- •Природно-кліматичні характеристики регіону та його ресурсний потенціал.
- •Географічне районування в Латинській Америці та політична мапа регіону.
- •Латинська Америка в постбіполярному світі: проблема регіональної безпеки.
- •Латинська Америка на сучасній міжнародній арені
- •Проблеми та перспективи співробітництва з єс. Брік.
- •Латинська Америка у зовнішньополітичних доктринах Дж. Буша-старшого, у.(б.) Клінтона, Дж. Буша-молодшого та б. Обами.
- •Інтеграційні процеси в країнах Латинської Америки наприкінці хх – на початку ххі ст.: загальна характеристика.
- •Меркосур та інтеграційні процеси в Південній Америці.
- •Андська спільнота націй. Союз південноамериканських націй (unasur).
- •Асоціація Карибських Держав.
- •Характеристика політичної системи сучасних Мексиканських Сполучених Штатів.
- •Демократизація в Мексиці в 1980-1990-і рр. Втрата Інституційно-революційною партією політичної гегемонії.
- •Повстання в мексиканському штаті Чіапас в 1994 році.
- •Сапатиська Армія Національного Визволення. Субкоманданте Маркос Економічно-фінансова криза в Мексиці в 1994 році: причини виникнення та механізм подолання
- •Вісенте Фокс Кесада. Політичний портрет.
-
Повстання в мексиканському штаті Чіапас в 1994 році.
-
Сапатиська Армія Національного Визволення. Субкоманданте Маркос Економічно-фінансова криза в Мексиці в 1994 році: причини виникнення та механізм подолання
Сапатиська Армія Національного Визволення (ісп. Ejército Zapatista de Liberación Nacional,EZLN) — національно-визвольний рух в Мексиці.
Назва руху походить від імені генерала Еміліано Сапати — героя мексиканської революції 1910—1920 років. Соціальна опора руху — бідні індіанці- селяни. Сапатисти вимагають конституційного закріплення прав корінних народів Мексики, виступають проти проведення неоліберальних реформ в Латинській Америці, ратифікації договору НАФТА, прийняття законів, які дозволяють купівлю-продаж селянських общинних земель. Гасло сапатистів: «Демократія! Свобода! Справедливість!»
Сапатистська армія національного визволення була утворена 17 листопада 1983 року нечисленною групою політичних активістів з різних організацій, які дотримувалися революційних теорій Че Гевари. Деякий час по тому САНВ вступила в контакт з індіанськими самоврядними громадами, які звернулися до партизанів з проханням взяти на себе функції їхнього захисту від нападів «білих гвардій» латифундистів і навчити їх військової справи в обмін на харчування та забезпечення товарами першої необхідності. Одним із засновників партизанського вогнища був Сесар Яньес, «обличчям» САНВ стає субкоманданте Маркос, а символом жіночого крила організації — команданте Рамона. До 1992 році чисельність регулярних сил Сапатиської армії зростає до кількох тисяч бійців.
1 січня 1994 року починається збройне повстання сапатистів. Їх загони без єдиного пострілу займають сім муніципальних центрів штату Чіапас. Уже 2 січня, однак, сапатисти відходять в гори під натиском федеральних військ, авіація починає бомбардування сельви. На вулиці Мехіко та інших міст країни стихійно виходять сотні тисяч людей, вимагаючи від уряду припинення бійні і початку переговорів.
В 1995 році проходять тривалі переговори з владою. Підписані САНВ і федеральним урядом «угоди Сан-Андреса», що передбачають зміну конституції Мексики і визнання в ній прав і культури індіанських народів, а також права на автономію та самоврядування індіанських громад і населяють ними територій, так і залишилися на папері, і їх існування просто ігнорується нинішніми владою.
1 січня 1996 року створено Сапатиський фронт національного визволення — загальнонаціональна громадська організація, яка виступає з тими ж вимогами, що і САНВ, але легально і без зброї. У 1996—2005 роках сапатисти проводять численні «консультації» з громадянським суспільством Мексики і ненасильницькі акції тиску на уряд з метою виконання домовленостей Сан-Андреса.
На початку 2006 року починається марш сапатистів по всіх 32 регіонах країни. Акція проводиться в рамках «Іншої кампанії», яка, на думку сапатистів, повинна дати мексиканцям відмінну від запропонованої офіційними партіями альтернативу розвитку країни.
Субкоманда́нте Інсурхе́нте Ма́ркос (ісп. Subcomandante Insurgente Marcos; буквально «заступник командуючого [повстанцями] Маркос», псевдонім; ймовірна дата народження — 19 червня 1957 р. в Тампіко, Тамауліпас, Мексика) — лівий радикальний письменник і філософ, головний ідеолог та пропагандист Сапатиської армії національного визволення, що підняла індіанське повстання в Мексиці (штаті Чіапас) у 1994 році. Маркос — автор більш ніж 200 ессе та 21 книги. Легенда і загальновизнаний символ антиглобалізму. На публіці завжди з’являється в чорній масці — «пасамонтані».