- •Міністерство освіти і науки, молоді та спорту україни
- •Практична робота №1 Тема: розрахунок природного освітлення
- •Норми штучного (для люмінесцентних ламп) та природного освітлення виробничих приміщень (витяг з сНиП іі-4-79)
- •Значення коефіцієнта сонячності клімату для іv та V поясів світлового клімату.
- •Розрахунок природного освітлення
- •Значення світлової характеристики вікон при боковому освітленні (рис. 1.5а)
- •Значення залежно від відношення відстані між протилежними будівлямидо висоти карнізу протилежного будинку над підвіконником(рис.1.5 б)
- •Значення коефіцієнтів
- •Значення коефіцієнта
- •Орієнтовні значення коефіцієнтів відбиття поверхонь інтер’єру приміщення
- •Орієнтовні значення коефіцієнтів відбиття стелі та стін
- •Коефіцієнти відбиття поверхонь з різним кольоровим пофарбуванням
- •Завдання на практичну роботу
- •Контрольні питання
- •Література
- •Практична робота №2 Тема: розрахунок штучного освітлення
- •Норми штучного (для люмінесцентних ламп) та природного освітлення виробничих приміщень (витяг з сНиП іі-4-79)
- •Значення коефіцієнта запасу залежно від характеристики приміщення
- •Коефіцієнти використання світлового потоку світильників з лампами розжарювання
- •Коефіцієнти використання світлового потоку світильників з люмінесцентними лампами
- •Технічні дані деяких ламп розжарювання та люмінесцентних ламп
- •Технічні дані ртутних дугових ламп (дрн) та металогалогених ламп (дрн)
- •Завдання на практичну роботу
- •Контрольні питання
- •Література
- •Практична робота №3 Тема: розрахунок захисного заземлення
- •Розрахунок захисного заземлення
- •Найбільші допустимі значення опорів заземлювальних пристроїв, в електроустановках
- •Приблизні значення питомих електричних опорів різних грунтів та води, Ом * м
- •Ознаки кліматичних зон для визначення коефіцієнтів сезонності
- •Коефіцієнти сезонності кс.В. Та кс.Г. Для однорідної землі при вимірюванні її опору
- •Коефіцієнт ηВ.В. Використання вертикальних електродів (труб, кутників тощо) групового заземлювача без врахування впливу з’єднувальної стрічки
- •Коефіцієнт ηГ.С. Використання горизонтального стрічкового електрода, що з’єднує вертикальні електроди (труби, кутники тощо) групового заземлювача.
- •Коефіцієнт використання ηГ.С. Паралельно вкладених горизонтальних стрічкових електродів групового заземлювача
- •Довжина кожної стрічки lC,м)
- •Найменші розміри заземлювальних та нульових провідників
- •Завдання на практичну роботу
- •Контрольні питання
- •Література
- •Практична робота №4 Тема: розрахунок природної вентиляції
- •Вибір систем та способів вентиляції
- •Природна вентиляція та її застосування
- •Характеристика припливних отворів та величини коефіцієнтів місцевого опору припливних отворів
- •Характеристика джерел тепловиділення
- •Характеристика аераційних ліхтарів та величини коефіцієнтів місцевого опору отворів ліхтаря
- •Дефлектори круглі типу цаги
- •Продуктивність дефлекторів типу цаги () під дією вітру при встановленні без повітропроводів
- •Розрахунок природної вентиляції
- •Коефіцієнт для виробничих приміщень за умови подачі повітря в робочу зону та видалення його з верхніх зон
- •Коефіцієнт для виробничих приміщень, в яких встановлене тепловипромінююче обладнання
- •Контрольні питання
- •Література
- •Практична робота №5 Тема: Розрахунок штучної вентиляції
- •Калорифери стальні пластинчаті середньої моделі кфс і кфб
- •Калорифери стальні з пластинчаті з плоскими зварними трубами типу стд 3009 моделі б,теплоносій пара та стд 3010 моделі б, теплоносій вода
- •Калорифери стальні ребристі середньої моделі кфсо та більшої моделі кфбо
- •Калорифер стальний пластинчатий багатоходовий середньої та більшої моделі типу кмс та кмб
- •Коофіцієнт теплопередачі калориферів кфб та кфс
- •Коефіцієнт теплопередачі* та опір калориферів типу стд моделі б
- •Коефіцієнти теплопередачі калориферів кмс при обігріві водою,
- •Параметри насиченої пари
- •Завдання на практичну роботу
- •Контрольні питання
- •Література
- •Практична робота №6 Тема: Розрахунок інтенсивності електромагнітного поля на робочому місці
- •Захист від електромагнітних випромінювань радіочастотного діапазону
- •Захист від електричних і магнітних полів та випромінювань радіочастотного діапазону
- •Завдання на практичну роботу
- •Контрольні питання
- •Література
Природна вентиляція та її застосування
Природна вентиляція може бути неорганізованою і організованою. При неорганізованій вентиляції невідомі об'єми повітря, що надходять та видаляються із приміщення, а сам повітрообмін залежить від випадкових чинників (напрямку та сили вітру, температури зовнішнього та внутрішнього повітря), а тому допускається тільки в окремих випадках (наприклад об'єм приміщення на одного працюючого становить більше 40 м3) при наявності вікон або вікон та ліхтарів і відсутності шкідливих виділень і речовин з неприємним запахом.
Організована природна вентиляція називається аерацією. Для аерації в стінах будівлі роблять отвори для надходження зовнішнього повітря, а на даху чи у верхній частині будівлі встановлюють ліхтарі для виведення відпрацьованого повітря.
Аерація використовується в цехах (виробничих приміщеннях) із значними тепловиділеннями, якщо концентрація шкідливих речовин у припливному повітрі не перевищує 30% ГДК в робочій зоні.
Для регулювання припливного зовнішнього повітря в одно – та двопрольотних приміщеннях в теплий період року в зовнішніх стінах роблять отвори, що розташовані на висоті 0,3—1,8 м над підлогою. Припливні отвори дозволяється розміщувати в два ряди і більше у поздовжніх стінах будівлі, які повинні бути вільні від надбудов. Як припливні отвори також використовуються ворота, розсувні стіни та отвори у підлозі приміщень. Отвори для припливу зовнішнього повітря в холодний період року роблять у зовнішніх стінах, розташовуючи низ отворів у цехах (приміщеннях) висотою менше 6 м на висоті не менше 3 м над підлогою, а в приміщеннях висотою більше 6 м – на висоті не менше 4 м над підлогою.
Для регулювання припливного зовнішнього повітря в багатопрольотних цехах (виробничих приміщеннях) роблять отвори в зовнішніх стінах і ліхтарі в "холодних" прольотах, які повинні чергуватися з "гарячими", враховуючи, що "холодні" прольоти відокремлюються від "гарячих" спущеними зверху перегородками, які не доходять до підлоги на 2 – 4м.
Для видалення повітря з приміщення, що регулює приплив і витяжку (аерація) встановлюють незадувні аераційні та світлоаераційні ліхтарі та шахти різних конструкцій (рис. 4.2).
Рис. 4.2. Схеми незадувних аераційних ліхтарів:
а – КТИС; б – П-видного з вітрозахисними панелями; в –щілинного
Витяжні канали систем аерації доцільно розташовувати у внутрішніх цегляних стінах (мінімальний переріз каналів становить 130x140); у спеціальних вентиляційних блоках; у вигляді приставних та підвісних каналів біля внутрішніх стін, перегородок та перекритів. Мінімальна товщина перегородок у цегляних стінах між каналами одного призначення та зовнішніх стінок каналів становить 120.
Розрахунок аерації зводиться до визначення необхідної площі припливних та витяжнихаераційних отворів, що забезпечують необхідний повітрообмін. .
Площа припливних аераційних отворів у стіні визначається за формулою:
(4.1)
де – необхідна кількість (за масою) повітря, яке надходить в приміщення,– прискорення вільного падіння,– питома вага зовнішнього повітря (), визначається за формулою:
(4.2)
де – температура повітря, для якого визначається– коефіцієнт місцевого опору припливних отворів (табл. 4.3);
– втрати тиску на прохід повітря через припливні отвори (),
визначаються за формулою:
(4.3)
де – частина різниці тисків, яка витрачається на прохід повітря через припливні отвори ();
–різниця тисків, які створює переміщення аераційного повітря через припливні та витяжні отвори (), визначається за формулою:
(4.4)
де – віддань від центру припливного (нижнього) отвору до нейтральної зони,
–відстань від центру витяжного (верхнього) отвору до нейтральної зони,
–питома вага внутрішнього повітря, ;
–питома вага повітря, що видаляється, ;
–відстань від температурного перекриття над підлогою (), визначається за формулою:
(4.5)
де – питома теплоємність повітря,
–температура внутрішнього повітря (в робочій зоні) ;
–необхідна кількість (за масою) повітря, яке забезпечує підтримання оптимальної температури в робочій зоні приміщення, ;
–число основних джерел тепловиділення;
– кількість конвентивного тепла, яке виділяється в приміщенні від основних джерел тепловиділення, ;– полюсна відстань джерел тепловиділення (), визначається за формулою:
(4.6)
де – відповідно довжина та ширина джерела тепловиділення, (табл. 4.4).
Таблиця 4.3