- •1. Перші державні утворення на території України
- •2. Античні міста-держави Північного Причорномор'я
- •3. Суспільно-політичне і економічне життя східнослов'янських племен доби перших державних утворень і Київської Русі (IV - перша половина хііі ст.)
- •4. Культура Київської Русі
- •5. Розвиток Галицько-Волинської держави
- •6. Устрій, господарство, побут українських земель в складі Литви
- •7. Кревська унія
- •8. Люблінська унія
- •9. Берестейська унія та її вплив на розвиток українського державотворення в майбутньому
- •10. Постать Дмитра Вишневецького як державника України
- •11. Постать Петра Сагайдачного в історії України
- •12. Військово-територіальний устрій як спосіб поширення реєстрового козацтва на городову Україну
- •13. Військово-територіальний устрій реєстрового козацтва як основа створення органів влади на місцях в період Хмельниччини
- •14. Перші кроки дипломатичної служби Богдана Хмельницького
- •15. Формування збройних сил Гетьманщини
- •16. Козацька старшина як українська політична еліта доби Гетьманщини
- •17. Підготовка українсько-московського союзу
- •18. Статті Богдана Хмельницького 1654 року
- •19. Березневі статті 1654 року
- •20. Віленське перемир"я 1656 року
- •21. Підготовка українсько-шведсько-угорського союзу в 1656-1657 роках
- •22. Постать Юрія Немирича в історії України
- •23. Гадяцький трактат 1658 року
- •24. Конотопська битва в історії України
- •25. Переяславський договір 1659 року
- •26. Чорна рада 1663 року
- •27. Московські статті 1665 року
- •28. Андрусівський договір 1667 року
- •29. Гетьман Петро Дорошенко
- •30. Батуринський переворот 1672 року
- •31. Гетьманування Івана Самойловича
- •32. Постать Івана Сірка в історії України
- •33. Обрання Івана Мазепи на гетьманство
- •34. Полтавська битва в історії України
- •35. Нова Січ
- •36. Гетьманування Кирила Розумовського
- •37. Друга Малоросійська колегія
- •38. Ліквідація Запорозької Січі 1775 року
- •40. Крим у складі Катеринославського генерал-губернаторства
- •41. Українські землі в складі Австрійської імперії
- •42. Українська культура в добу Гетьманщини
- •43. Входження українських земель до складу Російської та Австрійської імперій.
- •44. Соціально-економічний розвиток українських земель у другій половині хіх ст.
- •45. Суспільно-політичний рух в українських землях в другій половині хіх ст.
- •46. Постать Миколи Міхновського в історії України
- •47. Український національно-визвольний рух під час Першої російської революції
- •48. Вплив українців Петрограду на революційні події 1917 року
- •49. Українізація російської армії
- •50. Центральна рада в боротьбі за відродження української держави. Ііі і іу Універсали
- •51. Берестейський договір 1918 року
- •52. Гетьманський переворот
- •53. Відновлення Української Народної Республіки. Директорія унр
- •54. Селянські повстання проти більшовицького режиму
- •55. Радянська Росія і демократична Україна: проблема взаємовідносин
- •56. Національно-визвольний рух на західноукраїнських землях
- •57. Злука зунр і унр. Акт Соборності
- •58. Варшавський договір 1920 року
- •59. Зимовий похід 1921 року
- •60. Входження усрр до складу срср
- •61. Суспільно-політичне і культурне життя українського народу в 20-ті роки
- •62. Становлення адміністративно-командної державної системи управління
- •63. Насильницька колективізація сільського господарства. Голодомор 1932-1933 років та його наслідки
- •64. Суперечливий характер культурного будівництва на Україні в 30-роки
- •65. Згортання українізації
- •66. Коренізація в урср
- •67. Українізація поза межами усрр
- •68. Конституція урср 1937 року
- •69. Проголошення Карпатської України самостійною державою
- •70. Включення Галичини і Волині до складу урср
- •71. Приєднання до урср Північної Буковини та Південної Бессарабії
- •72. Україна в загарбницьких планах фашистської Німеччини
- •73. Оборонні бої на території України в 1941-1942 роках
- •74. Відновлення Української держави у Львові 30 червня 1941 року
- •75. Діяльність комуністичного та націоналістичного підпілля
- •76. Боротьба оун і упа проти гітлерівського і сталінського режимів за відродження української незалежної держави
- •77. Демократичні процеси в Україні після смерті Сталіна, їх суперечливий і непослідовний характер
- •78. Загострення соціальних проблем радянського суспільства. Неосталінізм
- •79. Духовне життя українського народу в 70-80 рр.
- •80. Застійні явища в науці, літературі та мистецтві. Опозиційний рух
- •81. Основні напрямки перебудови м. Горбачова та її наслідки
- •82. Проголошення незалежності України
- •83. Прийняття Конституції України
- •84. Релігійне життя сучасної України
- •85 Роль української діаспори у розбудові держави
55. Радянська Росія і демократична Україна: проблема взаємовідносин
Користуючись нерішучістю й непослідовністю ЦР, більшовицькі організації розгорнули активну роботу в масах. „Не до національного визволення веде вас Центральна Рада, а до нового рабства. Звертайте увагу не на слова, а на діла. Подивіться, що робить Рада й Генеральний секретаріат. Дали вони селянам землю? - Ні!”, - так звертався до населення Київський комітет РСДРП більшовиків.
На кінець 1917 року ні аграрне, ні робітниче, ні національне питання в Україні не були розв'язані. Це посилило політичну кризу в країні. Не дочекавшись землі, селяни стихійно взялися за її переділ, за що проти них вислали каральні загони. На промислових підприємствах зростало безробіття, що посилювало невдоволення мас, формувалися загони Червоної гвардії.
На початку грудня відбулося збройне повстання більшовиків проти ЦР в Харкові. Влада в місті перейшла до Ради робітничих і селянських депутатів. Розпочалася перша неоголошена війна Радянської Росії проти УНР.
22 січня 1918 року, ЦР проголосила Четвертий універсал, в якому підкреслювалося, що віднині Українська Народна Республіка стала самостійною, незалежною, вільною, суверенною державою українського народу.
Проте час був згаяний. Більшовицькі війська підійшли до Києва, тому впровадження в життя ідей універсалу стало неможливим. 26-27 січня 1918 року Київ перейшов до рук більшовиків, а Центральна Рада переїхала до Житомира. Успіхи більшовиків примусили лідерів УНР шукати могутніх союзників. Їхні погляди були спрямовані до Брест-Литовська, де тривали переговори Радянської Росії за Німеччиною та її союзниками. Щоб не дати змогу радянському урядові на цих переговорах репрезентувати Україну, туди виїхала українська делегація.
Директорія активізувала свою дипломатичну діяльність. До більшовиків і до представників Антанти вирушили одразу дві делегації. Одну з них за дорученням Володимира Винниченка, очолював соціал-демократ Семен Мазуренко. У плани його місії входило:
- підписання мирних угод з Радянською Росією на умовах цілковитою самостійності Української Народної Трудової Республіки;
- припинення воєнних дій;
- виведення всіх військових частин Росії з території України;
- забезпечення допомоги військовими засобами українській армії.
За це УНР зобов'язувалася підписати з Москвою тимчасовий військовий союз проти білогвардійців і Антанти. Можливості укладання такого союзу викликали серйозні суперечки серед лідерів більшовиків. Чимало з них не визнавали ідеї незалежної Української держави. Успішний наступ Червоної армії, яка вже доходила до Києва, робив позиції більшовиків досить сильними.
Після поразки Німеччини в Першій світовій війні більшовики розірвали Брестську мирну угоду, укладену між РСФРР та державами Четверного союзу, і розпочали наступ в Україні. Почалася друга війна Радянської Росії проти Української Народної Республіки.
28 листопада 1918 року був створений Тимчасовий радянський уряд України під головуванням Георгія П'ятакова, а згодом - Християна Раковського. 3 січня 1919 року більшовики зайняли Харків, куди і переїхав радянський український уряд. 6 січня спеціальним декретом була проголошена Українська Соціалістична Радянська Республіка (УСРР).
Новий радянський уряд декларував об'єднання УСРР з РСФРР на засадах соціалістичної федерації. До червня 1919 року Червона армія захопила більшість територій України. На бік більшовиків перейшли отамани Нестор Махно, Матвій Григор'єв, Данило Терпило.
Другий прихід більшовиків в Україну супроводжувався, за висловом Володимира Леніна, „хрестовим походом по хліб, насадженням колективних господарств, репресіями проти класових ворогів”. З березня 1919 року в Україні ширилася політика воєнного комунізму, яку запроваджували більшовики. Влада на місцях переходила до революційних комітетів (комнезамів), які були провідниками політики Комуністичної партії.
Політика воєнного комунізму (введення продрозкладки, націоналізація підприємств, мілітаризація праці, скачування товарно-грошових відносин, введення карткової системи) не відповідала місцевим інтересам. Протягом квітня-червня 1919 року тут відбулося понад 300 антибільшовицьких повстань.
За літо-осінь 1919 року значна частина українських земель опинилася під владою Білою армії генерала Денікіна, який провадив політику гноблення українського національно-демократичного руху під гаслом: „Самостійної України не визнаю!”. Це вимагало єдності українських політичних сил для спільної боротьби проти ворогів, але, на жаль, в серед політиків і військовиків України відбувається розкол. Частина переходить до Білої армії, частина - до більшовиків.
Перші кроки нової влади були розраховані на те, щоб продемонструвати населенню України своє прагнення виправити помилки минулих років. На восьмій Всеросійські партконференції і грудні 1919 року в резолюції „Про радянську владу в Україні” більшовики взяли на себе незвичне зобов'язання:
- стояти „за визнання самостійності України”;
- підтримка української мови;
- добровільне створення колгоспів;
- поліпшення життя робітників;
- диктатура пролетаріату.
Проте, як і в попередні роки, обіцянки нової влади виявилися здебільшого демагогією. Як у Росії, так і в Україні впроваджувалася політика воєнного комунізму. Російський радянський уряд контролював усі сфери економіки України. Голова Реввійськради республіки Лев Троїцький говорив: „Без українського вугілля, заліза, руди, хліба, солі, Чорного моря Росія існувати не може, вона задихнеться, а разом з нею і радянська влада, і ми з вами”. За постановою Рад наркому Росії було прийняте рішення про загальну трудову повинність, яку повністю впровадили в Україні.