- •ЗАВДАННЯ
- •ВСТУП
- •Завдання 1.
- •Завдання 2.
- •Завдання 3.
- •Завдання 4.
- •Завдання 5.
- •Завдання 6.
- •Завдання 7.
- •Завдання 8.
- •Завдання 9.
- •Завдання 10.
- •Завдання 11.
- •Завдання 12.
- •Завдання 13.
- •Завдання 14.
- •Завдання 15.
- •Завдання 16.
- •Завдання 17.
- •Завдання 18.
- •Завдання 19.
- •Завдання 20.
- •Частина – 2. Теорія графів. Дерева.
- •Завдання 1.
- •Завдання 2.
- •Завдання 3.
- •СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
кількість різних перестановок, що можна отримати з узятої однієї
перестановки, |
дорівнює |
n1!n2!…nk!. Якщо зробити це для кожної |
||||||||
перестановки, |
|
|
то |
|
|
|
одержимо |
n! перестановок. Отже, |
||
Рn n1 , |
n2 , ,nk n1 !n2 ! nk ! n! !, звідки: |
|
||||||||
Pn |
(n1 ,n2 ..nk ) |
|
n! |
(5.2) |
|
|||||
|
|
|
|
|
|
|||||
n1 |
!n2 !..nk ! |
|
||||||||
|
|
|
|
|
|
|||||
Отже, «палатка»: |
|
|
|
|
|
|||||
n1 "п" 1 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
n2 |
"а" 3 |
|
|
|
|
|
|
|||
n3 "л" 1 |
|
|
|
|
|
|
||||
n4 "т" 1 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
n5 "к" 1 |
|
|
|
|
|
|
||||
P7 |
(1,3,1,1,1) |
|
|
7! |
|
|
|
4 5 6 7 840. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||
|
|
1! 1! |
|
|||||||
|
|
1! 3! 1! |
|
|
||||||
Завдання 6.
1.За формулою (3.1) маємо:
C3 |
|
A3 |
|
10! |
|
|
10! |
|
|
8 9 10 |
|
|
|
10 |
|
|
|
|
|
3 5 8 120. |
|||||
3! |
3!(10 3)! |
3! 7! |
1 2 3 |
|||||||||
10 |
|
|
|
|
|
|||||||
2.За формулою (4.1) маємо:
A5 |
|
|
10! |
|
|
10! |
6 7 8 9 10 30240. |
|
|
|
|
||||
10 |
|
(10 5)! |
5! |
|
|||
|
|
|
|||||
Завдання 7. |
|
|
|
|
|
||
Біном |
Нью тона — це вираз вигляду (x+y)n. Біном розкладається в |
||||||
|
́ |
́ |
|
|
|
||
суму одночленів, які є добутками деяких степенів його доданків х і у.
Кожний доданок містить n множників: j множників x і (n-j) множників y, тобто має вигляд yj xn-j, де j≤n, j≥0. Кожний такий доданок взаємно однозначно відповідає підмножині номерів дужок, з яких для утворення цього доданка, бралися множники а. Таким чином, доданків yj xn-j рвно
стільки, скільки таких підмножин. В комбінаториці це число називається
числом комбінацій з n по j і позначається Cnj . Отже,
n |
n |
(x y)n Cnj x j yn j Cnj xn j y j (7.1) |
|
j 0 |
j 0 |
n
(x y)n ( 1) j Cnj xn j y j (7.2)
j 0
Тоді маємо:
(a 1)12 C120 a0 112 0 C121 a1 112 1 C122 a2 112 2 C123 a3 112 3 C124 a4 112 4C125 a5 112 5 C126 a6 112 6 C127 a7 112 7 C128 a8 112 8 C129 a9 112 9
C1210 a10 112 10 C1211 a11 112 11 C1212 a12 112 12
Оскільки
C0 |
C12 |
|
12! |
|
1, |
|
|
|
C1 |
C11 |
|
12! |
|
12, |
|
|||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||||||
12 |
|
12 |
|
|
12!0! |
|
|
|
12 |
12 |
11!1! |
|
||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||||||
C2 |
C10 |
|
|
12! |
66, |
C3 |
C9 |
|
|
12! |
|
|
220, |
|||||||||||
|
|
|
|
|
||||||||||||||||||||
12 |
|
12 |
|
|
2!10! |
|
|
|
|
12 |
12 |
3!9! |
|
|
|
|||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||
C4 |
C8 |
|
12! |
495, |
C5 |
C7 |
|
|
12! |
|
792, |
|||||||||||||
|
|
|
||||||||||||||||||||||
12 |
|
12 |
4!8! |
|
|
|
|
|
12 |
12 |
5!7! |
|
|
|
||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
C6 |
|
12! |
|
924; |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||
|
|
|
|
|
12 |
6!6! |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||
Запишемо вираз в наступному вигляді: |
|
|
|
|||||||||||||||||||||
(a 1)12 1 a0 |
112 12 a1 |
111 66 a2 110 |
220 a3 19 |
495 a4 18 |
||||||||||||||||||||
792 a5 |
17 |
924 a6 16 792 a7 112 7 |
495 a8 |
|
14 |
220 a9 13 |
||||||||||||||||||
66 a10 |
12 |
12 a11 11 1 a12 10 1 12a 66a2 220a3 495a4 |
||||||||||||||||||||||
792a5 924a6 792a7 495a8 |
220a9 66a10 12a11 a12 . |
|||||||||||||||||||||||
Завдання 8.
x j yr ; r n j; n j r
Коефіцієнт розраховується за формулою (3.1):
r |
|
n! |
|
Cn |
|
|
|
r !(n r)! |
|||
Отже: a3b5 : j 3, r 5, n 8. Підставивши значення у формулу (3.1),
отримаємо:
C5 |
|
8! |
|
|
8! |
|
|
6 7 8 |
42. |
|
5!(8 5)! |
5! 3! |
1 2 3 |
||||||||
8 |
|
|
|
|
||||||
Завдання 9.
Двійкова система числення використовує для запису чисел тільки два символи, зазвичай 0 (нуль) та 1 (одиницю). Завдяки тому, що таку систему доволі просто використовувати у електричних схемах, двійкова система отримала широке розповсюдження у світі обчислювальних пристроїв. Для переведення чисел із системи числення з основою p в систему числення з основою q з використанням арифметики старої системи числення з основою p
потрібно: послідовно число, записане в системі основою p ділити на основу нової системи числення, виділяючи остачі. Останні записані у зворотному порядку, будуть утворювати число в новій системі числення.
Отже, використовуючи описаний вище алгоритм переведемо число
204 у системи числення з основою 2:
204 |
|
2 |
|
|
|
|
|
|
204(10)=11001100(2) |
|
204 |
|
102 |
2 |
|
|
|
|
|
|
|
0 |
|
102 |
51 |
|
2 |
|
|
|
|
|
|
|
0 |
50 |
|
25 |
2 |
|
|
|
|
|
|
|
1 |
|
24 |
12 |
2 |
|
|
|
|
|
|
|
|
1 |
12 |
6 |
2 |
|
|
|
|
|
|
|
|
0 |
6 |
3 |
2 |
|
|
|
|
|
|
|
|
0 |
2 |
1 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
1 |
|
|
|
З основою 3: |
|
|
|
|
|
|
|||
204 |
3 |
|
|
|
204(10)=21120(3) |
|
204 |
68 |
3 |
|
|
||
|
|
|
|
|||
0 |
66 |
22 |
|
3 |
|
|
|
2 |
21 |
|
7 |
3 |
|
|
|
1 |
|
6 |
2 |
|
|
|
|
|
1 |
|
|
З основою 5:
204(10)=1304(5)
204 |
5 |
|
|
|
|
|
|
200 |
40 |
5 |
|
|
|
||
4 |
40 |
8 |
5 |
|
|||
|
|
0 |
|
5 |
|
1 |
|
|
|
|
|
3 |
|
|
|
Завдання 10.
Лічити у двійковій системі не складніше, ніж у будь-якій іншій. Скажімо,
у десятковій системі, коли число у поточному розряді сягає десяти, то розряд обнуляється і одиниця додається до старшого. Наприклад: 9+1=10, 44+7=51;
Аналогічним чином у двійковій системі: коли число в розряді сягає двох -
розряд обнуляється і одиниця додається до старшого розряду. Тобто: 1+1=10.
Зверніть увагу, "10" у цьому записі - двійкове число, у десятковій системі це число записується як "2". А десяткове 9+1=10 у двійковій системі буде виглядати так: 1001+1=1010 (після додавання одиниці число в останньому розряді дорівнює двом, тож розряд обнуляється і одиниця додається до передостаннього(старшого) розряду).
В основі віднімання лежить таблиця віднімання однозначних двійкових чисел. При відніманні з від меншого числа (0) більшого (1) виконується позичання із старшого розряду.
Алгоритм переведення чисел з двійкової системи до десяткової безпосередньо спирається на визначення позиційної системи числення. Всі
розряди домножуються на відповідні ступені двійки (крайній справа - на
1, наступний - на 2 і т.д), після чого отримані добутки додаються за правилами
десяткової системи.
Приклад.
(101011)2 = 1+ 2*1 + 4*0 + 8*1 + 16* 0 + 32*1 = 43
Для спрощення обчислень можна використовувати такий корисний
практичний прийом: записати над кожним розрядом його вагу і знайти суму
чисел, які стоять над ненульовими розрядами
Отже, виконаємо додавання і віднімання чисел 41 і 31 у двійковій системі.
Для цього:
1. Спочатку переведемо числа 41 і 31 із десяткової системи у
двійкову
(використовуючи алгоритм наведений у завданні 9):
41(10)=101001(2), 31(10)=11111(2)
2. Використовуючи алгоритм додавання наведений у даному завданні
виконаємо додавання чисел у двійковій системі:
|
1 |
0 |
1 |
0 |
0 |
1 |
+ |
|
1 |
1 |
1 |
1 |
1 |
1 |
0 |
0 |
1 |
0 |
0 |
0 |
3.Віднімання у двійковій системі:
1 |
0 |
1 |
0 |
0 |
1 |
|
- |
1 |
1 |
1 |
1 |
1 |
|
|
0 |
1 |
0 |
1 |
0 |
|
4. |
Переведемо отримані результати у десяткову систему числення |
|||||
(використовуючи алгоритм переведення чисел наведений вище у даному
завданні):
