
- •Тема 1. Вступ. Дійсні числа лекція 1
- •1. Вступ
- •2. Пончття множини. Дії з множинами
- •Лекція 2
- •1. Загальне поняття відображення або функції
- •2. Потужність множини
- •3. Зчисленні множини
- •4. Математична індукція
- •Лекція 3
- •1. Дійсні числа
- •1. Аксіоми додавання і множення
- •2. Аксіоми порівняння дійсних чисел
- •3. Аксіома неперервності дійсних чисел
- •2. Деякі властивості дійсних чисел
- •Із означення множини дійсних чисел випливає, що ця множина впорядкована.
- •Питання для самостійного опрацювання
- •1. Поняття ізоморфізму
- •2. Інтерпретація множини дійсних чисел
- •3. Найбільш вживані числові множини
- •4. Межі числових множин
- •5. Абсолютна величина числа
- •Абсолютна величина числа позначається символом.
- •Тема 2. Числові послідовності лекція 4
- •1. Означення числової послідовності
- •1, 1, 2, 3, 5, 8, 13, 21, 34, 55,…,
- •2. Арифметичні дії над числовими послідовностями Нехай задано послідовності і.
- •2. Обмежені і необмежені числові послідовності
- •4. Нескінченно малі і нескінченно великі послідовності.
- •5. Основні властивості нескінченно малих послідовностей
3. Найбільш вживані числові множини
Нехай
.
Будемо використовувати наступні
позначення:
відрізок,
інтервал,
півінтервал,
півінтервал.
Указані множини
ще називають проміжками. Ми розглядатимемо
також і нескінченні множини, використовуючи
для цього символи
.
Околом точки
називається довільний інтервал
,
який містить точку
,
тобто
.
Інтервал
називається
околом
точки
.
Точка
називається центром цього околу, а число
його
радіусом. Зазвичай так позначають околи
з центром у точці
і дуже
малим радіусом, тобто коли
досить мале.
4. Межі числових множин
Нехай задано
непорожню числову множину
.
Множина
називається обмеженою зверху, якщо
існує таке дійсне число
,
що для кожного
виконується нерівність
Множина
називається обмеженою знизу, якщо існує
таке дійсне число
,
що для кожного
виконується нерівність
При цьому числа
і
називаються відповідно верхньою та
нижньою межею множини
.
Множина, яка обмежена зверху й знизу, називається обмеженою.
Очевидно, що
будь-яка обмежена зверху (знизу) множина
має безліч верхніх (нижніх) меж.
Найменша верхня
межа обмеженої зверху множини
називається точною верхньою межею або
верхньою гранню цієї множини і
позначається
(supremum
(лат.) – найвище).
Найбільша нижня
межа обмеженої знизу множини
називається точною нижньою межею або
нижньою гранню цієї множини і позначається
(infimum
(лат.) – найнижче).
Якщо
,
то для довільного числа
існує
таке, що
.
Якщо
, то для довільного числа
існує
таке, що
.
Теорема. Будь-яка непорожня обмежена зверху числова множина має точну верхню межу. Якщо ж вона обмежена знизу, то має точну нижню межу.
Доведення.
Нехай
– непорожня обмежена зверху числова
множина. Тоді множина
чисел, які обмежують
зверху, непорожня. Із означення верхньої
межі випливає, що
виконується нерівність
.
За аксіомою неперервності дійсних чисел
існує таке число
,
що
виконується нерівність
.
Із цієї нерівності
випливає, що
обмежує
зверху, тобто є верхньою межею, і є
найменшим із усіх верхніх меж, тобто є
точною верхньою межею.
Друга частина теореми доводиться аналогічно.
Якщо множина
не обмежена зверху ( знизу ), то за
домовленістю пишуть
.
5. Абсолютна величина числа
Абсолютною
величиною
(модулем) числа
називається саме число
,
якщо
,
число –
,
якщо
.
Абсолютна величина числа позначається символом.
Із означення
абсолютної величини випливає, що
нерівності
і
,
де
рівносильні, тобто
.
Теорема.
Абсолютна величина суми двох чисел не
більше від суми абсолютних величин
чисел, тобто
.
Доведення. За означення абсолютної величини
для будь-яких чисел
.
Додаючи почленно ці нерівності, одержимо
.
Остання нерівність рівносильна нерівності
.
Теорема. Абсолютна величина різниці двох чисел не менше від різниці абсолютних величин чисел, тобто
.
Доведення.
Для будь-яких чисел
маємо
За попередньою теоремою
.
Звідси одержуємо
.
Зазначимо, що
мають місце співвідношення