Загальна структура енергетичної паспортизації.

1. Визначення:

• загальних будівельних даних про геометрію та орієнтацію будинку, його поверховість та об'єм, площу зовнішніх огороджувальних конструкцій, площу підлоги опалювальних приміщень;

• кліматичних характеристик району будівництва, у тому числі вичерпні дані про опалювальний період, розрахункову температуру внутрішнього повітря;

• даних про системи підтримки мікроклімату приміщень і способи їхнього регулювання залежно від зміни кліматичних впливів, інших джерел надходження теплової енергії в будинок, інженерних систем будинку;

• проектних даних про теплоізоляцію будинку та енергетичні параметри – значення приведеного опору теплопередачі, як окремих елементів, так і теплоізоляційної оболонки будинку в цілому;

• зведених енергетичних параметрів будинку – питомі витрати енергії на опалення будинку;

• відповідності теплотехнічних та енергетичних параметрів будинку нормативним вимогам.

2. Встановлення:

• змін (об'ємно-планувальних, конструктивних, систем підтримки мікроклімату) побудованого будинку в порівнянні із проектом;

• фактичних параметрів енергоспоживання та теплотехнічних показників будинку після річного періоду його експлуатації;

• порівняння проектних і експлуатаційних теплотехнічних і енергетичних характеристик.

3. Маркування:

• присудження категорій енергетичної ефективності з відповідними пільгами або санкціями, енергетична сертифікація будинку;

• розробки заходів щодо підвищення енергетичної ефективності.

6. Пащенко Наталія Сергіївна

Архітектурна акустика: основні відомості про звук.

Архітектурна акустика – розділ акустики, в якому досліджується розповсюдження звукових хвиль у приміщеннях, відбиття і поглинання їхніми поверхнями, вплив відбитих  хвиль на гучність мови і музики.

Архітектурна акустика – наука, завданням якої є створення сприятливих умов для півноцінного сприйняття звуків, які є корисною звуковою інформацією.

Будівельна акустика – наука, мета якої є придушення, ослаблення та обмеження поширення небажаних звуків, які прийнято називати шумами.

Архітектурна акустика містить в собі природне звучання й озвучення і звукопосилення.

Архітектурна акустика вивчає:

• закони розповсюдження в будинках і містобудівних просторах звукових хвиль;

• акустичний режим приміщень різного призначення;

• акустичні характеристики будівельних матеріалів і виробів і несучих і захисніх конструкцій;

• умови планування і забудови населених пунктів.

Метою архітектурної акустики є захист середовища життєдіяльності людини від негативного шумового впливу і створення сприятливого акустичного режиму.

Архітектурна акустика: реверберація.

Архітектурна акустика: явище луни, артикуляція.

7. Сердюк Катерина Андріївна

Методика розрахунку огороджувальних конструкцій на повітропроникність.

Теплостійкість. Визначення показників теплостійкості огороджень в літній період.

ВИЗНАЧЕННЯ ПОВІТРОПРОНИКНОСТІ ОГОРОДЖУвальних КОНСТРУКЦІЙ

ТЕПЛОВА ІЗОЛЯЦІЯ БУДІВЕЛЬ ДБН В.2.6 – 31 – 2006

5.1 Для огороджувальних конструкцій опалюваних будинків обов'язковим є виконання умови:

R_g ≥ R_{g н,} (13)

де R_g – опір повітропроникності огороджувальної конструкції, м²·год Па/кг;

R_{g н} – необхідний опір повітропроникності, м² год Па/кг.

5.2 Для непрозорих огороджувальних конструкцій необхідний опір повітропроникності на i-му поверсі, для якого виконується розрахунок, визначається за формулою:

R_{g н} =. (14)

де Δp – розрахункова різниця тисків, Па, визначається за додатком Т;

G_н – допустима повітропроникність огороджувальної конструкції, що встановлюється згідно з табл. 7 залежно від виду огороджувальної конструкції.

5.3 Для світлопрозорих огороджувальних конструкцій необхідний опір повітропроникності визначається за формулою:

R_{g н} =. (15)

де Δр₀ = 10 Па – різниця тисків, за якою визначається масова повітропроникність світлопрозорої конструкції під час випробувань за ДСТУ Б В.2.6-18.

Таблиця 7 – Допустимі значення повітропроникності огороджувальних конструкцій, G_н

Вид огороджувальної конструкції	Значення Gн
Зовнішні непрозорі конструкції житлових і громадських будинків	0,5 кг/(м2 год)
Зовнішні непрозорі конструкції промислових будинків	1,0 кг/(м2 год)
Стики між елементами (панелями) непрозорих конструкцій житлових і громадських будинків	0,5 кг/(м год)
Стики між елементами (панелями) непрозорих конструкцій промислових будинків	1,0 кг/(м год)
Світлопрозорі конструкції житлових та громадських будинків, виробничих будинків із кондиціонуванням приміщень	6,0 кг/(м2 год)
Світлопрозорі конструкції промислових будинків	10,0 кг/(м2 год)
Вхідні двері до квартир	1,5 кг/(м2 год)

5.4 Виконання умови (13) для непрозорих огороджувальних конструкцій перевіряється за результатами випробувань, проведених акредитованими лабораторіями за ГОСТ 25891 або за результатами розрахунків. Опір повітропроникності непрозорих огороджувальних конструкцій, R_gнк, розраховується за додатком Т.

5.5 Виконання умови (13) для світлопрозорих огороджувальних конструкцій перевіряється за результатами випробувань, проведених акредитованими лабораторіями за ДСТУ Б В.2.6-18.

Опір повітропроникності світлопрозорих огороджувальних конструкцій, R_gск, визначається за формулою:

R_{g ск} =. (16)

де n – показник режиму фільтрації світлопрозорої конструкції, отриманий за результатами випробувань, проведених за ДСТУ Б В.2.6-18;

G_ск - повітропроникність світлопрозорої конструкції, кг/(м²год), при р_о = 10 Па, отримана за результатами випробувань акредитованими лабораторіями.

5.6 У разі, якщо R_g ск ≥ R_{g н} в п'ять і більше разів обов’язково виконання вимог 5.23 ДБН В.2.2-15.

Теплостійкість конструкції - властивість конструкції зберігати відносну стабільність температури при коливаннях теплового потоку