Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Р_3.doc
Скачиваний:
8
Добавлен:
05.03.2016
Размер:
845.82 Кб
Скачать

Характеристика основних інтеграційних угруповань

Характеристики

ЄС

НАФТА

АТЕС

Рівень інтеграції

Економічний союз

Зона вільної тор- гівлі

Формування зони вільної торгівлі

Розподіл сил всередині блоку

Поліцентризм за умов загального лідерства Німеччини

Моноцентризм за умов абсолютного лідерства США

Поліцентризм за умов загального лі­дерства Японії

Ступінь різнородності країн-учас­ниць

Середня

Середня

Значна

Наявність органів наднаціонального управління

Рада ЄС, Європейська Комісія, Європарламент та ін.

Відсутність спеціаль­них органів наднаціонального управління

Існують, але не відіграють визначальної ролі

Частка у світовому експорті

45 %

18 %

42 %

Найбільш показовим з цього приводу виступають інтеграційні процеси в Європі (інтеграційні плани інших регіональних блоків є скоріше більш декларативними і кон’юнктурними за характером) Остання хвиля розширення Союзу, за думкою більшості експертів, призвела до зростання гетерогенності ЄС за багатьма параметрами: розмірами (великі та малі країни), рівнями економічного розвитку (високо- та середньорозвинуті національні господарства), станом систем ринкової економіки і демократії (зрілі системи і системи, що формуються), географічному розташуванню (Північний, Західний, Південний та Центральний регіони Європи). Країни з однаковими чи близькими параметрами — тим більше, якщо йдеться не про один, а про два-чотири параметри — тяжіють одна до одної і є здатними поєднуватися до стійких чи тимчасових коаліцій на основі спільних інтересів і завдань. У разі виникнення несприятливих умов розрив у рівнях розвитку і диференціація національно-державних інтересів можуть призвести до того, що від­центрові тенденції будуть домінувати над центростримуючими, а у кризовій ситуації ЄС може розколотися на декілька регіональних угруповань чи повністю дезінтегруватися. Але навіть якщо виключити цей найгірший варіант, розширений Союз буде не в змозі рухатися курсом на федеральну Європу. Це утворення може навіть відкотитися назад, маючи потенціал збереження лише як зона вільної торгівлі. Головним висновком, до якого дійшла більшість аналітиків, полягає в тому, що ЄС може розглядати іншу стратегію, аніж ту, що передбачає програму «інтеграції на різних швидкостях». Але якщо такий процес буде мати місце, програма створення дійсно єдиного Європейського простору приречена на невдачу.

Наслідком провалів реалізації інтеграційних планів може стати не просто деінтеграційна реальність, а дисоціація, що буде супроводжуватися утворенням нових геополітичних конструкцій у постглобальному світі.

Розглянуті основні парадокси глобалізації свідчать про складність і непередбаченість цього процесу, змушують переглядати традиційні теоретичні уявлення і концепції, розробляти більш обґрунтовані державно-політичні стратегії розвитку. Саме наявність парадоксів глобальних трансформацій часто дискредитує процес сам по собі, викликаючи рішучий опір різноманітних політико-соціальних груп, а іноді й цілих економічних шкіл.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]