
- •Міністерство охорони здоров’я України Вищий державний навчальний заклад України
- •Тема: Інфекційно-деструктивні захворювання легень та легенева недостатність
- •2. Конкретні цілі:
- •3. Міждисциплінарна інтеграція
- •4. Завдання для самостійної роботи під час підготовки до заняття.
- •4.2 Теоретичні питання до заняття
- •4.3 Практичні завдання, які виконуються на занятті:
- •Класифікація гнійних захворювань легень
- •Міжнародна класифікація хвороб 10-го перегляду
- •Етіологія легеневих деструкцій
- •Патогенез легеневих деструкцій
- •Клінічні прояви
- •Особливості перебігу легеневих деструкцій
- •Клінічні варіанти абсцесів
- •1. Підгострі абсцеси легень
- •2. Хронічні абсцеси легень
- •Дані фізикального обстеження
- •Дані додаткових методів обстеження
- •Диференційний діагноз легеневих деструкцій
- •Лікування легеневих деструкцій
- •1. Корекція гомеостазу
- •2. Забезпечення оптимального дренування вогнищ деструкції
- •3. Антибіотикотерапія
- •Лікування бактеріального шоку
- •1. Антибактеріальна терапія
- •2. Санація бронхіального дерева, виведення гнійного бронхіального вмісту і мокроти
- •3. Дезінтоксикаційна терапія
- •4. Імуномодулююча терапія, нормалізація загальної і легеневої реактивності
- •5. Санація верхніх дихальних шляхів
- •6. Лфк, масаж, дихальна гімнастика, фізіотерапія, санаторно-курортне лікування
- •7. Хірургічне лікування
- •8. Диспансеризація
6. Лфк, масаж, дихальна гімнастика, фізіотерапія, санаторно-курортне лікування
Лікувальна фізкультура і дихальна гімнастика повинні виконуватися регулярно. Вони сприяють підвищенню функціональної здатності бронхопульмональной системи і реактивності хворого.
Масаж грудної клітки покращує дренажну функцію легенів, відходження мокроти. Масаж необхідно поєднувати з позиційним дренажем, виконувати його не тільки в стаціонарі, прийомам масажу повинні бути навчений сам хворий і його родичі.
Фізіотерапія проводиться після стихання явищ загострення захворювання. Хворому призначають мікрохвильову терапію, електрофорез з кальцію хлоридом, калія йодидом, індуктотермію і інші процедури.
Санаторно-курортне лікування проводиться в неактивній фазі захворювання (у фазі ремісії) після попередньої санації бронхіального дерева. Санаторно-курортне лікування рекомендується в теплу пору року, краще всього в санаторіях Південного берега Криму. У теплі і сухі місяці можна лікуватися в місцевих спеціалізованих санаторіях.
7. Хірургічне лікування
Свідченням до хірургічного лікування є обмежені в межах окремих сегментів або доль бронхоектази без вираженого хронічного обструктивного бронхіту. Резекція легені усуває осередок хронічної інфекції, що у свою чергу сприяє стиханню або повному дозволу хронічного бронхіту.
Протипоказаннями до операції є:
хронічний обструктивний бронхіт з емфіземою легенів, вираженою дихальною і серцевою недостатністю (декомпенсоване легеневе серце);
амілоїдоз нирок з нирковою недостатністю.
8. Диспансеризація
Бронхоектатична хвороба з локальними змінами і рідкісними (не більше 2 разів
на рік) загостреннями:
огляд терапевтом — 3 рази на рік;
огляд пульмонологом, торакальным хірургом, ЛОР-лікарем, стоматологом — 1 раз на рік; огляд фтизіатром — за показаннями;
обстеження: аналіз крові, аналіз мокроти загальний і на БК, аналіз сечі, флюорографія — 2 рази на рік; біохімічний аналіз крові на гострофазні реакції, ЕКГ — 1 раз на рік; бронхоскопія, томографія — за показаннями; посів мокроти на чутливість до антибіотиків перед антибіотикотерапією — при потребі;
протирецидивне лікування — 2 рази на рік (навесні і осінню) при ОРВІ і грипі: антибактеріальна і протизапальна терапія, позиційний дренаж, ЛФК, санація бронхіального дерева, загальнозміцнююча терапія; повноцінне харчування; лікування в санаторіях-профілакторіях, на курортах; профорієнтація і працевлаштування.
Бронхоектатична хвороба з поширеними змінами і частими (більше 3 разів на рік) загостреннями:
огляди терапевтом — 4 рази на рік; огляди іншими фахівцями з частотою, вказаною в попередній групі;
об'єм лабораторних обстежень той же, що в попередній групі, крім того, проводиться біохімічний аналіз крові на загальний білок, білкові фракції, глюкозу, креатинін, сечовину — 1 раз на рік;
протирецидивне лікування у вищевикладеному об'ємі.
МАТЕРІАЛИ ДЛЯ САМОКОНТРОЛЮ
Задачі для самоконтролю
1. Хворий 19 років, астенічної тілобудови скаржиться на підвищення температури до 390С у вечірні години, виражений кашель, виділення харкотиння у великій кількості з неприємним запахом. Хворіє з 6-річного віку, останнє загострення пов’язане з переохолодженням. При порівняльній перкусії легень – в нижніх відділах спарва притуплений легениевий звук, при аскультації середньопухирчаті хрипи. Яке захворювання найбільш вірогідне може бути у хворого?
Бронхоектатична хвороба
Хронічний бронхіт
Бронхіальна астма
Крупозна пневмонія
Пневмоконіоз
2. На прийомі у лікаря хворий пред'явив скарги на кашель з відходженням «повним ротом» гнійного харкотиння з неприємним запахом, кровохаркання, задишку. Хворіє протягом 10 років, лікується у пульмонолога. При контрастній бронхографії виявлено зміни бронхів середнього калібру у вигляді веретеноподібних розширень. Яка на Вашу думку найбільш імовірна причина кровохаркання?
Туберкульоз легенів
Бронхоектатична хвороба
Хронічний бронхіт
Бронхогенна карцинома
Абсцес легенів
3. У пацієнта 32 років, який зловживав алкоголем, із крупозною пневмонією суттєво погіршився стан, підвищилась температура тіла до 39-400С, з’явився неприємний запах з рота, збільшилася кількість гнійного харкотиння; зросла ШОЕ та кількість паличкоядерних лейкоцитів. Рентгенологічно: у нижній долі правої легені порожнина з горизонтальним рівнем рідини. Яке із ускладнень можна запідозрити?
Бронхоектатична хвороба
Інфаркт-пневмонія
Гострий абсцес легень
Гангрена легень
Ексудативний плеврит
4. Хворий 66 років, відмічає кашель з виділенням гнійного харкотиння до 200 мл на добу, більше з ранку, інколи прожилки крові в харкотинні. Кашель з харкотинням відмічається протягом 20 років, останні 4 роки харкотиння гнійне. Справа в задньо-нижньому відділі грудної клітини вислуховуються середньопузирчаті хрипи. На обзорній рентгенограмі в нижній долі правої легені визначається ячеїстість, груба деформація легеневого малюнка. Сформулюйте попередній діагноз:
Бронхоектатична хвороба
Хронічний гнійний бронхіт
Периферичний рак правої легені
Хронічний гнійний бронхіт з бронхоектазами
Хронічний абсцес правої легені
5. У хворого Н. 64 років, що давно страждає на захворювання легень, виникло чергове загострення. При дослідженні харкотиння виявлено: шарувате, жовто-зелене, містить багато лейкоцитів, детрит, еластичні волокна. Якому захворюванню може відповідати такий аналіз?
Бронхіальній астмі
Гострому бронхіту
Пневмонії
Емфеземі легень
Хронічному абсцесу легені
6. Хворий 54 роки, давно страждає кашлем з виділенням гнійного харкотиння до150 мл за добу. В останній рік схуд, посилилась задишка, з’явилися набряки на нижніх кінцівках, ціаноз губ, пальці у вигляді ”барабанних паличок”. Важкий видих. Над легенями–притуплений тимпаніт більше зправа; дихання везикулярне послаблене, в нижньо-задніх відділах вологі та розсіяні сухі хрипи, більше на видосі. Який діагноз найбільш вірогідний?
Бронхоектатична хвороба
Пневмонія
Хронічний обструктивний бронхіт
Абсцес легені
Рак легенів
Література.
Основна.
М.А. Дудченко. Клінічні лекції з внутрішніх хвороб. За ред. проф. Воробйова Є.О. Полтава 1997.
Внутрішні хвороби. Диференціальний діагноз і лікування хворих / Є.О.Воробйов, В.М.Ждан, Г.В.Волченко, Є.М.Кітура та інш/ За редакцією Є.О.Воробйов, М.А.Дудченка, В.М.Ждана. – Полтава: Дивосвіт, 2004. – 368 с.
Хворостінка В.М. та інш. Факультетська терапія: Підручник. – Х.: Факт, 2000. – 888 с.: іл..
Госпітальна терапія /Середюк Н.М., Нейко Є.М., Ва калюк І.П. та інш; за ред.. Є.М. Нейка. – К.: Здоров’я, 2003. – 1176 с.
Сучасні класифікації та стандарти лікування розповсюджених захворювань внутрішніх органів / За ред.. д-ра. Мед.наук, проф.. Ю.М.Мостового. – 10-е вид., доп. І перероб. – Вінниця: ДП «ДКФ», 2008. – 528 с.
Додаткова:
Болезни органов дыхания: Руководство для врачей в 4 т./Под общей ред. Н.Р. Палеева. – М.: Медицина, 1990, т.1-4.
Внутренние болезни. В 10-и книгах. Пер. англ. /Под ред. Т.П. Харрисона, Е. Браунвальда. М.: Медицина,1997.
Середюк Н.М. Діагностика та лікування невідкладних станів і загострень терапевтичних захворювань/ Під заг. ред.. Є.М. Нейка. – Вінниця. Нова книга,2003. – 496с.
Хегглин Р. Дифференциальная диагностика внутренних болезней./Под редакцией Е.М. Тареева: - Миклош,1993. – 796с.
МАТЕРІАЛИ ДЛЯ ПОЗААУДИТОРНОЇ| РОБОТИ |
Реферат на тему: «Муковісцидоз».