5. Визначення запізнення раннього відбиття звуку

Джерело звуку приймаємо на відстані 2 м від краю сцени, та на висоті 1,5 м від підлоги сцени.

Якщо відстань від джерела звуку до слухачів перевищує 8 м, слід забезпечувати крім прямого звуку прихід до слухачів малозапізнюючого раннього відбиття звуку (в основному це перші, тобто однократні відбиття від поверхонь залу на шляху звуку від джерела до слухачів). Для хорошої розбірливості речі бажано, щоб довжина шляху малозапізнюючого раннього відбиття не перевищувала 7 м у порівнянні з довжиною шляху прямого звуку (коли досягти різниці у 7 м не вдається дозволяється збільшувати її до 10 м).

Знаходимо різницю довжин шляху малозапізнюючого раннього відбиття та прямого звуку на плані та розрізі залу рис. 4 та рис. 5. На рисунках основною лінією показано напрямок прямого звуку, а штриховою лінією ранне відбиття звуку. Розрахунки виконуються для слухачів першого, останнього ряду та середнього ряду.

Як видно з рисунків різниця між довжиною шляху малозапізнюючого раннього відбиття та довжиною шляху прямого звуку перевищує 7 м для слухачів першого ряду (відбиття від стелі) та середнього ряду відбиття від стін. Різниця більше 10 м спостерігається у першому ряду (відбиття від стін).

Для усунення цих недоліків передбачаємо у частині залу яка примикає до сцени відбивачі рис.6 та рис 7.

Як видно з рис. 6 та рис 7 різниця між довжиною шляху малозапізнюючого раннього відбиття та довжиною шляху прямого звуку не перевищує 7 м.

6. Забезпечення дифузності звукового поля

Однією з важливих умов хорошої акустики залу є достатня дифузність звукового поля. Для підвищення дифузності необхідно, щоб значна частина внутрішніх поверхонь залу створювала ненаправлене відображення звуку. Це досягається розчленуванням поверхонь пілястрами, нішами, секціями і т.і. При цьому відбиття від суміжних секцій повинна перекривати один одного. Членуємо стелю та стіни секціями. На рис 8 показано розподілення відбитого звуку від стелі.

7. Розрахунок часу реверберації

Час реверберації визначаємо у наступній послідовності:

1. так як конфігурація залу змінилася уточнюємо об’єм залу

2. За графіком на рис. 14 [1] використовуючи об’єм залу , визначаємо нормований час реверберації на частотах 500-2000 Гц. На частоті 125 Гц приймаємо час реверберації(величинане повинна перевищуватибільше ніж на 40 %).

3. Визначаємо функцію середнього коефіцієнта звукопоглинання за формулою:

• для частот 125 Гц та 500 Гц

• для частоти 2000 Гц

де - загальна площа внутрішніх поверхонь залу, м², ;

- коефіцієнт, м^-1, який враховує поглинання звуку у повітрі (залежить від температури і відносної вологості повітряу залі), приймаємо за дод. 6 [1].

4. Визначаємо середній потрібний коефіцієнт звукопоглинання внутрішніх поверхонь залу за дод 5 [1]:

• для частоти 125 Гц - ;

• для частоти 500 Гц - ;

• для частоти 2000 Гц -

5. Визначаємо нормовану еквівалентну площу звукопоглинання (ЕПЗ) за формулою:

• для частоти 125 Гц - ;

• для частоти 500 Гц -;

• для частоти 2000 Гц -

6. Задаємося упорядженням внутрішніх поверхонь залу та визначаємо фактичну загальну еквівалентну площу звукопоглинання залу. Коефіцієнти звукопоглинання матеріалів визначаємо за дод. 4 [1].Коефіцієнт додаткового звукопоглинання приймаємо за п. 3.7 [1]. Розрахунок виконуємо у таблиці 1.

Поверхня та вид упорядження	Площа, м2	125 Гц		500 Гц		2000 Гц

1	2	3	4	5	6	7	8
Стеля (тинькування по металевій сітці)	1657	0,04	66,28	0,06	99,42	0,04	66,28
Стіни (тинькування по цеглі)	549	0,02	10,98	0,02	10,98	0,04	10,98
Підлога не зайнята кріслами (паркет)	280	0,04	11,2	0,07	19,6	0,06	19,6
Проріз сцени облаштований декораціями	37	0,2	7,4	0,3	11,1	0,3	11,1
Кіноекран	45	0,3	13,5	0,4	18	0,4	18
Крісла слухачів (70 % загальної кількості)	630 шт.	0,25	157,5	0,4	252	0,45	283,5
Незайняті крісла (напівм’які, покриття з тканини )	270 шт.	0,08	21,6	0,15	40,5	0,2	40,5
Додаткове звукопоглинання	2612	0,09	235,08	0,05	130,6	0,05	130,6
			523,54		582,2		580,56

Порівнюємо нормовану еквівалентну площу звукопоглинання та фактичну загальну еквівалентну площу звукопоглинання залу:

• для частоти 125 Гц - ;

• для частоти 500 Гц - ;

• для частоти 2000 Гц - .

Оскільки площу ЕПЗ не потрібно збільшувати то можемо вважати, що тата

8. Визначаємо середній коефіцієнт звукопоглинання внутрішніх поверхонь залу за формулою:

• для частоти 125 Гц - ;

• для частоти 500 Гц - ;

• для частоти 2000 Гц - .

9. Визначаємо функцію середнього коефіцієнта звукопоглинання:

• для частоти 125 Гц - ;

• для частоти 500 Гц - ;

• для частоти 2000 Гц - .

10. Визначаємо розрахунковий час реверберації за формулою:

• для частот 125 Гц та 500 Гц

• для частоти 2000 Гц

11. Як видно з графіку на рис. 14 [1] час реверберації знаходиться у рекомендованих межах (для частот 500 Гц та 2000 Гц визначаємо за рис 14 [1], для частоти 125 відхилення не більше 10% від нормованого часу):

• для частот 500 Гц та 2000 Гц

• для частоти 125 Гц

Висновок: час реверберації в діапазоні частот 125Гц, 500Гц та 2000Гц відповідає необхідному часу