10. Аварійний вихід.

Згідно вимог п. 2.18* ДБН при N>600 один із входів у сховище обладнується як аварійний (евакуаційний) вихід у вигляді тунелю з поперечним перетином 1,2х2 м. При цьому вихід зі сховища в тунель слід передбачати крізь тамбур, обладнаний герметичними дверима розміром 0,8х1,8 м.

11. Тамбури-шлюзи.

Згідно п.2.15 ДБН для сховищ місткістю більше 600 осіб слід передбачати на двох із входів влаштування однокамерних тамбурів-шлюзів. Площа кожного має бути 10 м² (оскільки двері шириною 1,2 м). Таким чином:

12. Тамбури.

Згідно п. 2.16٭ДБН всі входи у сховище, крім тих, що обладнані тамбурами-шлюзами, повинні облаштовуватися тамбурами. Стандартна площа одного тамбура 3,25 м². Отже, у сховищі мають бути передбачені 4 тамбури загальною площею

13. Визначаємо загальну площу зони герметизації.

14. Визначаємо внутрішній об’єм сховища (згідно п.2.2 ДБН):

V=N*1,5=750*1,5=1125

15. Визначаємо мінімальну висоту приміщень зони герметизації, яка згідно п.2.3٭ДБН при двохярусному розташуванні нар має бути в межах від 2,15 до 2,9 м.

16. Визначаємо загальну площу сховища:

Іі. Розрахунок протирадіаційного захисту сховища

Згідно з п. 6.1* ДБН огороджуючі конструкції сховища повинні забезпечувати ослаблення радіаційного впливу до допустимих норм.

Ступінь ослаблення радіаційного впливу виступаючими над поверхнею землі стінами і перекриттям сховища визначається за формулою:

,

де А – потрібна ступінь ослаблення відповідно до класу сховища.

Сховища 1 класу послабляють радіаційний вплив не менше ніж у 5000 разів, сховища 2 класу - не менше ніж у 3000 разів, сховища 3 класу - не менше ніж у 2000 разів, сховища 4 класу - не менше ніж у 1000 разів.

- коефіцієнт ослаблення дози гама-випромінювання перешкодою із і-шарів матеріалу, що дорівнює добутку значень для кожного шару;

- коефіцієнт ослаблення дози нейтронів перешкодою із і-шарів матеріалу, що дорівнює добутку значень для кожного шару;

- коефіцієнт умов розташування сховища, що враховує зниження дози проникаючої радіації в забудові і послаблення радіації наземною частиною будівлі.

Оскільки товщина бетонного перекриття сховища 20см, а шару ґрунту на ньому 45 см, то за табл. 26* ДБН:

• для бетону:,;

• для ґрунту:,.

Тоді ,.

Коефіцієнт умов розташування сховища за табл.27* і 27а* складає:

.

Отже: .

Таким чином, за своїми захисними властивостями сховище не належить навіть до 4 класу. Потрібно підсилити конструкцію, насипати грунт.

Ііі. Розрахунок фільтровентиляційного обладнання сховища

Згідно п.7.3 ДБН система вентиляції сховища має бути запроектована на два режими: чистої вентиляції (режим I) і фільтровентиляції (режим II).

При режимі чистої вентиляції подача у сховище очищеного від пилу зовнішнього повітря повинна забезпечувати потрібний обмін повітря і видалення з приміщень надлишків тепла і вологи.

При фільтровентиляції зовнішнє повітря, що подається у сховище, має очищатися від газоподібних отруйних речовин, аерозолів і пилу.

Згідно п.7.5* ДБН питома кількість зовнішнього повітря, що подається в сховище, має бути:

• в режимі чистої вентиляції - 10 м³/люд.год. (для 2-ї кліматичної зони, в якій знаходиться Чернігів);

• в режимі фільтровентиляції – 2 м³/люд.год для тих, що переховуються, 5 м³/люд.год для працівників пункту управління і 10 м³/люд.год для працюючих у фільтровентиляційній камері з електроручними вентиляторами.

1. Визначаємо загальну кількість повітря, що подається в сховище:

• в режимі чистої вентиляції: ;

• в режимі фільтровентиляції: ,

(приймаючи 8 осіб в апараті управління і задаючись у першому наближенні 10-ма особами, які працюватимуть у фільтровентиляційній камері).

2. Визначаємо кількість вентиляторів ЕРВ-600/300, потрібних для забезпечення подачі повітря в режимі фільтровентиляції:

вентиляторів.

(де 300 м³/год – продуктивність одного вентилятора ЕРВ-600/300 в режимі фільтровентиляції, за додатком 7* ДБН).