bàng xiâng zhçng, yúrén dé lì – «Молюск та бекас б’ються, а рибалка користає».

57

Заради справи можна піти в огонь і воду1. Укр.: За друга – у вогонь і воду!

(!)

Ha ni kinu kisenu.

Кімоно2 на зуби не одягають3. Укр.: Називати речі своїми іменами.

Hajime hanbun.

Початок – це половина [справи]. Укр.: Добрий початок – половина діла.

Hana yori dango.

Данго4 краще за квіти.

Укр.: Слів густо, а в животі пусто. / Соловей піснями не ситий.

Hanashi hanbun.

Половина розповіді.

Укр.: Не все тому правда, що в пісні співають.

/

Happo bijin / Happoo-bijin wa bijin de nai.

Красуня на вісім сторін5 – не красуня. / Красуня, яка ласкава до всіх, – не красуня. Укр.: Хто всім годить, нікому не догодить.

Hari no mushiro ni suwaru.

Сидіти на циновці з голок6.

1У цьому прислів’ї актуалізована ідея відданості самурая своєму васалові, заради якого він був завжди готовий пожертвувати своїм життям.

2Традиційний національний одяг яонців, який має форму цільнокроєного халату з недовгими, широкими рукавами й закріплюється на тілі поясом обі.

3Суть прислів’я полягає в тому, що треба говорити відверто, а не манівцями.

4Солодкі рисові колобки.

5Вісім сторін: схід, захід, південь, північ, північний схід, північний захід, південний схід, південний захід.

6Почувати себе незручно через осудливі погляди присутніх; зазнавати жорстокого ставлення (український фразеологізм конотаційно відрізняєть-

58

Укр.: Сидіти мов на голках.

Hayai mono gachi.

Хто раніше [встиг], той і переміг.

Укр.: Хто пізно встає, тому хліба не стає.

Heta no doogu shirabe.

Невдаха перевіряє свої інструменти.

Укр.: Поганому танцюристу і штани заважають.

Heta no naga-dangi.

Багатослів’я нездарного1.

Укр.: Мели, Іване, доки вітру стане.

Hi ni abura wo sosogu.

Лити олію у вогонь2.

Укр.: Підливати масла у вогонь.

(!)

Hi no nai tokoro ni kemuri wa tatanu.

Де нема вогню, там дим не здіймається3. Укр.: Де не горить, там не курить.

Hikaru mono kanarazushimo kin narazu.

Те, що блищить, не обов’язково золото1.

ся від японської паремії).

1 Прислів’я з японської картярської гри «Едо (Дзьохо) Іроха Карута» (). Іроха – поетичний алфавіт, створений на основі японської складової абетки «хірагана» в епоху Хейан (794–1179). Комплект гральних карт із буквами цього алфавіту вперше з’явився в епоху Едо приблизно в 1730 р. і складається з двох колод по 48 карт із прислів’ями в кожній. Карти першої колоди містять тільки перший склад прислів’я та ілюстрацію до нього, а карти другої – повний текст прислів’я. Гра полягає в тому, щоб згідно з текстом прислів’я, що зачитується, відшукати відповідну карту в першій колоді.

2 Західне прислів’я. Порів. лат.: Oleum addere camino (Підливати масла у вогонь).

3 Західне прислів’я. Порів. лат.: Non est fumus absque igne (Немає диму без вогню).

59