VII. Захист проекту

Захист проекту проходить у формі співбесіди студента з членами комісії по суті виконаного проекту. Студент повинен добре розбиратися в своєму проекті, вміти пояснити будову, призначення і принцип дії спроектованого виробу в цілому і кожної окремої його частини, вимоги що пред'являються до нього, обґрунтувати прийняті конструктивні і технологічні рішення, вибір матеріалу та ін. Треба чітко представляти призначення кожної лінії свого креслення, кожної подробиці конструкції і розрахунку, вміти пояснити порядок складання і регулювання виробу, послідовність передачі навантаження з однієї деталі на іншу та ін.

При оцінці захисту враховується якість проекту, глибина і зміст відповідей студента на пропоновані питання, виконання проекту у встановлений термін, самостійність і творча ініціатива при проектуванні.

У разі невиконання вимог системи ЄСКД, порушення Державних стандартів, а також невідповідності креслень і записки один одному захист може бути визнано незадовільним, незалежно від знань студента. Відсутність чітких відповідей на поставлені питання також веде до незадовільної оцінки. Представлення проекту після встановлених термінів веде, як правило, до зниження оцінки.

Орієнтовний перелік питань, для підготовки до захисту курсового проекту

1. Основні критерії працездатності і розрахунку деталей машин.

2. Як виконується вибір матеріалів для виготовлення деталей машин? Які чинники впливають на вибір матеріалу деталі?

3. У чому полягає відмінність проектних (попередніх) і перевірочних розрахунків один від одного?

4. Що таке привод? Призначення, будова і принцип дії окремих частин приводу.

5. Що називається передачею? Призначення передач. Види, принцип дії, достоїнства і недоліки передач, використанних в проекті.

6. Основні силові і кінематичні залежності в передачах. Як визначаються частота обертання, потужність, крутячий момент на кожному з валів передачі?

7. Визначення необхідної потужності електродвигуна. Як вибирається двигун з каталогів при проектуванні приводів? Що враховує ККД приводу, підшипників, передач та ін? Як визначається загальний ККД приводу?

8. Способи з'єднання валу електродвигуна з швидкохідним валом редуктора, коробкою швидкостей. Порівняльні достоїнства і недоліки з'єднувальних муфт і проміжних передач.

9. Типи муфт, що використовуються для з'єднання вихідного валу передачі з валом робочого ограну машини. З яких міркувань прийнята та муфта, яка зображена на кресленні?

10. Які пристрої застосовані в даному проекті для забезпечення надійної безпеки при роботі біля нього людей.

11. Як визначаються часткові передаточні числа окремих ступенів в редукторах і коробках швидкостей з метою забезпечення необхідного загального передаточного числа? Яким умовам повинні відповідати призначені передаточні числа у всіх зубчастих парах?

12. Порівняльні достоїнства і недоліки передач з прямозубими та косозубими колесами? Чим пояснюється наявність в даному проекті тих або інших типів зубчастих передач?

13. Критерії працездатності зубчастих передач? За якими з критеріїв був виконаний попередній розрахунок передачі, чому? У чому полягає перевірочний розрахунок зубчастої передачі? Розрахунок геометричних параметрів зубчастих колес (модуль, кут зачеплення та ін).

14. Які міркування лежать в основі вибору матеріалу для зубчастих коліс? Чому для колеса і шестерні однієї і тієї ж передачі не слід застосовувати матеріали з однаковими характеристиками міцності?

15. Визначення допустимих напружень при розрахунках зубчастих передач.

16. Конструктивне оформлення зубчастих коліс. Дати роз'яснення щодо форми зубчастих коліс в даному проекті.

17. Порівняльні достоїнства і недоліки опор валів на підшипниках кочення і ковзання. Чому в даному проекті застосовані підшипники кочення?

18. Критерії працездатності підшипників кочення. Підбір підшипників і перевірка їх працездатності. Врахування причин, що впливають на працездатність підшипників.

19. Типи підшипників кочення, їх порівняльна характеристика. Обгрунтувати застосування підшипника певного типу в кожній з опор передачі.

20. Конструктивне оформлення посадочного місця під підшипник кочення на валах і в корпусах.

21. Посадки елементів підшипників кочення на валах і в корпусах.

22. Кріплення елементів підшипників кочення на валах і в корпусах.

23. Способи закріплення деталей передач, що обертаються, з метою передачі крутячого моменту. Які пристрої застосовані в даному проекті і чому? Розрахунок цих пристроїв.

24. Закріплення деталей передач, що обертаються, на валах від осьових зміщень. Способи регулювання осьового положення деталей на валах і відносного положення деталей в передачі.

25. Критерії працездатності валів. За яким критерієм виконувалися попередні розрахунки? У чому полягають перевірочні розрахунки на статичну та втомлену міцність? Послідовність розрахунку валів.

26. Аналіз сил в зачіпленні коліс, приведення їх до центру валу. Визначення опорних реакцій і побудова епюр моментів.

27. Основні вимоги до конструкції валів. Способи підвищення міцності від втомленості. Для чого на валах роблять технологічні проточки і галтелі?

28. Ущільнення в конструкціях опор з прохідними валами. Найпоширеніші типи ущільнень, порівняльна характеристика їх достоїнств і недоліків.

29. Порядок розбирання, складання, настроювання будь-якого вузла в спроектованому пристрої.

30. Призначення змащення деталей, що труться. Вибір мастила; розрахунок необхідної кількості масла; визначення рівня масляної ванни. Пристрої для підведення, відведення і вимірювання рівня масла. Конструкції маслопоказників. Будова і принцип дії маслопоказника, застосованого в даному проекті. Призначення віддушини в кришці редуктора.

31. Призначення і вказівка на кресленні шорсткості оброблюваних поверхонь.

32. Дати обгрунтування технічних вимог, вказаних на кресленні деталей. Перерахувати, які вимоги повинні бути приведені на робочому кресленні. Чому, в якому вигляді ці відомості вказуються на кресленні?

33. Як зображаються на кресленні шпоночні канавки ? Які розміри необхідно вказати з погляду технологічності їх виготовлення і контролю.

34. Як розробляється компонувальний ескіз передачі?

35. З яких міркувань вибираються розміри і форми корпусних деталей. Забезпечення вимог технологічності. Вибір матеріалів.