- •1.Операція присвоєння
- •2.Умовний вираз (операція ? ) на мові Сі
- •3.Вираз послідовного обчислення (операція , )
- •5. Оператор - перемикач switch на мові Сі.
- •6. Оператор циклу for на мові Сі
- •7. Оператор циклу while на мові Сі.
- •8. Оператор циклу do на мові Сі
- •9. Оператори return, break, continue на мові Сі.
- •10. Оператор переходу goto на мові Сі.
- •11. Поняття та робота з масивами на мові с.
- •12. Приклад програми з використанням одно та двовимірних масивів на мові Сі.
- •13 Операції вводу даних.
- •14.Операції виводу даних.
- •15. Поняття про списки enum на мові Сі.
- •16.Поняття про структури даних на мові struct Сі.
- •17.Обєднання union на мові сі.
- •18.Приклад застосування структури на мові Сі.
- •21.Локальні і глобальні величини в підпрограмах.
- •Параметр фактичний
- •25.Поняття про шаблони функцій на мові сі.Правила застосування.
- •26.Застосування підпрограм для опрацювання масивів.
- •27. Поняття про вказівники на мові Сі
- •Дії над вказівниками
- •28.Застосування вказівників, та основні операції над ними.
- •29.Засоби перед процесорної обробки #define та #include. #define
- •#Include
- •30. Поняття про символи і стрічки на мові Сі.
- •31.Основні операції зі стрічками на мові Сі.
- •32.Функції опрацювання стрічок на мові Сі.
- •34.Тип file.Робота з файлами.Відкриття та закритя файлів.
- •35-36.Функції мови Сі для запису і читання із файла.Функції для опрацювання файлу.
- •37.Поняття про бази даних,їх класифікація,призначення,основні операції з базами даних.
- •39.Архітектура комп’ютерних мереж,поняття про проокол роботи мережі.
- •40.Глобальна мережа інтернет та її призначення.
- •Призначення
- •41.Засоби для роботи з інтернет.Понятят браузера.
- •42.Основні функції інтернет.
- •43.Поняття про комп’ютерні віруси,особливості їх функціонування.
- •44.Типи вірусів.
- •45.Методи боротьби з комп’ютерними вірусами.
- •46.Основні типи антивірусних програм.Призначення та особливості їх роботи.
Параметр фактичний
Параметр, що використовується під час звертання до функції. В різних мовах програмування, фактичними параметрами можуть бути вирази, рядки, ідентифікатори змінних, масивів, перемикачів, процедури та функції тощо.
23.
24.
25.Поняття про шаблони функцій на мові сі.Правила застосування.
Шаблон функції - це узагальнений опис поведінки функцій, які можуть
викликатися для об'єктів різних типів; іншими словами, шаблон функції являє
сімейство функцій. Шаблон дуже схожий на звичайну функцію, різниця тільки в тому,
що деякі елементи цієї функції не визначені і є параметризрвані
Шаблон функції дозволяє визначати сімейство функцій. Це сімейство характеризується загальним алгоритмом, який може застосовуватися до даних різних типів. При цьому завдання конкретного типа даних для чергового варіанту функції забезпечується спеціальною синтаксичною конструкцією, званою списком параметрів шаблону функції. Оголошення функції, якому передує список параметрів шаблону, називається шаблоном функції.
26.Застосування підпрограм для опрацювання масивів.
Масив — це структура даних, яку можна розглядати як набір змінних однакового типу, що мають спільне ім'я. Масиви зручно використовувати для зберігання однотипної інформації, наприклад, елементів таблиць, коефіцієнтів громіздких лінійних рівнянь та систем рівнянь, прізвищ працівників деякої великої фірми, назв днів тижня, тощо. Масив зберігається в послідовно розташованих комірках оперативної пам’яті, які мають спільну назву. Кожна окрема така комірка – це елемент масиву. Для ідентифікації елементів масиву, кожен елемент має свій індекс, за яким його можна знайти в масиві. Кількість індексів, а отже і кількість елементів визначає розмірність масиву. Розрізняють одномірні, двомірні та багатомірні мавсиви.
27. Поняття про вказівники на мові Сі
Кожна змінна у програмі - це об’єкт, який володіє ім’ям і значенням. Після визначення змінної з ініціалізацією всі звернення у програмі до неї за іменем замінюються компілятором на адресу іменованої області оперативної пам’яті, в якій зберігається значення змінної (Рис. 5.1). Програміст може визначити власні змінні для збереження адрес областей пам’яті. Такі змінні називаютьвказівниками.
int a=10;
Вказівник визначається наступним чином:
<тип> *<шідентифікатор> <іініціалізатор>;
Приклад 1. Визначення вказівників
int* pa=&a;// вказівник ра містить значення адреси змінної а
float *ptr (NULL); // Нульовий вказівник на об’єкт типу float
char*p; // Неініціалізований вказівник на об’єкт типу char
Значення адреси змінної одержується за допомогою унарної операції ”&”.
Для доступу до комірки пам’яті, виділеної під змінну через вказівник до останнього, слід застосувати унарну операцію розіменування ”*”.
Дії над вказівниками
Приклад : Дії над вказівниками
int a=5;
int *p=&a, *p2, *p2; p2=p1=p;
++p1; p2+=2;
cout<<“a=”<<a;
cout<<” p=”<<*p<<” p=”<<p<<” p1=”<<p1<<” p2=”<<p2;
Результат виконання:
a=5, *p=5, p=FFC8, p1=FFCC, p2=FFD0.
Конкретні значення адрес залежать від низки причин: архітектури комп’ютера, типу і розміру оперативної пам’яті тощо.
З арифметичних операцій між вказівниками дозволена лише операція віднімання.
Різницею двох вказівників одного типу є відстань між двома областями пам’яті, кратна довжині (в байтах) об’єкта того типу, якому відповідає вказівник. Різниця однотипних вказівників, що адресують суміжні об’єкти, за абсолютною величиною рівна одиниці. Адреси змінних позначаються цілочисельними 16-ковими константами.
Ті змінні, визначення яких розміщені в програмі поруч, займають суміжні ділянки пам’яті, проте розміщення об’єктів у пам’яті є оберненим в порівнянні з їх взаємним розташуванням у визначеннях тексту програми.
До вказівника дозволено додавати і віднімати цілочисельну константу (k). При цьому він пересувається між ділянками пам’яті на величину k*(sizeof(type)).
