- •6. Рекомендована література.
- •7. Матеріали для самопідготовки.
- •Тема 7. Тазові кістки. З’єднання кісток тазу. Таз в цілому. Розміри тазу. Статеві та вікові особливості тазу.
- •6. Рекомендована література.
- •7. Матеріали для самопідготовки.
- •Тема 8. Кістки вільної нижньої кінцівки. З’єднання кісток нижньої кінцівки. Рентгенанатомія кісток та з’єднань.
- •2. Навчальні цілі.
- •3. Матеріали до аудиторної роботи та міждисциплінарна інтеграція:
- •4.План та організаційна структура заняття.
- •5. Зміст теми заняття. Кістки вільної нижньої кінцівки.
- •7. Матеріали для самопідготовки.
- •Тема 9. Морфофункціональна анатомія черепа. Лобна, тім’яна, потилична кістки черепа. Будова, аномалії розвитку.
- •3. Матеріали до аудиторної роботи та міждисциплінарна інтеграція:
- •4.План та організаційна структура заняття.
- •6. Рекомендована література.
- •7. Матеріали для самопідготовки.
- •Тема 10. Скронева кістка. Канали скроневої кістки. Барабанна порожнина, її стінки.
- •3. Матеріали до аудиторної роботи та міждисциплінарна інтеграція:
- •4.План та організаційна структура заняття.
- •6. Рекомендована література.
- •7. Матеріали для самопідготовки.
- •Тема 11. Клиноподібна та решітчаста кістки черепа.
- •3. Матеріали до аудиторної роботи та міждисциплінарна інтеграція:
- •4.План та організаційна структура заняття.
- •6. Рекомендована література.
- •7. Матеріали для самопідготовки.
- •Тема 12. Кістки лицьового черепа: верхня і нижня щелепи. Будова, аномалії розвитку.
- •3. Матеріали до аудиторної роботи та міждисциплінарна інтеграція:
- •4.План та організаційна структура заняття.
- •6. Рекомендована література.
- •7. Матеріали для самопідготовки.
- •Тема 13. Кістки лицьового черепа: слізні, носові, леміш, виличні, піднебінні кістки, нижні носові раковини.
- •3. Матеріали до аудиторної роботи та міждисциплінарна інтеграція:
- •4.План та організаційна структура заняття.
- •6. Рекомендована література.
- •7. Матеріали для самопідготовки.
- •Тема 14. Топографія порожнин черепа (орбіта, ротова і носова порожнини, навколо носові пазухи) та їх сполучення.
- •3. Матеріали до аудиторної роботи та міждисциплінарна інтеграція:
- •4.План та організаційна структура заняття.
- •4. Придаткові пазухи носа (ппн).
- •7. Матеріали для самопідготовки.
- •Тема 15. Скронева, підскронева, крилопіднебінна ямки черепа, їх границі, сполучення з іншими топографічними утвореннями черепа.
- •3. Матеріали до аудиторної роботи та міждисциплінарна інтеграція:
- •4.План та організаційна структура заняття.
- •5. Зміст теми заняття.
- •6. Рекомендована література.
- •7. Матеріали для самопідготовки.
- •Тема 16. Склепіння і основа черепа. Черепні ямки.
- •3. Матеріали до аудиторної роботи та міждисциплінарна інтеграція:
- •4.План та організаційна структура заняття.
- •2. Основа черепа:
- •6. Рекомендована література.
- •7. Матеріали для самопідготовки.
- •Тема 17. Череп в цілому. Контрфорси черепа. З’єднання кісток черепа і черепа з хребтовим стовпом.
- •3. Матеріали до аудиторної роботи та міждисциплінарна інтеграція:
- •4.План та організаційна структура заняття.
- •6. Рекомендована література.
- •7. Матеріали для самопідготовки.
- •Тема 18. Скронево-нижньощелепний суглоб. Будова, біомеханіка рухів. Статеві і вікові особливості черепа. Рентгенанатомія черепа. Краніометрія.
- •3. Матеріали до аудиторної роботи та міждисциплінарна інтеграція:
- •4.План та організаційна структура заняття.
- •6. Рекомендована література.
- •7. Матеріали для самопідготовки.
- •Тема 19. Змістовий модульний контроль з остеології і з’єднанню кісток. Крок-1.
- •3. Матеріали до аудиторної роботи та міждисциплінарна інтеграція:
- •4.План та організаційна структура заняття.
- •5. Рекомендована література.
- •6. Матеріали для самопідготовки.
- •Тема 20. Огляд м’язової системи. М’язи голови. Мімічні м’язи.
- •6. Рекомендована література.
- •7. Матеріали для самопідготовки.
- •Тема 21. Жувальні м’язи, функції. Кістково-фасціальні і міжм’язові простори голови.
- •6. Рекомендована література.
- •7. Матеріали для самопідготовки.
- •Тема 22. М’язи шиї. Топографія шиї. Трикутники, їх клінічне значення. Фасції шиї і міжфасціальні простори шиї.
- •6. Рекомендована література.
- •7. Матеріали для самопідготовки.
- •Тема 23. М’язи і фасції спини.
- •6. Рекомендована література.
- •7. Матеріали для самопідготовки.
- •Тема 24. М’язи і фасції грудей. Діафрагма. М’язи і фасції живота. Паховий канал. Біла лінія живота.
- •6. Рекомендована література.
- •7. Матеріали для самопідготовки.
- •Тема 25. М’язи плечового поясу. М’язи та фасції плеча.
- •6. Рекомендована література.
- •7. Матеріали для самопідготовки.
- •Тема 26. М’язи передпліччя та кисті. Фасції і топографія верхньої кінцівки.
- •6. Рекомендована література.
- •7. Матеріали для самопідготовки.
- •Тема 27. М’язи та фасції тазу. Топографія. М’язи та фасції стегна. Топографія. Стегновий канал.
- •6. Рекомендована література.
- •Тема 28. М’язи і фасції гомілки та стопи. Топографія нижньої кінцівки.
- •6. Рекомендована література.
- •7. Матеріали для самопідготовки.
- •Тема 29. Змістовий модульний контроль з міології. Крок-1.
- •5. Рекомендована література.
- •6. Матеріали для самопідготовки.
- •Тема 30. Огляд будови травної системи. Ротова порожнина. Язик, будова, функції, аномалії розвитку.
- •6. Рекомендована література.
- •7. Матеріали для самопідготовки.
- •Тема 31. Залози порожнини рота. Класифікація, будова, функції. Клітинні простори порожнини рота.
- •6. Рекомендована література.
- •Тема 32. Зуби – загальна анатомія, будова зубного органу. Періодонт, пародонт, зубощелепний сегмент.
- •6. Рекомендована література.
- •Тема 33. Анатомія постійних і тимчасових зубів. Формули зубів. Особливості будови. Строки прорізування зубів.
- •6. Рекомендована література.
- •7. Матеріали для самопідготовки.
- •Тема 34. Зубна система в цілому. Прикуси, оклюзія. Аномалії розвитку зубів.
- •6. Рекомендована література.
- •5. Зміст теми заняття.
- •6. Рекомендована література.
- •7. Матеріали для самопідготовки.
- •Тема 36. Тонка і товста кишка: будова, топографія, функції. Аномалії розвитку.
- •6. Рекомендована література.
- •7. Матеріали для самопідготовки.
- •Тема 37. Печінка, жовчний міхур: топографія, будова, функції. Підшлункова залоза: топографія, будова, функції, аномалії розвитку.
- •6. Рекомендована література.
- •7. Матеріали для самопідготовки.
- •Тема 38. Очеревина. Топографія органів черевної порожнини.
- •6. Рекомендована література.
- •7. Матеріали для самопідготовки.
- •Тема 39. Очеревина. Рентгенанатомія органів травної системи.
- •6. Рекомендована література.
- •7. Матеріали для самопідготовки.
- •Тема 40. Огляд дихальної системи. Зовнішній ніс. Носова порожнина. Навколоносові пазухи. Гортань: будова, топографія, функції.
- •1.Актуальність теми.
- •2. Навчальні цілі.
- •3. Матеріали до аудиторної роботи та міждисциплінарна інтеграція:
- •6. Рекомендована література.
- •7. Матеріали для самопідготовки.
- •Тема 41. Трахея. Бронхи. Легені. Плевра: будова, топографія, функції.
- •7. Матеріали для самопідготовки.
- •Тема 42. Середостіння. Рентгенанатомія органів дихальної системи.
- •6. Рекомендована література.
- •7. Матеріали для самопідготовки.
- •Тема 43. Анатомія сечовидільної системи. Нирки: будова, топографія, функції. Сечоводи, сечовий міхур, сечівник. Особливості чоловічого та жіночого сечівника.
- •Стадії сечоутворення
- •6. Рекомендована література.
- •7. Матеріали для самопідготовки.
- •Тема 44. Анатомія жіночої статевої системи. Аномалії розвитку. Промежина.
- •1.Актуальність теми.
- •3. Матеріали до аудиторної роботи та міждисциплінарна інтеграція:
- •4.План та організаційна структура заняття.
- •6. Рекомендована література.
- •7. Матеріали для самопідготовки.
- •Тема 45. Анатомія чоловічої статевої системи. Аномалії розвитку.
- •6. Рекомендована література.
- •7. Матеріали для самопідготовки.
- •Тема 46. Загальна характеристика органів ендокринної системи. Центральний відділ: гіпофіз, епіфіз.
- •7. Матеріали для самопідготовки.
- •Тема 48. Закріплення практичних навичок з спланхнології. Тестовий контроль до складання модуля 1.
- •6. Рекомендована література.
- •7. Матеріали для самопідготовки.
- •Тема 49. Підсумковий контроль засвоєння знань з модуля 1 «Анатомія опорно-рухового апарату. Спланхнологія. Ендокринні залози».
- •1. Теоретичні питання:
- •2. Ситуаційні задачі:
Тема 37. Печінка, жовчний міхур: топографія, будова, функції. Підшлункова залоза: топографія, будова, функції, аномалії розвитку.
Кількість годин – 2
1.Актуальність теми.
Знання цього розділу анатомії край важливе студентам для подальшого навчання.
2. Навчальні цілі.
На препаратах, таблицях, муляжах вивчити будову, топографію, функції печінки і підшлункової залози. Вивчити формування жовчних протоків.
3. Матеріали до аудиторної роботи та міждисциплінарна інтеграція:
- з курсу біології: філогенез травної системи;
- з курсу анатомії: онтогенез травної системи;
- для подальшого вивчення тем.
4.План та організаційна структура заняття.
№ з/п |
Основні етапи заняття, Їхні функції та зміст |
Методи контролю і навчання |
Матеріали методичного забезпечення (контролю, наочності, інструктивні) |
Розподіл часу (хв.) |
|
Підготовчий етап |
|
|
|
1 |
Організаційні заходи |
|
|
2 хв. |
2 |
Постановка навчальних цілей та мотивація |
|
Актуальність та навчальні цілі |
3 хв. |
3 |
Контроль початкового рівня знань |
Фронтальне опитування |
Таблиці, матеріали лекцій, методичних розробок предмета |
15 хв. |
|
Основний етап |
|
|
|
4 |
Формування професійних вмінь та навичок |
Індивідуальна робота |
Підручники, атласи, таблиці, методичні розробки, тестові завдання |
45-50 хв. |
|
Заключний етап |
|
|
|
5 |
Контроль та корекція професійних вмінь та навичок |
Індивідуальний тестовий контроль |
ПРЕПАРАТИ. таблиці, методичні розробки, тестові задачі бази «Крок-1». |
15 хв. |
6 |
Підбиття підсумків практичного заняття. Пояснення домашнього завдання. |
|
|
5 хв. |
5. Зміст теми заняття.
Печінка - залоза травної системи виконує екскреторну функцію - виробляє жовч. У жовчі нараховують 40 хімічних сполук, синтезованих у печінці або захоплених із крові: холестерин, жовчні кислоти, білірубін. Перетворюючи жири на емульсію, жовч сприяє подальшому розщепленню їх під дією ліпази підшлункової залози. Жовч посилює перистальтику кишок. У дорослої людини протягом доби печінка, виробляє 700-800 см3 жовчі. Печінці властива бар'єрна функція: токсичні продукти білкового обміну, які приносяться до печінки кров'ю, нейтралізуються в ній. Печінка бере участь в усіх видах обміну речовин: водному, білковому, жировому, вуглеводному, мінеральному, в ній депонується ряд вітамінів (А, В, К, С, РР), вона є депо заліза, міді, цинку. В ембріональний період печінці властива функція кровотворення.
Підшлункова залоза виділяє підшлунковий сік, який містить ферменти (трипсин, амілазу, ліпазу, мальтозу та ін.), що розщеплюють білки до амінокислот, жири - до жирних кислот та вуглеводи - до моносахаридів. В підшлунковій залозі є особливі скупчення залозистих клітин, підшлункові острівці (іnsulае pancreatiсае), вкраплені між ацинусами. Ці острівці становлять екзокринну частину підшлункової залози.
Печінка (hераr) - найбільша залоза тіла людини, її маса 1500 г. У новонароджених печінка займає більшу частину черевної порожнини і становить 1/20 від маси тіла.
Топографія печінки (голотопія). Вона розташована у верхній частині черевної порожнини і повністю виповнює праву підреброву ділянку. Сиптопія: верхня, діафрагмова, поверхня печінки випукла і прилягає до діафрагми. Нижня, нутрощева, поверхня дещо ввігнута і прилягає до правого згину ободової кишки, поперечної ободової кишки, жовчного міхура: позаду від них - права нирка з правою наднирковою залозою, ампула дванадцятипалої кишки, нижня порожниста вена; зліва - воротарна частина та тіло шлунка. Скелетопія: задня, частина печінки знаходиться на рівні IX і X хребців. Передній край печінки починається від X міжреберного проміжку справа, потім вліво, по реберній дузі до середини хрящової частини, VIII лівого ребра.
В печінці розрізняють дві поверхні: діафрагмову (fасіеs diafragmatica) і нутрощеву (fасіеs visceralis). На нутрощевій поверхні печінки є дві поздовжні та одна поперечна борозни. У місці з'єднання борозен розташовані ворота печінки (роrtа hepatis). Ці борозни поділяють нутрощеву поверхню печінки на чотири частки: праву (lobus hepatis dexter), ліву (lobus hepatis sinister), квадратну (lobus quadratus) та хвостату (lobus caudatus).
Печінка майже повністю покрита очеревиною, тому слід вважати що печінка розташована відносно очеревини інтраперитонеально. До зв'язок печінки відносять вінцеву зв'язку (lig. соronarium), праву та ліву трикутні зв'язки (lig. triangulare dextrum et sinistrum), серпоподібну зв'язку (lig. falciforme), круглу зв'язку (lig. teres hepatis) і печінково-ниркову зв'язку (lig. hepatorenale), та зв’язки з шлунком і ДПК.
Печінка належить до складних паренхіматозних органів. Зовні паренхіму печінки покриває серозна оболонка, під якою розташована щільна волокниста оболонка (tunica fibrosa). У печінці виділяють дві частки, п'ять секторів та вісім сегментів. Такий поділ зумовлений розгалуженням судин печінки - ворітної печінкової вени та печінкової артерії.
Речовина печінки складається з часточок печінки (lobulus hepatis), форма яких нагадує шестигранну призму, з діаметром поперечника 1-2,5 мм. Це утворення називають структурно-функціональною одиницею печінки. Часточок нараховують близько 5000000. Усередині печінкової часточки розміщені артеріальні капіляри, які відходять від гілок власної печінкової артерії і впадають у синусоїдні капіляри печінки, віддаючи кисень і поживні речовини. Відтак кров стає венозною і вливається в центральну вену.
Клітини печінкової часточки виробляють жовч, що надходить у жовчні протоки (ductuli biliferi). На периферії часточки ці проточки впадають у жовчовивідні міжчасточкові проточки (ductuli biliferi interlobulares), далі - в міжчасткові жовчні протоки, а потім - у праву та ліву печінкові протоки (ductus hepaticus dexter et sinister). Вийшовши з воріт печінки, права та ліва печінкові протоки зливаються і утворюють загальну печінкову протоку (ductus hepaticus communis).
Жовчний міхур (vesisa felleae) (гр. cholecystis) запалення жовчного міхура - холецистит) має дно (fundus vesicae felleae), тіло жовчного міхура (соrpus vesicae felleae), шийку жовчного міхура (соllum vesicae felleae). Шийка - вузька частина міхура, яка поступово переходить у міхурову протоку (ductus cysticus). Міхурова протока йде вниз між шарами очеревини, що утворюють печінково-дванадцятипало-кишкову зв'язку і злившись із загальною печінковою протокою, утворює спільну жовчну протоку (ductus choledoctus), яка відкривається на верхівці великого сосочка дванадцятипалої кишки.
Стінка жовчного міхура складається з трьох оболонок: серозна оболонка (tunica serosa), м'язова оболонка (tunica muscularis), слизова оболонка (tunica mucosa).
Підшлункова залоза (раncreas) - розміщена в надчерев'ї, заочеревинно і займає ліву підреброву ділянку і заходить у праву підреброву ділянку. Скелетотопія: залоза розміщена поперечно відносно хребтового стовпа: головка на рівні І, II поперекових хребців, тіло - на рівні І поперекового хребця, хвіст досягає воріт селезінки, що відповідає рівню XII грудного хребця. Синтопія: спереду від залози розташований шлунок, позаду від неї - тіла поперекових хребців, нижня порожниста вена, черевна частина аорти, ліва нирка та ліва надниркова залоза.
Підшлункова залоза має головку (сарut раncreatis), тіло (соrpus раncreatis) та хвіст (саuda раncreatis). Часточки залози розмежовані прошарками пухкої волокнистої сполучної тканини. У цих міжчасточкових перегородках (septum іnterlobulare) розміщені судини, нерви та міжчасточкові вивідні протоки. Міжчасточкові вивідні протоки утворюються після злиття внутрішньочасточкових проток, кожна з яких починається від ацинуса (асіnus pancreaticus) - структурно-функціональної одиниці залози, де виробляються травні ферменти. У кінцевому відділі протока підшлункової залози має м'яз - замикач протоки підшлункової залози (m. sphincter ductus pancreatici). Іноді підшлункова залоза має додаткову підшлункову протоку (ductus pancreaticus accessorius), яка відкривається на малому сосочку дванадцятипалої кишки вище від великого сосочка дванадцятипалої кишки.