история украины

є розвиток натурального господарства. Подальший прогрес феодальних суспільно-економічних відносин, зростання міст, зміцнення феодальної власності привели до непокори київському князю.

По-друге, княжий рід розмножився і збільшилася кількість претендентів на верховну владу, що вело до міжусобних війн.

По-третє, при маленькій густоті населення, великій території і відсутності комунікацій київським князям було важко тримати в покірності удільні князівства.

По-четверте, під час хрестового походу в 1204 році були пограбовані Константинополь та Аббасидский халіфат із столицею в Багдаді. Це перемістило торгівельний шлях "З варяг у греки", а отже, і значення Києва, як торгівельного центру занепадає.

У п'ятих, Київ, як столиця одного з найбільше розвинутих слов'янських держав, зазнавав постійних утисків кочівників. Руським князям, що постійно воювали між собою, було важко захистити столичне місто.

Монгольська навала 1240 року остаточно зруйнувала могутню Київську державу.

Феодальна роздробленість була закономірним етапом у розвитку середньовічного суспільства та була викликана подальшою феодалізацією давньоруського суспільства, соціально-економічним розвитком на місцях, в окремих уділах.

6. Історичне значення Давньоруської держави.

Підводячи підсумок, варто зазначити, що Київська Русь не була державою в сучасному розумінні слова. Вона не мала ні централізованого управління, ні всеохоплюючої бюрократичної системи. Єдиний зв‘язок між володарями та підвладними існував у формі збору данини. Згодом розвинулась система оподаткування. У політиці князі керувалися особистими чи династичними інтересами. Політичні проблеми часто розв‘язувалися за допомогою

21

сили. Та все ж і Київська Русь була могутньою державою середньовічної Європи, що вела незалежну і рівноправну зовнішню та внутрішню політику.

Питання для самоконтролю.

1.Яка держава була першою у слов‘ян ?

2.Чиї інтереси захищав державний апарат Київської Русі ?

3.Яке значення мало прийняття християнства ?

4.Охарактеризуйте основні тенденції соціальноекономічного розвитку Русі.

5.Назвіть основні причини ослаблення Київської держави ?

Теми фіксованих виступів і рефератів

Монгольська навала на Русь. Культура давньоруської держави

Тестовий контроль:

1.Другий період розвитку Київської Русі тривав:

а) 980-1015р. б)980-1054р.р. в) 1113-1132р.р. в)1132-1240 р.р.

2.Християнство на Русі запроваджено:

а) 888 р. б) 980 р. в) 988 р.

г) 1054 р.

3. Неповноправних людей на Русі, які через певні причини вийшли зі свого соціального середовища та втратили з ним законний зв'язок, називали:

а)холопи б)смерди в)челядь

22

г)ізгої

4.Київська держава досягла зеніту свого розвитку за князювання:

а) княгині Ольги; б) Ярослава Мудрого;

в) Володимира Мономаха; г) Святослава Завойовника

5.Про якого великого київського князя йдеться в уривку з історичного джерела:

«Отець бо його... землю... хрещенням просвітив, а сей великий князь... засіяв книжними словами серця віруючих людей...»?

а) Святослава Ігоревича б) Володимира Великого в) Ярослава Мудрого г) Володимира Мономаха

6.Любецький з‘їзд князів Русі відбувся:

а) 882 р. б) 912 р. в) 1015р. г) 1097 р.

7.Період феодального занепаду Київської Русі тривав:

а) 1113-1132 рр. б) 1132 – 1240 рр. в) 1158 – 1199 рр. г) 1199 – 1340 рр.

8.Сутність феодальної роздробленості Київської Русі полягала в:

а) зміні унітарної монархії монархією федеративною б) занепаді країни в умовах безперервних князівських міжусобиць в) пануванні натурального господарства

г) утраті державної незалежності та заміні загальноруського законодавства удільним

9.Назва «Україна» найдавніше зафіксована

23

у Київському літописі під роком:

а) 1187 р.; б) 1189 р.; в) 1205 р.; г) 1325 р.

10.Битва русичів з татарами на річці Калці відбулася:

а) 1119 р. б) 1212 р. в) 1223 р. г) 1240 р.

11.Ярослав Мудрий започаткував складання першого загальноруського кодексу юридичних норм, який називався: а) «Слово про закон і благодать»; б) «Повість минулих літ»; в) «Повчання»; г) «Руська правда».

12.Зміни в політичному устрої Київської Русі в ХІ-ХІІІ ст. були пов'язані з:

а) обмеженням влади великого київського князя лише судовими функціями б) появою та функціонуванням інституту загальноруських князівських з'їздів

в) занепадом і зникненням віче - органу громадського та державного управління г) перетворенням боярської ради з дорадчого органу при князі на урядовий орган

13.Основною військовою силою і одночасно

(примітивним) апаратом державного управління в часи Київської Русі була(о):

а) віче; б) дружина;

в) ополчення; г) селяни.

14. Гривня, куна, ногати, різани, вивериці, це:

а) назви грошових одиниць часів Київської Русі;

24

б) назви одиниць виміру ваги часів Київської Русі; в) назви виміру довжини часів Київської Русі; г) назви виміру ширини за часів Київської Русі.

15.Київська Русь остаточно занепала:

а) 1054 р.; б) 1124 р.; в) 1199 р.; г) 1240 р..

16.Період феодального занепаду Київської Русі розпочався:

а) 912 - 972 рр.; б) 980 – 1013 рр.; в) 1113 – 1132 рр.; г) 1201 – 1240 рр..

17.Новгородське та Київське князівства об‘єднав в єдину державу Київська Русь:

а) Рюрик; б) Олег;

в) Володимир; г) Святослав.

18.Князь Володимир Святославович офіційно охрестив Київську Русь:

а) 860 р.; б) 882 р.; в) 988 р.; г) 1051 р.

19.У 957 році з дипломатичною місією прибув (ла) в Константинополь і був прийнятий (була прийнята) імператором:

а) князь Ігор Старий; б) Княгиня Ольга; в) Святослав; г) Аскольд.

20.Теорія, яка вважає засновниками Київської Русі скандинавські народи, отримала назву:

25

а) скіфська; б) норманська; в) таврійська; г) полоцька.

21.Перші руські монети зі срібла і золота почали карбуватися за часів:

а) Ольги; б) Володимира Великого;

в) Ярослава Мудрого; г) Аскольда.

22.«Руська Правда» Ярослава Мудрого:

а) перше періодичне видання в Київській Русі; б) лист князя до своїх дітей;

в) усний юридичний кодекс дохристиянської Русі; г) перший написаний юридичний кодекс християнської феодальної Русі.

23. Руська правда Ярослава Мудрого захищала інтереси:

а) широких народних мас, насамперед, селянства, яке потерпало від феодалів; б) іноземців, які відвідували Київську Русь;

в) княжих дружинників і бояр - феодалів; г) сусідніх племен.

24. Назва «Україна» вперше згадується в: а) «Слові о полку Ігоревім»; б) Іпатіївському літописі; в) Литовських статутах; г) «Повісті временних літ».

25.Як у Київській Русі називали вільних селян? а) закупи; б) наймити; в) смерди; г) челядь.

26.Процес формування території давньоруської держави і остаточного визначення її кордонів завершився за князя:

26

а) Ігоря Старого; б) Святослава Завойовника;

в) Володимира Великого; г) Володимира Мономаха.

27. Основними теоріями походження Київської держави є: а) соціально-етнічна; б) бродницька; в) ВіслоОдерська;

г) норманська та історико-еволюційна.

Тема: ГАЛИЦЬКО-ВОЛИНСЬКА ДЕРЖАВА.

План.

1.Формування і зміцнення Галицько-Волинського князівства, їх об‘єднання..

2.Галицько-Волинське князівство у ХІІІ-ХІУ ст.

3.Боротьба проти монголо-татарської навали.

4.Галицько-Волинське князівство наприкінці ХІІІ – початку ХІУ ст.

1Формування і зміцнення Галицького і Волинського князівства, їх об'єднання.

Одним із найсильніших князівств південно-західної групи було Галицьке, розташоване на території, що межувала з Польщею і Угорщиною на Заході, литовськими племенами на Півночі, Волинським, Київським князівствами на Півночі і Сході, а на Півдні межі

східнішій (в основному по середньому Дністру) — Пониззя (з ХІУ ст.. Поділля). Цю землю з давніх часів заселяли племена дулібів, тиверців, білих хорватів.

27

Укнязівстві були великі міста Перемишль, Галич, Звенигород, Теребовль, Текуч, Малий Галич (Галац) (на нижньому Дунаї) і Білгород (біля Дністра).

Географічне становище Галичини, розташованої на крайньому заході Русі, вигідне, бо вона не зазнавала нападів кочових племен. Незначними тут були й князівські усобиці. Тому сюди переселялася велика кількість населення з місць, що знаходилися під загрозою нападів кочівників, особливо з Подніпров'я. Сприяло піднесенню цього краю і перенесення сюди торгових шляхів з європейських країн у Візантію та країни Сходу у зв'язку із занепадом торгових зв'язків по Дніпру («із варяг у греки»). Тепер велика кількість товарів транспортувалась із західної

іПівденної Європи до Галича, а звідти по Дністру у Візантію та інші країни. Визначну роль у швидкому піднесенні економіки відігравала торгівля сіллю, великі поклади якої розташовані біля Коломиї та ін. міст. Сіль продавалася у всі руські землі і за кордон.

Торгівлю, особливо зовнішню, вели в основному бояри, які на цьому швидко збагатилися і посіли провідне місце в суспільному житті князівства.

Поряд з цим у долинах рік проживало чисельне сільське населення, яке займалося орним землеробством (сіяли жито, овес, ячмінь, пшеницю), тваринництвом, рибальством, мисливством, бджільництвом.

Умістах високого розвитку досягли обробка хутра і шкіри, гончарство, ливарне ювелірне виробництво та ін.

Соціальні протиріччя між ремісниками, смердами та боярами тут були гострі і часто виливалися у повстання мас (1141, 1230 pp. та ін.). Були і інші форми соціального протесту і боротьби: убивства ненависних утискувачів, втечі на вільні землі Пониззя та ін

У1097 р. Галицька земля відокремилася від Києва. Першими у незалежній Галичині правили нащадки онука Ярослава Мудрого Ростиславичі — Василько, Володар і

28

Рюрик. Після їх смерті син Володаря розумний, талановитий, енергійний Володимирко (1145—1152 pp.) об'єднав усі галицькі землі і переніс свою столицю до Галича. Він розгорнув жорстоку боротьбу проти місцевих бояр, які були найбільш могутніми, багатими і свавільними серед аналогічних соціальних груп майже всіх руських земель.

На думку багатьох учених, винятково велика влада галицьких бояр значною мірою пояснюється їх походженням із місцевої знаті. Свої маєтки вони дістали не від князя, а узурпувавши велику частину общинних земель. Прийшовши сюди, перші Рюриковичі наштовхнулись на аристократію, що вже (глибоко вкорінилась і була у змозі відстоювати власні інтереси. І ще більше вони зміцнилися у часи досить стабільного князювання чотирьох поколінь Ростиславичів. Багато з бояр мали свої досить великі дружини з дрібніших феодалів. До того ж сусідство з Польщею і Угорщиною не лише давало приклад і зразок панування аристократії, але і можливість звертатися до чужинців проти князів. І боярські «коромоли», постійні інтриги, заколоти стають болячкою галицького життя. Вони вимагали розширення своєї влади і обмеження повноважень князя та ін. Володимирко зумів придушити на деякий час боярську опозицію.

У галузі зовнішньої політики Володимирко домігся значних успіхів, хоч доводилось боротися на три фронти — проти Угорщини, Польщі, київських князів. Особливість його зовнішньополітичної лінії — перемагав своїх противників не так y бою, як дипломатичними засобами. Володимирко уміло використовував суперечності між сусідніми країнами, спирався на союзи з далекими країнами: Візантією, Суздальським князівством. Завдяки - цьому не лише зберіг Галицькі землі, але і розширив їх, щонайбільше на південь, по Дністру, Пруту, Серету до Чорного моря.

29

Визначним політичним діячем був його сип Ярослав, прозваний Осмомислом (1.152—1187 pp.). Літопис характеризує його як «князя мудрого і красномовного, богобоязненого, поважаного по чужих землях і славного своїми полками». Надзвичайно високу оцінку йому дає автор «Слова о полку Ігоревім»; підкреслює його могутність, силу у боротьбі з іноземними загарбниками.

У перші роки свого князювання він мусив іще обороняти свою держану під київських КНЯЗІВ та інших претендентів силою зброї. Але поступово розширює дипломатичні зв'язки, встановлює союзницькі відносини з Візантійським імператором, угорським королем, німецьким імператором Фрідріхом Барбаросою, із суздальським князем Юрієм Довгоруким на дочці якого був одружений та ін. :

Держава Ярослава поширилась за рахунок земель Причорномор'я. Галицькі кораблі випливали Дністром у Чорне морс, вели широку торгівлю з приморськими містами, займалися рибальством, що посилювало економічну могутність Галичини. Галич перетворився на значний економічний і культурний центр, де перехрещувалися впливи Візантії і Західної Європи.

За часів Ярослава Галицьке князівство досягло найбільшої могутності у XII ст. Але поряд з цим посилювався вплив бояр, які все більше намагалися втрутитися у справи князя, підпорядкувати його своїй політиці. Вони мали такий великий вплив, що втручались навіть у родинні справи князя. Однак Ярослав зумів вистояти, і група, невдоволених князем бояр, покинули Галичину.

Син Ярослава Володимир також не хотів піддаватися впливові бояр, однак він не мав хисту батька і уже на початку свого князювання змушений був покинути князівство. Все ж після довгої боротьби, Володимир зумів

30