3.2 Втрати, обумовлені неоптимальністю форми ачх

Якщо відображений сигнал є прямокутним імпульсом, рішення про наявність мети ухвалюється на індикаторі з амплітудною відміткою або автоматично, а фільтр приймача має прямокутну АЧХ (смуговий фільтр) те з даного співвідношення слідує:

L_пр2 = (·П_ф·_и) / 4·Si²(·П_ф·_и/2),

де - інтегральний синус.

Дана залежність представлена на рис.3.66 (крива 2). Аналіз цієї залежності показує, що мінімальне значення коефіцієнта втрат (порядка 0.8 дБ) досягається при Пф опт=1.37/tи . Якщо рішення про наявність мети ухвалюється по індикатору з відміткою (крива 3) яскравості, то мінімальні втрати складають 2.3 дБ при Пф опт=1.2/tи . Збільшення втрат на 1.5 дБ обумовлено тим, що оператор реагує не на пікову, а на середню яскравість відмітки.

Крива 1 рис.3.66 відображає залежність коефіцієнта втрат для фільтру з дзвоновою АЧХ. Мінімум втрат (порядка 0.5 дБ) досягається при цьому при Пф опт = 0.8/.tи.

З рис.3.66 також витікає, що при відхиленні смуги пропускання лінійної частини приймача на 30-40% коефіцієнт втрат Lпр2 збільшується не більше ніж на 0.5 дБ.

Заходи, що забезпечують зниження Lпр2 залежать від ширини смуги пропускання лінійної частини приймача. Якщо вона менше оптимальної, то виникаючі при цьому втрати зменшити не можна. Якщо смуга пропускання вибрана більше оптимальної, втрати цього роду можна частково компенсувати шляхом вибору смуги пропускання відеопідсилювача з умови:

П_вус = П_{ф опт}/2,

де Пф опт визначається в основному смугою пропускання УПЧ.

3.3 Втрати, обумовлені розлаштуванням приймача по частоті

В процесі роботи РЛС частоти передавача і гетеродина неминуче змінюються під впливом різних чинників, що дестабілізують. До основних таких чинників відносяться:

вплив коливань температури, вогкості, тиску і механічних дій на параметри резонансних елементів передавача і гетеродина;

нестабільність джерел живлення передавача і гетеродина;

зміна навантаження передавача за рахунок непостійності зв'язку з антеною при її скануванні.

В результаті відносної зміни частот передавача і гетеродина різницева частота відрізнятиметься від номінального значення проміжної частоти і спектр відображеного сигналу частково або повністю піде за межі смуги пропускання УПЧ.

На рис.3.67 представлені графіки, що ілюструють залежність коефіцієнта втрат Lпр4 від ступеня відносного розладу частот передавача і гетеродина для смугового фільтру (крива 1) і фільтру з дзвоновою АЧХ (крива 2). З рис.3.67 видно, що за несприятливих умов розлад приймального тракту по частоті може привести до істотних втрат. Забезпечити нормальний прийом сигналу в цих умовах можна шляхом:

розширення смуги пропускання УПЧ;

стабілізації різницевої частоти передавача і гетеродина.

Перший шлях приводить до зростання коефіцієнта втрат Lпр2, тому найприйнятніший шлях другий.

Постійність різницевої частоти можна забезпечити за рахунок: стабілізації частот передавача і місцевого гетеродина; автоматичного стеження частоти одного генератора за зміною частоти іншого.

Перший варіант використовується в РЛС з передавачем, побудованим по схемі задаючий генератор-підсилювач потужності, а другий - В РЛС з могутнім автогенератором. Технічно задача стабілізації різницевої частоти розв'язується за допомогою систем АПЧ.