МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я УКРАЇНИ ВИЩИЙ ДЕРЖАВНИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД УКРАЇНИ «УКРАЇНСЬКА МЕДИЧНА СТОМАТОЛОГІЧНА АКАДЕМІЯ»

«Затверджено»

на засіданні кафедри терапевтичної стоматології

Завідувачка кафедри професор Петрушанко Т.О._________

“____” _________________ 201_ р.

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ

ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТІВ ПІД ЧАС ПІДГОТОВКИ ДО ПРАКТИЧНОГО ЗАНЯТТЯ

Полтава 2012

фіз.процедур

Комбіноване фіз. Призначення декількох курсів фізіотерапії послідовно

лікування

4.2.Теоретичні питання до заняття:

1.Визначте поняття «Фізіотерапія пародонтологічних хворих»

2.Перелічіть переваги фізіотерапевтичного лікування

3.Перелічіть види лікувальних фізичних факторів

4.Від чого залежить реакція організму на дію фізичного фактору?

5.Які стадії цієї реакції?

6.Перелічіть механізми формування реакції організму на дію фізичного фактору?

7.Які загальні протипокази до фізіотерапії?

8.Чим обумовлюються окремі протипокази до фізіотерапії?

9.Що таке рецептура фізіотерапії?

10.Вкажіть етіологічні, патогенетичні та симптоматичні покази до фізіотерапії пародонтологічних хворих.

11.Що таке комплексне та комбіноване фіз. лікування?

12. Як оцінити ефективність фізіотерапії конкретного хворого?

Практичні роботи (завдання), які виконуються на занятті:

1.Вміти провести обстеження хворого із захворюваннями пародонту та визначити протипокази до фіз. лікування.

2.Вміти визначити етіологічні, патогенетичні та симптоматичні покази до фізіотерапії хворого із хворобами пародонту.

3.Вміти призначити фіз. терапію в комплексному лікуванні хвороб пародонту конкретному хворому.

4.Вміти визначити рецептуру фізіотерапії хворому із хворобами пародонту, призначити комплексну та комбіновану фіз. терапію, виписати направлення до фіз. кабінету.

5.Вміти визначити ефективність призначеної фіз. терапії.

5. Зміст теми

Сучасне визначення фізіотерапії – це область медицини, що вивчає дію на організм природних і штучно створених фізичних чинників, що використовуються для лікування хворих, профілактики захворювань і медичної реабілітації.

Достоїнства і переваги фізіотерапії :

І. Універсальність дії (один і той же чинник може застосовуватися при різних захворюваннях).

ІІ. Фізіологічна, має нормалізуючий характер (фізичний чинник, як звичний для організму подразник, викликає м'які компенсаторно-пристосовані реакції).

ІІІ. Відсутність токсичності, алергізуючої дії, побічних ефектів.

5

IV. Неінвазивність дії.

V. Хороша сумісність з іншими лікувальними засобами.

VI. Тривала післядія (терапевтичний ефект довго зберігається і наростає після закінчення курсу лікування).

VII. Потенцююча дія більшості препаратів.

VIII. Доступність і порівняльна дешевизна. Види лікувальних фізичних чинників:

Природні (не преформовані):

1.Кліматотерапія: континентальний і морський клімат, аеротерапія, спелеотерапія, геліотерапія, таласотерапія.

2.Бальнеотерапія.

3.Пелоідотерапія, псамотерапія, глинотерапія.

Штучні(преформовані):

1. Чинники електромагнітної природи (6 видів).

а) постійний електричний струм (гальванізація, лікарський електрофорез, електросонтерапія, електроанальгезія, електростимуляція, діадинамотерапія). б) змінний електричний струм (ампліпульстерапія, інтерференцтерапія, флюктуоризація, ультратонотерапія, місцева і загальна дарсонвалізація).

в) електричне поле (франклінізація, інфітотерапія, електростатичний масаж, УВЧ-терапія).

г) магнітне поле (постійна, імпульсна, низькочастотна, високочастотна фізіотерапія).

д) електромагнітне випромінювання радіочастотного діапазону (СВЧ-терапія, деци-, сантиметрохвильова терапія, КВЧ-терапія)

е) електромагнітне випромінювання оптичного діапазону (інфрачервоне випромінювання, хромотерапія, УФ-опромінення, лазеротерапія, фотодинамічна терапія).

2. Чинники механічної природи

–механічна напруга (лікувальний масаж, мануальна терапія, акупунктура).

–механічні коливання (вібротерапія, ультразвукова терапія, ультрафонофорез.

–чинники повітряного простору (баротерапія, нормоборічна гіпокситерапія,

оксигенобаротерапія, оксигеногеліотерапія, карбогенотерапія, аэроінотерапія, аерозольтерапія, галатерапія.

3.Чинники термічної природи (гідротерапія (обливання, обтирання, вологі укутування, душі, ванни, промивання), лазні, сауни, кріотерапія, парафінотерапія, озокерітотерапія, пакетна теплотерапія, пакетна кріотерапія).

Відповідну реакцію організму на дію фізіотерапії визначають:

1.Фізична природа і дозування чинника.

2.Початковий функціональний стан і індивідуальні якості організму.

3.Виборча чутливість організму до конкретного чинника.

4.Характер патологічного процесу.

Стадії реакції у відповідь організму на дію фізичного чинника:

І. ФІЗИЧНА - дія енергії фізичного чинника на біологічну систему в цілому, на тканини, клітини, міжклітинну речовину.

6

ІІ. ФІЗИКО-ХІМІЧНА - Первинні ефекти (зрушення) :

1.Теплоутворення.

2.Зміна концентрації і співвідношення іонів в клітинах і тканинах.

3.Утворення вільних форм БАВ.

4.Генерація вільних радикалів.

5.Зміна просторової структури (конформації) білків.

6.Зміна електричних потенціалів органів, тканин, клітин.

ІІІ. БІОЛОГІЧНА - Виникають безпосередні і рефлекторні зміни в органах і тканинах.

Механізми формування реакції організму на дію фізичного чинника наступні:

УНІВЕРСАЛЬНІ:

Неспецифічні, спрямовані на підвищення загальній резистентності, поліпшення адаптації організму :

–місцеві реакції організму

–рефлекторно-сегментарні

–загальні (генералізовані) СПЕЦИФІЧНІ:

Активуються конкретним чинником, мають властиву тільки цьому чиннику дію.

Загальні протипоказання до фізіотерапії.

1.Новоутворення.

2.Системні захворювання крові і схильність до кровотеч.

3.Виражена серцево-судинна і дихальна недостатність.

4.Індивідуальна непереносимість фізичного чинника.

5.Загальне виснаження хворого.

6.Виражений атеросклероз судин головного мозку.

7.Гострий інфекційний процес.

8.Епілепсія, істерія з судорожними припадками, психози з психомоторним збудженням.

9.Вагітність (окрім гідро-, бальнеотерапії, електросну, УФО, лазеротерапії).

Окремі протипоказання до фізіотерапії.

Гальванізація, електрофорез:

–гострі захворювання шкіри.

–гострі запальні процеси, особливо гнійні.

–токсичні стани.

–фармакологічні протипоказання до препарату.

–порушення цілісності покривів в місцях накладення електродів.

Електросон:

–захворювання шкіри повік.

Діадинамо-, ампліпульстерапія:

–гнійні процеси до хірургічних втручань.

–переломи кісток до їх консолідації.

–вивихи в області додатка електроду.

7

Флюктуоризація:

– синдром Миньера.

УВЧ і мікрохвильова терапія:

–гіпотонія.

–активний туберкульоз.

–обмежені ( осумковані) гнійні процеси.

–металеві чужорідні тіла в зоні дії.

Дарсонвалізація:

–активний туберкульоз, діти до 7 років.

УФО:

–системний червоний вовчак.

–активний туберкульоз.

–ендокринопатії.

Аероіоно-, аерозольтерапія:

– туберкульоз легенів.

–бронхіальна астма.

Ультразвукова терапія:

–захворювання ЦНС і ендокринної системи, склеродермія.

–вегето-судинна дистонія.

–металевий остеосинтез.

–ВКВ, дерматоміозити, пухирчатка.

Теплолікування:

–гострі запальні процеси.

–захворювання нирок.

Водолікування:

–гнійні запальні процеси.

Вакуум-терапія:

–вітамінна недостатність.

Масаж:

–гострі запальні процеси, особливо гнійні.

–захворювання, порушення видільної функції нирок. Немає протипоказань до локальної кріотерапії.

Фізичні методи в пародонтології показані на всіх стадіях лікування, при будь-якій формі і тяжкості патології пародонту.

Фізіотерапія в практиці пародонтолога протипоказана при:

–ідіопатичних захворюваннях пародонту,

–пародонтомах,

–за наявності загальних протипоказань,

–за наявності особистих протипоказань.

Умови призначення фізіотерапії в пародонтології:

–попереднє усунення місцевих травмуючих чинників в порожнині рота;

–можливе одночасне поєднання з ортопедичним, хірургічним, медикаментозним лікуванням захворювання пародонту.

Рецептура фізіотерапії при захворюваннях пародонту визначається:

–особливостями патологічного процесу в пародонті;

–перебігом, фазою розвитку, тяжкістю захворювання;

8

–загальним станом хворого;

–універсальними і специфічними механізмами дії фізичного чинника

Етіологічні покази до фізіотерапії захворювань пародонту:

І. Ліквідація мікрофлори в порожнині рота:

1.Місцеве УФО, КУФ;

2.Електрофорез антибіотиків, антисептиків.

1.Масаж коміркової області. 2. Рефлексотерапія. 3. Аероіонотерапія.

Патогенетичні покази до фізіотерапії захворювань пародонту.

І. Нормалізація імунних процесів:

1.Аероіонотерапія. 2. Рефлексотерапія. 3. Франклінізація. 4. УФО.

ІІ. Нормалізація кровообігу:

1. Ультразвук. 2. Електрофорез гепарину. 3. Аутомасаж, вібраційний, вакуумний масаж. 4. Гідротерапія 5. Парафіно-, озокерит-, грязелікування. 6.УВЧ-терапія.

ІІІ. Нормалізація мінерального обміну:

1.Електрофорез F з одночасним загальним прийомом Ca.

2.Фонофорез вітамінів E, B, Д.

IV. Нормалізація неспецифічної резистентності:

1. Електрофорез алоє за сегментарною методикою. 2.Вакуум-терапія, вакуумфорез. 3.Гідротерапія.

Симптоматичні покази до фізіотерапії:

І. Ліквідація запалення ясен:

1.Локальна гіпотермія.2. Лазерне випромінювання.3. Мікрохвильова терапія.

4.УВЧ-терапія 5. Ультразвук 6. Електрофорез за поперечною методикою вітамінів С, Р, препаратів Ca, Zn, трасілола, контрикала. 7. Електрофорез за подовжньою методикою KJ, галаскорбіну, мараславина, ромазулана, АТФ,

9

хонсурида. 8. Дарсонвалізація. 9. Діадинамо- і СМТ-терапія за сегментарною методикою. 10. Парафіно- і озокерито-, грязелікування.

ІІ. Ліквідація кровоточивості ясен:

1.Електрофорез за поперечною методикою вітамінів С, Р, препаратів Ca, ε-AKK, трасілола, контрикала. 2.Фонофорез гепаринової мазі 3.Дарсонвалізація 4.Магнітотерапія 5. Вакуум-терапія.

ІІІ. Ліквідація свербежу, дискомфорту ясен:

1.Дарсонвалізація.

2.Електрофорез таніну, 3% сульфату Zn, Cu за поперечною методикою.

ІV. Ліквідація гнійного ексудату з пародонтальних кишень:

1.Електрофорез 2% трипсину 2. КУФ 3. Вакуумний кюретаж 4.Флюктуоризація 5.Гідротерапія 6.Аэрозольтерапія інгаліптом, р. звіробою.

V. Ліквідація гіперестезії зубів:

1.Електрофорез катодного срібла, 1% NaF за подовжньою методикою.

2.Електрофорез вітаміну В1, 2,5% гліцерофосфату Са, 1% тримекаїну за сегментарною методикою 3. Ультразвук на шийний відділ хребта.

4.Діадинамо-, СМТ-форез анестетиків 5. УФО 6. Лазеротерапія.

Помилки призначення фізіотерапії при захворюваннях пародонту:

–Призначення теплових процедур при гострому запаленні;

–Призначення УФО без біодози і схеми їх прийому;

–Застосування для електрофорезу свинцевих електродів;

–Препарат під час електрофорезу вводиться без урахування полярності;

–Не вибирається оптимальна методика електрофорезу;

–Не враховуються принципи призначення фізіотерапії, особливо комплексність.

Принципи призначення фізіотерапії:

Єдність етіологічної, патогенетичної і симптоматичної фізіотерапії, при цьому призначають чинники, що викликають одночасно місцеві, сегментарні і загальні реакції, застосовується індивідуалізація фізіотерапії і поєднання її з психотерапією – проводиться з урахуванням віку, стати, конституції, наявності супутніх захворювань, реактивності і біоритмів організму, індивідуальних протипоказань.

Тривалість курсу визначається динамікою суб'єктивних і об'єктивних показників перебігу захворювання.

Оптимальність лікування полягає в тому, що параметри лікувального чинника, методика застосування повинні відповідати характеру і фазі патологічного процесу.

Динамічність лікування полягає в тому, що фізіотерапія повинна відповідати стану хворого, враховувати клінічну динаміку, етапно використовувати фіз. фактори, періодично повторювати курси лікування.

Комплексність лікування полягає в поєднаному і комбінованому застосуванні фізичних чинників:

10