ДБН В.2.1-10-2009. Основи та фундаменти

ДБН В.2.1-10-2009

ДОДАТОК К (рекомендований)

ЗАХОДИ ЩОДО ЗМЕНШЕННЯ ДЕФОРМАЦІЙ ОСНОВ ФУНДАМЕТІВ І ВПЛИВУ ЇХ НА СПОРУДИ

К.1 Для виконання вимог розрахунку фундаментів за деформаціями основ за граничними станами слід розглядати в першу чергу заходи щодо можливості (доцільності) зміни розмірів підошов фундаментів у плані, глибини закладання (включаючи вертикальне планування зрізанням, прорізанням ґрунтів з незадовільними властивостями), введення додаткових в'язів, що обмежують переміщення фундаментів, застосування інших типів і форм фундаментів, зміни навантажень на основу тощо. Слід розглядати також доцільність (можливість) застосування заходів, спрямованих на:

а) запобігання погіршенню властивостей ґрунтів основи під час будівництва або експлуатації споруди (К.2);

б) покращення будівельних властивостей ґрунтів (К.3, розділ 15); в) застосування конструктивних рішень, що сприяють зменшенню чутливості споруд до дефор-

мацій основи; зниженню зусиль у конструкціях споруд при взаємодії з основою; запобіганню можливості значних початкових осідань (К.5);

г) вирівнювання споруд або окремих їх частин (підрозділ 11.2).

К.2 Запобігання погіршенню будівельних властивостей ґрунтів основи здійснюють шляхом:

а) водозахисних заходів (особливо на будівельних майданчиках, складених ґрунтами, чутливими до зміни вологості), які містять відповідне компонування забудови і вертикальне планування території з метою забезпечення стоку поверхневих вод, влаштування дренажів, протифільтраційних завіс і екранів, прокладання водопроводів у каналах або розміщення їх на безпечних відстанях від споруд, контроль за можливими витоками води тощо;

б) захисту ґрунтів основи від хімічно активних рідин, здатних призводити до просідання, набрякання чи здимання грунтів, активізації карстово-суфозійних процесів, підвищення агресивності підземних вод тощо;

в) обмеження (ізоляції) джерел зовнішніх впливів (вібрацій, технічних вибухів, коливань тощо); г) запобіжних заходів, здійснюваних у процесі будівництва споруд (збереження природної струк-

тури і вологості ґрунтів, дотримання вимог технології влаштування основ, фундаментів, підземних і надземних конструкцій з метою недопущення змін прийнятої в проекті розрахункової схеми, у тому числі швидкості передачі навантаження на основу, особливо за наявності в основі ґрунтів, що повільно консолідуються, тощо).

К.3 Покращення будівельних властивостей ґрунтів і влаштування штучних основ здійснюють шляхом інженерної підготовки згідно з розділом 15.

К.4 Конструктивно-планувальні заходи, що зменшують чутливість споруд до деформацій основи, включають:

а) прийняття архітектурно-планувальних рішень будівель та споруд з компоновкою в плані і по висоті, що забезпечують сприйняття можливих (прогнозованих) деформацій ґрунтової основи;

б) підвищення міцності і просторової жорсткості споруд, що досягається підсиленням конструкцій (у тому числі фундаментно-підвальних) відповідно до результатів розрахунку споруди у взаємодії з основою (введення додаткових в'язів у каркасних конструкціях, влаштування залізобетонних чи армокам'яних поясів у безкаркасних будівлях, розрізання споруд на відсіки тощо);

в) збільшення піддатливості споруд (якщо це дозволяють технологічні вимоги) за рахунок застосування гнучких чи розрізних конструкцій;

г) влаштування пристосувань для вирівнювання (за необхідності) конструкцій споруд і для рихтування технологічного устаткування.

К.5 До заходів щодо зменшення зусиль у конструкціях споруд при взаємодії з основою відно-

сять:

а) розміщення споруд на ділянках території забудови з урахуванням інженерно-геологічних умов і можливих джерел шкідливих впливів (лінз слабких ґрунтів, старих гірничих виробок, карстових порожнин, зовнішніх водогонів тощо);

б) застосування відповідних конструкцій фундаментів (наприклад, з малою бічною поверхнею - на підроблюваних територіях, за наявності в основі ґрунтів з властивостями здимання тощо);

в) засипання пазух і улаштування подушок під фундаментами з матеріалів, які мають мале зчеплення і тертя, застосування спеціальних антифрикційних покриттів, відривання тимчасових компенсаційних траншей для зменшення зусиль від горизонтальних деформацій основи, у тому числі в районах гірничих виробок;

г) регулювання термінів замонолічування стиків збірних і збірно-монолітних конструкцій; д) обґрунтовані швидкість і послідовність зведення окремих частин споруди;

е) вжиття заходів захисту від впливу нового будівництва на існуючі об'єкти в умовах щільної за-

121

ДБН В.2.1-10-2009

ДОДАТОК Л (довідковий)

х- середнє значення характеристики;

α- довірча ймовірність (забезпеченість) розрахункових значень;

ρ- щільність;

γ- питома вага;

с- питоме зчеплення;

φ - кут внутрішнього тертя;

Е- модуль деформації;

ν- коефіцієнт відносності поперечної деформації (коефіцієнт Пуассона);

ν

ξ = 1 ν - коефіцієнт бічного розширення.

р- середній тиск під підошвою фундаменту;

123

ДБН В.2.1-10-2009

Q - поперечна сила;

Т- крутний момент.

125

ДБН В.2.1-10-2009

ДОДАТОК Н

(довідковий)

Визначення несучої здатності паль за властивостями ґрунтової основи розрахунком

Н.1 ПАЛІ-СТОЯКИ

Н.1.1 Несучу здатність Fd , кН, забивної палі, палі-оболонки, набивної і бурової паль, що спираються на скельний ґрунт, а також забивної палі, що спирається на малостисливий ґрунт (примітка до 8.5.1.3), слід визначати за формулою

Н.1.2 Розрахунковий опір ґрунту R під нижнім кінцем палі-стояка, кПа, слід прийма-

ти:

а) для всіх видів забивних паль, що спираються на скельні і малостисливі ґрунти,

R = 20000 кПа;

б) для набивних і бурових паль та паль-оболонок, що заповнюються бетоном і закладених у невивітрилий скельний ґрунт (без слабких прошарків) не менше ніж на 0,5 м, за формулою

в) для паль-оболонок, що рівномірно спираються на поверхню невивітрилого скельного ґрунту, прикритого шаром нескельних ґрунтів, що не розмиваються, товщиною не менше трьох діаметрів палі-оболонки, – за формулою

Примітка. За ная вності в основі набивних, бурових паль і паль -оболонок в и - вітрилих, а також розм 'якшуваних скельних ґрунті в їх границю міцності на однові с - не стискання слід приймати за результатами випробувань штампами або за результ а - тами випробувань паль і паль -оболонок ст атичним навантаженням .

H.2 ВИСЯЧІ ЗАБИВНІ ПАЛІ ВСІХ ВИДІВ І ПАЛІ-ОБОЛОНКИ, ЩО ЗАНУРЮЮТЬ БЕЗ ВИЙМАННЯ ҐРУНТУ

Н.2.1 Несучу здатність Fd, кН, висячої забивної палі і палі-оболонки, що занурюють без виймання ґрунту, і працюють на стискувальне навантаження, слід визначати як суму сил

127

ДБН В.2.1-10-2009

Таблиця Н.2.1 – Значення розрахункових опорів під нижнім кінцем забивних паль і пальоболонок, що занурюють без виймання ґрунту

Примітка 1. Значення R над рискою наведені для піщаних ґрунтів , під ри с - кою – для глинистих.

Примітка 2. У таблицях Н.2.1 і Н.2 .2 глибину занурення нижнього кінця палі і середню глибину розташування шару ґрунту при плануванні території зрізанням, підсипанням, намиванням до 3 м слід приймати від рівня природного рельєф у, а при зрізанні , підсипанні , намиванні – від 3 м до 10 м від умовної позначки, роз ташова - ної відповідно на 3 м вище за рівень зрізання або на 3 м нижче за рівень підсипання . Глибину занурення нижнього кінця палі і середню глибину розташування шару ґр у- нту у водоймищі слі д приймати від рівня дна після загального розмиву розрахунк о - вим паводком, на болотах – від рі вня дна болота.

При проектуванні шляхопроводі в через виїмки глибиною до 6 м для паль, що забиваються молотами без підмивання або влаштуванням лідерних свердловин, гл и - бину занурення в ґрунт нижнього кінця палі в таблиці Н .1 слі д прий мати від рі вня природного рельєф у в місці спорудження фундаменту. Для виїмок глибиною більше 6 м глибину занурення паль слід приймати , як для виїмок глибиною 6 м .

Примітка 3. Для проміжних глибин занурення паль і проміжних значень п о - казника текучості I L глинистих ґрунті в значення R i f i в таблицях Н. 2.1 і Н.2. 2 в и - значають інтерполяці єю.

Примітка 4. Для щільних піщаних ґрунтів , ступі нь щільності яких визначена за даними статичного зондування, значення R за таблицею Н.2 . 1 для паль , занурених без використання підмиву або лідерних свердловин , слід збільшити на 100 % . При визначенні ступеня щільності ґрунту за даними інших виді в інженерних досліджень і відсутності даних статичного зондування для щільних пісків значення R за табли - цею Н.2 .1 слід збільшити на 60 %, але не більше ніж до 20 000 кПа.

Примітка 5. Значення розрахункових опорів R за таблицею Н . 2.1 допускаєт ь - ся використовувати за умови, якщо заглиблення паль у ґрунт, що не розмивається і не зрізається, складає не менше ніж : 4,0 м – для мостів і гідротехнічн их споруд; 3,0

129